До питання про історію української філософії (Вілен Горський як методолог історико-філософської медієвістики в Україні)
Abstract
У статті розглядаються не лише проблеми становлення історії української філософії в умовах радянської доби та відповідних пріоритетів теоретичного й ідеологічного характеру, а й стан сучасної філософської україністики. Окреме місце в процесі інституціалізації історії української філософії посідає науковий доробок професора Вілена Горського, тому стаття містить аналіз його теоре-тико-методологічної спадщини, зокрема – розробленого ним культурологічного підходу. Результатами застосування останнього стали: 1) розрізнення понять «філософська теорія» та «філософська мудрість», а відтак дослідження софій-ного виміру філософської культури Київської Русі; 2) дослідження історико-філософського шару цієї філософської культури, який постає як історія цінностей, сенсожиттєвих ідеалів та ідей; 3) усунення конфлікту між релігійно-богословською та філософською інтерпретаціями одних і тих самих текстів, що становлять науковий інтерес; 4) розширення кола джерел, у тому числі й невербальних (витвори монументального живопису й архітектури), які залучаються до історико-філософського аналізу.У статті вперше порівнюються предметні поля застосування культурологічного підходу й аналітичного методу в історії філософії.Акцент зроблено на проблемах історико-філософської україністики пострадянської доби та її наукового потенціалу; в цих межах культурологічний підхід зберігає методологічну доцільність поряд з іншими методологіями. В статье рассматриваются не только проблемы становления истории украинской философии в условиях советской эпохи и соответствующих приоритетов теоретического и идеологического характера, но и состояние современной философской украинистики. Отдельное место в процессе институциализации истории украинской философии занимают научные наработки профессора Вилена Горского, поэтому статья содержит анализ его теоретико-методологического наследия, в частности – разработанного ним культурологического подхода. Результатами применения последнего стали: 1) различение понятий «философская теория» и «философская мудрость», и как следствие исследование софистического измерения философской культуры Киевской Руси; 2) исследования историко-философского слоя этой философской культуры, который предстаёт как история ценностей, смысложизненных идеалов и идей; 3) ликвидация конфликта между религиозно-богословской и философской интерпретациями одних и тех же текстов, которые представляют научный интерес; 4) расширение круга источников, в том числе и невербальных (произведения монументальной живописи и архитектуры), которые привлекаются к историко-философскому анализу. В статье впервые сравниваются предметные поля применения культурологического подхода и аналитического метода в истории философии. Акцент сделан на проблемах историко-философской украинистики постсоветской эпохи и ее научного потенциала; в этих границах культурологический подход сохраняет методологическую целесообразность наряду с другими методологиями. In the present article urgent problems of historical and philosophical knowledge in modern Ukraine are considered. These are not only problems of the domestic history’s formation of the Ukrainian philosophy under conditions of the Soviet epoch and corresponding theoretical and ideological priorities, but also the status of the modern philosophical Ukrainian studies. A special place in the process of institualization of the Ukrainian philosophy’s history is assigned to professor V. S. Gorsky’s scientific contribution, that is why the article contains analysis of his theoretical and methodological heritage, where culturological approach plays an essential role.
The last one allows: 1) to research exactly the sophian dimension the Kievan Rus'philosophical culture, distinguishingbetween the notions “philosophic theory” and “philosophic wisdom”; 2) to analyze historical and philosophical sphere of this philosophical culture as in point of fact a history of values and both significative and vital ideals and ideas; 3) to eliminate the opposition of religio-theological and philosophical interpretation of the same texts, which appear to have interest from the scientific point of view; 4) to broaden a range of sources, including nonverbal ones, which are added into historical and philosophical analysis, (works of monumental painting and architecture) become a source of the historical and philosophical analysis.
For the first time in the article is presented a comparison of the subject field of cultural approach and application of the analytical method in the history of philosophy.
The accent is put on problems of historical and philosophical Ukrainian studies of post-Soviet period and its scientific potential, where the culturological approach preserves methodological reasonability alongside with other methodological principles of normative science.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24597