https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/26580 Wed, 08 Apr 2026 02:12:06 GMT 2026-04-08T02:12:06Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31064 Діагностика сформованості психологічного компонента конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей Гречановська, О. В.; Hrechanovska, O. V.; Гречановская, Е. В. Сучасний конкурентоспроможний випускник вищої школи повинен мати не лише високий рівень знань, а й високий рівень психологічної готовності до майбутньої професії. Психологічний стан учасників освітнього процесу відіграє значну роль у їх професійній діяльності, тому важливим освітнім елементом розглядається формування конфліктологічної культури та її основних компонентів. На основі аналізу науково-педагогічних джерел розглянуто поняття «конфліктологічна культура» та подано авторське визначення «конфліктологічної культури особистості» та «конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей». Одним з базових компонентів конфліктологічної культури виокремлено психологічний компонент. Розкрито сутність таких складових психологічного компонента як адаптація до нового середовища, самооцінка та самоствердження, проходження соціалізації (протягом усього періоду навчання). Зазначено особливості студентського віку. Формування психологічного компонента розглядається у процесі вивчення гуманітарних дисциплін із застосуванням інтерактивних технологій. Для діагностики результатів сформованості психологічного компонента конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей виокремлено критерії, показники та рівні оцінювання. За критерії взято компоненти конфліктологічної культури: мотиваційно-професійний, психологічний, когнітивно-креативний, культурологічний, оцінювальний. Відповідно до критеріїв та показників визначено п’ять рівнів сформованості психологічного компонента конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей в процесі гуманітарної підготовки (конститутивний (який становить основу), теоретичний (початковий), практичний (базовий), творчий (середній, вхідний), науковий (високий)). Запропоновано методики для визначення сформованості психологічного компонента. Подано результати педагогічного експерименту. Ефективність запровадження інтерактивних технологій навчання в процесі викладання гуманітарних дисциплін, що сприяють формуванню психологічного компонента конфліктологічної культури майбутніх фахівців технічних спеціальностей доведено за використання критерію Колмогорова–Смірнова.; A modern competitive high school graduate should have not only a high level of knowledge, but also a high level of psychological readiness for the future profession. The psychological state of the participants of the educational process plays a significant role in their professional activity, therefore the formation of conflictological culture and its main components is considered to be an important educational element. In the article, on the basis of the analysis of scientific and pedagogical sources, the concept of “conflictological culture” is considered, and the author’s definition of “conflictological culture of personality” and “conflictological culture of future specialists of technical specialties” is presented. One of the basic components of conflictological culture is the psychological component. The essence of such constituents of the psychological component as adaptation to the new environment, selfesteem and self-affirmation, socializing (throughout the whole period of studying) is revealed. The features of student-age are noted. The formation of the psychological component is considered in the process of studying humanitarian disciplines with the use of interactive technologies. For the diagnosis of the results of the formation of the psychological component of conflictological culture of future specialists of technical specialties, criteria, indicators and grading levels are identified. The components of conflictological culture — motivational and professional, psychological, cognitive and creative, culturological, evaluative — are adopted as criteria. According to the criteria and indicators, five levels of formation of the psychological component of conflictological culture of future specialists of technical specialties were determined in the process of humanitarian training (constitutive (which forms the basis), theoretical (initial), practical (basic), creative (secondary, entry), scientific (high)). A number of methodologies for determining the formation of the psychological component are proposed. The results of the pedagogical experiment are presented. The effectiveness of the implementation of interactive educational technologies in the process of teaching the humanitarian disciplines that contribute to the formation of the psychological component of conflictological culture of future specialists of technical specialties is proved by the criterion of Kolmogorov– Smirnov.; Современный конкурентоспособный выпускник высшей школы должен иметь не только высокий уровень зна-ний, но и высокий уровень психологической готовности к будущей профессии. Психологическое состояние участ-ников образовательного процесса играет значительную роль в их профессиональной деятельности, поэтому важным образовательным элементом рассматривается формирование конфликтологической культуры и ее основных компонентов. На основе анализа научно-педагогических источников рассмотрено понятие «конфликтологическая культу-ра» и дается авторское определение «конфликтологической культуры личности» и «конфликтологической культуры будущих специалистов технических специальностей». Одним из базовых компонентов конфликтоло-гической культуры выделен психологический компонент. Раскрыта сущность таких составляющих психологи-ческого компонента как адаптация к новой среде, самооценка и самоутверждения, прохождения социализации (в течение всего периода обучения). Отмечены особенности студенческого возраста. Формирование психологиче-ского компонента рассматривается в процессе изучения гуманитарных дисциплин с применением интерактив-ных технологий. Для диагностики результатов сформированности психологического компонента конфликтологической культуры будущих специалистов технических специальностей выделены критерии, показатели и уровни оцен-ки. В качестве критериев приняты компоненты конфликтологической культуры: мотивационно-профессиональ-ный, психологический, когнитивно-креативный, культурологический, оценочный. В соответствии с критериями и показателями определены пять уровней сформированности психологического компонента конфликтологиче-ской культуры будущих специалистов технических специальностей в процессе гуманитарной подготовки (кон-ститутивный (составляющий основу), теоретический (начальный), практический (базовый), творческий (сред-ний, входящий), научный (высокий)). Предложены методики для определения сформированности психологическо-го компонента. Представлены результаты педагогического эксперимента. Эффективность внедрения интерактивных технологий обучения в процессе преподавания гуманитарных дисциплин, способствующих формированию пси-хологического компонента конфликтологической культуры будущих специалистов технических специальностей доказана с использованием критерия Колмогорова-Смирнова. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31064 2019-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31063 Деформовність маловуглецевого дроту в процесі його багатоступінчастого холодного волочіння Грушко, О. В.; Огородніков, В. А.; Слободянюк, Ю. О.; Grushko, O. V.; Ogorodnikov, V. A.; Slobodianiuk, Yu. O.; Грушко, А. В.; Огородников, В. А.; Слободянюк, Ю. О. Метою роботи є виконання аналізу розподілу деформацій по перерізу, особливостей шляхів деформування, а також здійснення оцінки деформовності дроту з типових для сучасного ринку маловуглецевих сталей G3Si1 та Св-08Г2С в процесі його багатоступінчастого волочіння. Для аналізу виб-рано один з типових технологічних процесів волочіння з 16-ма переходами, що використовується у виробництві дроту діаметром 0,8 мм з катанки діаметром 5,5 мм. Цей процес реалізовано в реальному виробництві в умовах ПрАТ «ПлазмаТек». Аналіз механіки процесу волочіння здійснено за допомогою методу скінчених елементів. Оцінка деформовності виконувалась з використанням критерію В. А. Огороднікова, що враховує нелінійний характер накопичення пошкоджень, особливості шляхів деформування у вигляді похідних, а також показник напруженого стану, який враховує третій інваріант тензора напружень (об’ємність напруженого стану). Виконано аналіз розподілу деформацій по перерізу через представлення їх у відносних одиницях. Показано, що графіки розподілу деформацій по перерізу практично збігаються для різних переходів та діаметрів заготовок. Коефіцієнт нерівномірності деформацій практично не залежить від кількості переходів та ступеня витягування і сягає 0,87. Проаналізовано шляхи деформування в небезпечній області (на осі дроту) для них характерна значна зміна похідної та кривини траєкторії деформацій. З’ясовано, що напружений стан є об’ємним, а показники, що відображають третій інваріант тензора напружень, зокрема, параметр Надаї–Лоде, практично не змінюються під час волочіння. Побудована обчислювальна схема, що дозволяє врахувати третій інваріант тензора напружень відповідно до критерію деформовності В. А. Огороднікова та оцінити вплив цього інваріанту на деформовність маловуглецевого зварювального дроту в процесі його волочіння в існуючих на практиці маршрутах волочіння і здійснити в подальшому на цій основі оцінку технологічної спадковості у вигляді залишкової пластичності, твердості тощо.; The aim of the work is to analyze the distribution of deformations over the cross section, features of the deformation paths, also is carried out the assessment of wire deformability from low carbon steels typical for the modern market G3Si1 and Sv-08G2S during its multistage cold drawing. For the analysis, one of the typical technological processes of drawing with 16 transitions was selected, which is aimed at the production of wire with a diameter of 0.8 mm from a rod of diameter 5,5 mm. This process is implemented in real production in the PJSC “PlasmaTek” environment. The mechanics of cold drawing process are carried out using the finite element method. The evaluation of deformability was performed using the V. Ogorodnikov criterion, which takes into account the nonlinear nature of damage accumulation, the features of defor-mation paths in the form of derivatives, as well as the stress state indicator, taking into account the third invariant of the stress tensor (volume of the stress state). The analysis of the distribution of deformations in the section through their repre-sentation in relative units carried out. It is shown that the graphs of the distribution of strains over the cross section practical-ly coincide for different transitions and diameters of the workpieces. The coefficient of non-uniformity of deformations practi-cally does not depend on the number of transitions and the degree of stretching and reaches 0, 87. The deformation paths in the hazardous area — on the axis of the wire — are analyzed — they are characterized by a significant change in the derivative and curvature of the deformation territory. It is established that the indicators of the stress state, taking into ac-count the volume of the stress state (in particular, the parameter Nadai–Lode) practically do not change during cold drawing. Сonsidering at third invariant of the stress tensor with the appropriate deformability criterion makes it possible to correctly evaluate the deformability of low-carbon welding wire in its drawing process in existing drawing practices and to further implement on this basis the assessment of technological heredity in the form of residual plasticity, hardness, and ect.; Целью работы является анализ распределения деформаций по сечению, особенностей путей деформирова-ния, а также оценка деформируемости проволоки из типичных для современного рынка малоуглеродистых ста-лей G3Si1 и Св-08Г2С в процессе ее многоступенчатого волочения. Для анализа выбран один из типовых техно-логических процессов волочения с 16-ю переходами, используемый в производстве проволоки диаметром 0,8 мм из катанки диаметром 5,5 мм. Этот процесс реализован на реальном производстве в условиях ЧАО «Плазма-Тек». Анализ механики процесса волочения осуществлен с помощью метода конечных элементов. Оценка де-формируемости выполнялась с использованием критерия В. А. Огородникова, учитывающим нелинейный харак-тер накопления повреждений, особенности путей деформирования в виде производных, а также показатель напряженного состояния, учитывающий третий инвариант тензора напряжений (объемность напряженного состояния). Выполнен анализ распределения деформаций по сечению посредством представление их в относи-тельных единицах. Показано, что графики распределения деформаций по сечению практически совпадают для различных переходов и диаметров заготовок. Коэффициент неравномерности деформаций практически не зависит от числа переходов и степени извлечения и достигает 0,87. Проанализированы пути деформирования в опасной области (на оси проволоки), для них характерно значительное изменение производной и кривизны траектории деформаций. Установлено, что показатели напряженного состояния, учитывающие объемность напряженного состояния (в частности, параметр Надаи–Лоде) практически не изменяются во время волочения. Учет третьего инварианта тензора напряжений при соответствующем критерии деформируемости позволя-ет корректно оценивать деформируемость малоуглеродистой сварочной проволоки в процессе ее волочения в существующих на практике маршрутах волочения и осуществить в дальнейшем на этой основе оценку техно-логической наследственности в виде остаточной пластичности, твердости и т. п. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31063 2019-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31062 Вплив технологічних факторів на максимальні припуски для механічної обробки плоских поверхонь заготовок деталей типу «Фланець» Дерібо, О. В.; Дусанюк, Ж. П.; Deribo, O. V.; Dusaniuk, Zh. P.; Дерибо, А. В.; Дусанюк, Ж. П. Розглянуто важливий етап проектування технологічних процесів виготовлення деталей машин — встановлення припусків на механічну обробку, а саме визначення максимальних припусків, оскільки кількісні значення максимальних припусків потрібні для вибору типорозміру верстата за потужністю електродвигуна приводу головного руху і для визначення необхідних сил затискання пристроїв для встановлення оброблюваних заготовок. З метою виявлення впливу технологічних факторів на величину максимальних припусків для обробки плоских поверхонь деталей типу «Фланець» використаний апарат розмірного аналізу технологічних процесів із застосуванням теорії графів. Для деталі типу «Фланець» розроблені маршрут механічної обробки, розмірна схема технологічного процесу і граф технологічних розмірних ланцюгів. На основі цього графу знайдені рівняння технологічних розмірних ланцюгів і рівняння для визначення максимальних припусків. В результаті аналізу цих рівнянь встановлено, що допуски розмірів вихідної заготовки та їх розташування суттєво впливають на величини максимальних припусків для попередньої і одноразової обробки. Показано, що для зменшення максимальних припусків на обробку площин (торців) потрібно задавати осьові розміри вихідної заготовки відносно однієї вимірювальної бази і, відповідно, забезпечувати необхідну точність цих розмірів під час виготовлення заготовки. Результати роботи можуть бути корисними для проектування технологічних процесів механічної обробки у машинобудівному виробництві та у навчальному процесі.; There has been considered an important stage in the design of technological processes for the manufacture of machine parts — the choice of allowances for machining, namely, the determination of maximum allowances, since the quantitative values of maximum allowances are needed to choose the size of the machine according to the power of the motor of the main drive and to determine the necessary clamping forces of the devices for the installation of machined blanks. In order to find out the influence of technological factors on the magnitude of the maximum allowances for the processing of flat surfaces of parts of the “Flange” type, a device for dimensional analysis of technological processes using the theory of graphs was used. For a part of the “Flange” type, a route for machining, a dimensional flow diagram and a graph of technological dimensional circuits have been developed. On the basis of this graph, the equations of technological dimensional chains and the formula for determining the maximum allowances are found. As a result of the analysis of these equations, it was revealed that the tolerances of the size of the original workpiece and their arrangement are influenced substantially by the magnitudes of the maximum allowances for the preliminary and one-time processing. It is shown that in order to reduce the maximum allowances for the treatment of planes (faces), it is necessary to set the axial dimensions of the initial workpiece relative to one measuring base and, accordingly, to provide the necessary precision of these dimensions in the manufacture of the workpiece. The results of the work can be useful in designing the technological processes of mechanical processing in the machine-building industry and in the training process.; Рассмотрен важный этап проектирования технологических процессов изготовления деталей машин — ус- тановка припусков на механическую обработку, а именно определение максимальных припусков, поскольку коли- чественные значения максимальных припусков нужны для выбора типоразмера станка по мощности электро- двигателя привода главного движения и для определения необходимых сил зажима устройств для установки обрабатываемых заготовок. С целью выявления влияния технологических факторов на величину максимальных припусков для обработки плоских поверхностей деталей типа «Фланец» использован аппарат размерного анализа технологических про- цессов с применением теории графов. Для детали типа «Фланец» разработаны маршрут механической обработки, размерная схема технологиче- ского процесса и граф технологических размерных цепей. На основе этого графа найдены уравнения техноло- гических размерных цепей и уравнение для определения максимальных припусков. В результате анализа этих уравнений установлено, что существенное влияние на величины максимальных припусков для предварительной и однократной обработки оказывают допуски размеров исходной заготовки и их расположение. Показано, что для уменьшения максимальных припусков на обработку плоскостей (торцов) нужно задавать осевые размеры исходной заготовки относительно одной измерительной базы и, соответственно, обеспечивать необходимую точность этих размеров при изготовлении заготовки. Результаты работы могут быть полезны для проекти- рования технологических процессов механической обработки в машиностроительном производстве и в учебном процессе. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31062 2019-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31057 Сутність, специфіка і формування систем доставки вантажів Онищенко, С. П.; Коскіна, Ю. О.; Onyshchenko, S. P.; Koskina, Yu. O.; Онищенко, C. П.; Коскина, Ю. А. З позицій системного підходу проведено аналіз і виконано декомпозицію поняття система доста- вки, ідентифіковано структуру системи доставки, наведено елементи, що її формують, та взає- мозв’язки між ними. Такими елементами системи доставки є елементи транспортних систем, що їх залучено до забезпечення фізичного переміщення товару, та підприємства ринку транспортних послуг, які забезпечують їх взаємозв’язок та функціонування. Відповідно у системі доставки виділено техніко-технологічну та організаційно-управляючу підсистеми. Основною функцією системи визна- чено забезпечення переміщення товару у просторі і часі як наслідок укладання угоди його купівлі- продажу, при чому функція кожного елемента системи доставки підпорядкована цій функції, наразі не може бути виконаною самостійно, без участі інших елементів системи. Наголошено, що система доставки масових вантажів як взаємопов’язаний набір елементів є ситуативною, оскільки форму- ється для реалізації певної товарної угоди купівлі-продажу, а після реалізації своєї функції припиняє існування. Формування системи доставки здійснюється продавцем (або його уповноваженим пред- ставником) лише у межах його відповідальності щодо переміщення вантажу до певного географічно- го пункту, що є наслідком базисних умов поставки товару згідно з контрактом купівлі-продажу. По- дальша організація системи доставки та відповідне переміщення вантажу нею стає відповідальніс- тю другої сторони угоди — покупця. Процес формування системи доставки подано як модель «вхід— процес—вихід», із зазначенням комерційних та технологічних умов доставки товару як входів; безпо- середній процес поділено на певні етапи його виконання; виходом є пакет договорів, які забезпечува- тимуть функціонування системи доставки. Зазначено, що система доставки є відкритою, оскільки її функціонування ініціюється, забезпечується та залежить від системи торгівлі, яка у свою чергу забезпечує зв’язок між системами виробництва і споживання, та міжнародною і національною норма- тивно-правовою системами, якими регулюється діяльність та функціонування елементів системи доставки вантажів.; With basic principles of a system approach, an analysis the definition of a delivery system was carried out and decomposed, the structure of the delivery system was identified, the elements forming it and the interrelations between them were indicated. These elements of the delivery system are the elements of transport systems involved in the physical transporting of goods, and the enterprises of the transport services market, ensuring their interconnection and functioning. Accordingly, the technical-technological and organizational-management sub-systems were allocated in the delivery system. The main function of the system is to ensure the transporting of goods geographically and in time as a consequence of concluding a purchase and sale deal, and the function of each element of the delivery system is subordinated to this function, but they cannot perform it independently without the participation of other elements of the system. It is noted that the system of delivery of bulk cargoes as an interconnected set of elements is situational, since it is formed for the realization of a certain commodity purchase and sale deal, and after the realization of its function, ceases to exist. Forming of the delivery system is carried out by the seller (or his authorized representative) only within his responsibility for the transporting of cargo to a certain geographical point, which is a consequence of the trade terms for the delivery of the goods under the trade contract. Further organization of the delivery system and the corresponding transporting of the goods through it becomes the respon-sibility of the other party to the transaction — the buyer. The process of forming of the delivery system is presented as an “input-process-output” model, indicating the commercial and technological terms of the delivery of goods as inputs, the immediate process is divided into certain stages of its implementation, and the output is a package of contracts ensuring the operation of the delivery system. It is stated that the delivery system is open, since its operation is initiated, ensured and depends on the trading system, which in turn provides interconnection between the production and consumption systems, and the international and national regulatory and legal systems that regulate the activities and functioning of the cargo deliv-ery system elements.; С позиций системного подхода проведен анализ и выполнена декомпозиция понятия «система доставки», идентифицирована структура системы доставки, указаны формирующие ее элементы, и взаимосвязи между ними. Такими элементами системы доставки являются элементы транспортных систем, участвующие в фи-зическом перемещении товара, и предприятия рынка транспортных услуг, обеспечивающие их взаимосвязь и функционирование. Соответственно, в системе доставки выделены технико-технологическая и организацион-но-управляющая подсистемы. Основной функцией системы определено обеспечение перемещения товара в пространстве и времени как следствие заключения сделки его купли-продажи, при этом функция каждого эле-мента системы доставки подчинена этой функции, но не может быть выполненной самостоятельно, без уча-стия других элементов системы. Отмечено, что система доставки массовых грузов как взаимосвязанный на-бор элементов является ситуативной, поскольку формируется для реализации определенной товарной сделки купли-продажи, а после реализации функции прекращает свое существование. Формирование системы доставки осуществляется продавцом (или его уполномоченным представителем) только в пределах его ответственно-сти по перемещению груза до определенного географического пункта, что является следствием базисных условий поставки товара согласно контракту его купли-продажи. Дальнейшая организация системы доставки и соответствующее перемещение груза по ней становится ответственностью другой стороны сделки — поку-пателем. Процесс формирования системы доставки представлен как модель «вход—процесс—выход», с указа-нием коммерческих и технологических условий доставки товара как входов. Непосредственный процесс разде-лен на определенные этапы его выполнения, а в качестве выхода рассматривается пакет договоров, обеспечи-вающих функционирование системы доставки. Указано, что система доставки является открытой, поскольку ее функционирование инициируется, обеспечивается и зависит от системы торговли, обеспечивающей в свою очередь взаимосвязь между системами производства и потребления, и международной и национальной норма-тивно-правовой системами, которыми регулируется деятельность и функционирование элементов системы доставки грузов. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31057 2019-01-01T00:00:00Z