Кафедра теплоенергетикиhttps://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/4082026-06-23T17:53:52Z2026-06-23T17:53:52ZТрансформація освітнього простору: європейські стандарти цифровізації та їх адаптація до українських реалійОстапенко, О. П.Ostapenko, O. P.https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/518472026-06-16T13:50:20Z2026-01-01T00:00:00ZТрансформація освітнього простору: європейські стандарти цифровізації та їх адаптація до українських реалій
Остапенко, О. П.; Ostapenko, O. P.
2026-01-01T00:00:00ZЕнергетична стійкість українського бізнесу в умовах воєнного стану: синергія розподіленої генерації, енергоефективності та цифрового управлінняОстапенко, О. П.Ostapenko, O. P.https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/518012026-06-19T12:50:38Z2026-01-01T00:00:00ZЕнергетична стійкість українського бізнесу в умовах воєнного стану: синергія розподіленої генерації, енергоефективності та цифрового управління
Остапенко, О. П.; Ostapenko, O. P.
The article considers the problems of energy sustainability of business in the conditions of martial law and proposes comprehensive solutions for the development of distributed generation and energy efficiency in Ukraine. The work provides a comprehensive analysis of technological, economic and regulatory aspects of the development of the energy sustainability system, including distributed generation, energy efficiency and digital management of energy flows. It is substantiated that energy efficiency and distributed generation are critical factors of the economic sustainability of business entities and the energy security of the state. Based on the empirical data for 2025–2026, the synergistic effect of hybrid energy systems combining heat pumps, solar photovoltaics, electricity storage systems and smart grids is substantiated. The scientific novelty of the work lies in identifying the synergistic effects of combining distributed generation, energy efficiency and digital management in the Ukrainian context, developing optimization models of hybrid energy systems and substantiating an adaptive strategy for the transformation of the energy sector. The practical significance of the results is determined by the possibility of their direct application in the development of state energy security policy, planning post-war reconstruction of energy infrastructure and forming investment programs for the development of distributed generation. The results of the study can be used in the development of state policy in the field of energy security and the transformation of the energy sector of Ukraine.; У статті розглядаються проблеми енергетичної стійкості бізнесу в умовах воєнного стану та запропоновані комплексні рішення для розвитку розподіленої генерації та енергоефективності в Україні. У роботі проведено комплексний аналіз технологічних, економічних та регуляторних аспектів розвитку системи енергетичної стійкості, включаючи розподілену генерацію, енергоефективність та цифрове управління енергетичними потоками. Обґрунтовано, що енергоефективність та розподілена генерація є критичними факторами економічної стійкості суб"єктів господарювання та енергетичної безпеки держави. На основі масивів емпіричних даних за 2025–2026 роки обґрунтовано синергетичний ефект гібридних енергетичних систем, які поєднують теплові насоси, сонячну фотовольтаїку, системи накопичення електроенергії та інтелектуальні мережі. Наукова новизна роботи полягає у виявленні синергетичних ефектів поєднання розподіленої генерації, енергоефективності та цифрового управління в українському контексті, розробленні оптимізаційних моделей гібридних енергетичних систем та обґрунтуванні адаптивної стратегії трансформації енергетичного сектору. Практичне значення результатів визначається можливістю їх прямого застосування при розробленні державної політики енергетичної безпеки, планування поствоєнної відбудови енергетичної інфраструктури та формуванні інвестиційних програм розвитку розподіленої генерації. Результати дослідження можуть бути використані при розробці державної політики у сфері енергетичної безпеки та трансформації енергетичного сектору України.
2026-01-01T00:00:00ZApplication of artificial intelligence in scientific research in the field of heat power engineeringOstapenko, O.Остапенко, О. П.https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/516962026-05-29T12:54:15Z2025-01-01T00:00:00ZApplication of artificial intelligence in scientific research in the field of heat power engineering
Ostapenko, O.; Остапенко, О. П.
The study assessed the possibilities of applying artificial intelligence
technologies in scientific research in the field of heat and power engineering. The
possibilities of applying artificial intelligence for modeling, optimization and
forecasting of heat and power systems, including those with non-traditional and
renewable energy sources, were assessed. The possibilities of applying artificial
intelligence for modeling thermodynamic processes and cycles, as well as heat and
mass transfer processes were assessed. The possibilities of applying artificial
intelligence in energy audit and energy modernization were shown. Practical examples
of applying artificial intelligence in heat and power research were given. The
advantages, disadvantages and risks associated with the use of artificial intelligence
technologies in heat and power systems were assessed. Strategies for minimizing the
risks associated with the use of artificial intelligence technologies in research,
optimization and effective safe operation of heat and power systems were proposed.
2025-01-01T00:00:00ZЕтичне використання штучного інтелекту в освітньому процесі при підготовці фахівців технічних спеціальностейОстапенко, О. П.Ostapenko, O. P.https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/516922026-05-29T12:57:04Z2026-01-01T00:00:00ZЕтичне використання штучного інтелекту в освітньому процесі при підготовці фахівців технічних спеціальностей
Остапенко, О. П.; Ostapenko, O. P.
The article examines the problem of ethical use of artificial intelligence (AI) in the educational process when training specialists in technical specialties in the context of the rapid development of generative technologies and the mass implementation of large language models 2022. Five key ethical principles that should govern the implementation of AI technologies in education are analyzed: human dignity and autonomy (protection of privacy and the right to independent decision-making), fairness and non-discrimination (prevention of algorithmic bias), trust and transparency (understandability of decision-making mechanisms by AI systems), academic integrity (forming a culture of responsible use of technology) and informed choice (making decisions based on evidence of pedagogical effectiveness). The current regulatory framework is examined in detail, in particular the EU Regulation on Artificial Intelligence (AI Act) 2024 with its risk-based approach and classification of systems by category (prohibited practices, high-risk systems, transparency requirements), as well as the GDPR and its significance for the educational environment. Special attention is paid to the specifics of using AI for technical specialties, artificial intelligence tools can support the creation of individualized educational content, personalization of learning trajectories, automated knowledge assessment, design of interactive simulations and virtual laboratories, as well as the development of professional competencies of future engineers and IT specialists. Comprehensive practical recommendations are presented for teachers and administration of higher education institutions on the phased implementation of AI, including the need to ensure transparency of the functioning of systems, organize meaningful human supervision, protect students\" personal data, prevent algorithmic bias, and conduct data protection impact assessments and fundamental rights. Critical risks associated with the use of AI in education are discussed: threats to academic integrity through unauthorized use of generative models, the possibility of discrimination through biased learning data, overreliance on technology and loss of critical skills, issues of student data confidentiality, the problem of \"hallucinations\" in large language models and their impact on the actual accuracy of educational content. A systematic approach to planning the implementation of AI tools is proposed, which involves a preliminary assessment of compliance with pedagogical goals, piloting with specific cohorts of students, ongoing monitoring of effectiveness and safety, establishing cooperation with technology providers, involving students and parents in the decision-making process, as well as continuous professional training of pedagogical staff on AI literacy in accordance with the DigComp 3.0 framework. The dual role of engineering students as users and developers of AI systems is emphasized, which requires an in-depth understanding of the ethical, social and technical aspects of the functioning of artificial intelligence. The results of the study can be used to develop institutional policies on the ethical use of AI in higher technical education, create methodological recommendations for teachers and form curricula with the integration of AI competencies.; У статті досліджується проблема етичного використання штучного інтелекту (ШІ) в освітньому процесі при підготовці фахівців технічних спеціальностей в контексті стрімкого розвитку генеративних технологій та масового впровадження великих мовних моделей з 2022 року. Аналізуються п\"ять ключових етичних принципів, що мають регулювати впровадження ШІ-технологій в освіті: людська гідність та автономія (захист приватності та права на самостійне прийняття рішень), справедливість та недискримінація (запобігання алгоритмічній упередженості), довіра та прозорість (зрозумілість механізмів прийняття рішень ШІ-системами), академічна доброчесність (формування культури відповідального використання технологій) та обґрунтований вибір (прийняття рішень на основі доказів педагогічної ефективності). Детально розглядаються актуальні нормативно-правові рамки, зокрема Регламент ЄС щодо штучного інтелекту (AI Act) 2024 року з його ризик-орієнтованим підходом та класифікацією систем за категоріями (заборонені практики, високоризикові системи, вимоги прозорості), а також GDPR і їх значення для освітнього середовища. Особлива увага приділяється специфіці використання ШІ для технічних спеціальностей, де інструменти штучного інтелекту можуть підтримувати створення індивідуалізованого навчального контенту, персоналізацію траєкторій навчання, автоматизоване оцінювання знань, проектування інтерактивних симуляцій та віртуальних лабораторій, а також розвиток професійних компетентностей майбутніх інженерів та IT-фахівців. Представлено комплексні практичні рекомендації для викладачів та адміністрації закладів вищої освіти щодо поетапного впровадження ШІ, включаючи необхідність забезпечення прозорості функціонування систем, організації значущого людського нагляду, захисту персональних даних студентів, запобігання упередженості алгоритмів та проведення оцінок впливу на захист даних і фундаментальні права. Обговорюються критичні ризики, пов\"язані з використанням ШІ в освіті: загрози академічній доброчесності через несанкціоноване використання генеративних моделей, можливість дискримінації через упереджені дані навчання, надмірна залежність від технологій та втрата критичних навичок, питання конфіденційності даних студентів, проблема \"галюцинацій\" у великих мовних моделях та їх вплив на фактичну точність навчального контенту. Запропоновано системний підхід до планування впровадження ШІ-інструментів, що передбачає попередню оцінку відповідності педагогічним цілям, пілотування з певними когортами студентів, постійний моніторинг ефективності та безпеки, налагодження співпраці з постачальниками технологій, залучення студентів та батьків до процесу прийняття рішень, а також безперервне професійне навчання педагогічних працівників з питань ШІ-грамотності відповідно до рамки DigComp 3.0. Підкреслюється подвійна роль студентів технічних спеціальностей як користувачів та розробників ШІ-систем, що вимагає поглибленого розуміння етичних, соціальних та технічних аспектів функціонування штучного інтелекту. Результати дослідження можуть бути використані для розробки інституційних політик щодо етичного використання ШІ у вищій технічній освіті, створення методичних рекомендацій для викладачів та формування навчальних програм з інтеграцією ШІ-компетентностей.
2026-01-01T00:00:00Z