Василь Лісовий про історію філософії України ХХ століття: матеріали до дискусії

Abstract

Ця стаття є першою частиною дослідження, присвяченого моделям історизації філософії України 60–80-х років. У статті аналізується одна з таких моделей, запропонована Василем Лісовим у статті «Українська філософська думка 60–80-х років ХХ сторіччя». Реконструюючи цю модель, я доводжу, що вона може бути сформульована у восьми основних тезах: 1) українська філософія цього періоду – складова філософії за радянських часів; 2) філософія за радянських часів може бути періодизована за вождистським принципом; 3) представники цієї філософії демонструють 3 базові моделі поведінки: конфлікт, ревізіонізм, конформізм; 4) дослідники-ревізіоністи не складали уніфікованої течії; 5) провідні тенденції цієї філософії: аналітична і творча діалектико-матеріалістична; 6) базові засади діалектико-матеріалістичної філософії – метафізичність і спекулятивність; 7) «дискусія логіків і діалектиків» показала необґрунтованість претензій діалектико-матеріалістичної філософії на статус єдино істинної і наукової філософії; 8) після розпаду СРСР діалектико-матеріалістичну філософію було відкинуто як безплідну через її спекулятивність і недоказовість.

This paper is the first part of a study that examines the models of Ukrainian philosophy’s (1960–1980s) historization. The paper analyzes one of these models, proposed by Vasyl Lisovyi in the article “Ukrainian Philosophical Thought of the 60s–80s of the 20th Century.” Reconstructing this model, I argue that one can legitimately summarize it in eight main theses: 1) the Ukrainian philosophy of this period is a component of philosophy as it developed and existed in Soviet times; 2) philosophy in Soviet times can be periodized according to the leader-centric principle; 3) representatives of this philosophy demonstrate three basic patterns of behavior: conflict, revisionism, and conformism; 4) revisionist researchers did not comprise a unified movement; 5) leading trends of this philosophy are analytical and creative dialectical-materialistic; 6) basic principles of the dialectical-materialist philosophy are metaphysicality and speculativeness; 7) the “discussion of the logicians and dialecticians” showed the groundlessness of dialectical philosophy’s claims to the status of the only true and “scientific” philosophy; 8) after the collapse of the USSR, the dialectical-materialist philosophy was rejected as unpromising due to its speculative nature and lack of conclusiveness.