https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/37440 2026-04-22T14:06:21Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42796 Теоретичні основи програмної релятивізації у технологічних системах програмування Редько, І. В.; Зилевіч, М. О.; Redko, I.; Zylevich, M. У дослідженні аргументовано необхідність парадигмальних змін у технологічних основах програмування, які передбачають перехід від індивідно-суб’єктивної парадигми програмування до інтерсуб’єктивної. Запропонована інтерсуб’єктивна парадигма базується на розумінні програмування як діяльності, що обумовлена програмним уподібненням, суб’єкто-орієнтованим взаємодоповненням його активної та пасивної форм. Для реалізації такого переходу, розглянуто об’єктивізацію активно-пасивного взаємодоповнення, яка є основною передумовою реального осучаснення розуміння програмування як рефлексивно-транзитивного замикання породжуваного суб’єктом програмного уподібнення. Визначальною для об’єктивізації активної ролі суб’єкта в контексті технологічних середовищ програмування є концепт — суть–уподібнення, представлений у вигляді тієї чи іншої специфікації. Подобою ж як цілим наслідком уподібнення, тобто програмою об’єктивізується пасивна складова обумовлення. Для досягнення цієї мети, запропоновано інструмент логіко-математичних специфікацій семантико-синтаксичних аспектів програмування. Цей інструмент апробовано на прикладах, які продемонстрували загальні особливості застосування технологічного середовища програмування до породження суб’єкто-орієнтованих технологічних систем програмування та їхнього використання. Зокрема, застосування цього інструменту дозволяє створювати ефективніші технологічні системи програмування, які мають вищу якість та гнучкість у виконанні завдань. Отримані результати підтверджують необхідності парадигмальних змін у технологічних основах програмування та є одним з можливих варіантів розв’язання проблеми парадигмальних змін і подальшої технологізації програмування, а також демонструє загальні особливості застосування технологічного середовища програмування для породження суб’єктно-орієнтованих технологічних систем програмування та їхнього використання.; The research claims the need for paradigmatic changes in the technological foundations of programming, which involve a transition from an individual-subjective programming paradigm to an intersubjective one. The proposed intersubjective paradigm is based on the understanding of programming as an activity conditioned by program likeness, and subject oriented complementarity of its active and passive forms. To implement such a transition, the objectification of active passive complementarity is considered, which is the main prerequisite for the real modernization of the understanding of programming as a reflexive-transitive closure of the programming analogy generated by the subject. The Determinant for the objectification of the active role of the subject in the context of technological programming environments is a concept — essence—simile, presented in the form of one or another specification. Passive constituent conditioning is objectified by similitude as a whole consequence of assimilation, namely by a program. To achieve this goal, a tool for logical mathematical specifications of semantic-syntactic aspects of programming is proposed. This tool was tested on examples that demonstrated the general features of the application of the technological programming environment to the generation of subject-oriented technological programming systems and their use. In particular, the use of this tool allows to create more efficient technological programming systems that have higher quality and flexibility in performing tasks. The obtained results confirm the need for paradigmatic changes in the technological foundations of programming and are one of the possible options for solving the problem of paradigmatic changes and further technologization of programming, and also demonstrate the general features of the application of a technological programming environment for the generation of subject-oriented technological programming systems and their use. 2023-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42793 Нестаціонарний теплообмін — визначення коефіцієнта тепловіддачі стаціонарним методом та методом регулярного теплового режиму Ткаченко, С. Й.; Власенко, О. В.; Tkachenko, S.; Vlasenko, O. Проведено дослідження на експериментальному стенді, який складається із зовнішньої металевої посудини, що має циліндричну форму, внутрішньої металевої циліндричної посудини, ізольованої ззовні металевої кришки, термопар, пристрою збирання інформації з термопар та її передавання на ЕОМ. У робочих об’ємах зовнішньої та внутрішньої посудин відхилення значень температури від серед ньооб’ємної за висотою температури в момент часу знаходиться в межах 10…38 % для тарувальних рідин. Нерівномірність розподілу температур показує, що умови теплообміну нестаціонарні, пито мий тепловий потік змінний та температура стінки змінна. На основі експериментальних даних з рідинами за математичною моделлю визначено коефіцієнт тепловіддачі між навколишнім середовищем (водою) та циліндричною стінкою стаціонарним мето дом (розрахунковим) і методом регулярного теплового режиму. Запропонована напівемпірична зале жність, яка ґрунтується на теорії регулярного теплового режиму, лежить в основі оціночного мето ду експериментальних даних дослідних рідинних середовищ у разі їхнього нагрівання і охолодження в межах похибки ±30 %. Отримані експериментальні дані підтверджують можливість використання методу регулярного теплового режиму та стаціонарного методу, розробленого для обчислення у «великому об’ємі», для дослідження інтенсивності тепловіддачі середовищ з відомою інформацією про теплофізичні власти вості за нестаціонарного теплообміну в «обмеженому об’ємі». В умовах зростання температури досліджуваного рідинного середовища коефіцієнт тепловіддачі, знайдений розрахунковим методом, відрізняється від коефіцієнта тепловіддачі, знайденого методом регулярного теплового режиму, більше ніж на 30 %. Це пояснюється тим, що тепловіддача залежить від зміни температури поверхні по її довжині. В результаті зміни температури стінки Тст змінюєть ся розподіл температури в тепловому приграничному шарі, змінюється його товщина і значення градієнта температури в рідини біля поверхні тіла.; The research was conducted on an experimental stand, which consists of an outer metal vessel of a cylindrical shape, an inner metal cylindrical vessel, metal cover with an external insulation, thermocouples, a device for collecting information from thermocouples and its transfer to the computer. In the working volumes of the outer and inner vessels, the deviation of the temperature values from the average volume by the high temperature at the moment of time is within 10...38 % for tare liquids. The non-uniformity of the temperature distribution shows that the heat exchange conditions are non-stationary, the specific heat flux is variable and the wall tem perature is variable. On the basis of the experimental data with liquids, the coefficient of heat transfer between the environment (water) and the cylindrical wall was determined using the stationary method (calculation) and the method of the regular thermal mode. The proposed semi-empirical dependence, which is based on the theory of the regular thermal mode, provides the basis of the estimating method of the experimental data of the studied liquid media in case of their their heating and cooling within ±30 % of error. The obtained experimental data confirm the possibility of using the regular thermal mode method and the steady-state method developed for the calculation of a "large volume" to study the heat transfer intensity of the media with the known information on thermophysical properties during non-stationary heat exchange in a "limited volume". Under the conditions of growing temperature of the investigated liquid medium, the heat transfer coefficient determined by the calculation method differs from the heat transfer coefficient determined by the regular thermal mode method by more than 30 %. This is explained by the fact that heat transfer depends on the change of the surface temperature along its length. As a result of the temperature change of the Tst wall, the temperature distribution in the thermal boundary layer changes, its thickness and the value of the temperature gradient in the liquid near the surface of the body changes. 2023-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42776 Метрика схожості категоріальних розподілів, що враховує спорідненість різних категорій Штовба, С. Д.; Петричко, М. В.; Петранова, М. Ю.; Shtovba, S.; Petrychko, M.; Petranova, M. Оцінювання схожості двох об’єктів — це поширена задача в розпізнаванні образів, кластеризації та класифікації. Прикладами таких задач є підбір рецензентів наукових робіт, аналіз схожості текстових документів, ідентифікація поз людей у відеоряді, кластеризація природних ареалів, формування рекомендацій в інтернет-магазинах тощо. У випадку категоріальних атрибутів об’єкти описуються деяким розподілом ступенів належності за категоріями. Метрики схожості таких розподілів зазвичай є суперпозицією схожості об’єктів за кожною категорією. Найчастіше це сума схожості за окремими категоріями. При цьому, кожна категорія розглядається незалежно та ізольовано від інших. В деяких практичних задачах категорії є спорідненими. Тому схожість між об’єктами доцільно розраховувати не лише напряму, як схожість між еквівалентними категоріями, але враховувати і непряму, перехресну схожість через споріднені категорії. Саме така метрика схожості двох категоріальних розподілів, що враховує спорідненість різних категорій, і пропонується у статті. Метрика має дві складові. Перша складова реалізована метрикою Чекановського. Вона визначає пряму схожість розподілів за категоріями як суму перетину розподілів належностей двох об’єктів. Після перетину розподілів залишаються залишки, які і враховуються другою складовою запропонованої метрики. Друга складова метрики є сумою поелементного добутку двох матриць: матриці композиції залишків належності двох категоріальних розподілів та матриці попарної спорідненості категорій. Передбачається, що коефіцієнти спорідненості кожної пари категорій є відомими. Встановлено, що за великої кількості категорій сумарний шумовий внесок від слабо споріднених категорій є значним. Тому запропоновано цей шум фільтрувати і враховувати лише внесок від сильно споріднених категорій.; Estimating a level of similarity of two objects is a common problem in pattern recognition, clustering and classification. Among these problems can be reviewer recommendation, similar text documents analysis, human pose detection in video, species distribution clustering, recommendation in internet-shops etc. In case of categorical attributes an object is described as a distribution of membership degrees over categories. Similarity metrics of such distributions are usually defined as a superposition of objects’ similarities for each category. Most often it is a sum of similarities in separate categories. In addition to that each category is considered independently and in isolation from the others. Some practical problems have categories that are kinship. Therefore, it is expedient to consider objects’ similarity not only directly, as a similarity between equivalent categories, but it is also necessary to consider an indirect similarity, cross-similarity through kinship categories. It is such similarity metric of two categorical distributions that accounts for the kinship of different categories is proposed in this paper. The metric has two components. The first component is defined as Czekanowski metric. It defines a direct similarity of categorical distributions as a sum of intersection of distributions’ membership degrees of two objects. After the intersection the residuals are accounted for in the second component of the metric. The second metric’s component is defined as element-wise product of two matrices: matrix of residuals composition from membership degrees of two categorical distributions and matrix of categories’ paired kinship. It is assumed that kinship indices for each pair of categories are known. As a result, with a large number of categories the overall noisy contribution from weakly kinship categories is prominent. Therefore, it is proposed to filter the noise and account only for contribution from strongly kinship categories. 2023-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42775 Методика вибору кроку дискретизації індикаторних діаграм у цифрових методах контролю параметрів ДВЗ Смолін, Ю. О.; Smolin, Yu. Розглянуто особливості використання вимірювальної апаратури в галузі двигунів внутрішнього згоряння та раціональність методів проведення випробувань і обробки отриманих результатів. Показано, що однією з найскладніших задач під час дослідження робочих процесів двигунів є отримання достовірної індикаторної діаграми із заданою точністю. Зауважено, що потрібно враховувати особливості перебігу швидкозмінних та нестаціонарних процесів у ДВЗ: високі швидкості зміни процесів, широкий частотний спектр, неідентичність перебігу процесів від циклу до циклу. Це зумовлює специфічні вимоги методичного плану і до самих вимірювальних засобів з швидкодії, періодичності запису, і до раціональності методик проведення експериментальних досліджень. Доведено, що під час дослідження двигунів необхідно мати як одноциклові індикаторні діаграми, так і усереднену, за кілька сотень діаграм, індикаторну діаграму. Показано, що метою роботи є вдосконалення методики вибору кроку дискретизації та вибору кількості реєстрованих ординат індикаторної діаграми ДВЗ за один робочий цикл, залежно від похибки апроксимації та швидкості наростання тиску. Описано загальну методику визначення частоти дискретизації індикаторних діаграм залежно від необхідної точності її апроксимації та вдосконалені вирази для її визначення. Показано схему визначення частоти дискретизації за кутом повороту колінчастого валу. Докладно розглянуто суть вдосконалення методики вибору кроку дискретизації індикаторної діаграми, шляхом поділу її на зони та вибору різних кроків дискретизації у кожній зоні. Розглянуто застосування цифрового мікропроцесорного комплексу для дослідження робочих процесів конкретного дизеля. Визначено вихідні дані та величини кутів дискретизації, необхідні для проведення експерименту.; Peculiarities of measuring equipment usage in the field of internal combustion engines and the rationality of methods for testing and results processing are considered. It is shown that one of the most difficult tasks in the study of the working processes of engines is to obtain a reliable indicator diagram with a given accuracy. It is noted that it is important to consider the features of the flow of rapidly changing and non-stationary processes in the internal combustion engine: high rates of processes change, a wide frequency spectrum, non-identity flow of the processes flow from cycle to cycle. This causes specific requirements to the methodological plan, as well as to measuring instruments themselves in terms of speed, recording frequency and rationality of the techniques of performing the experimental studies. It is proved that in the process of the engines investigation it is necessary to have both single-cycle indicator diagram and averaged, for several hundreds cycles, indicator diagram. It is shown that the objective of the work is to improve the methodology for choosing the discretization step and choosing the number of recorded ordinates of the internal combustion engine indicator diagram during one working cycle, depending on the approximation error and the rate of pressure increase. A general method for determining the sampling frequency of indicator diagrams depending on the required accuracy of its approximation is described; improved expressions for its determination are given. A scheme for determining the sampling frequency by the angle of crankshaft rotation is presented. The essence of improving the methodology for choosing the discretization step of the indicator diagram by dividing it into zones and selecting different sampling steps in each zone is considered in detail. The use of a digital microprocessor complex for the study of the working processes of a particular diesel engine is considered. The initial data and values of discretization angles, necessary for the experiment were determined. 2023-01-01T00:00:00Z