https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25012 2026-04-06T19:34:18Z 2026-04-06T19:34:18Z Кашуба, М. Бартусяк, П. Олінкевич, В. Смолінська, О. Kashuba, M. Bartusiak, P. Olinkevych, V. Smolinska, O. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25647 2019-06-12T10:49:24Z 2017-01-01T00:00:00Z

«Філософія – це квітка, яка розцвітає на тлі епохи» (Розмова з Павлом Бартусяком, Володимиром Олінкевичем і Олесею Смолінською) Кашуба, М.; Бартусяк, П.; Олінкевич, В.; Смолінська, О.; Kashuba, M.; Bartusiak, P.; Olinkevych, V.; Smolinska, O. Інтерв'ю з доктором філософських наук Марією Кашубою; Interview with Doctor of Sciences in Philosophy Mariia Kashuba

2017-01-01T00:00:00Z Кхелуфі, А. Khelufi, A. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25644 2019-06-12T10:41:51Z 2017-01-01T00:00:00Z

Нові дослідження Локової філософії релігії Кхелуфі, А.; Khelufi, A. Автор описує сучасні тлумачення проблеми впливу теології на філософське вчення Джона Лока. Основним предметом аналізу є останні публікації Віктора Нуово, найвідомішого нині дослідника зазначеної проблеми.; The author describes new interpretations of the problem of theology’s influence on John Locke’ philosophical doctrine. The main subject of the analysis is the latest publications by Victor Nuovo, the most famous contemporary researcher of mentioned problem.

2017-01-01T00:00:00Z Погонченкова, О. Pohonchenkova, О. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25643 2019-06-12T10:36:55Z 2017-01-01T00:00:00Z

Сlassical reception studies – нове антикознавство? Роздуми над збіркою Greek and Roman Classics in the British Struggle for Social Reform (Ed. Edith Hall, Henry Stead: Bloomsbury Academic, 2015) Погонченкова, О.; Pohonchenkova, О. У статті на матеріалі збірки «Грецька й римська класика в британській боротьбі за суспільну реформу» й текстів теоретиків з Дослідження рецепцій античності проаналізовано розвиток британського антикознавства останніх двох десятиліть. Дослідження рецепцій античності запропонували нову методологію, що здатна подолати обмеженість окремих дисциплін у вивченні античної спадщини. Але сьогодні існує три багато в чому протилежні позиції щодо термінології і методологічних перспектив напряму: консервативний гуманізм Ч. Мартіндейла, демократичний плюралізм Л. Хардвік і відкритий культуроцентризм С. Ґолдхілла. Суперечності означених позицій породжують проблемне коло питань до Досліджень рецепцій античності. (1) Як безпечно впровадити ланку між теорією та практичними дослідженнями? (2) Як зберегти методологічну гнучкість без відходу до релятивізму? (3) Яка дисципліна має постати в центрі рецептивного «корпусу» наук?; The article represents analysis of the development of British Classics during the last two decades based on the compilation Greek and Roman Classics in the British Struggle for Social Reform and the main theoretical texts of reception studies. Reception studies proposed a new methodology, which is able to overcome the limits of isolated disciplines in studies of classics. Today there are three positions on the question of terminological and methodological perspectives in this research direction: a conservative humanism of C. Martindale, a democratic pluralism of L. Hardwick and an open culturocentricism of S. Goldhill. The contradictions of the stated positions provide a wide range of questions. (1) How to make a proper link from theory to practical research? (2) How to keep methodological flexibility without falling into relativism? (3) Which particular discipline has to take the central place in the whole reception studies corpus?

2017-01-01T00:00:00Z Завгородній, Ю. Zavhorodnii, Y. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25641 2019-06-12T10:28:35Z 2017-01-01T00:00:00Z

Індійська філософія й уявлення про звільнення (мокшу) у «Манава-дгарма-шастрі» Завгородній, Ю.; Zavhorodnii, Y. У статті аналізується поняття «звільнення» (mokṣa) в «Манава-дгарма-шастрі» (далі МДШ), зокрема в її шостому розділі (шлоки 35, 36, 37, 40, 44, 58, 78, 81). Хоча цей твір не є філософським, автор доводить його значущість для історико-філософських досліджень. Спираючись на дослідницьку методологію, розроблену свого часу Віленом Горським, автор стверджує, що МДШ (1) містить перший в індійській традиції, хоч і стислий, проте змістовно чіткий, а не афористичний (або метафоричний) текст, присвячений поняттю мокша; (2) у ньому фактично наводиться опис станів звільненого за життя (дживан-мукті) і після життя (відега-мукті), хоча самі ці терміни ще не вживаються; (3) властивий йому опис остаточного звільнення радше засвідчує недвоїсте розуміння трансцендентного стану, бо звільнений перебуває у Брагмані. Надалі вчення про мокшу з МДШ, що могло згодом виявитися значущим для індійської філософської традиції, зіставлено з першими індійськими філософськими текстами («Брагма-», «Ньяя-» і «Вайшешика-сутрами»), які теж торкаються проблеми звільнення. У результаті виявлено, що уявлення про мокшу найповніше викладено не в зазначених сутрах, а саме в МДШ.; The article deals with the concept of liberation (mokṣa) in the “Mānava-Dharmaśāstra” (hereinafter the MDŚ), in particular as this concept features in its sixth section (ślokas 35, 36, 37, 40, 44, 58, 78, 81). Although this text is not philosophical, the author proves its significance for the history of philosophy. Based on the research methodology developed by Vilen Gorsky, the author claims that MDŚ (1) contains a text devoted to the concept of mokṣa, which is the first in the Indian tradition, albeit a brief, but substantially clear, not aphoristic (or metaphorical) one; (2) it actually describes the states of the liberated in life (jīvan-mukti) and after life (videha-mukti), although these terms are not yet used; (3) the characteristic feature of its description of the final release is more likely to testify to the not-two understanding of the transcendental state, since the liberated is in Brahman. Thereupon, the doctrine of mokṣa from the MDŚ, which could have subsequently proved significant to the Indian philosophical tradition, has been compared with the first Indian philosophical texts (“The Brahma Sūtras”, “The Nyāya Sūtras” and “Vaiśeṣika Sūtras”) that also touch upon the topic of liberation. As a result, it has been established that the idea of mokṣa is most fully described not in the sūtras, but in the MDŚ.

2017-01-01T00:00:00Z