Просвещенческие интенции в творчестве Вл. Соловьева (Постановка вопроса)
Abstract
Автор статьи пытается выяснить, присутствуют ли в творчестве Вл. Соловьева какие-либо элементы парадигмы русского Просвещения. Проведенное исследование показывает, что базовые элементы означенной парадигмы: 1) специфический эдукационизм, требующий обработки человеческой природы; 2) антропологическая утопия, конструирующая идеал всеединого человека как конечного продукта вселенского эдукационного процесса; 3) попытки приспособить христианство к просвещенческой идеологии; 4) стремление к эротизации и гендеризации культуры – в текстах Соловьева присутствуют. Однако выявленная в ходе рассмотрения заявленной проблемы неустойчивость некоторых установок философа не позволяет однозначно ответить на вопрос, следует ли отнести творчество Соловьева к собственно Просвещению или к парапросвещенческому окружению. The author of this article tries to make clear whether there are any elements of Russian enlightenmental paradigm. They are: 1) specific educationizm that needs processing of human nature; 2) anthropological utopia that is constructing the human ideal, identical with the world and the Absolute as final result of Universal process of educationizm; 3) the attempt to adapt Christianity to enlightenmental ideology; 4) the desire to highlight erotic and gender problem. All this items can be found in the texts of Solovyov. But instability discovered in the course of the foresaid problem Solovyov’s points of view doesn’t allow to give definite answer to the question, whether one should call Solovyov’s art Enlightenment itself or its environment. Автор статті намагається з’ясувати чи присутні у творчості Вол. Соловйова елементи парадигми російського Просвітництва. Проведене дослідження доводить, що базові елементи зазначеної парадигми в текстах Соловйова присутні. Це, насамперед, 1) специфічний едукаціонізм, що потребує обробки людської природи; 2) антропологічна утопія, яка конструює ідеал людини, єдиної із світом та Абсолютом, як кінцевого продукту всесвітнього едукаційного процесу; 3) спроби пристосувати християнство до просвітницької ідеології; 4) прагнення висунути на перший план еротичну та ґендерну тематику. Проте нестійкість і хиткість деяких настанов філософа, що була виявлена в процесі розгляду заявленої проблеми, не дозволяє однозначно відповісти на питання, до якої предметної сфери належить творчість Соловйова: до власне Просвітництва чи до парапросвітницького оточення.
URI:
http://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25365