Показати скорочену інформацію

dc.contributor.authorЮдин, А.ru
dc.date.accessioned2019-06-04T19:55:43Z
dc.date.available2019-06-04T19:55:43Z
dc.date.issued2012
dc.identifier.citationЮдин А. Социально-исторические импликации и имперсональное понимание авторства в философии искусства Хайдеггера [Текст] / А. Юдин // Sententiae. – 2012. – № 1. – С. 95-109.ru
dc.identifier.issn2075-6461
dc.identifier.issn2308-8915
dc.identifier.urihttp://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25362
dc.description.abstractВ статье предлагается интерпретация эстетики Хайдеггера на основе анализа его известного текста «Исток художественного творения» не только как антисубъективистской, но и как социально-исторически ориентированной. Это эссе занимает промежуточное положение между ранним Хайдеггером экзистенциалистом и поздним Хайдеггером оэтическим мыслителем бытия. Обе позиции характеризуются социальной абстрактностью, так как первая нацелена исключительно на индивидуальное бытие Dasein, тогда как вторая полностью сосредоточена на бытии, которое доступно через посредство языка как «дома бытия». Именно «Исток», созданный в переходный период, содержит более конкретные социальные импликации. Анализ эссе показывает, что несмотря на абстрактный неисторический характер понятий Хайдеггера, как они традиционно понимаются, его эстетика представляет особый интерес, поскольку выходит на понимание искусства как откровения социально-исторической истины, а автора как медиума истины, но не ее изобретателя, автономного субъекта.ru
dc.description.abstractУ статті пропонується інтерпретації естетики Гайдеґґера на основі аналізу його відомого тексту «Джерело художнього твору» не тільки як антисуб’єктивістської, але і як соціально-історично орієнтованої. Це есе займає проміжне місце між раннім Гайдеґґером-екзистенціалістом та пізнім Гайдеґґеромпоетичним мислителем буття. Обидві позиції характеризуються соціальною абстрактністю, оскільки перша націлена суто на індивідуальне буття Dasein, тоді як друга повністю зосереджена на бутті, доступному через мову як «дім буття». Саме «Джерело…», створене у перехідний період, містить більш конкретні соціальні імплікації. Аналіз есе показує, що попри традиційно приписуваний поняттям Гайдеґґера абстрактний неісторичний характер, його естетика є особливо цікавою, оскільки виходить на розуміння мистецтва як одкровення соціально-історичної істини, автора ж – як медіума істини, але не її винахідника, автономного суб’єкта.uk
dc.description.abstractOn the basis of the analysis of the famous Heidegger’s text “The Origin of the Work of Art” the article proposes the interpretation of his aesthetics not only as anti-subjectivist, but also as socio-historically oriented. This essay takes the intermediate position between the early Heidegger-existentialist and late Heidegger-poetic thinker of Being. Both are characterized by the social abstractness as the first is concerned solely with the individual being of Dasein whereas the second fully concentrates on the Being as such accessible through the medium of the language as “the house of being”. It is “The Origin” delivered in the transitional period contains more concrete social implications. Its analysis shows that in spite of the abstract unhistorical character of Heidegger’s notions as they are traditionally perceived his aesthetics is interesting as it suggests the understanding of art as a revelation of socio-historical truth and the author as a medium of the truth but not its inventor, an autonomous subject.en
dc.language.isoruru
dc.publisherВНТУuk
dc.relation.ispartofSententiae. № 1 : 95-109.en
dc.relation.urihttps://sententiae.vntu.edu.ua/index.php/sententiae/article/view/89
dc.titleСоциально-исторические импликации и имперсональное понимание авторства в философии искусства Хайдеггераru
dc.title.alternativeСоціально-історичні імплікації та імперсональнольне розуміння авторства в філософії мистецтва Гайдеґґераuk
dc.title.alternativeThe socio-historical implications and impersonal understanding of authorship in Heidegger’s philosophy of arten
dc.typeArticle
dc.relation.referencesАрендт Х. Vita activa, или О деятельной жизни. – СПб.: Издательство «Алетейя», 2000. – 437 с.ru
dc.relation.referencesБимель В. Мартин Хайдеггер сам свидетельствующий о себе и о своей жизни. – Челябинск: Урал LTD, 1998. – 285 с.ru
dc.relation.referencesГадамер Г.-Г. Введение к «Истоку художественного творения» // Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М.: Издательство «Гнозис», 1993. – С. 117–132.ru
dc.relation.referencesГайдеґґер М. Дорогою до мови. – Львів: Літопис, 2007. – 232 с.ru
dc.relation.referencesГайденко П.П. Искусство и бытие. М. Хайдеггер о сущности художественного произведения // Философия. Религия. Культура: Критический анализ современной буржуазной философии. – М.: Мысль, 1982. – С. 188–212.ru
dc.relation.referencesДемидюк Л. Концепція прамови у поезії Миколи Воробйова та філософії Мартіна Гай-деґґера // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2008. – Вип. 44. – Частина 1. – С. 61–71.uk
dc.relation.referencesЛукаш В. Герменевтика // Література. Теорія. Методологія. – Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 56–113.uk
dc.relation.referencesМарков А.В. Проблема судьбы творца у позднего Хайдеггера. Дисс. на соиск. ученой степ. канд. филос. н. – М.: 2002. – 155 с.ru
dc.relation.referencesМінаков М. Сутність мови і смисл буття в онтології Мартіна Гайдеґґера // Гайдеґґер М. Дорогою до мови. – Львів: Літопис, 2007. – С. 7–16.uk
dc.relation.referencesСафранский Р. Хайдеггер: германский мастер и его время. – М.: Молодая гвардия, 2005. – 614 с.ru
dc.relation.referencesТокмань Г. Екзистенціальна аналітика й літературознавство (Мартін Гайдеггер як інтерпретатор лірики) // Слово і час. – 2001. – No 7. – С. 23–34.uk
dc.relation.referencesХабермас Ю. Философский дискурс о модерне. – М.: Издательство «Весь Мир», 2003. – 416 с.ru
dc.relation.referencesХайнади З. Искусство и метафизика смерти. Лев Толстой и Мартин Хайдеггер: философско-поэтический опыт сравнительного изучения // Вопросы литературы. – 2009. – No 5. – С. 304–332.ru
dc.relation.referencesХайддегер М. Введение в метафизику. – СПб.: НОУ – «Высшая религиозно-философская школа», 1998. – 302 с.ru
dc.relation.referencesХайдеггер М. Бытие и время. – М.: Ad marginem, 1997. – 451 с.ru
dc.relation.referencesХайдеггер М. Исток искусства и предназначение мысли // Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М.: Издательство «Гнозис», 1993a. – С. 280–292.ru
dc.relation.referencesХайдеггер М. Исток художественного творения // Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет. – М.: Издательство «Гнозис», 1993b. – С. 50–116.ru
dc.relation.referencesХайдеггер М. Ницше. – СПб.: Владимир Даль, 2006. – Т.1. – 604 с.ru
dc.relation.referencesХайдеггер М. Основные проблемы феноменологии. – СПб: Высшая религиозно-философская школа, 2001. – 445 с.ru
dc.relation.referencesХайдеггер М. Разъяснения к поэзии Гельдерлина. – СПб.: Академический проект, 2003. – 320 с.ru
dc.relation.referencesBolt B. Heidegger Reframed: Interpreting Key Thinkers for the Arts (Contemporary Thinkers Reframed). – London, New York: I.B.Tauris & Co. Ltd, 2011. – 189 р.en
dc.relation.referencesFaden, G. Der Schein der Kunst: Zu Heideggers Kritik der Asthetik. — Wurzburg: Konigshausen und Neumann, 1986. – 229 S.de
dc.relation.referencesHalliburton D. Poetic Thinking: An approach to Heidegger. – Chicago and London: The University of Chicago Press, 1981. – xii, 235 р.en
dc.relation.referencesHeidegger M. Being and Time / trans. John Macquarrie & Edward Robinson. –New York: Harper & Row, 1962. – 589 p.en
dc.relation.referencesHeidegger M. Sein und Zeit. – Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1967. – 437 S.de
dc.relation.referencesHeidegger M. The essence of truth: on Plato's cave allegory and Theaetetus. – London, New York : Continuum, 2002. – xii, 252 p.en
dc.relation.referencesHerrmann F.-W. Heideggers Philosophie der Kunst: eine systematische Interpretation der Holzwege-Abhandlung "Der Ursprung des Kunstwerkes". – Frankfurt am Main: Vitto-rio Klostermann, 1994. – 498 S.de
dc.relation.referencesKockelmans J. J. Heidegger on art and art works. – Dordrecht, Boston: M. Nijhoff, 1985. – xiv, 249 p.en
dc.relation.referencesPöggeler O. Der Denkweg Martin Heideggers. – Pfullingen: Neske, 1963. – 318 p.de
dc.relation.referencesPöggeler O. Philosophie und Politik bei Heidegger. – Freiburg: Alber, 1972. – 151 p.de
dc.relation.referencesThomson I. D. Heidegger, Art, and Postmodernity. – New York: Cambridge UP, 2011. – xix, 245 p.en
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.22240/sent26.01.095


Файли в цьому документі

Thumbnail

Даний документ включений в наступну(і) колекцію(ї)

Показати скорочену інформацію