https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24568 2026-04-05T23:32:09Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24872 Тетенс и Кант: к предыстории «Коперниканского переворота» в философии Секундант, С. В статье предпринимается попытка дать характеристику методологических взглядов Иоганна Николауса Тетенса а также оценить его вклад в развитие критической традиции в немецкой философии. Особое внимание уделяется его критике теории причинности Д. Юма и его попытке обосновать необходимость «коперниканского переворота» в философии.; In the article an attempt is undertaken to give description of methodological looks of Iohann Nikolaus Tetens and to estimate his contribution to the development of critical tradition in the German philosophy. The special attention is spared his criticism of theory of causality of D. Hume and his attempt to ground the necessity of «Kopernican revolution» in the philosophy.; В статті здійснено спробу охарактеризувати методологічні погляди Йоганеса ніколауса тетенса а також оцінити його внесок у розвиток критичної традиції в німецькій філософії. Особливу увагу приділено його критиці теорії причиновості Д. Г’юма і його спробі обґрунтувати необхідність «коперніківського перевороту» у філософії. 2008-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24843 Творення суб'єктивності: модерні версії особистої ідентичності Ільїна, Г. Мыслители епохи Нового времени рассматривают идентичность как элемент самосознания и не выделяют ее как отдельную проблематику. В современной же философии проблема «Я» переростает пределы гносеологии и приобретает ценностный аспект.; New time thinkers consider an identity as an self-conscious’ element and not as an independent object. Whereas, in the contemporary philosophy, the «Me»-problem outgrows the epistemology’s limits and acquires an axiological aspect. 2008-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24840 Полеміка Гобса з Декартом у контексті «Піронічної кризи» кінця XVI – першої половини XVII ст. Панич, О. В статті аналізується один з епізодів полеміки навколо Декартових «Meditationes», у якому Гоббс піддає філософські засади Декарта скептичній критиці. Якщо Декарт ставить скептицизм на один щабель нижче своєї власної анти-скептичної філософії, Гоббс своєю критикою Декарта фактично повертає скептицизм на перше місце серед усіх інтелектуальних течій тієї доби. Таким чином, Гоббс намагається вибудувати власні філософські позиції в межах тієї загальноєвропейської «пірронічної кризи», виходу з якої шукає Декарт.; В статье анализируется один из эпизодов полемики вокруг «Meditationes» Декарта, в котором Гоббс подвергает философские основания Декарта скептической критике. Если Декарт ставит скептицизм на одну ступень ниже своей собственной анти-скептической философии, Гоббс своей критикой Декарта фактически возвращает скептицизм на первое место среди всех интеллектуальных течений той эпохи. Таким образом, Гоббс стремится выстроить собственную философскую позицию в рамках того общеевропейского «пирронического кризиса», выход из которого ищет Декарт.; The article analyzes one of the events in the polemics around Descartes’ ‘Meditationes’, where Hobbes subjects Cartesian philosophical grounds to sceptical criticism. If Descartes regards scepticism as situated at the next level below his own anti-sceptical philosophy, Hobbes, by his criticism against Descartes, actually restores scepticism as the leading intellectual streamline of that time. Thus, Hobbes endeavours to construct his own philosophical positions within the framework of the all-European “Pyrrhonical crisis”, whereas Descartes looks for the way out of it. 2008-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24824 Серебряный век как эпоха мистико-эротической революции Кузнєцов, В.; Нерушева, Л.; Кузнецов, В. В данной статье русский Серебряный век рассматривается как эпоха мистико-эротической революции, цель которой соединить мистико-метафизическое понимание любви как космического начала с повышением онтологического статуса земной любви и всей сферы отношений между полами. Основные характеристики этой революции выводятся путем сопоставления культурной ситуации в России Серебряного века с культурной ситуацией в средневековом Провансе, породившей куртуазное творчество трубадуров. В работе также поднимается проблема деятеля русской мистико-эротической революции, который предстает как субъект с неопределенным, изменчивым полом.; Російський Срібний вік розглядається в даній статті як епоха містико-еротичної революції, метою якої є поєднання містико-метафізичного розуміння любові як космічного начала із зростанням онтологічного статусу земної любові і всієї сфери стосунків між статями. Основні характеристики цієї революції виводяться шляхом співставлення культурної ситуації в Росії Срібного віку з культурною ситуацією в середньовічному Провансі, яка породила куртуазну творчість трубадурів. В роботі також підіймається проблема діяча російської містико-еротичної революції, який розглядається як суб’єкт з невизначеною, мінливою статтю.; The Russian Silver Age is considered in the given article as the epoch of mystical-erotic revolution, which aim is to combine the mystical-metaphysical understanding of love as a space element raising at the same time the ontological status of earthy love and all sphere of sex and gender relations. The main characteristics of this revolution are drawn out by comparing the cultural situation in Russia in the Silver Age with this in the medieval Provence, which developed the courtly creation of troubadours. The problem of the Russian mystical-erotic revolution figure is also raised in the work, who is considered as the subject with indeterminate, changeable sex. 2008-01-01T00:00:00Z