https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/418 2026-04-05T23:32:09Z 2026-04-05T23:32:09Z Прищак, М. Д. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/46631 2026-03-03T11:46:40Z 2025-01-01T00:00:00Z

Психологічне благополуччя особистості Прищак, М. Д. The issue of the essence and content of psychological well-being of an individual is investigated. The approaches of psychologists to the definition of the phenomenon and concept of well-being are analyzed. The characteristics of psychological well-being of an individual are determined. The concept of “positive functioning of an individual” is defined as the system-forming concept of psychological well-being. The influence of “personality potential” (“sanogenic potential”) on the development and preservation of psychological well-being was investigated.; Досліджено питання сутності та змісту психологічного благополуччя особистості. Проаналізовано підходи психологів до означення явища та поняття «благополуччя». Означено характеристики психологічного благополуччя особистості. Системоутворювальним поняттям психологічного благополуччя визначено поняття «позитивне функціонування особистості». Визначено вплив на розвиток і збереження психологічного благополуччя «потенціалу особистості» («саногенного потенціалу»).

2025-01-01T00:00:00Z Прищак, М. Д. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/44411 2025-07-15T10:25:16Z 2025-01-01T00:00:00Z

Суб`єктність особистості: спроба системного аналізу Прищак, М. Д. Криза сутнісних засад буття людини, яка визначає історичний процес ХХ ст., не тільки загострила проблему «комунікативності буття», але і вивела на порядок денний питання суб`єктної ролі людини у процесі її взаємодії у світі. В сучасній психолого-педагогічній науці відбувається активний процес дослідження суб`єктності особистості. Недоліком наявних досліджень є те, що незважаючи на зроблений ними значний крок в подоланні діяльнісного підходу, концепт «діяльності» все ще залишається ключовим методологічним принципом цих теорій. Ефективною методологічною та інструментальною основою розробки ефективної теорії суб`єктності особистості може стати комунікативний підхід до суб`єктності особистості. В дослідженні доведено, що комунікативність, духовність та внутрішня свобода є онтологічними, аксіологічними та телеологічними чинниками означення суб`єктності особистості як на онтологічному, так і на екзистенційному рівнях суб`єктного буття особистості. Комунікативність суб`єктності є своєрідною «буттєвою формою», середовищем актуалізації суб`єктних якостей особистості та суб`єктності загалом. Духовність (духовно-смисловий вимір) суб`єктності особистості є телеологічною основою конституювання суб`єктності особистості. Ключовою характеристикою, умовою та критерієм комунікативності, яка визначає суб`єкта як самість, є – внутрішня свобода, Внутрішня свобода, яка визначається як результат рефлексії «свобода – відповідальність», є базовою властивістю (атрибутом) буття особистості як суб`єкта (суб`єктної особистості). Важливим методологічним принципом формування теорії суб`єктності особистості є розгляд суб`єктності як цілісного, системного явища. Суб`єктність особистості визначається як система «комунікативність – духовність – внутрішня свобода».

2025-01-01T00:00:00Z Прищак, М. Д. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/44047 2025-07-18T14:51:22Z 2024-01-01T00:00:00Z

Дискурс системоутворювального концепту комунікативного підходу в освіті в педагогічній думці України початку ХХІ століття Прищак, М. Д. The article examines the discourse of the system-forming concept of the communicative approach in education in the pedagogical thought of Ukraine at the beginning of the XXI century (2000–2020 years). The concepts that became the methodological basis of the discourse of the system-forming concept are defined: “pedagogical communication”, “pedagogical interaction”, “pedagogical communication”.The role of “pedagogical communication” as a system-forming concept of communicative and pedagogical phenomena was studied by N. Butenko, I. Bulakh, I. Ziaziun, Z. Kovalchuk, S. Kolomiichenko, M. Kots, V. Maziar et al. The dominant role of `pedagogical interaction` in the educational process was emphasised by L. Velytchenko, V. Kruchek, O. Matvienko, M. Tomashevska, and others. “Pedagogical communication” as an important factor in the communicative approach was studied by N. Butenko, N. Volkova, S. Musatov, M. Pryshchak, O. Fentsyk, O. Shkurenko, H. Yatsenko, and others. The study of the discourse of the system-forming concept of the communicative approach in education proves the complexity and contradictions of this process. The reason is the uncertainty of the concepts “communication” (“pedagogical communication”), “interaction” (“pedagogical interaction”) and “communication” (“pedagogical communication”), especially in the context of their relationship, and that these concepts define different aspects (spheres) of the communicative existence of an individual. Therefore, none of them can claim the role of general, system-forming. The necessary concept that would combine “communication”, “interaction” and \"communication” would be common to them. The discourse held since the beginning of the twenty-first century has become an important factor in both intensifying the process of searching for a systemic concept of the communicative approach and developing a theory of the communicative approach in education.; У статті досліджено дискурс системоутворювального концепту комунікативного підходу в освіті в педагогічній думці України початку ХХІ ст. (2000–2020 рр.). Визначено концепти (поняття), які є методологічною основою дискурсу системоутворювального концепту: «педагогічне спілкування», «педагогічна взаємодія», «педагогічна комунікація». Роль «педагогічного спілкування» як системоутворювального концепту комунікативно-педагогічних явищ досліджували Н. Бутенко, І. Булах, І. Зязюн, З. Ковальчук, С. Коломійченко, М. Коць, В. Мазяр та ін. На домінантній ролі в освітньому процесі «педагогічної взаємодії» наголошували Л. Велитченко, В. Кручек, О. Матвієнко, М. Томашевська та ін. «Педагогічну комунікацію» як важливий чинник комунікативного підходу досліджували Н. Бутенко, Н. Волкова, С. Мусатов, М. Прищак, О. Фенцик, О. Шкуренко, Г. Яценко та ін. Дослідження дискурсу системоутворювального концепту (поняття) комунікативного підходу в освіті свідчить про складність і суперечливість зазначеного процесу. Це зумовлено невизначеністю понять «спілкування» («педагогічне спілкування»), «взаємодія» («педагогічна взаємодія») та «комунікація» («педагогічна комунікація»), особливо в контексті їх співвідношення, а також тим, що ці поняття визначають різні аспекти (сфери) комунікативного буття особистості. Тож жодне з них не може претендувати на роль загального системоутворювального поняття, яке поєднувало б «спілкування», «взаємодію» та «комунікацію», було б загальним для них. Проведений з початку ХХІ ст. дискурс став важливим чинником як активізації процесу пошуку системоутворювального концепту комунікативного підходу, так і розроблення теорії комунікативного підходу в освіті.

2024-01-01T00:00:00Z Прищак, М. Д. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/44046 2025-04-10T08:36:01Z 2024-01-01T00:00:00Z

Антикрихкість – життєстійкість особистості в умовах невизначеності Прищак, М. Д. The essence and content of the phenomenon and the concept of antifragility have been studied. It has been proven that anti-fragility is a defining characteristic of a person's vitality in conditions of uncertainty. The practical aspects of the development of personality anti-fragility are analyzed.; Досліджено суть та зміст явища та поняття антикрихкості. Доведено, що антикрихкість є визначальною характеристикою життєстійкості особистості в умовах невизначеності. Проаналізовано практичні аспекти розвитку антикрихкості особистості.

2024-01-01T00:00:00Z