Фіхтеве «Я»

Abstract

Автор вважає, що Йоган Ґотліб Фіхте заснував новий підхід до проблеми суб’єктивності та самосвідомості. Є дві головні моделі теорії самосвідомості: рефлексійна та Фіхтева. Згідно з рефлексійною теорією (Лок, Ляйбніц, Кант), самосвідомість є результатом рефлексії, тобто щоби приписати себе собі самому, ми маємо зачекати на об’єктивування себе через рефлексію. Утім, це спричиняє труднощі. Що дає змогу актові рефлексії (який, згідно з цією моделлю, є несвідомим) осягати приналежність стану першого порядку до тієї самої суб’єктивності, до якої належить і сам цей акт? Автор стверджує, що Фіхте помітив це ускладнення та розробив теорію, за якою самосвідомість є неупредметнюваним у рефлексії самознанням.

The author holds the view that Johann Gottlieb Fichte founded a new approach to the problems of subjectivity and self-consciousness. There are two basic models of the theory of self-consciousness, namely the reflection theory of self-consciousness and Fichte’s approach. According to the reflection theory (Locke, Leibnitz, Kant) self-consciousness is the result of a reflection i.e., in order to ascribe self to oneself one must await its objectification by a subsequent reflection. This poses a difficulty, however. For what should enable the act of reflection (which according to this model is itself non-conscious) to realize that the first-order state be-longs to the same subjectivity as itself? The author claims that Fichte noticed this difficulty and elaborated a theory, which provides an understanding of self-consciousness as self-knowledge that couldn’t be objectified by a reflection.

Автор считает, что Иоганн Готлиб Фихте обосновал новый подход к проблеме субъективности и самосознания. Существуют две главные модели теории самосознания: рефлексивная и Фихтева. Согласно первой (Локк, Лейбниц, Кант), самосознание является результатом рефлексии. Т.е. приписывание себя самому себе предполагает предварительное объективирование себя через рефлексию. Впрочем, этот подход сопряжен с трудностями. Что позволяет акту рефлексии (с точки зрения данной модели – бессознательному) постичь то, что состояние первого порядка принадлежит той же субъективности, что и указанный акт? Автор утверждает, что Фихте заметил эту сложность и разработал теорию, трактующую самосознание как неопредмечиваемое рефлексией самознание.