https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42484 Sat, 11 Apr 2026 18:56:46 GMT 2026-04-11T18:56:46Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42532 Формування культури безпеки майбутніх фахівців з цифрових технологій як наукова проблема Жмурко, О. В.; Zhmurko, O. V. У статті розглянуто актуальну проблему формування культури безпеки майбутніх фахівців з цифрових технологій, які навчаються у технічних закладах вищої освіти. Здійснено аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження, зокрема термінів: комп’ютерна грамотність, кіберграмотність, інтернет-грамотність, електронна грамотність, інформаційна грамотність, цифрова грамотність, кібербезпека (cyber safety). Останній термін набув застосування в західних науковців,які розглядають його в контексті використання цифрових технологій та комп’ютерів. Тому вони розуміють кібербезпеку як формування безпечної поведінки в онлайн середовищі, ґрунтуючись на відповідальному користуванні Інтернетом та мобільними технологіями, а також впроваджені заходів, які протидіють можливим ризикам.Запропоновано вживання поняття цифрової грамотності, оскільки воно включає в себе не лише вміння використовувати комп’ютерні технології, але й здатність аналізувати інформацію в онлайн середовищі, з урахуванням соціальних, культурних, політичних та освітніх аспектів у своїй професійній діяльності. Отримані в результаті аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми формування культури безпеки професійної діяльності результати свідчать про те, що, незважаючи на певні досягнення, цей напрямок не отримав концептуальної чіткості. Наразі навіть термін «культура безпеки професійної діяльності» не має науково обґрунтованого визначення. Теоретичні пошуки вказують на потребу в уточнення його змісту та структури. Зокрема, для фахівців у галузі цифрових технологій, розуміння та впровадження культури безпеки стає невід’ємною частиною їхнього професійного розвитку. Це передбачає не лише технічні навички, але й глибоке розуміння та внутрішню адаптацію цінностей та підходів, що сприяють забезпеченню кібербезпеки в сучасному цифровому середовищі з одного боку, а з іншого – дотримання вимог щодо організації праці в процесі професійної діяльності.; The article examines the current problem of forming a safety culture of future specialists in digital technologies studying in technical institutions of higher education. An analysis of the conceptual and categorical apparatus of the study was carried out, in particular the terms: computer literacy, cyber literacy, Internet literacy, electronic literacy, information literacy, digital literacy, cyber safety. The latter term has been used by Western scholars who consider it in the context of the use of digital technologies and computers. Therefore, they understand cyber security as the formation of safe behavior in the online environment, based on the responsible use of the Internet and mobile technologies, as well as implemented measures that counteract possible risks. The use of the concept of digital literacy is proposed, as it includes not only the ability to use computer technologies, but also the ability to analyze information in the online environment, taking into account social, cultural, political and educational aspects in one's professional activity.The results obtained as a result of the analysis of psychological-pedagogical and methodical literature on the problem of forming a culture of safety in professional activity indicate that, despite certain achievements, this direction has not received conceptual clarity. Currently, even the term "safety culture of professional activity" does not have a scientifically based definition. Theoretical searches indicate the need to clarify its content and structure. In particular, for digital professionals, understanding and implementing a security culture becomes an integral part of their professional development. This involves not only technical skills, but also a deep understanding and internal adaptation of values and approaches that contribute to ensuring cyber security in the modern digital environment on the one hand, and on the other hand - compliance with the requirements for the organization of work in the process of professional activity. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42532 2023-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42530 Проєктування освітніх ігор як шлях до самовиховання та самовдосконалення здобувачів вищої освіти Ставнича, Н. О.; Кобилянська, І. М.; Stavnycha, N. O.; Kobylyanska, I. M. У статті розглядається доцільність використання гейміфікації в закладах вищої освіти, з метою покращення якості освіти в цілому та сприяння самовихованню та самовдосконалення здобувачів вищої освіти. Пояснюється ідея проєктування освітніх ігор здобувачами вищої освіти для розвитку навиків самовихованню, критичного мислення, креативного сприйняття та творчих навичок. Автори аналізують роль та значення освітніх ігор для формування та прєктування навичок самовиховання та самовдосконалення. Мета статті полягає в обґрунтування доцільності використання освітніх ігор як засобу самовиховання та самовдосконалення здобувачів вищої освіти.Визначенарольсамовиховання в професійному самовдосконаленні майбутніх фахівців, розкриті фактори, що сприяють самовдосконаленню, обґрунтувана актуальність та ефективність методів самовиховання. Сучасні освітні технології роблять процес створення освітніх ігрор простішим та ефективнішим. Для того щоб створити освітню гру-вікторину чи гру-симуляцію достатньо розробити сюжет, геймплей та використати онлайн-застосунок. Врахуючи різноманітних методики для гейміфікації в освітньому середовищі, створення освітніх ігор може бути здійснене як викладачами, так і студентами.Наведено приклад використання освітньої грив контексті самовиховання здобувачів вищої освіти. Результати досліджень можуть бути корисними для педагогів, які цікавляться інноваційними методами організації освітнього процесу та підтримки особистісного зростання здобувачів вищої освіти у ЗВО.; The article considers an important aspect of the use of game approaches in higher education in order to promote personal development and self-education of students of higher education. The article proposes the concept of designing educational games as an effective tool for educational motivation, development of critical thinking, creative perception, and creative skills of students of higher education. The authors analyze the role of educational games in the formation of self-learning skills, self-improvement and self-education, providing practical examples and recommendations for developing game scenarios in the educational process. Determine the positive impact of educational games on academic success and readiness of higher education seekers for the challenges of modern society.The purpose of the article is to determine the role of self-education in the professional self-improvement of future specialists, to reveal the factors contributing to self-improvement, to substantiate the relevance and effectiveness of self-education methods. The authors present the possibilities of educational games for self-education by describing the author's educational game "Career Compass".The results of the article can be useful for teachers who are interested in innovative methods of organizing the educational process and supporting the personal growth of students of higher education in higher education. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42530 2023-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42528 Методика використання проблемного навчання на лекційних заняттях з теоретичної механіки Віштак, І. В.; Vishtak, I. V. У статті обґрунтовано необхідність реалізації творчого інженерного мислення у здобувачів вищої освіти при вивченні дисципліни «Теоретична механіка». Наведено приклади проблемних питань та способи їх вирішення за допомогою аналізування запропонованих гіпотез. Метою статті є обґрунтування наведеної методики використання проблемного навчання на лекційних заняттях з теоретичної механіки з використанням активних методів навчання. Основною метою вищої освіти є формування у здобувачів компетентностей, які дозволять їм постійно розвиватися і адаптуватися до сучасних вимог в умовах постійного розвитку промисловості. Основний акцент робиться не лише на засвоєнні знань, а й на їх творчому застосуванні, здатності вирішувати нові завдання, аналізувати різні варіанти та досягати оптимальних результатів. Розв’язування інженерних проблем (задач) у форматі ділової гри або ігрового заняття відкриває та розвиває творчість у здобувачів, допомагаючи їм розкрити свій потенціал та розвинути необхідні навички. Цей підхід сприяє виникненню інноваційних ідей і підвищує мотивацію для вирішення складних завдань. В результаті, учасники отримують не лише творчість, але й професійні навички, які є ключовими уроботі. Робота здобувачів на таких заняттях включає в себе ряд дій, які спрямовані на поглиблення знань, закріплення їх у практичних ситуаціях та розвиток особистісних якостей, таких як самостійність, творчість, відповідальність, планування роботи, вмінняшвидко адаптуватися до змін і вносити корективи в процес роботи. Важливою є також активна участь студентів у цьому процесі, яка сприяє їхньому інтелектуальному зростанню та розвитку.Проблемне навчання – цеметодика в освіті, що активно залучає студентів до пошуку, аналізу та розв’язання реальних проблем або ситуацій, які виникають у контексті вивчення конкретної теми чи дисципліни. Основні аспекти проблемного навчання включають:-активну участь студентів – у проблемному навчанні студенти виступають як активні учасники навчального процесу. Вони спрямовані на самостійне вивчення матеріалу, вирішення проблемних завдань та спільну дискусію; -стимулювання критичного мислення – сприяє розвитку критичного мислення у студентів. Вони навчаються аналізувати інформацію, висувати гіпотези, розв'язувати проблеми та аргументувати свої думки; -колаборативне навчання – де часто використовуються групові проекти або завдання, що сприяє розвитку комунікативних навичок, співпраці та взаємодопомоги між студентами; -інтердисциплінарний підхід – може охоплювати різні аспекти з різних дисциплін, що дозволяє студентам розглядати проблему з різних точок зору та застосовувати знання з різних областей; -розвиток самостійності та ініціативи – цей метод навчання стимулює самостійність та ініціативу студентів. Вони навчаються самостійно знаходити інформацію, формулювати запитання та шукати власні шляхи розв’язання проблем; -застосування навичок у реальному житті – сприяє розвитку навичок, які можна застосувати у реальних життєвих ситуаціях. Воно допомагає студентам розуміти, як їхні знання можуть бути корисними у практичній діяльності.Ці аспекти дозволяють проблемному навчанню бути ефективним методом навчання, що сприяє глибокому засвоєнню матеріалу та розвитку ключових компетенцій у студентів.; The article substantiates the need for the implementation of creative engineering thinking in students of higher education when studying the discipline "Theoretical Mechanics". Examples of problematic issues and methods of solving them using the analysis of the proposed hypotheses are given. The purpose of the article is to justify the given method of using problem-based learning in lecture classes on theoretical mechanics using active learning methods.The main goal of higher education is the formation of competences in learners, which will allow them to constantly develop and adapt to modern requirements in the conditions of constant development of industry. The main emphasis is placed not only on the assimilation of knowledge, but also on its creative application, the ability to solve new tasks, analyze different options and achieve optimal results. Solving creative engineering problems in the style of a business game or a game session reveals and reveals creative skills and abilities, significantly increases the individual creative potential of most of the applicants and contributes to the formation of professional production skills. The work of students in such classes includes a number of actions aimed at deepening knowledge, consolidating it in practical situations and developing personal qualities, such as independence, creativity, responsibility, work planning, the ability to quickly adapt to changes and make adjustments in the work process. Active participation of students in this process is also important, which contributes to their intellectual growth and development. Problem-based learning is a method in education that actively involves students in finding, analyzing and solving real problems or situations that arise in the context of studying a specific topic or discipline. The main aspects of problem-based learning include:- active participation of students – in problem-based learning, students act as active participants in the educational process. They are aimed at independent study of the material, problem solving and joint discussion.- stimulation of critical thinking – promotes the development of critical thinking in students. They learn to analyze information, make hypotheses, solve problems and argue their opinions.- collaborative learning – where group projects or tasks are often used, which promotes the development of communication skills, cooperation and mutual assistance between students.- interdisciplinary approach – can cover different aspects from different disciplines, which allows students to consider the problem from different points of view and apply knowledge from different areas.- development of independence and initiative – this teaching method stimulates independence and initiative of students. They learn to independently find information, formulate questions and find their own ways to solve problems.- application of skills in real life – promotes the development of skills that can be applied in real life situations. It helps students understand how their knowledge can be useful in practical activities.These aspects allow problem-based learning to be an effective learning method that promotes deep learning of the material and development of key competencies in students. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42528 2023-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42526 Педагогічні умови формування графічної компетентності майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій засобами цифрових технологій Татарчук, В. В.; Tatarchuk, V. V. У статті розглянуто актуальну проблему визначення педагогічних умов, які забезпечують формування у майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій графічної компетентності засобами цифрових технологій та інших професійних якостей, необхідних для провадження успішної професійної діяльності в сучасному цифровому світі.Для визначення педагогічних умов формування у майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій графічної компетентності засобами цифрових технологій був використаний метод опитування та незалежних експертних оцінок.Із 11 запропонованих для експертного оцінювання педагогічних умов було відібраночотири, щомають високий та дуже високий ступінь узгодженості думок експертів. Тому вважаємо, що позитивний вплив на формування графічної компетентності майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій засобами цифрових технологій матимуть такі педагогічні умови:створення умов для розвитку пізнавального інтересу тазабезпечення мотивації до провадження професійної діяльності майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій; готовність науково-педагогічних працівників сприяти розвитку графічної компетентності здобувачів; поступовий розвиток графічної компетентності як невід’ємної складової професійної компетентності здобувача; використання інноваційних педагогічних технологій з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів.Використання інноваційних педагогічних технологій з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій з метою формування їх графічної компетентності засобами цифрових технологій має ряд переваг, зокрема: підвищення якості освіти, розвиток творчих здібностей та самостійності здобувачів, підвищення мотивації до навчання тощо.Серед перспективних з метою формування графічної компетентності майбутніх фахівців у галузі електроніки та телекомунікацій засобами цифрових технологій виокремлено: інтерактивні технології, якідозволяють студентам активно взаємодіяти один з одним в процесі опанування навчального матеріалу, зокрема, метод мозкового штурму, метод проєктів тощо;ігрові технології, серед яких перспективними вбачаємо дидактичні ігри, сценарні ігри, ігри-симуляції тощо; технології дистанційного навчання, як засіб вдосконалення графічних вмінь та навичок;технології проблемного навчання, які дозволяють розвивати критичне мислення, творчі здібності та практичні навички здобувачів.; The article deals with the actual problem of determining the pedagogical conditions that ensure the formation of graphic competence in the future specialists in the field of electronics and telecommunications by means of digital technologies and other professional qualities necessary for the implementation of successful professional activities in the modern digital world.To determine the pedagogical conditions for the formation of future specialists in the field of electronics and telecommunications graphic competence by means of digital technologies, the method of survey and independent expert evaluations was used.Of the 11 pedagogical conditions proposed for expert evaluation, four were selected that have a high and very high degree of agreement of the experts' opinions. Therefore, we believe that the following pedagogical conditions will have a positive impact on the formation of graphic competence of future specialists in the field of electronics and telecommunications using digital technologies: creating conditions for the development of cognitive interest and providing motivation to carry out professional activities of future specialists in the field of electronics and telecommunications; willingness of scientific and pedagogical workers to promote the development of graphic competence of applicants; gradual development of graphic competence as an integral component of the applicant's professional competence; the use of innovative pedagogical technologies in order to activate the educational and cognitive activities of the applicants.The use of innovative pedagogical technologies in order to activate the educational and cognitive activities of future specialists in the field of electronics and telecommunications in order to form their graphic competence by means of digital technologies has a number of advantages, in particular: improving the quality of education, developing creative abilities and independence of students, increasing motivation to study, etc. Among the promising methods for forming the graphic competence of future specialists in the field of electronics and telecommunications using digital technologies are the following: interactive technologies that allow students to actively interact with each other in the process of mastering educational material, in particular, the brainstorming method, the project method, etc.; game technologies, among which we see promising didactic games, scenario games, simulation games, etc.; distance learning technologies as a means of improving graphic skills and abilities; problem-based learning technologies that allow students to develop critical thinking, creative abilities, and practical skills. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/42526 2023-01-01T00:00:00Z