«Wit та/або Humor»

Abstract

Проаналізовано взаємозв’язок основних значень англійських термінів wit і humour та доведено його неперекладність для французького мовця. Адже традиційні французькі відповідники, esprit і humour, не мають аналогічного набору конотацій. Так, англійське wit у Гобса й Лока позначає деяку синтетичну здатність уму (mind) помічати схожості в розбіжному, тобто докорінно відрізняється від судження як передовсім аналітичного розрізнення ідей. Як і німецьке Witz воно вказує на знання, але знання творче, індивідуальне, породжене розвиненими здібностями, винахідливістю тощо; таким чином, wit вельми нагадує ingenium Цицерона і гуманістів. Проте ці особливості wit неминуче пов’язують його із задоволенням, що його відчуває індивід від реалізації непересічних розумових здібностей, дотепної розмови, гри слів (pun), жарту (joke). За своїм ефектом, тобто задоволенням, wit уподібнюється «доброму гумору» (good humour). Англійське humour водночас містить значення «умонастрою» (general temper of mind), «стану душі» як такого, «радісного умонастрою», а також raillery, irony, ridicule (кепкування, іронія, висміювання) та «гумору-жарту», а тому, на думку авторки, не може бути адекватно перекладене через один французький відповідник, оскільки перше і друге значення доречніше передати через humeur, а третє – через запозичення з англійської le humour.

Проанализирована взаимосвязь основных значений английских терминов wit и humour, а также доказана его непереводимость в поле французского языка. Ведь французские термины, традиционно используемые для их перевода, esprit і humour, не располагают аналогичным набором коннотаций. Так, английское слово wit у Гоббса и Локка означает некую синтетическую способность ума (mind) замечать схожести в различном, т.е. коренным образом отличается от суждения как прежде всего аналитического различения идей. Как и немецкое Witz, оно указывает на знание, но знание творческое, индивидуальное, порожденное развитыми способностями, изобретательностью и т.д.; таким образом, wit весьма схож с ingenium Цицерона и гуманистов. Но эти особенности wit неминуемо связывают его с тем удовольствием, которое ощущает индивид от реализации незаурядных умственных способностей, от остроумной беседы, игры слов (pun), шутки (joke). По своему эффекту, т.е. удовольствию, wit уподобляется «хорошему настроению» (good humour). Английское слово humour одновременно заключает в себе значения «умо-настроения» (general temper of mind), «состояния души» как такового, «радостного умонастроения», а также raillery, irony, ridicule (подшучивания, иронии, высмеивания) и «юмора-шутки», а потому, по мнению автора статьи, не может быть адекватно воспроизведено с помощью одного и того же французского аналога, поскольку первое и второе значения уместнее переводить с помощью humeur, а третье – с помощью кальки le humour.

The article analyzes interconnection of the main English terms wit and humour, and proves their untranslatability into French language. Indeed, their traditional French analogues, esprit and humour, do not have similar set of connotations. Thus, the English wit, as used by Hobbes and Locke, denotes some synthetic ability of mind to remark similarity in different things, i.e. fundamentally different from judgment, as, first of all, analytical difference in ideas. Just like the German Witz it denotes knowledge, but a creative and individual one, initiated by the developed abilities, inventiveness etc.; thus, wit is mostly close to ingenium as that of Cicerō and humanists. But these peculiarities of wit inevitably associate it with pleasure which an individual feels if having realized his/her exceptional intellectual faculties, ingenious discussion, play on words (pun), drollery (joke). As for its effect, i.e. pleasure, wit assimilates with good humour. English humour simultaneously embraces the meaning of general temper of mind, “state of heart” a such, “joyful frame of mind” as well as raillery, irony, ridicule and “humour-joke”, and therefore, following the opinion of the author of the paper, may not be adequately reproduced by one and the same French analogue, since the first and the second meaning are more appropriately translated into French by humeur, and the third – by loan translation le humour.