Інформаційні технології для вивчення лексичних і граматичних норм на заняттях із курсу «Українська мова за професійним спрямуванням»

Abstract

The article analyzes the current aspects of studying lexical and grammatical norms in the classes of the course “Ukrainian language for professional purposes” using information technologies. The authors consider the issue of developing and improving lexical and grammatical competence of higher education students as a requirement and basis for the culture of oral speech of a specialist. The purpose of the article is to analyze theoretical and methodological ways of studying lexical and grammatical norms using information technologies in the classes of the course “Ukrainian language for professional purposes”, as well as to study the problem of improving linguistic and communicative competence in higher education students in the context of the educational needs of the modern generation of “zoomers” in Ukraine, which, in addition to the global challenges associated with the COVID-19 pandemic, is forcibly exposed to the influence of social and demographic changes associated with the Russian-Ukrainian war. In the article, the authors emphasize the need to take into account the specifics of studying this problem in the conditions of work of a higher education teacher with a generation of students aged approximately 17–22 years, that is, with the so- called virtual generation of “zoomers” (Gen-Z). This generation is characterized by a number of features that the teacher should consider. In particular, the article defines teaching methods that address the educational needs of a modern student. For effective assimilation of the specified material, such methods are offered as: rapid change of type of activity, orientation on information technologies, individual approach, involvement in social interaction, gamification, interactivepresentation of a new material, orientation on the visual rather than the auditory component, etc. The most effective online resources were identified as: the educational platform “Vseosvita”, the graphic design tool “Canva”, the digital educational system “To the lesson”, the platform “Classtime”, the tool for creating educational cards “Quizlet”, etc. A typology of tasks possible for work on such platforms was proposed. A promising direction for further research is the development of a database of tasks of different levels of complexity, narrow professional focus.

У статті проаналізовано актуальні аспекти вивчення лексичних і граматичних норм на заняттях із курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» за допомогою інформаційних технологій. Питання розвитку й удосконалення лексичної та граматичної компетентности здобувачів вищої освіти автори розглядають як вимогу й основу культури усного мовлення фахівця. Метою статті є проаналізувати теоретико- методологічні способи вивчення лексичних і граматичних норм за допомогою інформаційних технологій на заняттях із курсу «Українська мова за професійним спрямуванням», а також дослідження проблеми вдосконалення мовно-комунікативної компетентности в здобувачів вищої освіти в контексті освітніх потреб сучасного покоління «зумерів» в Україні, яке крім глобальних викликів, пов`язаних із пандемією COVID- 19, вимушено піддається впливу соціальних, демографічних змін, пов`язаних із російсько-українською війною. У статті автори акцентують на потребі враховувати специфіку вивчення цієї проблеми в умовах роботи викладача вищої школи з поколінням громадян віком орієнтовно 17–22 роки, тобто з так званим віртуальним поколінням «зумерів» (англ. Gen-Z). Для цього покоління характерні певні особливості, на які варто зважати викладачеві. Зокрема, в статті визначено методи навчання, які враховують освітні потреби сучасних студентів. Для ефективного засвоєння вказаного матеріалу запропоновано такі прийоми, як: швидка зміна виду діяльности, орієнтованість на інформаційні технології, індивідуальний підхід, залученість до соціальної взаємодії, гейміфікація, інтерактивний виклад нового матеріалу, орієнтування на візуальну, а не аудіальну складову та ін. Визначено найбільш ефективними такі онлайн-ресурси: освітня платформа «Всеосвіта», інструмент графічного дизайну «Canva», платформа «Classtime», цифрова освітня система «На урок», інструмент для створення навчальних карток «Quizlet» та ін. Запропоновано типологію завдань, можливих для роботи на таких платформах. Перспективним напрямком подальшого дослідження є напрацювання бази завдань різних рівнів складності, вузького професійного спрямування.