<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Sententiae. 2009. № 1</title>
<link>https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24825</link>
<description/>
<pubDate>Mon, 06 Apr 2026 19:34:23 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-06T19:34:23Z</dc:date>
<item>
<title>Мислителі грецької патристики про стркуктуру філософії</title>
<link>https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24991</link>
<description>Мислителі грецької патристики про стркуктуру філософії
Христокін, Г.
В статті реконструйовано і проаналізовано теорії мислителів грецької патристики про структуру філософії. Філософія для цих мислителів була цілісною системою дисциплін, що охоплювала як античну, так і власне християнську філософію-теологію. Про це свідчить архітектоніка філософії грецької патристики, в якій підкреслюється як єдність, так і різниця між окремими «філософіями», тобто вона, поряд з античною філософією та логікою, не просто включала у свою систему філософії три складові: «віровчення», теоретичну релігійну філософію та містичну практику, але й давала систематичну трактовку проблеми їхнього співвідношення.; In the present article it is reconstructed and analyzed the theories of Greek patristic thinkers on the structure of philosophy. For these thinkers philosophy was an integral system of disciplines, which included ancient and Christian philosophy-theology. This is proved by the architectonics of Greek patristic philosophy. Greek patristic philosophy underlines unity and difference between separate “philosophies”. It means that Greek patristic philosophy included not only such three components as “belief”, theoretical religious philosophy and mystical practice as ancient philosophy and logic, but also it gave systematic interpretation of their correlation.; В статье реконструированы и проанализированы теории мыслителей греческой патристки о структуре философии. Философия для этих мыслителей была целостной системой дисциплин, охватывающей как античную, так и собственно христианскую философию-теологию. Об этом свидетельствует архитектоника философии греческой патристики, в которой подчеркнуты как единство, так и различие между отдельными «философиями»; то есть, патристика не просто включала, наряду с античной философией и логикой, в свою систему философии три составляющих «вероучения», теоретическую религиозную философию и мистическую практику, но и давала систематическую трактовку проблемы их соотношения.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24991</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Виникнення світів за Максимом Сповідником</title>
<link>https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24990</link>
<description>Виникнення світів за Максимом Сповідником
Чорноморець, Ю.
Виникнення восьми світів, згідно з вченням св. Максима Сповідника, досліджене в статті як самостійна історико-філософська проблема; подано опис цього виникнення і основних відмінностей між християнським неоплатонізмом св. Максима і доктринами античних неоплатоніків. Проаналізовано питання про можливий вплив Максимового вчення про виникнення світів на вчення Григорія Сковороди про три світи.; In the present article there is made a research of origin of the eight worlds (according to the studies of St. Maksym Spovidnyk) as an independent historical-philosophical issue. There is given the description of the process of creation and the basic differences in Christian Neo-Platonism of St. Maksym Spovidnyk and the doctrines of the ancient representatives of the Neo-Platonism. It was analyzed the possible influence of St. Maksym Spovidnyk studies about the origin of the eight worlds on the Hryhorii Scovoroda studies about three worlds.; Возникновение восьми миров, согласно учению св. Максима Исповедника, исследовано в статье как самостоятельная историко-философская проблема; представлено описание этого возникновения и основных отличий между христианским неоплатонизмом св. Максима и доктринами античных неоплатоников. Проанализирован вопрос о возможном влиянии Максимова учения о возникновении миров на учение Григория Сковороды о трех мирах.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24990</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Критика теорії вартості Маркса</title>
<link>https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24989</link>
<description>Критика теорії вартості Маркса
Ткаченко, К.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24989</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Від «Розмислів» до «Медитацій»: сучасне Декартознавство і Українська історія філософії</title>
<link>https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24988</link>
<description>Від «Розмислів» до «Медитацій»: сучасне Декартознавство і Українська історія філософії
Хома, О. І.; Khoma, O.
В статті висвітлено позиції провідних істориків філософії ХХ ст., що досліджували Декартові «Медитації». Описано етапи становлення метафізики Декарта, ключову роль «Медитацій» у цьому процесі й недосконалість метафізичного вчення в ІV частині «Дискурсії про метод». Розглянуто гіпотезу Ж.-Л. Марийона про статус «Медитацій» як спроби подати чіткішу і ґрунтовнішу відповідь проникливим критикам «Дискурсії». Висвітлено особливості літературного жанру медитації і характер їхнього включення Декартом у філософський текст; разом із тим, показано як цілі Декартової апологетики, так і розуміння самим філософом її обмеженого характеру. Проаналізовано співвідношення латинського і французького текстів «Медитацій» і визнано необхідність їх обох для ґрунтовного вивчення думки їхнього автора. Разом із тим, підкреслено більшу термінологічну розвиненість латинської версії. Обґрунтовано концептуальний підхід до перекладу як латинського, так і французького текстів і запропоновано оновлену систему українських термінологічних відповідників.; In present article shown views of advanced historians of phylosophy of XX century, that investigated Dekart’s “Meditations”. Described the stages of Dekart’s metaphysics formation, the main role of “Meditations” in this process and imperfectionof metaphysics science in IV part of “Discussions about method”. Considered the hypothesis of Zh.L. Maryon about status of “Meditations” as trial to present more clear and essential answer to the insightful critics of “Discourse”. Have been shown the features of literature style of meditation and character of including it’s in the phylosophycal text by Dekart; however, it was shown that goals of Dekart’s apologetics, as well as understanding by phylosopher himself it’s limited character. Was analized correlation of Latin and Franch “Meditation” texts and recognized the necessity of them both for more effective studing of it’s authors view. Justified the conceptual approach for the translation of Latin and Franch texts and were offered the updated system of ukrainian terms analogues.; В статье освещены позиции ведущих историков философии ХХ в., исследовавших Декартовы «Медитации». Описаны этапы становления метафизики Декарта, ключевая роль «Медитаций» в этом процессе и несовершенство метафизического учения в ІV части «Дискурсии о методе», рассмотрена гипотеза Ж.-Л. Марийона относительно статуса «Медитаций» как попытки более четкого и основательного ответа проницательным критикам «Дискурсии». Показаны особенности литературного жанра медитации и характер их использования Декартом в философском тексте, а также – цели Декартовой апологетики и понимания самим философом ее ограниченного характера. Проанализировано соотношение латинского и французского текстов «Медитаций»; признана необходимость использования их обоих для основательного изучения мысли их автора. Вместе с тем, подчеркнута большая терминологическая развитость латинской версии. Обоснован концептуальный подход к переводу как латинского, так и французского текстов и предложена обновленная система украинских терминологических соответствий.
</description>
<pubDate>Thu, 01 Jan 2009 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24988</guid>
<dc:date>2009-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
