Інституціональні трансформації у природокористуванні і сталий розвиток

Abstract

Інституціональні трансформації у природокористуванні досліджуємо за підходом неоінституціоналізму, вважаючи діяльність і поведінку окремого індивіда, його взаємодію з інститутами й організаціями під впливом формальних прав та неформальних обмежень основою сталого розвитку суспільства й економіки у частині відносин «людина-природа-суспільство».

Институциональные трансформации в природопользовании исследуем по подходу неоинституционализму, считая деятельность и поведение отдельного индивида, его взаимодействие с институтами и организациями под влиянием формальных прав и неформальных ограничений основой устойчивого развития общества и экономики в части отношений «человек-природа-общество».

Institutional transformations in environmental management are investigated by the approach of neo-institutionalism, considering the activity and behavior of an individual, his interaction with institutions and organizations under the influence of formal rights and informal constraints, the basis of sustainable development of society and economy in the part of the relations "man-nature-society".