Факультет будівництва, цивільної та екологічної інженерії https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/3 2026-04-26T11:37:17Z 2026-04-26T11:37:17Z Magas, L. M. Nykyporets, S. S. Melnyk, O. D. Slobodianiuk, A. A. Kruitchenko, O. O. Никипорець, С. С. Мельник, О. Д. Магас, Л. М. Слободянюк, А. А. Крютченко, О. О. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51172 2026-04-17T12:15:07Z 2026-01-01T00:00:00Z

Flipped classroom in Technical English for power engineering students: balancing video-based briefings and in-class speaking practice Magas, L. M.; Nykyporets, S. S.; Melnyk, O. D.; Slobodianiuk, A. A.; Kruitchenko, O. O.; Никипорець, С. С.; Мельник, О. Д.; Магас, Л. М.; Слободянюк, А. А.; Крютченко, О. О. Триваюча війна України проти російської збройної агресії докорінно порушила ритм вищої освіти, водночас суттєво загостривши вимоги до професійної підготовки інженерних кадрів, що робить методологічне реформування викладання технічної англійської мови в українських технічних університетах питанням як наукової, так і загальнонаціональної стратегічної ваги. У статті досліджується педагогічний потенціал моделі перевернутого класу, застосованої до предмету ESP для студентів спеціальності G3 «Електронергетика», та пропонується науково обґрунтована практична структура поєднання асинхронних відеоінструктажів із систематичною аудиторною практикою усного мовлення, що відповідає як теоретичним вимогам методології англійської мови для спеціальних цілей, так і конкретним освітнім реаліям воєнної України. Дослідження ґрунтується на шестимісячному педагогічному експерименті, проведеному за участю 67 студентів факультету енергетики та електромеханіки, розподілених на експериментальну та контрольну групи, які оцінювалися у трьох точках вимірювання за шістьма вимірами комунікативної компетентності з використанням адаптованої рубрики усного оцінювання на основі ЗЄРР. Отримані результати свідчать про суттєву та стабільну перевагу у розвитку експериментальної групи, загальний середній показник усної компетентності якої зріс із 38,5% на початковому тесті до 72,1% на підсумковому, тоді як контрольна група за той самий період продемонструвала значно скромніший прогрес – із 38,3% до 51,5%. У статті обстоюється думка про те, що вирішальним чинником цієї відмінності є не відеокомпонент і не дизайн аудиторних завдань, розглянуті окремо, а структурна узгодженість між ними – цілеспрямоване перетворення декларативних технічних знань на комунікативну компетентність через повторювані цикли позааудиторної підготовки та аудиторної активізації. Отримані результати розширюють і контекстуалізують теоретичні позиції провідних дослідників у галузі перевернутого навчання та англійської мови для спеціальних цілей, надаючи емпіричні свідчення з освітнього середовища, яке досі залишалося поза увагою наявної наукової літератури. Висновки вказують на те, що модель перевернутого класу є не лише логістичним пристосуванням до умов порушеного навчального процесу, а педагогічно досконалою архітектурою формування технічної комунікативної компетентності, якої потребують випускники енергетичних спеціальностей як повноправні учасники міжнародних професійних та наукових спільнот, що відіграють ключову роль у відновленні країни.; Ukraine`s ongoing war of defence against russian armed aggression has fundamentally disrupted the rhythms of higher education while simultaneously intensifying the professional demands placed upon engineering graduates, making the methodological reform of Technical English instruction in Ukrainian technical universities a matter of both scholarly and national strategic importance. This article examines the pedagogical potential of the flipped classroom model as applied to Technical English courses for G3 power engineering students, proposing a principled framework for balancing asynchronous video-based briefings with structured in-class speaking practice in ways that are responsive to both the theoretical demands of English for Specific Purposes methodology and the concrete educational realities of wartime Ukraine. The study draws on a six-month pedagogical experiment conducted with 67 undergraduate students of the Faculty of Power Engineering and Electromechanics, divided into experimental and control groups and assessed across three measurement points on six communicative performance dimensions using an adapted CEFR-based oral evaluation rubric. The results demonstrate a substantial and consistent developmental advantage for the experimental group, whose overall mean oral performance score progressed 38.5% at pre-test to 72.1% at post-test, 3(23) 2026 ISSN 3041-1572 Online 63 compared with the control group`s more modest progression 38.3% to 51.5% over the same period. The article argues that the decisive factor in this differential is not the video component or the in-class task design considered independently, but the structural coherence of the relationship between them – the purposeful conversion of declarative technical knowledge into procedural communicative competence through repeated cycles of pre-class preparation and in-class activation. The findings extend and contextualise the theoretical positions of leading scholars in flipped learning and ESP research, contributing empirical evidence a setting that the existing literature has not previously addressed. Conclusions point to the flipped classroom not merely as a logistical accommodation to disrupted conditions but as a pedagogically superior architecture for developing the technical communicative competence that Ukraine`s power engineering graduates will require as participants in the international professional and scientific communities central to national reconstruction.

2026-01-01T00:00:00Z Кравець, В. Г. Петрук, В. Г. Кватернюк, С. М. Kravets, V. Petruk, V. Kvaterniuk, S. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51164 2026-04-16T11:01:58Z 2026-01-01T00:00:00Z

Моделювання електронної зонної структури моношарового та вертикально вирощеного графену на основі моделі сильного зв`язку Кравець, В. Г.; Петрук, В. Г.; Кватернюк, С. М.; Kravets, V.; Petruk, V.; Kvaterniuk, S. The electronic band structure of graphene was modeled using a tight-binding (TB) approach, leveraging Google Tensor Processing Units (TPUs) to accelerate computations. Graphene, as a two-dimensional material with unique electronic properties–notably the presence of Dirac cones–requires efficient computational frameworks for detailed investigation. The tightbinding model provides an optimal balance between physical accuracy and computational efficiency, making it ideal for largescale simulations of systems that are too resource-intensive for ab initio methods. This study details the theoretical foundations of the tight-binding model for graphene, including the Hamiltonian derivation and the critical importance of incorporating higherorder interactions. The application of the TB method within the Google TPU architecture was first validated on a standard graphene monolayer and subsequently applied to the specific case of vertically oriented graphene (VG) grown on a thin copper layer. It is demonstrated that in vertically oriented graphene, an energy gap emerges due to the confinement of charge carriers within a quasi-one-dimensional (1D) periodic system. The utilization of TPUs significantly expands the capabilities for researching graphene and other quantum materials, enabling the modeling of larger and more complex systems, which opens new frontiers in materials science.; Проведено моделювання електронної зонної структури графену з використанням моделі сильного зв’язку та тензорних процесорів Google (TPU) для прискорення розрахунків. Графен, як двовимірний матеріал з унікальними електронними властивостями, зокрема конусами Дірака, потребує ефективних обчислювальних підходів для детального вивчення. Модель сильного зв’язку забезпечує баланс між точністю та обчислювальною ефективністю, завдяки чому вона є ідеальною для масштабного моделювання систем, які занадто ресурсомісткі для методів ab initio. У роботі детально розглянуто теоретичні основи моделі сильного зв’язку для графену, зокрема, виведення гамільтоніана та важливість врахування взаємодій вищих порядків. Застосування методу сильного зв’язку в архітектурі тензорних процесорів Google (TPU) вперше апробовано на стандартному моношарі графену, а згодом використано для специфічного випадку вертикально вирощеного графену на тонкому шарі міді. Показано, що у вертикально вирощеному графені виникає енергетична щілина внаслідок обмеження носіїв заряду до квазіодновимірної (1D) періодичної системи. Використання TPU дозволяє суттєво розширити можливості дослідження графену та інших матеріалів, забезпечуючи моделювання більших і складніших систем, що відкриває нові перспективи у матеріалознавстві.

2026-01-01T00:00:00Z Столяренко, Ол. В. Столяренко, О. В. Пінаєва, О. Ю. Московчук, О. С. Stoliarenko, O. V. Stoliarenko, Ok. V. Pinaieva, O. Moskovchuk, O. S. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51128 2026-04-16T13:02:43Z 2026-01-01T00:00:00Z

Професійна педагогічна компетентність як основа компетентнісної моделі сучасного фахівця Столяренко, Ол. В.; Столяренко, О. В.; Пінаєва, О. Ю.; Московчук, О. С.; Stoliarenko, O. V.; Stoliarenko, Ok. V.; Pinaieva, O.; Moskovchuk, O. S. The article provides a theoretical justification of professional pedagogical competence as the foundation of a modern competency model of aspecialist in the context of global socio-cultural transformations. The dynamics of the transition a static system of knowledge accumulation to the mobility of competencies, which is dictated by the requirements of the modern labor market and the concept of lifelong learning, are analyzed. It is established that the professional competence of a teacher is an integrative quality of a personality that combines theoretical training, practical experience and a system of value orientations. The structure of professional and pedagogical competence is detailed through the prism of professional-content, professional-activity and professionalpersonal components. Special attention is paid to the distinction between basic and key competencies. The main groups of competencies are identified and characterized: socio-psychological, communicative, psychological-pedagogical and subject-specific. A separate scientific emphasis is placed on the ion of a group of contextual (narrowly specialized) competencies, which include research, instrumental, organizational competencies and the ability to professional cooperation. The scientific novelty of the work lies in the clarification of the hierarchical structure of the specialist model, professional orientation and personal determinants: emotional stability, cognitive abilities, stress resistance - act as determining factors of successful self-realization. The author`s vision of the levels of formation of general competencies at the request of stakeholders is presented. It is proven that the effectiveness of educational interaction directly depends on the ability of the future specialist to reflect, overcome professional stereotypes and harmonize innovative approaches with his own life experience. Conclusions are formulated regarding the need for further study of psychophysiological determinants of the development of professionalism of practicing teachers.; У статті здійснено теоретичне обґрунтування професійної педагогічної компетентності як фундаменту сучасної компетентнісної моделі фахівця в умовах глобальних соціокультурних трансформацій. Проаналізовано динаміку переходу від статичної системи накопичення знань до мобільності компетенцій, що диктується вимогами сучасного ринку праці та концепцією навчання впродовж усього життя. Встановлено, що професійна компетентність педагога є інтегративною якістю особис- тості, яка поєднує теоретичну підготовку, практичний досвід та систему ціннісних орієнтирів. Деталізовано структуру професійно-педагогічної компетентності через призму професійно-змістовного, професійно-діяль- нісного та професійно-особистісного компонентів. Особливу увагу приділено розмежуванню базових та ключових компетенцій. Виокремлено та охарактеризовано основні групи компетенцій: соціально-психологічну, комунікативну, психолого-педагогічну та предметну. Окремий науковий акцент зроблено на виділенні групи контекстуальних (вузькоспец- іалізованих) компетенцій, до яких віднесено науково-дослідну, інструмен- тальну, організаторську компетенції та здатність до професійної співпраці. Наукова новизна роботи полягає в уточненні ієрархічної структури моделі фахівця, де професійна спрямованість та особистісні детермінанти: емоційна стабільність, когнітивні можливості, стресостійкість – виступають визначальними факторами успішної самореалізації. Представлено авторсь- ке бачення рівнів сформованості загальних компетенцій за запитами стейк- голдерів. Доведено, що ефективність освітньої взаємодії безпосередньо залежить від здатності майбутнього фахівця до рефлексії, подолання професійних стереотипів та гармонізації інноваційних підходів із власним життєвим досвідом. Сформульовано висновки щодо необхідності подаль- шого вивчення психофізіологічних детермінант розвитку професіоналізму вчителів-практиків.

2026-01-01T00:00:00Z Nykyporets, S. S. Molodetska, T. I. Boiko, Y. V. Herasymenko, N. V. Kukharchuk, H. V. Никипорець, С. С. Молодецька, Т. І. Бойко, Ю. В. Герасименко, Н. В. Кухарчук, Г. В. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51127 2026-04-10T08:24:00Z 2026-01-01T00:00:00Z

Evolution of the English-language terminological system in the field of additive technologies and metal forming: a cross-domain terminological analysis Nykyporets, S. S.; Molodetska, T. I.; Boiko, Y. V.; Herasymenko, N. V.; Kukharchuk, H. V.; Никипорець, С. С.; Молодецька, Т. І.; Бойко, Ю. В.; Герасименко, Н. В.; Кухарчук, Г. В. У статті досліджується термінологічна еволюція на перетині двох промислово значущих галузей – традиційної обробки металів тиском та адитивного виробництва (AВ) – з особливою увагою до механізмів, через які усталені лексичні одиниці переосмислюються, зазнають семантичного зсуву або витісняються новоствореними чи фірмовими позначеннями. У міру того як гібридні виробничі системи дедалі активніше поєднують традиційні операції обробки металів тиском із пошаровими AВпроцесами, термінологічні межі між цими галузями стають дедалі менш чіткими, породжуючи категорію проблемних лексичних одиниць, значення яких залежить від контексту у спосіб, що рідко визнається в наявній нормативній або навчальній літературі. Дослідження виявляє три основні механізми, що зумовлюють цю нестабільність: міждисциплінарне запозичення з семантичним звуженням або розширенням, технологічне переосмислення усталених термінів та генеризація (апелятивація) торгових марок. Кожен механізм проілюстровано шляхом детального аналізу конкретних випадків термінів, що репрезентують це ширше явище, зокрема: деформаційне зміцнення (strain hardening / work hardening), межа текучості проти границі текучості (yield point vs yield strength), а також полісемантичне сімейство терміна "волочіння" (drawing family). Аналіз спирається на міждисциплінарний корпус рецензованих публікацій, міжнародних стандартів – насамперед ISO/ASTM 52900:2021 та DIN 8580 – і технічної документації виробників, що оцінюються крізь призму теоретичної моделі термінологізації, запропонованої М. Т. Кабре. Особлива увага приділяється наслідкам цих термінологічних процесів для англо-українського технічного перекладу, де відсутність відповідних національних стандартів у галузі адитивного виробництва створює нормативну прогалину, що спричиняє помітну перекладацьку неузгодженість в інженерних контрактах, сертифікаційних документах і наукових публікаціях. Стаття завершується структурованим переліком рекомендацій для перекладачів та двомовним глосарієм EN-UA, що охоплює понад сорок термінологічних одиниць, організованих у чотири тематичні секції; кожен запис супроводжується контекстним коментарем, покликаним запобігти найбільш поширеним категоріям міждисциплінарних перекладацьких помилок; The present article examines the ongoing terminological evolution at the intersection of two industrially significant domains – conventional metal forming and additive manufacturing (AM) – with particular focus on the mechanisms through which established lexical units are being repurposed, semantically shifted, or displaced by newly coined or proprietary designations. As hybrid production systems increasingly combine traditional metal forming operations with layer-by-layer AM processes, the terminological boundaries between these fields have become progressively unstable, generating a class of problematic lexical items whose meaning is context-dependent in ways that are rarely acknowledged in existing normative or pedagogical literature. The study identifies three primary mechanisms driving this instability: inter-field borrowing with semantic narrowing or broadening, technological repurposing of established terms, and trade-mark genericisation. Each mechanism is illustrated through detailed case analyses of terms representative of the broader phenomenon, including strain hardening / work hardening, yield point versus yield strength, and the polysemous drawing family. The analysis is grounded in a cross-domain corpus of peer-reviewed publications, international standards – principally ISO/ASTM 52900:2021 and DIN 8580 – and manufacturers` technical documentation, evaluated against the theoretical framework of terminologisation proposed by Cabré. A particular emphasis is placed on the consequences of these terminological dynamics for English-to-Ukrainian technical translation, the absence of corresponding national AM standards creates a normative vacuum that demonstrably contributes to translational inconsistency in engineering contracts, certification documents, and research publications. The article concludes with a structured set of translator-oriented recommendations and a bilingual EN-UA glossary comprising over forty terminological units organised across four thematic sections, each entry accompanied by contextual commentary designed to prevent the most commonly observed categories of cross-domain translational error.

2026-01-01T00:00:00Z