Удосконалення методу забезпечення паливної економічності вантажних автомобілів засобами інтелектуальних транспортних систем

Abstract

Метою дослідження є удосконалення методу забезпечення паливної економічності вантажних автомобілів засобами інтелектуальних транспортних систем у змінних умовах експлуатації. Аналіз процесів забезпечення оперативного контролю витрати палива вантажних транспортних засобів показує перспективність їх реалізації на основі сучасних інтелектуальних транспортних систем, головним інструментарієм якого є метод дистанційного моніторингу. Дистанційний моніторинг вантажних транспортних засобів є досить ефективним інструментом, який призначений не тільки для стеження як за місцезнаходженням, так і за переміщенням у просторі транспортних засобів, а також за певною кількістю параметрів їх технічного стану. Розроблена математична модель удосконаленого методу забезпечення паливної економічності вантажних автомобілів, яка охоплює процесну й аналітичну складову з метою оцінки як граничних значень, так і формування оптимальних характеристик і можливості забезпечення прогнозу як параметрів технічного стану, так і витрати палива транспортним засобом у процесах транспортування вантажів. Математична модель побудована на основі диференціальних і алгебраїчних рівнянь, розроблених у ХНАДУ (Харківський національний автомобільно-дорожній університет), НТУ (Національний транспортний університет) і особисто авторами, яка була адаптована з відповідними змінами в частині вихідних даних і алгебраїчних рівнянь для удосконалення наявного методу. Удосконалений метод визначення і розрахунку витрати палива транспортним засобом в умовах експлуатації базується на інформаційно-програмному комплексі (ІПК) «Віртуальний механік „НАDI-12ˮ» і ІПК «Service Fuel Eco „NTU-HADI-12ˮ» ХНАДУ. У результаті авторами сформульований як загальний підхід до формування, удосконалення методу забезпечення показників паливної економічності транспортного засобу категорії N3 (вантажного) в реальних умовах експлуатації засобами саме інтелектуальних транспортних систем, так власне й алгоритми вирішення поставлених задач забезпечуються реалізацією системної взаємодії таких трьох взаємопов’язаних складових: процесної, аналітичної та інформаційної.

The purpose of the study is improving the method of ensuring the fuel efficiency of trucks by means of intelligent transport systems in variable operating conditions. The analysis of the processes of ensuring the operational control of the fuel consumption of cargo vehicles shows the perspective of their implementation on the basis of modern intelligent transport systems, the main tool of which is the method of remote monitoring. Remote monitoring of cargo vehicles is an effective tool designed not only for tracking the location and movement of vehicles, but also for a certain number of parameters of their technical condition. A mathematical model of an improved method of ensuring the fuel economy of trucks has been developed, which includes a process and analytical component for estimating limit values, forming optimal characteristics and forecasting technical condition parameters and fuel consumption by the engine and vehicle in the processes of cargo transportation. The mathematical model is built on the basis of differential and algebraic equations developed at KhNADU (Kharkiv National Automobile and Road University), NTU (National Transport University) and personally by the authors, which was adapted with appropriate changes in the part of the initial data and algebraic equations to improve the existing method. The improved method for determining and calculating the fuel consumption of a vehicle in operating conditions is based on the information and software complex (ISK) "Virtual Mechanic "HADI-12"" and the ISK "Service Fuel Eco "NTU-HADI-12"" of Khnadu. As a result, the authors formulated as a general approach to the formation and improvement of the method of ensuring the fuel economy of a cargo vehicle of category N3 in the conditions of operation by means of intelligent transport systems, and actually the processes of solving the set tasks are based on the implementation of the system interaction of three interrelated components: process, information and analytical.