https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/9918 Всеукраїнська науково-технічна конференція підрозділів Вінницького національного технічного університету (ВНТКП ВНТУ) 2026-04-27T12:51:14Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51252 Дослідження екологічно безпечної утилізації осадів стічних вод Мельник, А. О.; Кватернюк, С. М.; Мандебура, С. В.; Латуша, Д. Р.; Максименко, М. П.; Шевченко, В. О.; Melnyk A.; Kvaterniuk, S.; Mandebura, S.; Latusha, D.; Maksimenko, M.; Shevchenko, V. The issue of environmentally safe disposal of sewage sludge is relevant due to the increasing volume of wastewater and the associated risk of environmental pollution. The main ecological and technological aspects of sludge treatment are analyzed, including biological and chemical methods of processing. Modern approaches to disposal are considered, aimed at minimizing the negative impact on nature and promoting the reuse of valuable sludge components. Special attention is given to the implementation of innovative technologies that ensure safe and efficient management of sewage sludge; Проблема екологічно безпечної утилізації осадів стічних вод є актуальною у зв’язку зі збільшенням обсягів стоків та ризиком забруднення навколишнього середовища. Аналізуються основні екологічні та технологічні аспекти обробки осадів, зокрема біологічні та хімічні методи їх переробки. Розглядаються сучасні підходи до утилізації, спрямовані на мінімізацію негативного впливу на природу та повторне використання цінних компонентів осадів. Особлива увага приділяється впровадженню інноваційних технологій, що забезпечують безпечне та ефективне управління осадами стічних вод. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51251 Впровадження технології вирощування мікроводорості Chlorella штаму Рolikarp для очищення та індикації стану водойм Пашкевич, Л. П.; Петрук, Р. В.; Pashkevych, L.; Petruk, R. The work scientifically substantiates and experimentally confirms the effectiveness of using the microalgae Chlorella vulgaris strain Polikarp as a dual-action tool for cleaning and bioindication of the state of water bodies polluted by technogenic substances. It was established that the use of the automated complex "BIODRUM" and compliance with the developed technical conditions of TU U 03.0-36308885-001:2021 ensures the stability of bioremediation processes and high efficiency of the extraction of heavy metals (up to 91–99%) and biogenic elements.; У роботі науково обґрунтовано та експериментально підтверджено ефективність застосування мікроводорості Chlorella vulgaris штаму Polikarp як інструменту подвійної дії для очищення та біоіндикації стану водойм, забруднених техногенними речовинами. Встановлено, що використання автоматизованого комплексу «BIODRUM» та дотримання розроблених технічних умов ТУ У 03.0-36308885-001:2021 забезпечує стабільність біоремедіаційних процесів та високу ефективність вилучення важких металів (до 91–99%) і біогенних елементів. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51250 Методологічні та нормативно-правові аспекти управління викидами твердих мікрочастинок Гончарук, В. С.; Петрук, В. Г.; Кватернюк, С. М.; Honcharuk, V.; Petruk, V.; Kvaterniuk, S. The paper analyzes the evolution of global air quality management approaches: from controlling total suspended particles to the targeted regulation of fine fractions (PM10, PM2.5). Key regulatory contradictions in the national environmental management system are identified, particularly the reliance on outdated MPCs for undifferentiated dust and an acute shortage of measurement techniques for microparticles. The critical need for a comprehensive adaptation of the Ukrainian permitting system to European standards (specifically, Directive 2008/50/EC) is substantiated to enable reliable emission inventories and effective urban ecological safety management.; У роботі проаналізовано еволюцію світових підходів до управління якістю повітря: від контролю загального пилу до цілеспрямованого нормування дрібнодисперсних фракцій (PM10, PM2.5). Виявлено ключові нормативні колізії вітчизняної системи екологічного менеджменту, зокрема орієнтацію на застарілі ГДК недиференційованого пилу та гострий дефіцит методик вимірювань для мікрочастинок. Обґрунтовано критичну необхідність комплексної адаптації української дозвільної системи до європейських стандартів (зокрема, Директиви 2008/50/ЄС) для створення достовірних кадастрів емісії та ефективного управління екологічною безпекою міст. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51249 Аналіз ролі електромобілів у декарбонізації транспортного сектору та супутніх інфраструктурних обмежень Дідусенко, С. Р.; Кватернюк, С. М.; Didusenko, S.; Kvaterniuk, S. The article provides a comprehensive analysis of the role of electric vehicles in the processes of decarbonization of the transport sector and identifies the main barriers to their mass implementation. It is established that the electrification of transport is a key tool in combating climate change, as it allows for a significant reduction in anthropogenic CO2 emissions and improves the environmental situation in cities. It is proven that the greatest environmental effect is achieved when electric transport is integrated with renewable energy sources. At the same time, the study identified a number of critical challenges, including: insufficient expansion of the charging infrastructure, which causes “range anxiety” among users; the need to modernize power grids to avoid peak loads; and the high cost of batteries along with the problem of their subsequent disposal. It is substantiated that overcoming these obstacles requires systematic state support, the development of a circular economy, and international standardization of technologies to ensure sustainable development of mobility.; У статті проведено комплексний аналіз ролі електромобілів у процесах декарбонізації транспортного сектору та визначено основні бар’єри на шляху їх масового впровадження. Встановлено, що електрифікація транспорту є ключовим інструментом боротьби зі зміною клімату, оскільки дозволяє суттєво знизити антропогенні викиди CO2 та покращити екологічну ситуацію в містах. Доведено, що найбільший екологічний ефект досягається за умови інтеграції електротранспорту з відновлюваними джерелами енергії. Водночас дослідження виявило низку критичних викликів, зокрема: недостатню розгалуженість зарядної інфраструктури, що викликає «тривожність пробігу» у користувачів; необхідність модернізації електромереж для уникнення пікових навантажень; та високу вартість акумуляторних батарей разом із проблемою їх подальшої утилізації. Обґрунтовано, що подолання цих перешкод потребує системної державної підтримки, розвитку циркулярної економіки та міжнародної стандартизації технологій для забезпечення сталого розвитку мобільності. 2026-01-01T00:00:00Z