Наукові роботи каф. ІМ

Evolution of the English-language terminological system in the field of additive technologies and metal forming: a cross-domain terminological analysis

2026-04-10T08:24:00Z

Evolution of the English-language terminological system in the field of additive technologies and metal forming: a cross-domain terminological analysis Nykyporets, S. S.; Molodetska, T. I.; Boiko, Y. V.; Herasymenko, N. V.; Kukharchuk, H. V.; Никипорець, С. С.; Молодецька, Т. І.; Бойко, Ю. В.; Герасименко, Н. В.; Кухарчук, Г. В. У статті досліджується термінологічна еволюція на перетині двох промислово значущих галузей – традиційної обробки металів тиском та адитивного виробництва (AВ) – з особливою увагою до механізмів, через які усталені лексичні одиниці переосмислюються, зазнають семантичного зсуву або витісняються новоствореними чи фірмовими позначеннями. У міру того як гібридні виробничі системи дедалі активніше поєднують традиційні операції обробки металів тиском із пошаровими AВпроцесами, термінологічні межі між цими галузями стають дедалі менш чіткими, породжуючи категорію проблемних лексичних одиниць, значення яких залежить від контексту у спосіб, що рідко визнається в наявній нормативній або навчальній літературі. Дослідження виявляє три основні механізми, що зумовлюють цю нестабільність: міждисциплінарне запозичення з семантичним звуженням або розширенням, технологічне переосмислення усталених термінів та генеризація (апелятивація) торгових марок. Кожен механізм проілюстровано шляхом детального аналізу конкретних випадків термінів, що репрезентують це ширше явище, зокрема: деформаційне зміцнення (strain hardening / work hardening), межа текучості проти границі текучості (yield point vs yield strength), а також полісемантичне сімейство терміна "волочіння" (drawing family). Аналіз спирається на міждисциплінарний корпус рецензованих публікацій, міжнародних стандартів – насамперед ISO/ASTM 52900:2021 та DIN 8580 – і технічної документації виробників, що оцінюються крізь призму теоретичної моделі термінологізації, запропонованої М. Т. Кабре. Особлива увага приділяється наслідкам цих термінологічних процесів для англо-українського технічного перекладу, де відсутність відповідних національних стандартів у галузі адитивного виробництва створює нормативну прогалину, що спричиняє помітну перекладацьку неузгодженість в інженерних контрактах, сертифікаційних документах і наукових публікаціях. Стаття завершується структурованим переліком рекомендацій для перекладачів та двомовним глосарієм EN-UA, що охоплює понад сорок термінологічних одиниць, організованих у чотири тематичні секції; кожен запис супроводжується контекстним коментарем, покликаним запобігти найбільш поширеним категоріям міждисциплінарних перекладацьких помилок; The present article examines the ongoing terminological evolution at the intersection of two industrially significant domains – conventional metal forming and additive manufacturing (AM) – with particular focus on the mechanisms through which established lexical units are being repurposed, semantically shifted, or displaced by newly coined or proprietary designations. As hybrid production systems increasingly combine traditional metal forming operations with layer-by-layer AM processes, the terminological boundaries between these fields have become progressively unstable, generating a class of problematic lexical items whose meaning is context-dependent in ways that are rarely acknowledged in existing normative or pedagogical literature. The study identifies three primary mechanisms driving this instability: inter-field borrowing with semantic narrowing or broadening, technological repurposing of established terms, and trade-mark genericisation. Each mechanism is illustrated through detailed case analyses of terms representative of the broader phenomenon, including strain hardening / work hardening, yield point versus yield strength, and the polysemous drawing family. The analysis is grounded in a cross-domain corpus of peer-reviewed publications, international standards – principally ISO/ASTM 52900:2021 and DIN 8580 – and manufacturers` technical documentation, evaluated against the theoretical framework of terminologisation proposed by Cabré. A particular emphasis is placed on the consequences of these terminological dynamics for English-to-Ukrainian technical translation, the absence of corresponding national AM standards creates a normative vacuum that demonstrably contributes to translational inconsistency in engineering contracts, certification documents, and research publications. The article concludes with a structured set of translator-oriented recommendations and a bilingual EN-UA glossary comprising over forty terminological units organised across four thematic sections, each entry accompanied by contextual commentary designed to prevent the most commonly observed categories of cross-domain translational error.

Self-education in the digital environment: vectors of continuous professional development

2026-04-08T13:21:13Z

Self-education in the digital environment: vectors of continuous professional development Nykyporets, S. S.; Никипорець, С. С. This paper examines the role of Massive Open Online Courses (MOOCs) and Professional Learning Networks (PLNs) as primary vectors of self-directed professional development for academic staff at Ukrainian technical universities, against the compound backdrop of accelerating digital transformation and the institutional disruptions occasioned by ongoing armed conflict. Drawing on discourse analysis of practitioner accounts and a ive reviews, the study maps how digitally mediated self-education enables lecturers to sustain and extend their pedagogical competence despite recurrent air-raid alerts, scheduled electricity outages, and the consequent erosion of stable working conditions. The analysis foregrounds the complementary affordances of MOOC platforms - which provide structured, asynchronous upskilling in both technical and pedagogical domains - and PLNs, which enable informal, socially constructed knowledge exchange beyond institutional boundaries. The findings suggest that both modalities generate measurable gains in professional efficacy, yet each carries structural limitations that require critical institutional attention. The paper concludes with recommendations for recognising and formalising digital self-educational pathways within university professional development frameworks.

Creative thinking in engineering education: project-based English instruction with generative ai tools

2026-04-06T11:58:55Z

Creative thinking in engineering education: project-based English instruction with generative ai tools Nykyporets, S. S.; Никипорець, С. С. Purpose. This study investigates the didactic potential of generative artificial intelligence (AI) tools in project-based English for Specific Purposes (ESP) instruction, with the primary goal of fostering creative thinking competencies in undergraduate engineering students. Methods. A mixed-methods design was employed over one academic semester at Vinnytsia National Technical University. Eighty-four fourth-year engineering students were distributed between an experimental group (n = 42), which utilised generative AI platforms (ChatGPT, DALL·E, Canva AI, Tome, Gamma), and a control group (n = 42) engaged in equivalent project-based tasks without AI support. Creative thinking was assessed using adapted verbal tasks the Torrance Tests of Creative Thinking (TTCT), complemented by rubric-based project artefact evaluation, motivation surveys, and semi-structured interviews. Key results. The experimental group demonstrated significantly greater pre- to post-test gains in creative thinking scores (+9.4 points vs. +2.9 points; p < .001), as well as superior performance in lexical variety, structural coherence, and multimodal originality. Student motivation and willingness to communicate in English were markedly higher, with 81% of participants reporting heightened creative self-efficacy. Conclusions. Generative AI tools, when embedded within structured pedagogical frameworks, function as effective cognitive scaffolds rather than mere productivity aids, enhancing both creative output and language proficiency. However, critical digital literacy and explicit ethical instruction are essential preconditions for sustainable integration. The findings offer a replicable model for modernising ESP curricula in technical higher education, with particular relevance to wartime and post-war Ukrainian academic contexts.

Перемикання кодів в сучасній амеріндіанській прозі

2026-04-06T12:46:09Z

Перемикання кодів в сучасній амеріндіанській прозі Куліш, Л. В.; Kulish, L. V. The article reveals and analyzes the use of language code switching in modern English-language Native American prose texts by Lewis Erdrich, “The Last Report on the Miracles at Little No Horse”, “Love medicine”, and also defines the concept and types of language code switching. Code switching is the speaker’s transition in the process of speech communication from one language (dialect, style) to another depending on the conditions of communication within the same ethnic culture. A modern American writer of Native American origin, syncretized two “wonders of symbols and sounds” into one fascinating language – a combination of indigenous (Indian) and English languages, which structures her worldview. Code switching allows L. Erdrich to present her multicultural experience. Analysis of the novels The Last Report on the Miracles at Little No Horse and Love Medicine has shown that Lewis Erdrich uses Ojibwe and English to convey and support Ojibwe cultural beliefs in contemporary fiction. Erdrich uses a variety of code-switching strategies at the lexical and sentence levels, and provides contextual clues throughout the novel, including definitions, translations, examples, and repetition. She also includes untranslated Ojibwe words, phrases, and sentences to assert the value and relevance of the Ojibwe language. Through code-switching, the writer engages in linguistic negotiations; balancing the needs of indigenous peoples with the desires of the audience, using Type II and Type III code-switching. Erdrich switches codes in both narrative and dialogue, but in contextually appropriate settings; much of the Ojibwe language is in flashbacks, between Ojibwe characters. L. Erdrich's code-switching symbolizes her desire to learn and preserve the language, to integrate into the culture and share it with her audience, to become a cultural guide for outsiders. The perspective of our research is to investigate linguistic code-switching in Patricia Grace's novel "Potiki".; У статті виявлено та проаналізовано використання перемикання мовних кодів в сучасних англомовних амеріндіанських прозових текстах Льюіс Ердріч «The Last Report on the Miracles at Little No Horse», «Love medicine», а також визначено поняття та типи перемикання мовних кодів. Перемикання коду – це перехід мовця у процесі мовленнєвого спілкування з однієї мови (діалекту, стилю) на іншу залежно від умов спілкування в межах однієї етнічної культури. Сучасна американська письменниця індіанського походження, синкретизувала два «дива символів і звуків» в одну захопливу мову – власне поєднання корінної (індіанської) та англійської мов, яке структурує її світогляд. Перемикання кодів дозволяє Л. Ердріч представити свій мультикультурний досвід. Аналіз романів «The Last Report on the Miracles at Little No Horse» та «Love medicine» показав, що Льюіс Ердріч використовує мову Оджибве та англійську мови для передачі та підтримки культурних переконань Оджибве у сучасному художньому тексті. Л. Ердріч використовує різноманітні стратегії перемикання кодів на лексичному та реченнєвому рівнях, а також надає контекстуальні підказки в романі, включаючи визначення, переклади, приклади та повторення. Крім того, вона включає неперекладені слова, фрази та речення мови Оджибве, щоб ствердити цінність та актуальність мови Оджибве. За допомогою перемикання кодів письменниця бере участь у мовних переговорах; балансуючи потреби корінних народів з бажаннями аудиторії, вдаючись до перемикання кодів ІІ та III типу. Л. Ердріч перемикає коди як в оповіді, так і в діалозі, але в контекстуально відповідних умовах; значна частина мови Оджибве знаходиться у флешбеках, між персонажами Оджибве. Перемикання кодів Л. Ердріч символізує її бажання вивчити та зберегти мову, інтегруватися в культуру та поділитися нею зі своєю аудиторією, стати культурним дороговказом для стороніх. Перспективою нашого дослідження є дослідити перемикання мовних кодів в романі Патрісії Грейс «Potiki».