https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/1116 2026-03-15T14:13:23Z 2026-03-15T14:13:23Z Радомська, Л. А. Суліма, Ю. Radomska, L. A. Sulima, Yu. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50858 2026-03-13T09:30:31Z 2025-01-01T00:00:00Z

Мовні моделі ШІ в освітньому контексті: аналіз стратегій комунікації Радомська, Л. А.; Суліма, Ю.; Radomska, L. A.; Sulima, Yu. У статті проаналізовано стратегії комунікації з мовними моделями на основі штучного інтелекту. Актуальність теми повʼязана з науковою й дидактичною проблемою: як забезпечити керовану стратегію комунікації з мовними моделями ШІ в навчальному процесі, що підтримує й розвиває когнітивні навички здобувача освіти, а в майбутньому збереже активну роль фахівця на ключових етапах ухвалення рішень. Метою дослідження є визначення оптимальних стратегій та правил комунікації з мовними моделями на основі штучного інтелекту для отримання найбільш якісних результатів у процесі навчання, а також перевірка впливу запитів на точність та релевантність згенерованих відповідей. Запропоновано рекомендації щодо вибору тактики спілкування, які дають змогу трансформувати використання мовних моделей ШІ у повноцінну інтелектуальну діяльність, яка зберігає розумову активність здобувача освіти, сприяє формуванню комунікативної компетентности й дотриманню принципів академічної доброчесности. Ефективними для навчального процесу визначено стратегії ланцюгового та ітераційного запитів, метод одинарного та кількаразового запитів, що також є результативними для навчання української мови. Зроблено висновок, що оптимізація налаштувань персоналізації чатботів забезпечує суттєве підвищення точности та релевантности відповідей, а чіткі запити-інструкції, вибір професійного стилю та зазначення користувацьких параметрів формують принципово якісніші відповіді, придатні для застосування в освітньому середовищі.Результати, згенеровані українською мовою, потребують особливої уваги, для їхньої перевірки варто послуговуватися відповідними словниками й оновленою редакцією українського правопису 2019 року. Запропонований обґрунтований підхід до комунікації з мовними моделями на основі штучного інтелекту з наданням чітких промптів, спеціальних інструкцій у контексті викладання мови буде корисним науковцям та методистам – для створення методичних розробок, рекомендацій щодо використання інструментів ШІ в освіті. Перспективним напрямом подальшого дослідження вбачаємо напрацювання бази промптів для самостійної роботи здобувача освіти під час вивчення мови та ґрунтовний аналіз їхньої ефективності.; The article analyzes communication strategies for interacting with artificial-intelligence-based language models. The relevance of the topic stems a scientific and didactic problem: how to ensure a controllable communication strategy with AI language models in educational settings that supports and develops learners` cognitive skills and, in the long term, preserves the active role of a specialist in key stages of reasoning processes. The aim of the study is to identify optimal strategies and rules for communicating with artificial-intelligence-based language models in order to obtain the highest-quality responses in the educational process, as well as to examine how user prompts influence the accuracy and relevance of generated outputs. Another important task is to develop clear guidelines that help learners acquire the ability to formulate precise, structured prompts and effective communication strategies for working with language models. The article proposes recommendations for choosing communication tactics that transform the use of AI language models into a fully fledged intellectual activity that preserves learners` cognitive engagement, fosters the development of language competence, and supports adherence to the principles of academic integrity. Chain-of-thought and iterative prompting strategies, as well as single- and multi-step prompting methods, are identified as effective for the learning process, including for Ukrainian-language instruction. The study concludes that optimizing chatbot personalization settings significantly improves the accuracy and relevance of responses, while precise instruction-based prompts, the use of a professional style, and the specification of user parameters lead to substantially higher-quality outputs suitable for educational use. Outputs generated in Ukrainian require particular attention, and their verification should rely on authoritative dictionaries and the d 2019 edition of Ukrainian orthography. A well-substantiated approach to communication with artificial-intelligence-based language models, supported by clear prompts and specialized instructions in the context of language teaching and learning, will be useful for researchers and methodologists in preparing methodological materials and recommendations on the use of AI tools in education. A promising direction for further research is the development of a prompt repository for learners` independent work in language study and a comprehensive evaluation of its effectiveness.

2025-01-01T00:00:00Z Sánchez-Rodrígez, M. Secundant, S. Санчес-Родриґес, М. Секундант, С. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50828 2026-03-12T13:43:05Z 2025-01-01T00:00:00Z

The Fundamental Power of the Soul in Kant’s Reflections on Genius: Between the Influences of Tetens and Sulzer Sánchez-Rodrígez, M.; Secundant, S.; Санчес-Родриґес, М.; Секундант, С. In the Critique of Pure Reason, Kant addresses the problem of reason's supposition of a fundamental power underlying the faculties of cognition. This concept had been debated in seventeenth- and eighteenth-century philosophy. Kant's position in this work is not entirely clear, although a distinct dependence on Tetens's prior treatment of the issue can be detected. The requirement to assume a unitary foundation underlying the diversity of the mind's operations or faculties was a common theme in Leibnizian-Wolffian philosophy. In this article, we will argue that Kant developed the concept of a fundamental power primarily through his theoretical elaborations on the nature of genius. In this way, he integrates this concern of the Leibnizian-Wolffian tradition into his aesthetic project.; У «Критиці чистого розуму» Кант розглядає проблему припущення розуму про засадничу силу, що лежить в основі пізнавальних здібностей. Ця концепція обговорю­валась у філософії XVII і XVIII століть. Позиція Канта в зазначеній праці не зовсім зрозуміла, хоча можна виявити чітку залежність від попереднього розгляду цього питання Тетенсом. Вимога припустити єдину основу, що лежить в основі різнома­ніт­ності операцій або здібностей розуму, була поширеною темою в ляйбніцівсько-воль­фіанській філософії. У цій статті ми стверджуватимемо, що Кант розробив концеп­цію засадничої сили переважно через свої теоретичні розробки щодо природи генія. Таким чином, він інтегрує цю проблему ляйбніцівсько-вольфіанської традиції у свій естетич­ний проєкт.

2025-01-01T00:00:00Z Козловський, В. Kozlovskyi, V. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50827 2026-03-12T13:43:56Z 2025-01-01T00:00:00Z

Математика у світлі трансцендентальної естетики: чи створив Кант «філософію математики»? Козловський, В.; Kozlovskyi, V. The article is devoted to the criticism of the thesis about the existence of a special ‘Philosophy of Mathematics’ in Kant’s transcendental philosophy. Based on the analysis of the peculiarities of the formation of mathematical subjects, in particular in the fields of arithmetic, geo­metry, and algebra, as well as the role of imaging and the productive power of imagination, the synthetic nature of mathematics and its ability to produce new knowledge, which corresponds to the basic principles of transcendental philosophy, is proved. It is demonstrated that the Kantian position is represented by the establishment of a priori conditions for the possibility of mathematical cognition, not a logical justification of mathematical concepts. It proves that the Kantian transcendental approach to mathematical cognition does not require formal-logical justification, which is inherent in most modern models of the philosophy of mathematics.; Стаття присвячена критиці тези про наявність особливої «філософії математики» в трансцендентальній філософії Канта. На основі аналізу особливостей формування математичних предметів, зокрема в царині арифметики, геометрії та алгебри, а також ролі уяви та продуктивної сили виображення висновується синтетична природа мате­матики, її спроможність продукувати нові знання, що відповідає базовим настановам трансцендентальної філософії. Продемонстровано, що Кантова позиція уточнювала умови можливості математичного пізнання, а не логічне обґрунтування математичних понять. Це доводить, що Кантів трансцендентальний підхід до математичного пізнання не потребує формально-логічного обґрунтування, притаманного більшості сучасних моделей філософії математики.

2025-01-01T00:00:00Z Tchivole, T. A. Чиволе, Т. А. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50826 2026-03-12T13:44:36Z 2025-01-01T00:00:00Z

African Philosophy in Brazil: Orality, Agraphia, Ancestry and the Timbuktu Manuscripts Tchivole, T. A.; Чиволе, Т. А. This article analyzes the reception of African philosophy in Brazilian postgraduate studies over the last two decades. The Timbuktu Manuscripts stand out as an epistemic turning point, as they highlight autonomous forms of African philosophical thought with repercussions in the Brazilian context. The persistence of the agraphia myth demands a decolonized approach that integrates oralities, textualities and written ancestries as legitimate and plural expressions of African philosophical knowledge. The results of the analysis point to the urgency of a critique of the categories of agraphia, orality and ancestry, as traditionally conceived, and to the importance of rediscovering and appreciating the Timbuktu Manuscripts.; У статті проаналізовано рецепцію африканської філософії на матеріалі наукових робіт останніх двох десятиліть, виконаних у рамцях бразильської післядипломної освіти. Рукописи з Тімбукту особливо помітні як епістемічний поворотний пункт, адже вони демонструють автономні форми африканської філософської думки, що мали вплив на бразильський контекст. Стійкість міфу про аграфію вимагає деколонізаційного підходу, який інтегрував би усну, текстову та письмову спадщину як правомірні та множинні прояви африканського філософського знання. Результати аналізу вказують на нагальність критики категорій аґрафії, усності та походження в їхньому традиційному розумінні, а також на важливість перевідкриття та гідного визнання рукописів з Тімбукту.

2025-01-01T00:00:00Z