https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/15447 Журнал «Педагогіка безпеки» є науковим виданням, публікації в якому визнаються при захисті дисертаційних робіт у галузi педагогічних наук (наказ Міністерства освіти і науки України № 1714 від 28.12.2017 р.) 2026-05-07T08:39:50Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51233 Інтеграція методів математичного аналізу сигналів у професійну підготовку студентів технічних університетів Бондаренко, З. В.; Bondarenko, Z. V. The article discusses the pedagogical aspects of integrating mathematical methods of signal analysis into the training of technical university students in the context of modern energy-efficient technologies and Internet of Things (IoT) systems. The relevance of the study is due to the growing demands on engineers to be able to work with large amounts of real data, perform analytical processing, and make informed engineering decisions in the field of computer-integrated heating control systems for “smart homes.” Particular attention is paid to the problem of insufficient practical orientation of teaching mathematical disciplines in technical education and the gap between theoretical knowledge and real engineering tasks. The purpose of the article is to justify and experimentally verify a step-by-step methodology for teaching students mathematical methods of analyzing heating parameters based on real IoT data using Fourier and wavelet transforms. The work applies competency-based, interdisciplinary, and practice-oriented approaches to teaching. The proposed methodology involves a sequential transition from the analysis of time temperature signals to spectral and time-frequency analysis, with the subsequent use of the results obtained to optimize the operation of heating systems. The article defines a list of key mathematical methods necessary for analyzing heating parameters in IoT systems and establishes their connection with specific laboratory work. A complete cycle of classes based on real or near-real data from a “smart home” is described. Considerable attention is paid to the physical and engineering interpretation of the spectral characteristics of temperature signals, which contributes to the formation of systematic engineering thinking in students. The pedagogical effectiveness of the methodology is confirmed by the results of an experimental study using quantitative indicators: levels of professional competence, results of educational testing, and assessment of practical skills. The data obtained indicate a statistically significant increase in the level of student training, an improvement in the quality of mastery of mathematical methods, and the ability to apply them to solve real engineering problems in the field of energy-efficient IoT systems.; У статті розглянуто педагогічні аспекти інтеграції математичних методів аналізу сигналів у підготовку студентів технічних університетів у контексті сучасних енергоефективних технологій та систем Internet of Things (IoT). Актуальність дослідження зумовлена зростанням вимог до інженерів щодо здатності працювати з великими обсягами реальних даних, здійснювати їх аналітичну обробку та приймати обґрунтовані інженерні рішення у сфері комп`ютерно-інтегрованих систем керування опаленням «розумних будинків». Особливу увагу приділено проблемі недостатньої практичної спрямованості викладання математичних дисциплін у технічній освіті та розриву між теоретичними знаннями і реальними інженерними задачами. Метою статті є обґрунтування та експериментальна перевірка поетапної методики навчання студентів математичним методам аналізу параметрів опалення на основі реальних IoT-даних із використанням Фур`є- та вейвлет-перетворень. У роботі застосовано компетентнісний, міждисциплінарний та практико-орієнтований підходи до навчання. Запропонована методика передбачає послідовний перехід від аналізу часових температурних сигналів до спектрального та часово-частотного аналізу з подальшим використанням отриманих результатів для оптимізації роботи систем опалення. У статті визначено перелік ключових математичних методів, необхідних для аналізу параметрів опалення в IoT-системах, та встановлено їх зв`язок із конкретними лабораторними роботами. Описано повний цикл занять, побудованих на реальних або наближених до реальних даних «розумного будинку». Значну увагу приділено фізичній та інженерній інтерпретації спектральних характеристик температурних сигналів, що сприяє формуванню системного інженерного мислення у студентів. Педагогічну ефективність методики підтверджено результатами експериментального дослідження з використанням кількісних показників: рівнів сформованості професійних компетентностей, результатів навчального тестування та оцінювання практичних умінь. Отримані дані свідчать про статистично значуще зростання рівня підготовки студентів, підвищення якості засвоєння математичних методів та здатності застосовувати їх для розв`язання реальних інженерних задач у сфері енергоефективних IoT-систем 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50736 Технологічна культура як важливий складник професійної компетентності майбутніх педагогів природничих дисциплін Горбатюк, Р.; Волкова, Н.; Кобилянська, І.; Horbatiuk, R.; Volkova, N.; Kobylianska, I. The article reveals the essence and significance of technological culture as an important component of the professional competence of future teachers of natural sciences. The relevance of the problem is due to the systematic updating of natural science knowledge, the active development of information and educational technologies, the spread of innovative approaches to the organization of the educational process, which require the teacher to be able to effectively integrate modern technological solutions into educational practice. Special emphasis is placed on the need to preserve cultural values, form an ecological worldview of students and implement the principles of sustainable development. The effectiveness of the implementation of any innovative processes in school natural science education directly depends on the teacher's ability to act in an innovative mode, to promptly respond to changes in social demands and the educational environment. It is determined that the technological culture of a teacher is a complex integrative characteristic that encompasses professional knowledge, value-based and worldview guidelines, communicative and organizational skills, as well as the ability to think critically and creatively to find innovative solutions in pedagogical activity. The functions of the teacher's technological culture are characterized. It is noted that technological culture is not only an element of professional competence, but also a basic condition for the implementation of innovative changes in a modern school. Particular attention is paid to the relationship between technological culture and the quality of natural science education. In the context of the digitalization of society, the development of waste-free and environmentally friendly technologies, there is a growing need for teachers who not only possess modern technological tools, but are able to adapt them to the needs of students and the goals of the educational process. Technological culture is not only an indicator of professional competence, but also a determining factor in the competitiveness of a modern teacher of natural sciences. It ensures the teacher's ability to act effectively in conditions of change, develop and implement innovative solutions, promote the development of students' scientific and environmental thinking, and also serves as the basis for further modernization of natural science education in Ukraine.; У статті розкрито сутність і значущість технологічної культури як важливого складника професійної компетентності майбутніх педагогів природничих дисциплін. Актуальність проблеми зумовлена системним оновленням природничих знань, активним розвитком інформаційних та освітніх технологій, поширенням інноваційних підходів до організації навчального процесу, що вимагають від учителя вміння ефективно інтегрувати сучасні технологічні рішення в освітню практику. Особливий наголос зроблено на необхідності збереження культурних цінностей, формуванні екологічного світогляду учнів і впровадженні принципів сталого розвитку. Ефективність реалізації будь-яких інноваційних процесів у шкільній природничій освіті безпосередньо залежить від здатності педагога діяти в інноваційному режимі, оперативно реагувати на зміни соціальних запитів та освітнього середовища. Визначено, що технологічна культура педагога є складною інтегративною характеристикою, яка охоплює професійні знання, ціннісно-світоглядні орієнтири, комунікативні й організаційні навички, а також здатність до критичного мислення та творчого пошуку інноваційних рішень у педагогічній діяльності. Охарактеризовано функції технологічної культури вчителя. Зазначено, що технологічна культура є не лише елементом професійної компетентності, а й базовою умовою реалізації інноваційних змін у сучасній школі. Особливу увагу приділено взаємозв’язку технологічної культури з якістю природничої освіти. В умовах цифровізації суспільства, розвитку безвідходних та екологічно безпечних технологій, зростає потреба у вчителях, які не просто володіють сучасними технологічними інструментами, а здатні адаптувати їх до потреб учнів і цілей навчального процесу. Технологічна культура виступає не лише індикатором професійної компетентності, а й визначальним чинником конкурентоспроможності сучасного вчителя природничих дисциплін. Вона забезпечує здатність педагога ефективно діяти в умовах змін, розробляти й упроваджувати інноваційні рішення, сприяти розвитку наукового та екологічного мислення учнів, а також виступає основою для подальшої модернізації природничої освіти в Україні. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50735 Методологічні засади підготовки фахівців сфери охорони здоров’я до роботи в умовах кризових ситуацій Шостацька, М.; Кобилянський, О.; Shostatska, M.; Kobylianskyi, O. The article is devoted to the study of methodological foundations of professional training of healthcare specialists for work in crisis situations. The relevance of the problem is due to the increasing frequency and scale of global and local crises: pandemics, military actions, man-made and natural disasters, which require medical workers to have a high level of preparedness, adaptability and professional resilience. The paper substantiates the importance of integrating different methodological approaches in the training of future doctors. Particular attention is paid to the analysis of the content and role of axiological, competence-based, systemic, person-oriented, activity-based and synergistic approaches, which together ensure the formation of a comprehensive model of professional training for medical personnel. It is shown that the implementation of these approaches contributes to the development of key competencies: clinical thinking, communication skills, reflexivity, stress resistance, and the ability to make effective decisions in crisis situations. It is substantiated that the systematic implementation of methodologically sound educational strategies not only ensures the quality of professional education, but also shapes a humanistic worldview, ethical responsibility and the readiness of medical professionals to act in extreme circumstances. Areas for further research are proposed, related to the development of a model for implementing integrated approaches in medical education and the creation of tools for assessing the level of preparedness of specialists for crisis response.; Стаття присвячена дослідженню методологічних основ професійної підготовки фахівців сфери охорони здоров’я до діяльності в умовах кризових ситуацій. Актуальність проблеми зумовлена зростанням частоти та масштабів глобальних і локальних криз: пандемій, воєнних дій, техногенних і природних катастроф, реагування на які потребує від медичних працівників високого рівня готовності, адаптивності та професійної стійкості. В роботі обґрунтовано значення інтеграції різних методологічних підходів у процесі підготовки майбутніх лікарів. Особливу увагу приділено аналізу змісту й ролі аксіологічного, компетентнісного, системного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного та синергетичного підходів, які у своїй сукупності забезпечують формування цілісної моделі професійної підготовки медичних кадрів. Показано, що реалізація цих підходів сприяє розвитку ключових компетентностей: клінічного мислення, комунікативності, рефлексивності, стресостійкості та здатності до прийняття ефективних рішень у кризових умовах. Обґрунтовано, що системне впровадження методологічно виважених освітніх стратегій забезпечує не лише якість професійної освіти, а й формує гуманістичний світогляд, етичну відповідальність та готовність медиків діяти в екстремальних обставинах. Запропоновано напрями подальших досліджень, пов’язані з розробленням моделі реалізації інтегрованих підходів у медичній освіті та створенням інструментів оцінювання рівня готовності фахівців до кризової діяльності. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50734 Психологічні механізми впливу емоційного інтелекту на управлінські процеси в закладах освіти Жмурко, О.; Васаженко, Н.; Zhmurko, O.; Vasazhenko, N. The article is devoted to the study of psychological mechanisms of emotional intelligence influence on management processes in educational institutions. In the context of management system transformation and increasing requirements for the effectiveness of the educational environment, emotional intelligence is considered an important resource for optimising the professional activities of managers and teaching staff. The article defines the essence of the concept of ‘emotional intelligence’, analyses its key components and reveals their connection with management decision-making, motivation, communication and conflict resolution. Particular attention is paid to the psychological mechanisms of emotion regulation, empathy, self-control, and social interaction, which directly affect the quality of educational institution management. It is shown that the development of emotional intelligence contributes to increasing the level of trust, creating a positive psychological climate, and forming the leadership potential of managers. It is substantiated that neglecting the development of emotional competence can lead to destructive management practices, reduced staff motivation, and conflict within the team. It is concluded that the integration of emotional intelligence development into management activities is a necessary condition for the effectiveness of educational management and the sustainable development of educational institutions. Directions for further research aimed at developing practical programmes to improve the emotional competence of managers and teaching staff are proposed.; Стаття присвячена дослідженню психологічних механізмів впливу емоційного інтелекту на управлінські процеси в закладах освіти. В умовах трансформації системи управління та підвищення вимог до ефективності освітнього середовища емоційний інтелект розглядається як важливий ресурс оптимізації професійної діяльності керівників та педагогічних колективів. У статті визначено сутність поняття «емоційний інтелект», проаналізовано його ключові компоненти та розкрито їхній зв’язок із прийняттям управлінських рішень, мотивацією, комунікацією та подоланням конфліктних ситуацій. Особливу увагу приділено психологічним механізмам регуляції емоцій, емпатії, самоконтролю та соціальної взаємодії, які безпосередньо впливають на якість управління закладом освіти. Показано, що розвиток емоційного інтелекту сприяє підвищенню рівня довіри, створенню позитивного психологічного клімату та формуванню лідерського потенціалу управлінців. Обґрунтовано, що нехтування розвитком емоційної компетентності може призводити до деструктивних управлінських практик, зниження мотивації персоналу та конфліктності в колективі. Зроблено висновок, що інтеграція розвитку емоційного інтелекту в управлінську діяльність є необхідною умовою ефективності освітнього менеджменту та стійкого розвитку закладів освіти. Запропоновано напрями подальших досліджень, спрямованих на розробку практичних програм підвищення емоційної компетентності керівників і педагогічних працівників. 2025-01-01T00:00:00Z