https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51073 2026-04-21T12:55:32Z 2026-04-21T12:55:32Z Репінський, С. В. Дерібо, О. В. Піонткевич, О. В. Repinskyi, S. V. Deribo, O. V. Piontkevych, O. V. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51025 2026-04-02T13:29:07Z 2026-01-01T00:00:00Z

Автоматизація розрахунку кількості технологічного обладнання та коефіцієнтів завантаження в механоскладальному виробництві Репінський, С. В.; Дерібо, О. В.; Піонткевич, О. В.; Repinskyi, S. V.; Deribo, O. V.; Piontkevych, O. V. The paper addresses the problem of improving the efficiency of designing mechanical assembly sections through the formalization and automation of determining the required amount of main technological equipment under non-flow production conditions. The relevance of the study is determined by the need to reduce the labor intensity of design calculations, increase their accuracy, and ensure the validity of equipment ion when designing production units of machine-building enterprises. An algorithm for calculating the number of machine tools is proposed, based on determining the machine-time capacity of machining operations, taking into account the annual production program, the structure of the technological route, and the effective annual operating time of equipment. The algorithm provides determination of both the calculated and accepted number of machines, as well as equipment load factors and utilization factors based on main processing time, which serve as generalized indicators of the efficiency of the technological system. A block diagram of the algorithm and a software tool implemented in the Delphi environment have been developed. The software automates calculations, reduces the probability of errors associated with manual data processing, and enables analysis of the equipment load structure. The results are generated in numerical form with the possibility of further graphical analysis, which makes it possible to identify load imbalance between operations and determine reserves for improving the efficiency of the technological process. The scientific novelty lies in the formalization of the procedure for determining the equipment composition of mechanical assembly sections with an integrated analytical assessment of its utilization efficiency based on a system of coefficients. The practical significance of the results lies in the possibility of applying the developed software tool in the design of production units of machine-building enterprises as well as in the educational process for training specialists in mechanical engineering.; Розглянуто задачу підвищення ефективності проєктування механоскладальних дільниць шляхом формалізації та автоматизації визначення кількості основного технологічного обладнання в умовах непотокового виробництва. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю зниження трудомісткості проєктних розрахунків, підвищення їхньої точності та обґрунтованості вибору складу обладнання під час проєктування виробничих підрозділів машинобудівних підприємств. Запропоновано алгоритм розрахунку кількості верстатів, що базується на визначенні верстатомісткості операцій технологічного процесу механічного оброблення деталей з урахуванням річної програми випуску, структури технологічного маршруту та ефективного фонду часу роботи обладнання. Алгоритм забезпечує визначення розрахункової і прийнятої кількості верстатів, а також коефіцієнтів завантаження та використання обладнання за основним часом як узагальнених показників ефективності функціонування технологічної системи. Розроблено блок-схему алгоритму та програмний засіб у середовищі Delphi, який автоматизує розрахунки, зменшує ймовірність помилок і забезпечує аналіз структури завантаження обладнання. Результати формуються у числовій формі з можливістю подальшого графічного аналізу, що дозволяє виявляти дисбаланс навантаження між операціями та визначати резерви підвищення ефективності технологічного процесу. Наукова новизна полягає у формалізації процедури визначення складу обладнання механоскладальних дільниць з інтегрованою аналітичною оцінкою ефективності його використання на основі системи коефіцієнтів. Практичне значення результатів полягає у можливості застосування запропонованого програмного засобу для проєктування виробничих підрозділів машинобудівних підприємств та у навчальному процесі підготовки фахівців машинобудівного профілю.

2026-01-01T00:00:00Z Вишневий, С. В. Журба, А. В. Катін, П. Ю. Черкас, М. В. Грубась, І. А. Vyshnevyi, S. V. Zhurba, A. V. Katin, P. Yu. Cherkas, M. V. Hrubas, I. A. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51024 2026-04-02T13:29:42Z 2026-01-01T00:00:00Z

Порівняльний аналіз алгоритмів міжкадрової фільтрації відеопослідовностей, спотворених адитивною завадою Вишневий, С. В.; Журба, А. В.; Катін, П. Ю.; Черкас, М. В.; Грубась, І. А.; Vyshnevyi, S. V.; Zhurba, A. V.; Katin, P. Yu.; Cherkas, M. V.; Hrubas, I. A. One of the essential requirements for the operation of technical systems for digital video sequence processing is the reduction of the negative impact of interference that arises in video images during their acquisition or transmission through communication channels. Suppression of interference and improvement of the signal-to-noise ratio is relevant for applications in which, in addition to visual analysis of the obtained observations, corresponding algorithms for automatic data processing may also be employed. Filtering typically serves as a fundamental component of image processing, while the choice of specific algorithms depends on the requirements for their computational complexity and their ability to suppress the corresponding type of interference. This paper presents a comparative analysis of the algorithms applied to solve the problem of interference suppression modeled as additive white Gaussian noise that distorts the sequence of digital images. The specific implementation features of denoising methods based on the inter-frame averaging procedure are provided. Mathematical expressions describing the corresponding image denoising procedures are presented, and the ed approaches are characterized with an indication of their advantages and disadvantages. The research is conducted by simulation in the MATLAB software environment using synthesized data based on homogeneous textured images described by a Gaussian random field model. Quantitative indicators of the filtering results for the synthesized video sequence with predefined parameters are obtained. Graphs of the mean square deviation of the filtering error are presented, enabling assessment of the degree of interference suppression achieved by the applied approaches. To ensure the possibility of visual subjective evaluation of the data obtained through the implemented algorithms, examples of denoised frames of the model video image are provided. The obtained results demonstrate the applicability of the investigated methods to video data filtering tasks aimed at interference suppression and may be used in the development of algorithmic support for software modules for processing video sequences characterized by a high level of inter-frame correlation, as well as in scientific tasks related to the development of video denoising methods.; Однією з вимог до функціонування технічних систем цифрової обробки відеопослідовностей є забезпечення зниження негативного впливу завад, які виникають на відеозображеннях в процесі їх реєстрації або передачі через канали зв’язку. Заглушення завад та поліпшення відношення сигнал/шум є актуальним для застосувань, в яких окрім візуального аналізу отриманих спостережень також можуть використовуватися відповідні алгоритми автоматичної обробки даних. Фільтрація зазвичай виступає як базова складова обробки зображень, а вибір конкретних алгоритмів залежить від вимог до їх обчислювальної складності та можливостей заглушення відповідного виду завади. В статті виконано порівняльний аналіз алгоритмів, які застосовуються для розв’язання задачі пригнічення завади, що описується за допомогою моделі адитивного білого гаусівського шуму та спотворює послідовність цифрових зображень. Зазначено особливості реалізації методів фільтрації, які використовують процедуру міжкадрового усереднення. Подано математичні вирази, які дозволяють описати процес знешумлення зображень, надано характеристику розглянутих підходів, зазначено їхні переваги та недоліки. Дослідження проведено шляхом моделювання в програмному середовищі MATLAB з використанням синтезованих даних, побудованих на основі однорідних текстурних зображень, що описуються моделлю гаусівського випадкового поля. Отримано кількісні показники результатів фільтрації синтезованої відеопослідовності із заданими параметрами.  Наведено графіки середньоквадратичного відхилення помилки фільтрації, що дозволяє оцінити ступінь пригнічення завади у разі застосування відповідного підходу. Для забезпечення можливості візуального суб’єктивного контролю якості даних, отриманих шляхом застосування реалізованих алгоритмів, представлено приклади знешумлених кадрів модельного відеозображення. Отримані результати демонструють придатність досліджуваних методів для їх застосування в задачах фільтрації відеоданих з метою заглушення завади, та можуть бути використані для розроблення алгоритмічного забезпечення програмних модулів обробки відеопослідовностей, що характеризуються високим рівнем кореляції між сусідніми кадрами, а також в наукових задачах, які охоплюють сферу розробки методів знешумлення відеозображень.

2026-01-01T00:00:00Z Войцеховська, О. В. Чехместрук, Р. Ю. Марценюк, Д. В. Войцеховський, О. В. Voitsekhovska, O. V. Chechmestruk, R. Yu. Martsenyuk, D. V. Voitsekhovskyi, O. V. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51023 2026-04-02T13:30:20Z 2026-01-01T00:00:00Z

Система автоматичного аварійного відновлення інформаційних вебресурсів у хмарному середовищі Войцеховська, О. В.; Чехместрук, Р. Ю.; Марценюк, Д. В.; Войцеховський, О. В.; Voitsekhovska, O. V.; Chechmestruk, R. Yu.; Martsenyuk, D. V.; Voitsekhovskyi, O. V. The work presents an analysis of modern approaches to disaster recovery (DR) of web applications in cloud environments and hybrid infrastructures. Main Disaster Recovery models are examined, such as Backup-and-Restore, Warm Standby, Multi-AZ, and Multi-Region, as well as their advantages and limitations in terms of implementation cost, recovery speed, and computational resource requirements. Special attention is paid to scenarios in which local servers are combined with Amazon Web Services cloud services, which make it possible to achieve a balance between cost efficiency and high fault tolerance. Mechanisms for automating recovery processes are investigated, in particular the role of Amazon Route 53 Health Check, CloudWatch Alarm, SNS, and Lambda as components of the DR algorithm. A system for automatic disaster recovery of web resources in a hybrid AWS environment is developed, which is based on automatic switching to the standby environment and ive recovery of only the critically important components of the system. Mathematical models for evaluating RTO and RPO indicators are constructed, taking into account time delays for failure detection, database recovery, application startup, and DNS route s. Approaches to data recovery based on periodic backup to S3 and continuous replication using AWS Database Migration Service are developed. It is shown that traditional approaches requiring full duplication of infrastructure are resource-intensive and insufficiently flexible under conditions of dynamically changing availability of local resources. A test web resource was deployed in the AWS cloud environment. A highly available infrastructure was designed using Amazon services, with all components created using the Infrastructure as Code approach with Terraform, which ensures repeatability, manageability, and the ability to quickly deploy solutions in different environments. Based on the results of modeling and testing, a significant reduction in web resource downtime was established when applying the proposed disaster recovery system compared to traditional DR strategies.; Проаналізовано сучасні підходи до аварійного відновлення (Disaster Recovery)  вебдодатків у хмарних середовищах та гібридних інфраструктурах. Розглянуто основні моделі Disaster Recovery, такі як Backup-and-Restore, Warm Standby, Multi-AZ та Multi-Region, а також їхні переваги й обмеження з погляду вартості реалізації, швидкості відновлення та вимог до обчислювальних ресурсів. Особливу увагу приділено сценаріям, у яких локальні сервери поєднуються з хмарними сервісами Amazon Web Services, що дають можливість досягнути балансу між економічністю рішення та високою відмовостійкістю. Досліджено механізми автоматизації процесів відновлення, зокрема роль Amazon Route 53 Health Check, CloudWatch Alarm, SNS та Lambda як тригерів і основних компонентів DR-алгоритму. Розроблено систему автоматичного аварійного відновлення вебресурсів у гібридному середовищі AWS, яка базується на автоматичному перемиканні на резервне середовище та вибірковому відновленні лише критично важливих компонентів системи. Побудовано математичні моделі оцінювання показників RTO та RPO, які враховують часові затримки на виявлення збоїв, відновлення бази даних, запуск застосунку та оновлення DNS-маршрутів. Розроблено підходи до відновлення даних на основі періодичного резервного копіювання у S3 та безперервної реплікації за допомогою AWS Database Migration Service. Доведено, що традиційні підходи, які потребують повного дублювання інфраструктури, є ресурсомісткими та недостатньо гнучкими для умов з динамічно змінним рівнем доступності локальних ресурсів. Виконано розгортання тестового вебресурсу у хмарному середовищі AWS. Спроектовано високодоступну інфраструктуру з використанням сервісів Amazon, усі компоненти якої створено з використанням підходу Infrastructure as Code засобами Terraform, що забезпечує повторюваність, керованість і можливість швидкого розгортання рішень у різних середовищах. За результатами проведеного моделювання та тестування системи встановлено суттєве скорочення часу простою вебресурсу у разі застосування запропонованої системи аварійного відновлення порівняно з традиційними DR-стратегіями.

2026-01-01T00:00:00Z Нікольський, В. В. Малахов, О. В. Нікольський, М. В. Охотський, В. В. Nikolskyi, V. V. Malakhov, O. V. Nikolskyi, M. V. Okhotskyi, V. V. https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51022 2026-04-02T13:30:56Z 2026-01-01T00:00:00Z

Створення ІоТ-мережі для контролю технологічних показників промислового об’єкта Нікольський, В. В.; Малахов, О. В.; Нікольський, М. В.; Охотський, В. В.; Nikolskyi, V. V.; Malakhov, O. V.; Nikolskyi, M. V.; Okhotskyi, V. V. The main aim during IoT systems operation is to provide remote monitoring and control based on data collection sensors that are used in the network. Traditional approach to the data exchange in them very often contains unsolved problems, namely: high energy consumption; significant overhead charges; difficulties with scaling; reliability and quality of data transmission; cybersecurity of the Internet-mobile data collection system, since connecting a large number of devices creates serious risks. Thanks to the use of new and inexpensive ESP microcontrollers and simple MQTT protocol, it has become possible to create compact and reliable industrial technological solutions that allow one to create flexible systems that can in a stable mode to transmit data with minimal resource consumption, which, in turn, allows one to monitor and control complex objects in real time. The proposed architecture, software and hardware and interaction protocols of the IoT monitoring system components based on ESP microcontrollers and the MQTT protocol can become the basis to create affordable and scalable solutions. This primarily concerns the "smart home", agromonitoring and operation of ship power plants. A conceptual system architecture has been developed, which is based on the "Publisher-Subscriber" pattern, when all system components are not tied to each other and during their operation logical separation is used only. A comprehensive verification of the proposed concept of the IoT data collection system, which was carried out using an experimental plant for temperature measurement, allowed testing of statistical data processing algorithms. There also a stability of the MQTT communication channel and speed of server request processing and the system's response to dynamic changes in environmental parameters has been tested. The developed system is quite flexible and combines low cost and ease of implementation. It makes it a promising alternative to expensive commercial platforms, which often are unreasonably expensive.; Головною метою в експлуатації IoT-систем є забезпечення віддаленого моніторингу та керування на основі збору даних з сенсорів, що використовуються в мережі. Традиційний підхід до обміну даними в них часто має невирішені проблеми, а саме: високе енергоспоживання; значні накладні витрати; складнощі з масштабуванням; надійність та якість передачі даних; кібербезпека Інтернет-мобільної системи збору даних, оскільки підключення великої кількості пристроїв створює серйозні ризики. Завдяки використанню нових та недорогих мікроконтролерів ESP та простого протоколу MQTT з’явилася можливість створення компактних та надійних промислово-технологічних рішень, які дозволяють створювати гнучкі системи, здатні стабільно передавати дані за мінімальних витрат ресурсів, що також дозволяє проводити моніторинг і керування комплексними об’єктами в реальному часі. Запропоновані архітектура, програмно-апаратні засоби та протоколи взаємодії компонентів IoT-системи моніторингу на базі мікроконтролерів ESP і протоколу MQTT можуть стати основою для створення доступних, масштабованих рішень. Це стосується передусім «розумного дому», агромоніторингу та експлуатації суднових енергетичних установок. Розроблено концептуальну архітектуру системи, яка базується на патерні «Видавець–Підписник», коли всі компоненти системи не прив’язані один до одного і в процесі їх роботи використовується лише логічне роз’єднання. Комплексна перевірка запропонованої концепції IoT-системи збору даних, яка здійснена за допомогою експериментального стенда з вимірювання температури, дозволила провести тестування алгоритмів статистичної обробки даних. Також проведено тестування стабільності роботи каналу зв’язку MQTT, швидкості серверної обробки запитів та реакції системи на динамічні зміни параметрів навколишнього середовища. Запропонована система є доволі гнучкою та поєднує в собі низьку вартість і простоту реалізації. Завдяки цьому вона є перспективною альтернативою невиправдано дорогим комерційним платформам.

2026-01-01T00:00:00Z