Sententiae. 2010. № 1

 

Недавние добавления

  • Інтуїція, «hads» 

    Браґ, Р.; Brague, R. (ВНТУ, 2010)
    Аристотелеве поняття ἀγχίνοια («дотепність», «кмітливість»), визначене у «Другій аналітиці» як влучність (εὐστοχία) у миттєвому знаходженні середнього терміна силогізму, специфічно відтворюється в арабських перекладах: в ...

  • «Wit та/або Humor» 

    Брюжер, Ф.; Brugère, F. (ВНТУ, 2010)
    Проаналізовано взаємозв’язок основних значень англійських термінів wit і humour та доведено його неперекладність для французького мовця. Адже традиційні французькі відповідники, esprit і humour, не мають аналогічного набору ...

  • «Witz» у Фройда і в його перекладачів 

    Баладьє, Ш.; Baladier, C. (ВНТУ, 2010)
    Досліджено неперекладність Фройдового терміна Witz французькою і англійською мовами. Аналіз різних перекладів праці Der Witz und seine Beziehung zum Unbewussten (1905) доводить, що ані французькі (mot d’esprit, trait ...

  • Ingenium 

    Понс, А.; Pons, A. (ВНТУ, 2010)
    Слово ingenium, употреблявшееся в разговорной латыни со времен античности, а в латыни философской – вплоть до эпохи Нового времени, имеет весьма богатый набор смыслов. Существенную часть этого богатства в ареале романских ...

  • Метатеорія досвіду як дзеркало філософії 

    Циба, В. (ВНТУ, 2010)
    У статті розглянуто історико-філософської складову розробленої В. Рьодом метатеорії досвіду. Основну увагу вона спрямовує на відтворення зв’язків між багатоманітними підходами до проблеми досвіду, виявленими у рамках ...

  • Esprit de géométrie в Паскаля 

    Хома, О. І.; Khoma, O. (ВНТУ, 2010)
    Наведено розбіжності змісту, що його Паскаль надавав термінові esprit de géométrie у фр. 511 і 512 (нумерація Л. Лафюма) «Думок». Доведено, що у фр. 512 термін esprit de finesse є змістовно близьким до творчого ingenium’у ...

  • Ingenium і дедуктивний метод Декарта 

    Хома, О. І.; Khoma, O. (ВНТУ, 2010)
    Головним пунктом критики картезіанства для Віко є поняття методу, інтерпретованого як суто дискурсивна процедура, якій бракує спонтанності та творчої сили, необхідних для відкриття нових істин. Ці якості для нього уособлює ...

  • «Пол – всегда центр...» Философия любви Василия Розанова 

    Кузнецов, В.; Кузнєцов, В.; Нерушева, Л.; Kuznetsov, V.; Nerusheva, L. (ВНТУ, 2010)
    Данная статья посвящена взглядам В. В. Розанова на проблему половой любви. Анализируя систему представлений Розанова о Боге, природе и поле, авторы пока¬зывают, как философ пытается в противовес христианству создать ...

  • Дельоз як дослідник філософії Ляйбніца: Матерія та її складування 

    Бартусяк, П.; Bartusyak, P. (ВНТУ, 2010)
    Жиль Дельоз у своїй роботі «Складка. Ляйбніц і Бароко» розглядає філософські зв’язки Ляйбніца і художнього стилю Бароко. Зокрема у першій главі, що зветься «Складування матерії», йдеться про складку, що прямує до нескінченості; ...

  • Философия стены 

    Домбровский, Б.; Домбровський, Б. (ВНТУ, 2010)
    В культуре, которая понимается как совокупность запретов, рассма­три­вается феномен стены как воплощенный запрет. Исследуется роль стены в историо­софском аспекте, а также фрагмента стены как субстрата в изобразительном ...

  • Лейбниц и Каббала 

    Секундант, С.; Меламед, Р. (ВНТУ, 2010)
    Основная цель статьи состоит в том, чтобы выяснить, оказали ли влияние на формирование философской системы Лейбница мистические течения и, в частности, каббала. Авторы пытаются доказать, что философия Лейбница основывается ...

  • Джон Стюарт Міл і Джордж Барклі: Недосліджена лінія розвитку Британського емпіризму 

    Панич, О. (ВНТУ, 2010)
    В статті аналізується система різноманітних ліній наступності, що пов’язує філософію Джона Стюарта Міла і філософію Джорджа Барклі. Показано, що Барклі сприймається Мілом як найбільш визначна постать усій попередній історії ...

  • Два джерела екзистенціального мислення Мартина Гайдеґера 

    Дахній, А. (ВНТУ, 2010)
    У статті на матеріалі ранніх творів Мартина Гайдеґера досліджується рользахідної філософської традиції у справі становлення мислителя. Зокрема,йдеться про два основні джерела цієї традиції – давньогрецьке (з особливимнаголосом ...

  • Теорія субстанції у Аристотеля 

    Баумейстер, А. (ВНТУ, 2010)
    У своїй статті автор показує важливу роль, що її відіграє Аристотелева тео-рія субстанції у формуванні і розвиткові онтології й епістемології. Модерні кон-цепції субстанції (Декарт, Спіноза, Лок, Кант) – це лише різноманітні ...