Вимірювання ефективності процесу функціонування системи з одночасним урахуванням його ефективності у класичному розумінні й коефіцієнта корисної дії: енергетичний аспект

Abstract

Метою статті є розкриття методики вимірювання ефективності підпроцесів процесу функціонування системи з одночасним урахуванням їхньої ефективності у класичному розумінні й коефіцієнтів корисної дії (ККД) на основі авторських моделей складових результативності процесу як новоствореного інструментарію у цілях його використання до управління процесом. З`ясовано, що запропонований авторами показник ефективності процесу у вигляді відношення показника загального продукту процесу до показника його затрат характеризує процес в основному з точки зору затрат, а авторський показник ККД (як відношення показника чистого продукту процесу до показника його загального продукту) – з точки зору вигоди. Середнє геометричне значення цих показників, яке характеризує ефективність функціонування процесу з точки зору як затрат, так і вигоди, одночасно враховуючи й ефективність функціонування процесу у класичному розумінні й ефективність у вигляді ККД, обрано новоствореним показником ефективності процесу. Підкреслено, що особлива цінність запропонованого нового (третього) показника ефективності полягає у тому, що він визначає особливості ефективності функціонування процесу зі зазначених вище обох точок зору: затрат і вигоди. Введено також три показника результативності (з точки зору витрат; з точки зору вигоди (користі) й витрат одночасно, з точки зору вигоди (користі)). Кожний з показників результативності є добутком показника масштабного продукту процесу на відповідний показник ефективності. На конкретних прикладах показано практичну реалізацію винайденої авторами методики вимірювання новоствореного показника ефективності процесу функціонування системи та можливість її застосування (разом з методиками вимірювання інших авторських показників) до управління дієвістю цього процесу. Наголошено, як і в попередніх авторських роботах, що запропоновані методики можна використати для дослідження складних систем різних типів і рівнів ієрархії (наукова новизна запропонованих результатів дослідження полягає саме у цьому).

Целью статьи является раскрытие методики измерения эффективности подпроцессов процесса функционирования системы с одновременным учетом их эффективности в классическом понимании и коэффициентов полезного действия (КПД) на основе авторских моделей составляющих результативности процесса как вновь созданного инструментария в целях его использования для управления процессом. Выяснено, что предложенный авторами показатель эффективности процесса в виде отношения показателя общего продукта процесса к показателю его затрат характеризует процесс в основном с точки зрения затрат, а авторский показатель КПД (как отношение показателя чистого продукта процесса к показателю его общего продукта) – с точки зрения выгоды. Среднее геометрическое значение этих показателей, одновременно учитывающее эффективность процесса в классическом понимании и эффективность в виде КПД, избрано вновь созданным показателем эффективности процесса. Подчеркнуто, что особая ценность предложенного нового (третьего) показателя эффективности состоит в том, что он определяет особенности эффективности функционирования процесса по указанным выше обеим точкам зрения: затрат и выгоды. Введены также три показателя результативности (с точки зрения затрат, с точки зрения пользы и затрат одновременно, с точки зрения пользы). Каждый из показателей результативности является произведением показателя масштабного продукта процесса на соответствующий показатель эффективности. На конкретных примерах показаны практическая реализация предложенной авторами методики измерения вновь созданного показателя эффективности процесса функционирования системы и возможность ее применения (вместе с методиками измерения других авторских показателей) к управлению действенностью этого процесса. Отмечено, как и в предыдущих авторских работах, что предложенные методики можно использовать для исследования сложных систем различных типов и уровней иерархии (научная новизна предложенных результатов исследования заключается именно в этом).

The aim of the article is to describe the methodology for measuring effectiveness of subprocesses of the system operation process with simultaneous consideration for their effectiveness in the classical sense and their efficiency coefficients. The methodology is based on the authors’ models of efficiency components of the process as a newly created toolbox to be used in the process control. It is found that the proposed by the authors process effectiveness indicator, which is presented as the relation between the indicator of total product of the process and the cost indicator, characterizes the process mainly in terms of cost, and the authors’ efficiency coefficient indicator (as the relation between the indicator of net product of the process and its total product indicator) – in terms of benefit. The geometric mean of these indicators, which simultaneously takes into account effectiveness of the process in the classical sense and its effectiveness in the form of efficiency coefficient, is chosen as a newly created process effectiveness indicator. It is emphasized that the special value of the proposed new (third) effectiveness indicator is that it determines the features of process effectiveness in terms of the above mentioned two factors: cost and benefit. Moreover, three efficiency indicators (in terms of costs, in terms of both benefit and costs, in terms of benefit) are introduced. Each of the efficiency indicators is obtained as the product of the indicator of scale product of the process by the corresponding effectiveness indicator. The specific examples given in the article show the practical implementation of the methodology proposed by the authors for measuring the newly created indicator of effectiveness of system operation and the possibility of its application (along with the methods for measuring other author’s indicators) to control the force of this process. It is noted, as in the previous works of the authors, that the proposed methods can be used to study complicated systems of various types and levels of hierarchy (which is the scientific novelty of the proposed research results).