Аналіз ДБН б.2.2–12:2018 «Планування і забудова територій» на предмет збільшення ефективності забудови центральних частин великих міст

Abstract

Наведені основні проблеми пов’язані з тісною забудовою міста, нераціональним просторовим розвитком та неефективним використанням земельних ресурсі, в тому числі і вільних від забудови територій. Показано вплив сучасного принципу забудови на розвиток міської та транспортної інфраструктури міста. Запро-поновані способи вирішення даних проблем, які базуються на розробці альтернативних методів розширення ефективної площі центральної частини міста та дотримання рекомендацій нормативних документів. Запропоновано перехід від горизонтального до вертикального зонування міського простору, яке здатне забезпечити формування комфортного житлового, культурно-розважального та виробничого середовища. Охарактеризовано сутність містобудівної діяльності архітекторів міста та необхідний напрямок руху для подальшого розвитку. Описані фундаментальні принципи правової науки з точки зору охорони навколишнього середовища як основа для розробки майбутньої програми розвитку міського середовища.

Запропоновано створення схеми управління міськими територіями з розробкою основних параметрів для обґрунтування ефективного землекористування та врахування існуючого стану міста для максимального збереження історико-культурного та природного середовища. Проведено аналіз ДБН Б.2.2–12:2018 «Планування і забудова територій» з метою виявлення способів збільшення ефективності існуючої забудови та організації просторового розвитку забудованих територій та міського середовища в цілому. Висвітлені основні пункти з ДБН Б.2.2–12:2018, які прямо стимулюють проектувальників та забудовників до ефективного та щільного використання території міста. Наведенні основні вимоги при ущільнені міського простору та норми щодо будівництва різноманітних видів прибудов. Обрано і структуризовано найважливіші рекомендації щодо раціональної забудови відповідних територій міського середовища, залежно від призначення. Визначені основні напрямки вдосконалення території та методології управління земельними ресурсами у містах.

Приведены основные проблемы связаные с тесной застройкой города, нерациональным пространственным развитием и неэффективным использованием земельных ресурсов, в том числе и свободных от застройки территорий. Показано влияние современного принципа застройки на развитие городской и транспортной инфраструктуры города. Предложены способы решения данных проблем, основаны на разработке альтернативных методов расширения эффективной площади центральной части города и соблюдения рекомендаций нормативных документов. Предложено переход от горизонтального до вертикального зонирования городского пространства, которое способно обеспечить формирование комфортного жилой, культурно-развлекательной и производственной среды. Охарактеризована сущность градостроительной деятельности архитекторов города и необходимое направление движения для дальнейшего развития. Описанные фундаментальные принципы правовой науки с точки зрения охраны окружающей среды как основа для разработки будущей программы городской среды.

Предложено создание схемы управления городскими территориями с разработкой основных параметров для обоснования эффективного землепользования и учета существующего состояния города для максимального сохранения историко-культурной и природной среды. Проведен анализ ДБН Б.2.2-12: 2018 «Планировка и застройка территорий» с целью выявления способов увеличения эффективности существующей застройки и организации пространственного развития застроенных территорий и городской среды в целом. Освещены основные пункты ДБН Б.2.2-12: 2018, прямо стимулируют проектировщиков и застройщиков к эффективному и плотного использования территории города. Приведены основные требования при уплотнены городского пространства и нормы по строительству различных видов пристроек. Избрано и стуктуризировано важнейшие рекомендации по рациональной застройке соответствующих территорий городской среды, в зависимости от их назначения. Определены основные направления совершенствования территории и методологии управления земельными ресурсами в городах.

The main problems mentioned are related to the close construction of the city, inappropriate spatial development and ineffective use of land resources, including areas free from development. The influence of the modern construction principle on the development of urban and transport infrastructure of the city is shown. The ways of solving these problems are based on the development of alternative methods of expanding the effective area of ​​the central part of the city and adhering to the recommendations of the normative documents. The transition from horizontal to vertical zoning of the urban space, which is capable of providing a comfortable housing, cultural and entertainment and production environment, is proposed. The essence of town-planning activity of city architects and the necessary direction of movement for further development are characterized. The fundamental principles of legal science from the point of view of environmental protection are described as the basis for developing a future program for the development of the urban environment.

It is proposed to create a scheme of management of urban areas with the development of basic parameters for substantiating effective land use and taking into account the existing state of the city in order to maximize the preservation of historical, cultural and natural environment. The analysis of DBN B.2.2-12: 2018 "Planning and Building of Territories" was conducted in order to identify ways to increase the efficiency of existing construction and to organize the spatial development of built-up areas and the urban environment in general. The main points of DBN B.2.2-12-12: 2018 are highlighted, which directly stimulate designers and developers to effectively and dense use of the city's territory. The main requirements for densified urban space and the rules for the construction of various types of extensions are given. The most important recommendations for the rational development of the relevant territories of the urban environment have been selected and structured, depending on the purpose. The main directions of improvement of the territory and methodology of land resources management in the cities are determined.