https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/49823 Mon, 13 Apr 2026 16:11:34 GMT 2026-04-13T16:11:34Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51093 Методи тонкого налаштування штучного інтелекту Кудрик, О. В.; Бісікало, О. В.; Здітовецький, Ю. С.; Kudryk, О.; Bisikalo, О.; Zditovetskiy, Yu. Approaches to fine-tuning of artificial intelligence based on two proposed methods are considered. For this purpose , a review of the main methods of retraining artificial intelligence was carried out, their advantages and disadvantages were determined. The proposed methods have their own characteristics, each of them is suitable for different types of tasks. The "Step-by-Step" method is based on multiplying the information entered into the AI verification model and consolidating this information at each stage of training. Using this approach, it becomes possible to detect errors at the early stages and provide additional information to the model, which allows the artificial intelligence to learn the material better. In its turn, the "All at once" method simultaneously introduces a large amount of information to the AI model at the initial stage, after which the verification of the fixed information begins by placing questions. This approach can be effective for tasks that require rapid learning and need complex comprehension of large amounts of information. Each of the methods has its advantages and disadvantages, the effectiveness of each of them may vary depending on the specific context of application. The Step-by-Step method allows the AI to learn the details better, but may require more time and resources. The “All at once” method allows to achieve results faster, but it can lead to a superficial understanding of the material and increase the number of errors. In this work, a schematic block of each of the two methods was developed, a comparative analysis of the effectiveness of these methods was carried out using the example of fine-tuning the ChatGPT model. An experimental approbation of the AI training process was carried out based on each of the methods, due to which a comparative assessment of the effectiveness of the results of fine-tuning was performed and appropriate conclusions were drawn. The results of the study can be useful for developers and researchers working in the field of artificial intelligence and can help to use a better method of retraining for specific tasks. Therefore, modified methods of fine-tuning of artificial intelligence have been studied, which allow using a smaller amount of resources and obtaining high accuracy and efficiency of work for specific tasks.; Розглянуто підходи до тонкого налаштування штучного інтелекту на основі двох запропонованих методів. З цією метою проведено огляд основних методів донавчання штучного інтелекту, визначено їхні переваги та недоліки. Запропоновані методи мають свої особливості, кожний з них підходить для різних типів завдань. Метод «Крок за кроком» базується на поступовому внесенні інформації до моделі ШІ та перевірці засвоєння цієї інформації на кожному етапі навчання. Використовуючи цей підхід, стає можливим виявляти помилки на ранніх стадіях та надавати додаткову інформацію до моделі, що дозволяє штучному інтелекту краще засвоїти матеріал. У свою чергу, метод «Все одразу» одночасно вносить великий обсяг інформації до моделі ШІ на початковому етапі, після чого розпочинається перевірка засвоєння інформації шляхом задавання запитань. Цей підхід може бути ефективним для завдань, що потребують швидкого навчання та вимагають комплексного розуміння великих обсягів інформації. Кожен з методів має свої переваги та недоліки, ефективність кожного з них може варіюватися в залежності від конкретного контексту застосування. Метод «Крок за кроком» дозволяє штучному інтелекту краще засвоювати деталі, але може вимагати більше часу та ресурсів. Метод «Все одразу» дозволяє швидше досягати результатів, проте може спричиняти поверхневе розуміння матеріалу та збільшення кількості помилок. Розроблено блок-схеми кожного з двох методів, проведено порівняльний аналіз ефективності цих методів на прикладі тонкого налаштування моделі ChatGPT. Проведено експериментальну апробацію процесу донавчання ШІ на основі кожного з методів, завдяки чому отримано порівняльну оцінку ефективності результатів тонкого налаштування та дійшли висновків. Результати дослідження можуть бути корисними для розробників та дослідників, які працюють у сфері штучного інтелекту, та можуть допомогти обрати кращий метод донавчання для конкретних завдань. Отже, досліджено модифіковані методи тонкого налаштування штучного інтелекту, які забезпечують використання меншої кількості ресурсів та отримання високої точності та ефективності роботи для конкретних завдань. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51093 2024-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51028 Визначення кількісного вмісту шкідливих викидів під час спалювання газоподібного палива Шелешей, Т. В.; Рачинський, А. Ю.; Сиваченко, В. А.; Sheleshei, T. V.; Rachinskyi, A. Yu.; Syvachenko, V. А. Modern world is increasingly facing problems of environmental pollution and depletion of natural resources. The use of traditional energy sources, such as natural gas, is accompanied by the emission of harmful substances that contribute to global warming and negatively affect human health. In this context, more attention is being paid to the alternative energy sources, particularly biogas, which is produced through anaerobic digestion of organic waste. Biogas can not only provide environmentally clean energy but also contribute to waste disposal, reduce dependence on fossil fuels, and strengthen energy security. The aim of the research was to determine the optimal fuel for the DKVR-10 boiler in terms of ecological activity, taking into account the levels of harmful emissions and energy efficiency. The analysis was carried out by evaluating the gross emissions of sulfur dioxide (SO₂), nitrogen oxides (NOₓ), and carbon monoxide (CO) during the combustion of different types of fuel. The results of the study showed that biofuel demonstrates significantly lower SO₂ emissions compared to traditional energy sources (0.00025 g/GJ versus 0.0059…0.0071 g/GJ for natural gas). NOₓ emissions remain constant for all the fuel types studied (54.16 g/GJ). However, biofuel showed higher levels of CO₂ emissions (91.99 g/GJ), which is explained by its high energy density. The obtained results allow for a more accurate assessment of the impact of different types of fuel on the environment and contribute to the development of measures to reduce harmful emissions. The use of biofuel is a promising direction for the development of environmentally clean energy, but it requires further improvement of combustion technologies to minimize greenhouse gas emissions.; Сучасний світ усе більше стикається з проблемами забруднення довкілля та виснаження природних ресурсів. Використання традиційних енергоносіїв, таких як природний газ, супроводжується викидами шкідливих речовин, що спричиняють глобальне потепління та негативно впливають на здоров’я людини. У цьому контексті більше уваги приділяється альтернативним джерелам енергії, зокрема біогазу, що отримується шляхом анаеробного бродіння органічних відходів. Біогаз може не лише забезпечити екологічно чисту енергію, а й сприяти утилізації відходів, зменшенню залежності від викопних палив та зміцненню енергетичної безпеки. Мета дослідження полягає у визначенні оптимального палива для котла ДКВР-10 з погляду екологічної активності, враховуючи рівень викидів шкідливих речовин та енергоефективність. Аналіз проводився шляхом оцінки валових викидів діоксиду сірки (SO₂), оксидів азоту (NOₓ) та оксиду вуглецю (CO) під час спалювання різних видів палива. За результатами дослідження встановлено, що використання біопалива забезпечує значно нижчі викиди SO₂ порівняно з традиційними джерелами енергії (0,00025 г/ГДж проти 0,0059…0,0071 г/ГДж для природного газу). Викиди NOₓ залишаються сталими для всіх досліджуваних видів палива (54,16 г/ГДж). Проте біопаливо показало вищий рівень викидів CO₂ (91,99 г/ГДж), що пояснюється його високою енергетичною насиченістю. Отримані результати дозволяють точніше оцінити вплив різних видів палива на довкілля та сприяти розробці заходів для зменшення шкідливих викидів. Використання біопалива є перспективним напрямом розвитку екологічно чистої енергетики, проте потребує подальшого вдосконалення технологій спалювання для мінімізації викидів парникових газів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51028 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51027 Проблеми забезпечення якості електроенергії в мікромережах на основі гібридних систем живлення з фотоелектричними станціями Грицак, Р. І.; Яворський, А. В.; Hrytsak, R. I.; Yavorsky, A. V. The quality of electric energy (EE) in microgrids with hybrid photovoltaic (PV) power plants was investigated in terms of compliance with current regulatory documents and the identification of recommendations for their improvement to take into account the peculiarities of the operation of such plants. Information and measuring unit (IMU) was developed on the basis of the existing hybrid PV power plant, which made it possible to obtain data on grid parameters with high accuracy, using modern measuring devices Metrel and Seaward companies. The measurements, conducted in real conditions allowed to identify the characteristic features of voltage formation at the output of inverters operating in different modes, as well as to identify t main NPS problems during the autonomous operation of hybrid PV power plants. During the experiment, main indicators of electric power quality (EPQ) in microgrids with hybrid PV systems under different operating conditions were investigated in accordance with paragraphs 11.4.7—11.4.12 [1]. In particular, the change in quality indicators in different modes of inverter operation (autonomous and synchronous operation) during idle operation and with different types and capacities of connected loads. In addition, the quality of voltage inverters of different topology and cost was tested. As a result of the study, graphical dependences of the operation of DC/AC inverters in synchronous and autonomous operation modes with the United Energy System of Ukraine (UES-U) were obtained. The degrees of EE degradation were determined, which manifested themselves in harmonic distortion, frequency deviations, and increase in the flicker level. The limitations of current regulatory documents, in particular, standards and methodologies in terms of the operation of hybrid inverters in autonomous mode and the use of equipment with a transformerless topology and a modified sine wave, are revealed. Experimentally, we determined the permissible levels of reactive-active load, the excess of which can lead to an increase in the error of measuring devices. In addition to metering devices, harmonic voltage distortion directly affects energy losses during electricity transportation, the operation of electrical installations, and the level of insulation degradation in the power grid.; Досліджено якість електричної енергії (ЯЕ) в мікромережах з гібридними фотоелектричними станціями (ФЕС), стосовно відповідності чинним нормативним документам та визначення рекомендацій щодо їх удосконалення для врахування особливостей роботи ФЕС. Розроблено інформаційно-вимірювальну установку (ІВУ) на базі діючої гібридної ФЕС, яка дала змогу за допомогою сучасних вимірювальних приладів від компаній Metrel та Seaward отримати дані про параметри мережі з високою точністю. Вимірювання, проведені в реальних умовах, дозволили виявити характерні особливості формування напруги на виході інверторів, що працюють у різних режимах, а також виявити основні проблеми з ЯЕ у разі автономної роботи гібридних ФЕС. Під час проведення експерименту досліджено основні (згідно з пунктами 11.4.7—11.4.12 [1]) показники якості електричної енергії (ПЯЕ) в мікромережах з гібридними ФЕС за різних умов роботи. Зокрема зміну показників якості в різних режимах роботи інвертора (у разі автономної та синхронної робіт) під час неробочого ходу та за різного за типом та потужністю підключеного навантаження. Додатково перевірено якість напруги від інверторів різної топології та вартості. За результатами дослідження отримано графічні залежності роботи DC/AC інверторів в синхронному та автономному режимі роботи з Об’єднаною енергетичною системою України (ОЕС-У). Визначено ступені погіршення ЯЕ, які проявлялися у гармонічних спотвореннях, відхиленнях частоти та збільшенні рівня флікера. Виявлено обмеження чинних нормативних документів зокрема стандартів та методик в частині роботи гібридних інверторів у автономному режимі та використання обладнання з безтрансформаторною топологією і модифікованою синусоїдою. Експериментально визначено допустимі рівні реактивно-активного навантаження, перевищення якого може спричиняти збільшення похибки вимірювальних приладів. Окрім приладів обліку, гармонічні спотворення напруги безпосередньо впливають на втрати енергії під час транспортування електроенергії, роботу електроустановок та рівень деградації ізоляції електромережі. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51027 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51026 Засіб вимірювання концентрації NaCl у воді на основі кондуктометричного сенсора Озменчук, І. С .; Дудатьєв, І. А.; Ozmenchuk, І. S.; Dudatiev, I. A. The article presents modern approach to determining NaCl concentration in water, using a conductometric sensor that combines classical electrochemical methods with advanced circuit design and mathematical modeling solutions. Key component of the measuring device is a coaxial conductometric sensor with flat electrodes capable of forming a stable electric field for accurate measurement of solution conductivity. The sensor operation is based on the direct relationship between conductivity and the concentration of dissolved ions, particularly Na⁺ and Cl⁻. The device is also equipped with a temperature sensor (a hermetically sealed thermistor), which enables automatic temperature compensation by accounting for changes in ion mobility at different temperatures. Detailed mathematical model has been developed to describe the dependence of conductivity on ion concentration, temperature, sensor geometry, and ionic molar conductivity. In particular, it has been shown that the temperature increase by one degree Celsius leads to 2…3 % rise in conductivity, justifying the need for temperature correction. Wheatstone bridge circuit is employed to sensitively detect changes in resistance associated with variations in salt concentration. The resulting analog signal is processed by an operational amplifier and then converted into a digital form using an ADC. The relationship between the sensor's output voltage and NaCl concentration is analytically modeled and supported by numerical simulations. Sensor calibration is performed using Milwaukee standard solutions certified according to NIST standards. Metrological evaluation confirmed high accuracy, with a relative error of only 1.46 % at a concentration of 342 ppm. The developed device is characterized by a simple design, accessible component base, and suitability for both laboratory and field applications. The proposed solution holds promise for integration into automated water quality monitoring systems, particularly in agriculture, industry, and healthcare. Future research directions include enhancing the sensitivity element through microstructuring of the electrodes, expanding the measurement range via automatic scaling, implementing wireless interfaces for remote monitoring, introducing self-calibration algorithms, and extending functionality to multi-ion analysis in real water systems.; Запропоновано сучасний підхід до визначення концентрації NaCl у воді за допомогою кондуктометричного сенсора, який поєднує класичні електрохімічні методи з новітніми схемотехнічними та математичними рішеннями. Ключовим компонентом вимірювального засобу є коаксіальний кондуктометричний сенсор з плоскими електродами, здатний формувати стабільне електричне поле для точного вимірювання електропровідності розчину. Принцип дії сенсора базується на прямій залежності провідності від концентрації розчинених іонів, зокрема Na⁺ і Cl⁻. Засіб оснащений температурним сенсором (герметичним терморезистором), що забезпечує автоматичну температурну компенсацію, враховуючи зміну іонної рухливості за різних температур. Розроблено математичну модель, яка описує залежність електропровідності від концентрації, температури, геометрії сенсора та молярної провідності іонів. Зокрема, показано, що підвищення температури на кожний градус Цельсія збільшує провідність на 2…3 %, що обґрунтовує необхідність впровадження температурної корекції. Мостова схема Уітстона використовується для виявлення змін опору, пов’язаних зі зміною концентрації солі. Калібрування сенсора здійснюється із застосуванням еталонних розчинів Milwaukee, сертифікованих за стандартом NIST. Результати метрологічного дослідження підтверджують високу точність — відносна похибка становила лише 1,46 % за концентрації 342 ppm. Розроблений засіб вирізняється простотою конструкції, доступністю компонентної бази, а також придатністю для використання як у лабораторних, так і у польових умовах. Запропоноване рішення є перспективним для впровадження в автоматизовані системи контролю якості води, зокрема в аграрному, промисловому та медичному секторах. Подальші напрямки досліджень передбачають удосконалення чутливого елемента шляхом мікроструктуризації електродів, розширення діапазону вимірювань, реалізацію бездротових інтерфейсів для віддаленого моніторингу, впровадження самокалібрувальних алгоритмів та розширення функціональності до мультиіонного аналізу. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51026 2025-01-01T00:00:00Z