Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorПерепелиця, О.uk
dc.date.accessioned2019-06-14T06:46:43Z
dc.date.available2019-06-14T06:46:43Z
dc.date.issued2016
dc.identifier.citationБуття і насолода: від суб’єкта cogito Декарта до суб’єкта imago де Сада [Текст] / О. Перепелиця // Sententiae. – 2016. – № 2. – С. 82-93.uk
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25813
dc.description.abstractУ статті досліджується просвітницький зсув у тлумаченні насолоди, що призвів до побудови специфічного етосу/номосу насолоди і трансформації моделі буття/мислення. Цим конституюється перехід від метафізики ума, що її обґрунтував Декарт, до (мета)фізики тіла, яку презентував маркіз де Сад. Стверджується, що цей зсув або мета/фізичний розрив здійснюється на перетині двох ліній: розуму і насолоди. Із урахуванням лінії розуму, в статті передовсім актуалізовано лінію насолоди, що дає змогу дослідити трансформацію фундаментальної для західної філософії тотожності буття і мислення. Автор з’ясовує місце насолоди в Декартових концептуалізаціях тотожності буття і мислення, та розрізнення душі й тіла. Як наслідок, формулюється максима суб’єкта cogito: саме мислячи я насолоджуюся буттям. Декартовому підходові протиставляється матеріалістичне визначення насолоди й задоволення, яке розробляє Сад. Ця концептуалізація насолоди дозволяє здійснити перехід до (мета)фізики тіла, яка визнає лише тілесне/фізичне буття, що постійно гіпертрофується виображенням. Звідси випливає, що садівський суб’єкт imago конституює максиму: лише насолоджуючись буттям я мислю.uk
dc.description.abstractThe article studies the enlightemently shift in the interpretation of enjoyment, which led to the construction of a particular ethos/nomos enjoyment and transformation in the model of being/thinking. Thus, constituted the transition from the metaphysics of mind, grounded by Descartes, to (meta)physic of body, presented by the Marquis de Sade. This shift or meta/physical gap is carried out at the intersection of two lines: the reason and enjoyment. Given line of reason, the article specifically actualized line of enjoyment, allowing to explore the transformation of the identity of being and thinking which is fundamental to Western philosophy. It sets the place of enjoyment in Cartesian concept of the identity of being and thinking, and the distinction of soul and body. It formulated on this bases the maxim the subject of the cogito: I enjoy it thinking being. Approach of Descartes is opposed by the materialistic definition of enjoyment and pleasure, designed Sade. This conceptualization of the enjoyment enables the transition to (meta)physic of body, which recognizes only bodily/physical being hypertrophicated by the imagination. According to this, it is concluded that the sadian subject imago constitutes maxim: only enjoying of being I am thinking.
dc.language.isouk_UAuk_UA
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 2 : 82-93.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/296
dc.subjectMarquis de Sadeen
dc.subjectDescartesen
dc.subjectenjoymenten
dc.subjectpleasureen
dc.subjectpainen
dc.subjectbodyen
dc.subjectsoulen
dc.subjectмаркіз де Садuk
dc.subjectДекартuk
dc.subjectнасолодаuk
dc.subjectзадоволенняuk
dc.subjectбільuk
dc.subjectтілоuk
dc.subjectдушаuk
dc.titleБуття і насолода: від суб’єкта cogito Декарта до суб’єкта imago де Садаuk
dc.title.alternativeBeing and enjoyment: from Descartes’ subject of cogito to Sade’s subject of imagoen
dc.typeArticle
dc.relation.referencesAiraksinen, T. (1991). The Philosophy of the Marquis de Sade. London, & New York: Routledge.
dc.relation.referencesBaladier, Ch. et al. (2009). Plaisir. In B. Cassin (Ed.), Vocabulaire européen des philosophies. Dictionnaire des intraduisibles (V. 1, pp. 513-527). [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
dc.relation.referencesBataille, G. (1987). L'Érotisme. In G. Bataille, Œuvres completes in XII vol. (Vol. X, pp. 7-270). Paris: Gallimard.
dc.relation.referencesBeavers, A. F. (1989). Desire and Love in Descartes's Late Philosophy. History of Philosophy Quarterly, 6(3), 279-294.
dc.relation.referencesCherlonneix, J.-L. (1986). La “vérité” du plaisir ou le problème de la biologie platonicienne. Revue de Métaphysique et de Morale, 91(3), 311-338.
dc.relation.referencesClack, B. (2001). Sade: Forgiveness and Truth in a Desacralised Universe. Literature and Theology, 15(3), 262-275. https://doi.org/10.1093/litthe/15.3.262
dc.relation.referencesDeneys, A. (1991). The Political Economy of the Body in the Liaisons dangereuses of Choderlos de Laclos. In L. Hunt (Ed.), Eroticism and the Body Politic. Parallax Revisions of Culture and Society (pp. 41-62). Baltimore: Johns Hopkins UP.
dc.relation.referencesDescartes, R. (1996). Oeuvres complètes in 11 vol. (Ch. Adam, P. Tannery, Éds.). Paris: Vrin.
dc.relation.referencesDescartes, R. (2014). Meditations on First Philosophy. Metaphysical meditations. [In Ukrainian]. In O. Khoma (Ed.), Descartes’ “Meditations” in the mirror of contemporary interpretation (pp. 115-292). Kyiv: Duh i Litera.
dc.relation.referencesFoucault, M. (1976). A History of Insanity in the Age of Reason. [In France]. Paris: Gallimard.
dc.relation.referencesFeyel, J. (2013-2014). Les femmes sadiennes avec Lacan. Itinéraires, 2, 73-84. Retrieved from https://itineraires.revues.org/683
dc.relation.referencesHénaff, M. (2005). Sade: The Invention of The Libertine Body. [In Russian]. Saint Petersburg: Humanitarian Academy.
dc.relation.referencesKaufman, D. (2003). Infimus gradus libertatis? Descartes on indifference and divine freedom. Religious Studies, 39(4), 391-406. https://doi.org/10.1017/S0034412503006656
dc.relation.referencesKhoma, O. (Ed.). (2014). Descartes’ “Meditations” in the mirror of contemporary interpretation: Jean-Marie Beyssade, Jean-Luc Marion, Kim Sang Ong-Van-Cung. [In Ukrainian]. Kyiv: Duh i Litera.
dc.relation.referencesLacan, J. (2001). Séminaire 20. Encore: 1972-1973. (Ch. Melman, Éd.). Paris: Association lacanienne internationale.
dc.relation.referencesMarty, E. (2011). Pourquoi le XXe siècle a-t-il pris Sade au sérieux? Paris: Seuil.
dc.relation.referencesMilner, J.-Cl. (2009). The Constats. [In Russian]. Saint Petersburg: Machina.
dc.relation.referencesOnfray, M. (2014). La passion de la méchanceté: Sur un prétendu divin marquis. Paris: Autrement.
dc.relation.referencesOnfray, M. (2016). La Puissance d`exister. Manifeste hédoniste. [In Ukrainian]. Kyiv: Nika-Centr
dc.relation.referencesPerepelytsia, O. (2014). The Mediums of Enlightenment: Obscene Deviation. [In Russian]. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. https://doi.org/10.22240/sent34.01.095
dc.relation.referencesPerepelytsia, O. (2016). Porno(u)topia of Marquis de Sade: “Philosophy in the Bedroom” vs “Symposium”. [In Ukrainian]. Sententiae, 34(1), 95-110.
dc.relation.referencesSade, D. A. F. Marquis de. (1990). Aline et Valcour ou le roman philosophique. In D. A. F. Marquis de Sade, Oeuvres (Vol. I, pp. 385-1109). Paris: Gallimard.
dc.relation.referencesSade, D. A. Fr. Marquis de. (1995a). Histoire de Juliette. In D. A. F. Marquis de Sade, Oeuvres (Vol. III, pp. 179-1262). Paris: Gallimard.
dc.relation.referencesSade, D. A. Fr. Marquis de. (1995b). La Philosophie dans le boudoir. In D. A. F. Marquis de Sade, Oeuvres (Vol. III, pp. 3-178). Paris: Gallimard.
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent35.02.082


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію