Традиція і свобода в деконструкційній «філософії філософії»

Abstract

У статті досліджено особливості відношення між феноменами свободи і традиції в дискурсі деконструкції. При цьому традиція постає насамперед як традиція філософська, критичне запитування щодо якої лежить в основі деридианської думки. Остання великою мірою являє собою філософську рефлексію щодо філософського ж спадку («філософія філософії»). Авторка здійснює аналіз відношення між деконструкцією і філософською традицією у зв’язку з проблемою свободи. При цьому вона застосовує деридианську концепто-метафору перекладу (переходу), спираючись на історико-філософські висновки Марка Крепона. Розглянувши особливості тематизації концептів свободи і традиції в деконструкційному дискурсі, авторка виявила зв’язок між проблемами (а) меж філософії (що є одним з наріжних сюжетів деридианських текстів) і (б) специфічної кореляції між феноменами свободи і традиції. Встановлено, що сполучними ланками, які уможливлюють цей зв’язок, постають ідеї іншого і перекладу (переходу).Для історії філософії другої половини ХХ ст. є важливим правильно розуміти деридианське поняття традиції. У статті доведено, що властиве Дериді тлумачення цього поняття (1) у суттєвий спосіб визначається чинником іншого, (2) ґрунтується на парадоксальній взаємодії традиційності і свободи, (3) зумовлює й уможливлює деконструювання опозиції між свободою і насильством. У підсумку встановлено, що власне деконструкція, яка на позір керується метою звільнення від традиції, зрештою постає як свобода для традиції, якщо остання тлумачиться в смисловому контексті, заданому концептами перекладу (або переходу), іншого та межі.

The article examines the peculiarities of the relationship between phenomena of freedom and tradition in the discourse of deconstruction. In this case, the tradition stands primarily as philo-sophical tradition, a critical questioning about which underlies Derridian thought. The latter in a great measure is a philosophical reflection on just the philosophical heritage ("philosophy of philosophy"). The author carries out her own analysis of the relationship between deconstruction and philosophical tradition in connection with the problem of freedom. In this respect, she uses the Derridian concept-metaphor of translation (passage), drawing on Mark Crepon’s historico-philosophical findings.Considering the peculiarities of the thematization of concepts of freedom and tradition in deconstructive discourse, the author reveals a connection between the problems of (a) limits of philosophy (as one of the cornerstone issues of Derridian discourse) and (b) the specific corre-lation between the phenomena of freedom and tradition. It has been established that it is the ideas of otherand translation (passage) that stand as links enabling such a connection.For the history of philosophy of the second half of the 20th century, it is important to understand correctly the Derridian concept of tradition. The article proves that Derrida's interpretation of this concept (1) is significantly determined by the factor of other, (2) is based on the paradoxical interaction of tradition and freedom, (3) causes and enables deconstructing of the opposition between freedom and violence. As a result, it is established that deconstruction, which is apparently guided by the goal of liberation from tradition, in essence turns out to be a freedom fortradition, if the latter is interpreted in the semantic context set by the concepts of translation (or transition), otherand limit.