https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50073 2026-04-16T09:01:34Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50736 Технологічна культура як важливий складник професійної компетентності майбутніх педагогів природничих дисциплін Горбатюк, Р.; Волкова, Н.; Кобилянська, І.; Horbatiuk, R.; Volkova, N.; Kobylianska, I. The article reveals the essence and significance of technological culture as an important component of the professional competence of future teachers of natural sciences. The relevance of the problem is due to the systematic updating of natural science knowledge, the active development of information and educational technologies, the spread of innovative approaches to the organization of the educational process, which require the teacher to be able to effectively integrate modern technological solutions into educational practice. Special emphasis is placed on the need to preserve cultural values, form an ecological worldview of students and implement the principles of sustainable development. The effectiveness of the implementation of any innovative processes in school natural science education directly depends on the teacher's ability to act in an innovative mode, to promptly respond to changes in social demands and the educational environment. It is determined that the technological culture of a teacher is a complex integrative characteristic that encompasses professional knowledge, value-based and worldview guidelines, communicative and organizational skills, as well as the ability to think critically and creatively to find innovative solutions in pedagogical activity. The functions of the teacher's technological culture are characterized. It is noted that technological culture is not only an element of professional competence, but also a basic condition for the implementation of innovative changes in a modern school. Particular attention is paid to the relationship between technological culture and the quality of natural science education. In the context of the digitalization of society, the development of waste-free and environmentally friendly technologies, there is a growing need for teachers who not only possess modern technological tools, but are able to adapt them to the needs of students and the goals of the educational process. Technological culture is not only an indicator of professional competence, but also a determining factor in the competitiveness of a modern teacher of natural sciences. It ensures the teacher's ability to act effectively in conditions of change, develop and implement innovative solutions, promote the development of students' scientific and environmental thinking, and also serves as the basis for further modernization of natural science education in Ukraine.; У статті розкрито сутність і значущість технологічної культури як важливого складника професійної компетентності майбутніх педагогів природничих дисциплін. Актуальність проблеми зумовлена системним оновленням природничих знань, активним розвитком інформаційних та освітніх технологій, поширенням інноваційних підходів до організації навчального процесу, що вимагають від учителя вміння ефективно інтегрувати сучасні технологічні рішення в освітню практику. Особливий наголос зроблено на необхідності збереження культурних цінностей, формуванні екологічного світогляду учнів і впровадженні принципів сталого розвитку. Ефективність реалізації будь-яких інноваційних процесів у шкільній природничій освіті безпосередньо залежить від здатності педагога діяти в інноваційному режимі, оперативно реагувати на зміни соціальних запитів та освітнього середовища. Визначено, що технологічна культура педагога є складною інтегративною характеристикою, яка охоплює професійні знання, ціннісно-світоглядні орієнтири, комунікативні й організаційні навички, а також здатність до критичного мислення та творчого пошуку інноваційних рішень у педагогічній діяльності. Охарактеризовано функції технологічної культури вчителя. Зазначено, що технологічна культура є не лише елементом професійної компетентності, а й базовою умовою реалізації інноваційних змін у сучасній школі. Особливу увагу приділено взаємозв’язку технологічної культури з якістю природничої освіти. В умовах цифровізації суспільства, розвитку безвідходних та екологічно безпечних технологій, зростає потреба у вчителях, які не просто володіють сучасними технологічними інструментами, а здатні адаптувати їх до потреб учнів і цілей навчального процесу. Технологічна культура виступає не лише індикатором професійної компетентності, а й визначальним чинником конкурентоспроможності сучасного вчителя природничих дисциплін. Вона забезпечує здатність педагога ефективно діяти в умовах змін, розробляти й упроваджувати інноваційні рішення, сприяти розвитку наукового та екологічного мислення учнів, а також виступає основою для подальшої модернізації природничої освіти в Україні. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50735 Методологічні засади підготовки фахівців сфери охорони здоров’я до роботи в умовах кризових ситуацій Шостацька, М.; Кобилянський, О.; Shostatska, M.; Kobylianskyi, O. The article is devoted to the study of methodological foundations of professional training of healthcare specialists for work in crisis situations. The relevance of the problem is due to the increasing frequency and scale of global and local crises: pandemics, military actions, man-made and natural disasters, which require medical workers to have a high level of preparedness, adaptability and professional resilience. The paper substantiates the importance of integrating different methodological approaches in the training of future doctors. Particular attention is paid to the analysis of the content and role of axiological, competence-based, systemic, person-oriented, activity-based and synergistic approaches, which together ensure the formation of a comprehensive model of professional training for medical personnel. It is shown that the implementation of these approaches contributes to the development of key competencies: clinical thinking, communication skills, reflexivity, stress resistance, and the ability to make effective decisions in crisis situations. It is substantiated that the systematic implementation of methodologically sound educational strategies not only ensures the quality of professional education, but also shapes a humanistic worldview, ethical responsibility and the readiness of medical professionals to act in extreme circumstances. Areas for further research are proposed, related to the development of a model for implementing integrated approaches in medical education and the creation of tools for assessing the level of preparedness of specialists for crisis response.; Стаття присвячена дослідженню методологічних основ професійної підготовки фахівців сфери охорони здоров’я до діяльності в умовах кризових ситуацій. Актуальність проблеми зумовлена зростанням частоти та масштабів глобальних і локальних криз: пандемій, воєнних дій, техногенних і природних катастроф, реагування на які потребує від медичних працівників високого рівня готовності, адаптивності та професійної стійкості. В роботі обґрунтовано значення інтеграції різних методологічних підходів у процесі підготовки майбутніх лікарів. Особливу увагу приділено аналізу змісту й ролі аксіологічного, компетентнісного, системного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного та синергетичного підходів, які у своїй сукупності забезпечують формування цілісної моделі професійної підготовки медичних кадрів. Показано, що реалізація цих підходів сприяє розвитку ключових компетентностей: клінічного мислення, комунікативності, рефлексивності, стресостійкості та здатності до прийняття ефективних рішень у кризових умовах. Обґрунтовано, що системне впровадження методологічно виважених освітніх стратегій забезпечує не лише якість професійної освіти, а й формує гуманістичний світогляд, етичну відповідальність та готовність медиків діяти в екстремальних обставинах. Запропоновано напрями подальших досліджень, пов’язані з розробленням моделі реалізації інтегрованих підходів у медичній освіті та створенням інструментів оцінювання рівня готовності фахівців до кризової діяльності. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50734 Психологічні механізми впливу емоційного інтелекту на управлінські процеси в закладах освіти Жмурко, О.; Васаженко, Н.; Zhmurko, O.; Vasazhenko, N. The article is devoted to the study of psychological mechanisms of emotional intelligence influence on management processes in educational institutions. In the context of management system transformation and increasing requirements for the effectiveness of the educational environment, emotional intelligence is considered an important resource for optimising the professional activities of managers and teaching staff. The article defines the essence of the concept of ‘emotional intelligence’, analyses its key components and reveals their connection with management decision-making, motivation, communication and conflict resolution. Particular attention is paid to the psychological mechanisms of emotion regulation, empathy, self-control, and social interaction, which directly affect the quality of educational institution management. It is shown that the development of emotional intelligence contributes to increasing the level of trust, creating a positive psychological climate, and forming the leadership potential of managers. It is substantiated that neglecting the development of emotional competence can lead to destructive management practices, reduced staff motivation, and conflict within the team. It is concluded that the integration of emotional intelligence development into management activities is a necessary condition for the effectiveness of educational management and the sustainable development of educational institutions. Directions for further research aimed at developing practical programmes to improve the emotional competence of managers and teaching staff are proposed.; Стаття присвячена дослідженню психологічних механізмів впливу емоційного інтелекту на управлінські процеси в закладах освіти. В умовах трансформації системи управління та підвищення вимог до ефективності освітнього середовища емоційний інтелект розглядається як важливий ресурс оптимізації професійної діяльності керівників та педагогічних колективів. У статті визначено сутність поняття «емоційний інтелект», проаналізовано його ключові компоненти та розкрито їхній зв’язок із прийняттям управлінських рішень, мотивацією, комунікацією та подоланням конфліктних ситуацій. Особливу увагу приділено психологічним механізмам регуляції емоцій, емпатії, самоконтролю та соціальної взаємодії, які безпосередньо впливають на якість управління закладом освіти. Показано, що розвиток емоційного інтелекту сприяє підвищенню рівня довіри, створенню позитивного психологічного клімату та формуванню лідерського потенціалу управлінців. Обґрунтовано, що нехтування розвитком емоційної компетентності може призводити до деструктивних управлінських практик, зниження мотивації персоналу та конфліктності в колективі. Зроблено висновок, що інтеграція розвитку емоційного інтелекту в управлінську діяльність є необхідною умовою ефективності освітнього менеджменту та стійкого розвитку закладів освіти. Запропоновано напрями подальших досліджень, спрямованих на розробку практичних програм підвищення емоційної компетентності керівників і педагогічних працівників. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50733 Використання педагогічних методів для формування етичних цінностей через академічну доброчесність Кулібаба, Є.; Татарчук, В.; Kulibaba, Y.; Tatarchuk, V. The article is devoted to the study of the role of pedagogical methods in the formation of ethical values of higher education seekers through the prism of academic integrity. In the context of modernisation of the educational space of Ukraine, academic integrity is considered a key tool for fostering responsibility, honesty and professional ethics among future specialists. The article defines the essence of the concept of ‘academic integrity’, analyses its basic principles and substantiates its connection with moral and professional qualities of the individual. Particular attention is paid to pedagogical methods that promote the integration of the principles of academic integrity into the educational process, in particular problem-based learning, discussions, project work and methods of reflection. It is shown that their systematic use develops critical thinking, the ability to objectively analyse information, and forms internal motivation to comply with ethical standards. It is substantiated that violations of academic standards, such as plagiarism or falsification, not only reduce the quality of a specialist's training but also undermine their competitiveness in the modern labour market. It is concluded that the effective application of pedagogical methods in combination with the principles of academic integrity is a necessary condition for the formation of highly qualified, morally stable and socially responsible professionals. Directions for further research aimed at developing practical recommendations for the implementation of a culture of academic integrity in higher education are proposed.; Стаття присвячена дослідженню ролі педагогічних методів у формуванні етичних цінностей здобувачів вищої освіти через призму академічної доброчесності. В умовах модернізації освітнього простору України академічна доброчесність розглядається як ключовий інструмент виховання відповідальності, чесності та професійної етики майбутніх фахівців. У статті визначено сутність поняття «академічна доброчесність», проаналізовано її базові принципи та обґрунтовано зв’язок із моральними та професійними якостями особистості. Особливу увагу приділено педагогічним методам, які сприяють інтеграції принципів академічної доброчесності в навчальний процес, зокрема проблемному навчанню, дискусіям, проєктній роботі та методам рефлексії. Показано, що їхнє системне використання розвиває критичне мислення, здатність до об’єктивного аналізу інформації та формує внутрішню мотивацію до дотримання етичних норм. Обґрунтовано, що порушення академічних стандартів, таких як плагіат чи фальсифікація, не лише знижує якість підготовки фахівця, а й підриває його конкурентоспроможність на сучасному ринку праці. Зроблено висновок, що ефективне застосування педагогічних методів у поєднанні з принципами академічної доброчесності є необхідною умовою формування висококваліфікованих, морально стійких і соціально відповідальних професіоналів. Запропоновано напрями подальших досліджень, спрямованих на розробку практичних рекомендацій щодо впровадження культури академічної доброчесності у вищій освіті. 2025-01-01T00:00:00Z