Інтерактивна технологія формування риторичної культури майбутніх викладачів вищої школи
Анотації
Проаналізовано поняття «технологія навчання», «інтерактивне навчання» через призму навчання риторики. Сформульовано дискусійні зауваги щодо використання поняття «технологія навчання», зокрема, щодо ознак технократизму в технологічному підході до навчання. Обґрунтовано застосування технології на предметному рівні як сукупності методів, а також у зв’язку з наявністю дистанційного компонента з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Запропоновано інтерактивну технологію формування риторичної культури майбутніх викладачів вищої школи, що об’єднує традиційні, активні та інтерактивні методи навчання риторики з перевагою останніх. Вона складається з таких груп методів: кооперативне навчання (робота в малих групах співробітництва), колективно-групове навчання (лекція-бесіда, лекція з мікровикладанням студентів, лекція з випереджальною самостійною роботою; групова дискусія, виголошення промов, груповий риторичний аналіз тощо), ситуативне моделювання (дистанційні та аудиторні дидактичні ігри), практично-тренінгове навчання (риторичне вправляння відповідно до етапів риторичної діяльності) та навчання-самовдосконалення (риторичне портфоліо). Спрямованість формування риторичної культури студентів на майбутню науково-педагогічну діяльність передбачає: 1) змістовий та організаційно-методичний зв’язок риторики з психолого-педагогічними дисциплінами; 2) використання на заняттях з риторики відповідного дидактичного матеріалу; 3) використання педагогічно значущих методів і прийомів навчання риторики (дискусія, гра, мікровикладання, постановка проблемних запитань тощо). Технологія укладена на основі гуманістичного, аксіологічного, комунікативного методологічних підходів та принципів партнерства суб’єктів педагогічного процесу, мисленнєво-мовленнєвої активності та інтерактивності, єдності риторичної теорії з практикою мовлення, самостійності та вибору індивідуальної освітньої траєкторії, творчої продуктивності, стимулювання науково-дослідницької діяльності, змагальності та емоційного комфорту. In the article, the concept of «technology learning», «interactive learning» was analyzed through the prism of teaching rhetoric. Polemical remarks about the use of the notion «technology of training» were formulated, in particular, regarding the signs of technocracy in the technological approach to learning. The application of technology at the subject level as a set of methods, as well as in connection with the presence of a distance component of training with the use of information and communication technologies was substantiated. Interactive technology for the forming of the rhetorical culture of future lecturers of the university was proposed. It combines traditional, active and interactive methods of rhetoric education with a tangible advantage of the latter. The technology consists of the following groups of methods: cooperative training (work in small groups of cooperation), collective-group training (lecture-conversation, lecture with mini-lectures of students, lecture with preliminary independent study of the text of the lecture, group discussion, public speaking, group rhetorical analysis, etc.), situational modeling (distance and classroom didactic games), practical training (rhetorical training according to stages of rhetorical activity) and self-improvement training (rhetorical portfolio). The direction of forming the rhetorical culture of students for the future scientific and pedagogical activity involves: 1) the content and organizational-methodical connection of rhetoric with psychological and pedagogical subjects; 2) the use of didactic material of pedagogical content; 3) the use of pedagogically significant methods and techniques of teaching rhetoric (discussion, game, practice of teaching by students, staging of problematic questions, etc.).
The technology was based on humanistic, axiological, communicative methodological approaches and principles of partnership of subjects of the pedagogical process, thought-speech activity and interactivity, the unity of rhetorical theory with the practice of speech, autonomy and the choice of an individual educational trajectory, creative productivity, stimulation of scientific research activity, competition and emotional comfort. Проанализированы понятия «технология обучения», «интерактивное обучение» сквозь призму обучения риторике. Сформулированы дискуссионные замечания относительно использования понятия «технология обучения», в частности, признаков технократизма в технологическом подходе к обучению. Обосновано применение технологии на предметном уровне как совокупности методов, а также в связи с наличием дистанционного компонента с использованием информационно-коммуникационных технологий. Предложена интерактивная технология формирования риторической культуры будущих преподавателей высшей школы, объединяющую традиционные, активные и интерактивные методы обучения риторике с преобладанием последних. Она состоит таких групп методов: кооперативное обучение (работа в малых группах сотрудничества), коллективно-групповое обучение (лекция-беседа, лекция с микропреподаванием студентов, лекция с опережающей самостоятельной работой; групповая дискуссия, произнесение речей, групповой риторический анализ и т.д.), ситуативное моделирование (дистанционные и аудиторные дидактические игры), практически-тренинговое обучение (риторические упражнения в соответствии с этапами риторической деятельности) и обучение-самосовершенствование (риторическое портфолио). Направленность формирования риторической культуры студентов на будущую научно-педагогическую деятельность предусматривает: 1) содержательную и организационно-методическую связь риторики с психолого-педагогическими дисциплинами; 2) использование на занятиях по риторике соответствующего дидактического материала; 3) использование педагогически значимых методов и приемов обучения риторики (дискуссия, игра, микропреподавание, постановка проблемных вопросов и т.п.). Технология разработана на основе гуманистического, аксиологического, коммуникативного методологических подходов и принципов партнерства субъектов педагогического процесса, мыслительно-речевой активности и интерактивности, единства риторической теории и практики речи, самостоятельности и выбора индивидуальной образовательной траектории, творческой продуктивности, стимулирования научно-исследовательской деятельности, состязательности и эмоционального комфорта.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25262