Порівняльний аналіз коефіцієнтів аеродинамічного носового опору за даними передньої та задньої активної риноманометрії

Abstract

В роботі розглядається порівняльний аналіз коефіцієнтів аеродинамічного носового опору за даними передньої та задньої активної риноманометрії. Функціональні порушення носового дихання в подальшому ведуть до подальших ускладнень системи верхніх та нижніх дихальних шляхів, зменшують якість життя та приводять до інших патологічних станів. Діагностика таких порушень ускладнюються низькою розповсюдженістю засобів тестування носового дихання (риноманометрів) у медичній практиці й особливостей функціональних методів дослідження, які зокрема пов’язані з низькою повторювальністю результатів та відсутністю чіткої кореляції між діагностичними даними та об’єктивними відчуттями пацієнта. Отримані дані щодо сумарних коефіцієнтів аеродинамічного носового опору, які визначені за допомогою методами в передньої та задньої активної риноманометрії, достатньо чітко кореспондуються між собою в межах 12%. Значення сумарних коефіцієнтів носового опору, що отримані методом задньої риноманометрії, у всіх характерних випадках відрізняються у меншу сторону. Перспективою роботи є набирання статистичних даних для визначення особливостей тестування носового дихання для отримання точних персоніфікованих значень коефіцієнтів носового опору при різних режимах дихання з урахуванням індивідуальної варіабельності.

The paper deals with a comparative analysis of aerodynamic nose drag coefficients based on the data of front and rear active rhinomanometry. Functional disorders of nasal breathing in the future lead to further complications of the upper and lower respiratory system, reduce the quality of life and lead to other pathological conditions. The diagnosis of such disorders is complicated by the low prevalence of nasal breathing testing tools (rhinomanometers) in medical practice and the peculiarities of functional research methods, which are particularly related to the low repeatability of results and the lack of a clear correlation between diagnostic data and the patient's objective feelings. The obtained data on the total coefficients of aerodynamic nasal resistance, which are determined using the methods of front and rear active rhinomanometry, correspond quite clearly to each other within 12%. The values of the total coefficients of nasal resistance, obtained by the method of posterior rhinomanometry, in all typical cases differ to a lesser extent. The perspective of the work is to gather statistical data to determine the features of nasal breathing testing to obtain accurate personalized values of nasal resistance coefficients in different breathing modes, taking into account individual variability.