https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35773 2026-04-16T09:35:37Z 2026-04-16T09:35:37Z Зянько, В. В. Нечипоренко, Т. Д. Вальдшмідт, І. М. Zianko, V. V. Nechyporenko, T. D. Waldshmidt, I. M. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/37354 2023-06-09T06:40:24Z 2021-01-01T00:00:00Z

Тенденції та сучасні зрушення в інвестиційному середовищі на ринку житлової нерухомості Зянько, В. В.; Нечипоренко, Т. Д.; Вальдшмідт, І. М.; Zianko, V. V.; Nechyporenko, T. D.; Waldshmidt, I. M. У статті здійснено аналіз тенденцій розвитку первинного та вторинного ринку житлової нерухомості в Україні за 2020-2021 роки та виявлено основні зрушення в інвестиційному середовищі на цьому ринку. З’ясовано економічну сутність поняття «інвестиційна привабливість» та пов’язаних з ним понять «інвестиційний процес», «інвестиційна активність» та «інвестиційний клімат». Здійснено порівняльний аналіз інвестиційної привабливості житлової нерухомості в різних регіонах України у результаті якого виявлено, що у 2020 році інвестиційно привабливішим був вторинний ринок житла, проте у 2021 році інвестиційна привабливість первинного та вторинного ринку житлової нерухомості загалом погіршилася. Виявлено, що основною причиною зниження інвестиційної привабливості національного житлового фонду є те, що у 2020-2021 роках ціни на квартири у найбільш привабливих регіонах України продовжили зростати, хоча їх темпи уповільнилися. Обґрунтовано, що для активізації інвестиційної діяльності на ринку нерухомості в Україні необхідно сформувати на цивілізованій основі та у відповідності до принципів прозорості сприятливий для всіх суб’єктів ведення бізнесу інвестиційний клімат, що передбачає створення для залучення вітчизняних та іноземних інвестиційних ресурсів належних політичних, правових, економічних та соціальних умов. Для покращення інвестиційного клімату та поліпшення інвестиційної привабливості ринку житлової нерухомості українському уряду рекомендовано розробити дієві заходи, спрямовані на суттєве зниження відсоткових ставок за іпотечними кредитами до рівня, за якого іпотечні кредити стануть доступними для більшості громадян країни.; The article analyzes the development trends of the primary and secondary residential real estate market in Ukraine for 2020-2021 and identifies the main changes in the investment environment in this market. The economic essence of the concept of "investment attractiveness" and related concepts "investment process", "investment activity" and "investment climate" are clarified. A comparative analysis of the investment attractiveness of residential real estate in different regions of Ukraine revealed that in 2020 the secondary housing market was more attractive for investment, but in 2021 the investment attractiveness of the primary and secondary residential real estate market generally deteriorated. It was found that the main reason for the decline in the investment attractiveness of the national housing stock is that in 2020-2021 apartment prices in the most attractive regions of Ukraine continued to grow, although their pace slowed down. It is substantiated that in order to intensify investment activity in the real estate market in Ukraine it is necessary to create a favorable investment climate for all business entities on a civilized basis and in accordance with the principles of transparency and social conditions. To improve the investment climate and improve the investment attractiveness of the residential real estate market, the Ukrainian government is recommended to develop effective measures aimed at significantly reducing mortgage interest rates to a level where mortgages will be available to most citizens.

2021-01-01T00:00:00Z Єрмак, С. О. Yermak, S. O. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/37353 2023-06-08T13:44:13Z 2021-01-01T00:00:00Z

Діагностика ефективності інноваційної діяльності підприємницьких структур в умовах запровадження політики антикризового менеджменту Єрмак, С. О.; Yermak, S. O. В роботі запропоновано авторський підхід щодо діагностики ефективності інноваційної діяльності підприємницьких структур в умовах запровадження політики антикризового менеджменту. Узагальнено основні підходи щодо послідовності оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємницьких структур та визначено ключові аспекти, що розкривають сучасний методичний інструментарій цього процесу. Сформовано авторське бачення щодо етапів діагностики ефективності інноваційної діяльності в умовах антикризового менеджменту. Систематизовано основні методичні підходи до виділення складових систем оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємницьких структур та виділено: функціональний підхід, модифіковано-функціональний, ресурсний, ресурсно-функціональний та інший підхід. Визначено основні вимоги, яким має задовольняти система показників діагностики ефективності інноваційної діяльності підприємницьких структур. Запропоновано систему показників будувати за принципом дуалізму та виділити дві частини: загальну та спеціальну. Доведено, що показники загальної частини повинні базуватися на основних принципах антикризового менеджменту та пріоритетах інклюзивного розвитку економіки й поділятися на соціальний, економічний, екологічний, науково-технічний та організаційний блоки. Показники спеціальної частини націлені на діагностику специфічних галузевих й структурних особливостей підприємницьких структур. На основі запропонованої системи показників доцільно сформувати комплексний інтегральний показник, який дозволить визначити рівень ефективності інноваційної діяльності підприємницьких структур (низький, середній, високий) та розробити комплекс антикризових заходів з її підвищення.; The author's approach to diagnostics of innovative activity effectiveness of business structures at the implementation of anti-crisis management policy conditions is offered in the article. The main approaches to the sequence of assessment of the innovative activity effectiveness of business structures are summarized and the key aspects that reveal the modern methodological tools of this process are identified. The author's vision of the stages of diagnostics of innovative activity effectiveness of business structures at the implementation of anti-crisis management policy conditions (1) methodological support of the diagnostic process; 2) information support; 3) development of a comprehensive integrated indicator; 4) the assessment process; 5) development of anti-crisis measures) is formed. The main methodological approaches to the selection of the components of the systems for assessment of the innovative activity effectiveness of business structures are systematized and the following are distinguished: functional approach, modified-functional, resource, resource-functional and other approach. The basic requirements which the system of indicators of the innovative activity effectiveness of business structures should satisfy are defined. It is proposed to build a system of indicators on the principle of dualism and to distinguish two parts: general and special. It is proved that the indicators of the general part should be based on the basic principles of anti-crisis management and priorities of inclusive economic development and be divided into social, economic, environmental, scientific, technical and organizational blocks. Indicators of the special part are aimed at diagnosing specific industry and structural features of business structures. Based on the proposed system of indicators, it is advisable to form a comprehensive integrated indicator that will determine the level of the innovative activity effectiveness of business structures (low, medium, high) and develop a set of anti-crisis measures to improve it and meet the main priorities of inclusive economic development and social responsibility of innovators.

2021-01-01T00:00:00Z Думанська, І. Ю. Dumanska, І. Yu. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/37352 2023-06-08T13:31:46Z 2021-01-01T00:00:00Z

Restoration of the network of local airports of Ukraine: approaches, innovative models and action strategies Думанська, І. Ю.; Dumanska, І. Yu. The state of aviation of Ukraine in the pre- and post-pandemic period is analyzed. The peculiarities of the development of the existing objects of the aviation infrastructure of Ukraine, including the network of local airports, are determined. Factors influencing the development of state infrastructure in the field of building a network of local airports have been identified. The approach to understanding of networks of local airports as function consisting of such elements as the airport is formed; airline; organization of air traffic and factors of influence: demand for air transportation; geographical resources; technical and technological limitations; economic and organizational requirements; legal requirements; security; ecology; inclusiveness of the territory. A critical and comparative analysis of the strategy of development of the network of local airports of Ukraine on the basis of innovative models: low-cost transportation and organization of hub centers. It was identified that the socio-economic conditions of Ukraine are not favorable for the active development of air transport and the formation of a significant amount of effective demand among the population of Ukraine. The expediency of shifting the vector of aviation infrastructure financing to the development of local airports on the basis of foreign experience in shaping public demand and motivating conditions for the development of air transport on the basis of state financial support, local government financing or attracting investment from private investors. The expediency of financing from the state budget of priority local airports by their classification according to the chosen strategy of aviation infrastructure development in Ukraine, which should be reflected in the mathematical model of decision-making functions.; В роботі проаналізовано стан авіації України у до- та після пандемічний період. Визначено особливості розвитку наявних об’єктів авіаційної інфраструктури України, у тому числі мережі локальних аеропортів. Встановлено фактори впливу на розвиток інфраструктури держави в сфері розбудови мережі локальних аеропортів. Сформовано підхід до розуміння мереж локальних аеропортів як функції, що складається з таких елементів як аеропорт; авіакомпанія; організації повітряного руху та факторів впливу: попит на авіаційні перевезення; географічні ресурси; техніко-технологічні обмеження; економіко-організаційні вимоги; правові вимоги; безпека; екологія; інклюзивність території. Проведено критично-порівняльний аналіз стратегії розвитку мережі локальних аеропортів України на базі інноваційних моделей: лоукост перевезень та організації хаб-центрів. Ідентифіковано, що соціально-економічні умови України не є сприятливими для активного розвитку авіаційних перевезень та формування значного обсягу платоспроможного попиту серед населення України. Доведено доцільність зміщення вектора фінансування авіаційної інфраструктури в сферу розвитку локальних аеропортів на базі закордонного досвіду щодо формування попиту населення та мотивуючих умов для розвитку авіаперевезень на базі державної фінансової підтримки, фінансування органами місцевого самоврядування чи залучення інвестицій від приватного інвестора. Запропоновано доцільність фінансування з державного бюджету пріоритетних локальних аеропортів шляхом їх класифікації відповідно до обраної стратегії розвитку авіаційної інфраструктури в Україні, яка повинна відображатись математичною моделлю прийняття рішення про вибір стратегії розвитку мережі локальних аеропортів в умовах невизначеності у вигляді множин допустимих альтернатив та можливих станів середовища, цільової функції.

2021-01-01T00:00:00Z Приказюк, Н. В. Гуменюк, Л. С. Prykaziuk, N. V. Gumenyuk, L. S. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/37351 2023-06-08T13:13:57Z 2021-01-01T00:00:00Z

Дорожня карта впровадження кібер-страхування в Україні Приказюк, Н. В.; Гуменюк, Л. С.; Prykaziuk, N. V.; Gumenyuk, L. S. У статті проаналізовано процес впровадження кібер-страхування у світі та запропонована Дорожня карта його впровадження в Україні. Розглянуто ключові цілі та завдання, які стоять перед страховим ринком України та регулятором задля досягнення вказаної мети. Окреслено орієнтовні терміни на проведення необхідних заходів по підготовці впровадження кібер-страхування в українській економіці. Виокремлено ключові особливості нормативно-правових актів у сфері кібер-безпеки у країнах ЄС та Австралії та запропоновано способи їх адаптації в Україні. Виділено перспективні засоби по підвищенню захищеності фізичних та юридичних осіб у цифровому просторі на прикладі механізму взаємодії страховиків і експертних організацій у Австралії. Окреслено основні вектори співпраці страхових компаній та експертних організацій у сфері кібер-безпеки на українському та світовому страхових ринках. Розроблено систему взаємодії суб’єктів кібер-страхових відносин із позиціонуванням страхувальника в центрі відносин, як ключового учасника страхування, що доводить високу клієнтоорієнтованість даного напрямку страхового бізнесу. Обґрунтовано актуальні проблеми українського страхового ринку та з’ясовано шляхи їх вирішення через механізм впровадження кібер-страхування: моделювання механізму оцінки втрат від кібер-атак, моніторинг поточного стану страхувальників, розробка шляхів мінімізації настання кібер-інцидентів. Проаналізовано динаміку настання кібер-інцидентів у 2020 році та виявлено кореляцію між настанням світових локдаунів, спричинених COVID-19, та ростом кількості кібер-атак. На основі проведеного аналізу доведено, що впровадження кібер-страхування в Україні є необхідним інструментом для убезпечення усіх учасників страхових відносин від кібер-ризиків та для розвитку страхового ринку в цілому.; The article examines the process of implementing cyber insurance in the world and proposes a Roadmap for implementation in Ukraine. The key goals and objectives facing the insurance market of Ukraine and the regulator in order to achieve this goal are considered. Approximate deadlines for the necessary measures to prepare for the introduction of cyber insurance in the Ukrainian economy are outlined. The key features of regulations in the field of cyber security in the EU and Australia are highlighted and ways to adapt them in Ukraine are proposed. Promising means to increase the security of individuals and legal entities in the digital space on the example of the mechanism of interaction between insurers and expert organizations in Australia. The main vectors of cooperation between insurance companies and expert organizations in the field of cyber security in the Ukrainian and global insurance markets are listed. A system of interaction between the subjects of cyber-insurance relations with the positioning of the insured in the center of relations as a key participant in insurance has been developed, which proves the high customer orientation of this area of insurance business. The current problems of the Ukrainian insurance market are substantiated and the ways of their solution through the mechanism of cyber insurance implementation are offered: modeling of the mechanism of estimation of losses from cyber attacks, monitoring of the current state of insurers, development of ways to minimize cyber incidents. The dynamics of cyber incidents in 2020 is analyzed and the correlation between the occurrence of global lockdowns caused by COVID-19 and the growth in the number of cyber attacks is revealed. Based on the analysis, it is proved that the introduction of cyber insurance in Ukraine is a necessary tool to protect all participants in insurance relations from cyber risks and for the development of the insurance market as a whole.

2021-01-01T00:00:00Z