https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/46361 2026-04-14T09:13:10Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50729 Tрансформація компетентнісного підходу в умовах цифрового суспільства як основа модернізації підготовки фахівців з електроенергетики в закладах вищої освіти Бєсєда, М.; Кобилянський, О.; Васаженко, Н.; Biesieda, M.; Kobylianskyi, O.; Vasazhenko, N. The article is devoted to the study of the transformation of the competence approach in the context of the digital society and its role as the basis for modernising the training of electricity specialists in higher education institutions. The relevance of the study is due to the rapid development of digital technologies that change the requirements for the professional competencies of power engineers. The purpose of the article is to substantiate the impact of digital transformation on the content, methods and structure of training future specialists in the industry and to determine the potential of the d competence-based approach for the qualitative modernisation of the educational process. The article states the profound and systemic impact of digital transformation on all aspects of training energy specialists, including the need to integrate digital technologies into professional training, the content of basic courses, ensure interdisciplinarity, create guidelines for the use of digital platforms and simulators, introduce interactive teaching methods, ensure mobility and flexibility of educational trajectories, educational programmes, strengthen interaction with the IT sector and industry, and form a new generation of energy specialists. The article proves the effectiveness of the competence-based approach and suggests prospects for further improving the effectiveness of practical training through the use of direct connection to energy facility management systems and visualisation of production processes.; Стаття присвячена дослідженню трансформації компетентнісного підходу в контексті цифрового суспільства та його ролі як основи модернізації підготовки фахівців з електроенергетики у закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком цифрових технологій, що змінюють вимоги до професійних компетентностей енергетиків. Метою статті є обґрунтування впливу цифрової трансформації на зміст, методи та структуру підготовки майбутніх фахівців галузі та визначення потенціалу оновленого компетентнісного підходу для якісної модернізації освітнього процесу. У статті констатовано глибокий і системний вплив цифрової трансформації на всі аспекти підготовки фахівців з енергетики, включаючи необхідність інтеграції цифрових технологій у фахову підготовку, оновлення змісту базових курсів, забезпечення міждисциплінарності, створення методичних рекомендацій для використання цифрових платформ та симуляторів, впровадження інтерактивних методів навчання, забезпечення мобільності та гнучкості освітніх траєкторій, оновлення освітніх програм, посилення взаємодії з ІТ-сферою та промисловістю, а також формування цифрової освітньої екосистеми. Доведено ефективність компетентнісного підходу та запропоновано перспективи подальшого підвищення ефективності практичної підготовки через використання прямого підключення до систем управління енергетичними об’єктами та візуалізації виробничих процесів. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50728 Розвиток критичного мислення та медіаграмотності як основи формування культури безпеки майбутніх фахівців з цифрових технологій Жмурко, О.; Понеділок, І.; Zhmurko, O.; Ponedilok, I. The article is devoted to the study of the key role of critical thinking and media literacy development in shaping the security culture of future digital professionals. In the context of the rapid spread of information technology and the growth of cyber threats, the ability of specialists to analyse information, assess its reliability, detect manipulation and consciously use media resources is becoming particularly relevant. The article examines the essence of the concepts of ‘critical thinking’ and ‘media literacy’, analyses various approaches to their definition in the scientific literature. The author emphasises the interconnection of critical thinking with creativity and creativity, which allows generating new ideas and considering problems different perspectives. Important criteria for critical evaluation are presented, such as the adequacy of the value judgement, which depends on the relevance of the conceptual ideal, verification of assumptions, logical argumentation and consideration of the context. Particular attention is paid to common mistakes in the process of critical thinking, such as violation of factual accuracy and ignoring the context, which lead to false conclusions. The author substantiates the need to integrate the development of critical thinking and media literacy into educational programmes for future digital specialists as a fundamental basis for their professional safety. The conclusion is made about the importance of developing their ability not only to consume, but also to critically evaluate and safely use digital information, to counter disinformation and cyber threats. The directions of further research aimed at developing effective integrated curricula in this area are indicated.; Стаття присвячена дослідженню ключової ролі розвитку критичного мислення та медіаграмотності у формуванні культури безпеки майбутніх фахівців у сфері цифрових технологій. В умовах стрімкого поширення інформаційних технологій та зростання кіберзагроз, здатність фахівців до аналізу інформації, оцінки її достовірності, виявлення маніпуляцій та усвідомленого використання медіаресурсів набуває особливої актуальності. У статті розглянуто сутність понять «критичне мислення» та «медіа грамотність», проаналізовано різні підходи до їх визначення в науковій літературі. Підкреслено взаємозв’язок критичного мислення з творчістю та креативністю, що дозволяє генерувати нові ідеї та розглядати проблеми з різних точок зору. Наведено важливі критерії критичної оцінки, такі як адекватність оціночного судження, що залежить від актуальності концептуального ідеалу, верифікації припущень, логічності аргументації та врахування контексту. Окрему увагу приділено поширеним помилкам у процесі критичного мислення, таким як порушення фактичної точності та ігнорування контексту, що призводять до хибних висновків. Обґрунтовано необхідність інтеграції розвитку критичного мислення та медіаграмотності в освітні програми для майбутніх фахівців з цифрових технологій як фундаментальної основи їхньої професійної безпеки. Сформовано висновок про важливість формування у них здатності не лише споживати, але й критично оцінювати та безпечно використовувати цифрову інформацію, протистояти дезінформації та кіберзагрозам. Зазначено напрями подальших досліджень, спрямованих на розробку ефективних інтегрованих навчальних програм у цій сфері. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50727 Психологічні аспекти дистанційного навчання: мотивація, самоорганізація та підтримка студентів Пугач, В.; Puhach, V. The article deals with the psychological aspects of distance learning, in particular, its impact on students' motivation, self-organisation and psychological support. The factors that determine the level of students' motivation in the distance learning format, including internal and external incentives for learning activities, are described. It is noted that self-organisation, including time management, self-control and self-regulation skills, is a key component of successful mastering of educational material in the context of distance learning. Particular attention is paid to the importance of psychological support for students teachers, family and peers, which helps to reduce stress, increase motivation and create a sense of community. It is emphasised that self-organisation skills allow students to plan their study time more effectively and follow the curriculum. At the same time, timely psychological support helps to prevent emotional burnout and maintains a positive attitude necessary for productive learning. The need to develop effective methods for maintaining the psychological well-being of students in distance learning is emphasised. It is concluded that an integrated approach to student support, which covers motivational, organisational and psychological aspects, will help to improve the efficiency of the educational process. In particular, it is important to introduce interactive tools to support communication and feedback between teachers and students. It is also advisable to expand access to psychological counselling and stress management training for students studying remotely. Prospects for further research are outlined, including the study of the impact of digital technologies, the long-term psychological consequences of distance learning, and the development of adaptive educational models for different categories of students.; У статті розглянуто психологічні аспекти дистанційного навчання, зокрема його вплив на мотивацію, самоорганізацію та психологічну підтримку студентів. Охарактеризовано чинники, що визначають рівень мотивації студентів у дистанційному форматі навчання, зокрема внутрішні й зовнішні стимули до навчальної діяльності. Зазначено, що самоорганізація, включаючи навички тайм-менеджменту, самоконтролю та саморегуляції, є ключовим компонентом успішного опанування навчального матеріалу в умовах віддаленого навчання. Окрему увагу приділено важливості психологічної підтримки студентів з боку викладачів, родини та однолітків, що сприяє зниженню рівня стресу, підвищенню мотивації та створенню відчуття спільноти. Підкреслено, що навички самоорганізації дозволяють студентам ефективніше планувати свій навчальний час та дотримуватися навчального плану. Водночас, своєчасна психологічна підтримка допомагає запобігти емоційному вигоранню та підтримує позитивний настрій, необхідний для продуктивного навчання. Наголошено на необхідності розробки ефективних методик збереження психологічного благополуччя студентів у дистанційному навчанні. Зроблено висновок, що комплексний підхід до підтримки студентів, який охоплює мотиваційні, організаційні та психологічні аспекти, сприятиме підвищенню ефективності навчального процесу. Зокрема, важливим є впровадження інтерактивних інструментів для підтримки комунікації та зворотного зв'язку між викладачами та студентами. Також доцільним є розширення доступу до психологічних консультацій та тренінгів з управління стресом для студентів, які навчаються дистанційно. Окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема вивчення впливу цифрових технологій, довгострокових психологічних наслідків дистанційного навчання та розробки адаптивних освітніх моделей для різних категорій студентів. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50726 Педагогічне спілкування в системі комунікативних компетентностей викладача ЗВО Лісовий, М.; Рисинець, Т.; Юкало, В.; Кобилянська, І.; Lisovyi, M.; Rysynets, T.; Yukalo, V.; Kobylianska, I. The article reveals one of the most important aspects of higher education pedagogy - pedagogical communication, which enables the teacher to combine and present scientific information as a whole system, highlight the main points in it, reveal his position in the proof, and helps students to critically consider the presented material, realize and appreciate it. That is why pedagogical communication is a multifunctional phenomenon that provides information exchange, empathy, personal knowledge, self-affirmation, and productive interaction. Despite the fact that the requirements for the effectiveness of professional-pedagogical communication have increased, real practice often shows that the level of psychological-pedagogical training of higher school teachers does not correspond to the requirements placed on them nowadays. It is emphasized that for the proper organization of the process of productive professional pedagogical communication, it is important for the teacher to clearly understand its structure. The article is focused on the following components of pedagogical communication: the purpose and content of the act of pedagogical interaction; communication tools used in this act of interaction; functions performed by the current act of interaction; styles of pedagogical activity and communication; technologies used during communication. As a result of the analysis of scientific sources, a system of pedagogical communication styles and its features which depend on the circumstances and participants’ individual characteristics were presented. It was emphasized that the work style chosen by the teacher depended not only on what kind of relationships were formed with students, but also on the attitude of students to knowledge and the educational process. It was concluded that the success of pedagogical activity largely depends on the level of communicative culture and competency of the teacher, who must possess many communicative and perceptive skills and abilities, linguistic competency, and takes into account the individual psychological and cognitive characteristics of students.; У статті розкрито один із найважливіших аспектів педагогіки вищої школи – педагогічне спілкування, яке дає можливість викладачеві об’єднати й подати наукову інформацію як цілісну систему, виділити в ній основне, розкрити свою позицію в доведенні, а студентам допомагає критично осмислити й засвоїти навчальний матеріал, що подається, усвідомити й оцінити його, відкинувши другорядне. Педагогічне спілкування забезпечує обмін інформацією, співпереживання, пізнання особистості, самоутвердження, продуктивну взаємодію, тому воно є поліфункціональним. Незважаючи на те що вимоги до ефективності професійно-педагогічного спілкування зросли, реальна практика часто свідчить про невідповідність рівня психолого-педагогічної підготовки викладачів вищої школи вимогам, що висуваються до них у наш час. Наголошено, що для правильної організації процесу продуктивного професійного педагогічного спілкування викладачеві важливо чітко розуміти його структуру. Увагу зосереджено на таких компонентах педагогічного спілкування: мета та зміст акту педагогічної взаємодії; комунікативні засоби, що застосовуються в цьому акті взаємодії; функції, що виконуються поточним актом взаємодії; стилі педагогічної діяльності та спілкування; застосовувані під час спілкування педагогічні технології. В результаті аналізу наукових джерел схарактеризовано систему стилів педагогічного спілкування, особливості яких залежать від обставин та індивідуальних характеристик його учасників. Підкреслено, що від обраного викладачем стилю роботи залежить не тільки те, які взаємини сформуються зі студентами, а й ставлення студентів до знань і безпосередньо до самого освітнього процесу. Зроблено висновок про те, що успішність педагогічної діяльності багато в чому залежить і від рівня комунікативної культури та компетентності педагога, який повинен володіти багатьма комунікативними й перцептивними навичками і уміннями, вміти грамотно подавати матеріал і володіти мовними та комунікативними компетентностями, враховувати індивідуально-психологічні та когнітивні особливості студентів. 2025-01-01T00:00:00Z