https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/2264 монографії, книги, статті, матеріали конференцій 2026-08-26T08:10:04Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/52282 The agility approach as an accelerator for developing an organisation’s dynamic resilience in ecosystem-based innovation management Yepifanova, I.; Nechyporenko, T.; Єпіфанова, І. Ю.; Нечипоренко, Т. Д. The purpose of the study was to substantiate the role of agility practices as a catalyst for strengthening the dynamic sustainability of enterprises within the framework of ecosystem innovation management. The research methodology was based on the use of system structural and comparative analysis to identify the architectonics of agility processes, and logical modelling methods to assess their impact on the iterativeness of innovative development. It was accepted that in conditions of high market volatility, the agility approach is a key driver that ensures the speed of resource reconfiguration and the viability of business models. Conceptual parameters of flexible management (strategic lability, operational iterativeness, network coherence) and their role in the transition from static to dynamic stability models were considered. The level of integration of agility tools into the activities of contemporary Ukrainian enterprises in 2023- 2025 was analysed, which allowed establishing a direct correlation between the speed of managerial decision-making and the organisation’s resilience to external shocks. It was revealed that the main destabilising factors that restrain the effect of sustainability acceleration are the inertia of organisational structures, low digital capacity, and weak synergy of participants in the innovation ecosystem. Analysis of secondary data showed that ignoring these factors leads to a drop in innovation productivity by 25-30% and increases the time of adaptation to market changes by 35-40%, while gaps in network interaction reduce the level of ecosystem synergy by 20-25 %, which minimises the effectiveness of implementing agility tools. Based on the results of the study, a five-stage mechanism for deploying agility practices and a matrix of their functional role (from operational to cognitive levels) in ensuring the vitality of enterprises within open innovation ecosystems were proposed. It was proved that only the convergence of flexible management methods with strategic vectors of ecosystem interaction allows forming long-term dynamic stability and competitiveness of the enterprise.; Метою дослідження було обґрунтувати роль Agility-практик як каталізатора зміцнення динамічної стійкості підприємств у межах екосистемного управління інноваціями. Методологія дослідження ґрунтувалася на застосуванні системно-структурного та компаративного аналізу для ідентифікації архітектоніки Agilityпроцесів, а також методів логічного моделювання для оцінки їхнього впливу на ітеративність інноваційного розвитку. Акцептовано, що в умовах високої волатильності ринку Agility-підхід є ключовим драйвером, що забезпечує швидкість реконфігурації ресурсів та життєздатність бізнес-моделей. Розглянуто концептуальні параметри гнучкого управління (стратегічну лабільність, операційну ітеративність, мережеву когерентність) та їхню роль у переході від статичних до динамічних моделей стійкості. Проаналізовано рівень інтеграції Agilityінструментарію в діяльність сучасних підприємств України за 2023-2025 рр., що дозволило встановити пряму кореляцію між швидкістю прийняття управлінських рішень та резильєнтністю організації до зовнішніх шоків. Виявлено, що основними дестабілізуючими факторами, які стримують ефект акселерації стійкості, є інерційність організаційних структур, низька цифрова спроможність та слабка синергія учасників інноваційної екосистеми. Аналіз вторинних даних засвідчив, що ігнорування цих чинників зумовлює падіння показника інноваційної продуктивності на 25-30 % та збільшує час адаптації до ринкових змін на 35-40 %, водночас розриви у мережевій взаємодії знижують рівень екосистемної синергії на 20-25 %, що мінімізує результативність впровадження Agilityінструментарію. За результатами проведеного дослідження запропоновано п’ятиетапний механізм розгортання Agility-практик та матрицю їхньої функціональної ролі (від операційного до когнітивного рівнів) у забезпеченні вітальності підприємств у межах відкритих інноваційних екосистем. Доведено, що лише конвергенція гнучких методів управління із стратегічними векторами екосистемної взаємодії дозволяє сформувати довгострокову динамічну стійкість та конкурентоспроможність підприємства. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/52268 Архітектура FinTech-екосистеми як інструмент інноваційної трансформації бізнес-структур в умовах цифровізації економіки Нечипоренко, Т. Д.; Налисник, К. С.; Nechyporenko, T.; Nalysnyk, K. The article explores the architecture of the FinTech ecosystem as a tool for the innovative transformation of business structures in the context of the digitalization of the economy. It is substantiated that the FinTech ecosystem represents a multilevel structure that integrates advanced technologies, digital platforms, and regulatory mechanisms, creating a new environment for the functioning of economic entities. The study proves that the systematic interaction of ecosystem elements provides a synergistic effect, facilitating changes in enterprise activities and the reconfiguration of business processes. Particular attention is paid to the conceptualization of the FinTech ecosystem as an object of strategic management, which enables business structures to adapt to a volatile external environment. The research highlights the critical role of architectural solutions in ensuring the flexibility of business models during the digital progress of the national economy. The potential of using APIs and decentralized financial protocols for scaling the innovative activities of business structures and increasing their investment attractiveness is evaluated. The relationship between the development of financial technologies and macroeconomic resilience is analyzed, positioning FinTech as a driver of modernization. Key systemic barriers that restrain transformation are identified: regulatory imperfections, institutional traps, and the complexity of integrating high technologies into management systems. Based on this diagnosis, vectors for integrating entrepreneurship into the digital space are outlined. Strategic imperatives for utilizing the potential of the FinTech environment to strengthen business competitiveness are proposed. Approaches to a national FinTech strategy are developed, including «regulatory sandboxes» and Central Bank Digital Currencies. It is concluded that architectural ecosystem development and the transition to predictive AI-based analytics are fundamental for the long-term resilience and sustainable development of the national economy under global challenges.; У статті досліджено архітектуру FinTech-екосистеми як інструмент інноваційної трансформації бізнес-структур в умовах цифровізації економіки. Доведено, що системна взаємодія технологічних платформ і сервісів створює сприятливе середовище для впровадження докорінних змін у діяльність підприємств. Виокремлено роль архітектурних рішень у забезпеченні гнучкості та адаптивності бізнес-моделей в умовах цифрового поступу. Оцінено потенціал використання прикладних інтерфейсів для масштабування інноваційної діяльності суб’єктів господарювання. Ідентифіковано ключові перешкоди: недосконалість нормативного середовища, дефіцит довіри та складність технологічної інтеграції. Окреслено вектори екосистемної взаємодії на засадах синергії традиційного сектора та стартапів. Запропоновано стратегічні напрями використання FinTech-інструментів задля зміцнення конкурентоспроможності бізнесструктур. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/52263 Підприємницький потенціал FinTech-екосистеми у забезпеченні стійкості національної економіки Нечипоренко, Т. Д.; Дембовська, Ю. Ю.; Nechyporenko, T. D.; Dembovska, Yu. The article presents a scientific study of the entrepreneurial potential of the FinTech ecosystem as a fundamental driver for the strategic resilience and structural modernization of the national economic system. In conditions of global instability, traditional financial mechanisms are losing effectiveness, requiring a transition to integrated digital platforms and adaptive business models. It is argued that the realization of entrepreneurial potential within the FinTech environment is a key factor in the transformation of the national economic architecture. The research employs systemic observation and logical analysis to conceptualize the mechanisms by which digital innovations enhance macroeconomic stability. It is substantiated that the basis for optimizing the national business landscape is the transition from rigid financial structures to dynamic value creation networks. Synergy arises from the integration of entrepreneurial initiatives with digital platforms, transforming the financial space into a strategic generator of economic growth. The paper systematizes key imbalances – institutional, technological, and competence-based – that hinder the emergence of synergy between the financial sector and the real economy. A methodological approach is proposed to assess the impact of the FinTech ecosystem on economic stability through indicators of resource allocation efficiency and the reduction of transaction costs. It is proven that the entrepreneurial potential of FinTech allows for the optimization of capital turnover while simultaneously increasing the adaptive capacity of the economic system to external shocks. The authors formulate strategic vectors for overcoming structural imbalances, including the convergence of financial and innovative policies. The study confirms that during 2023–2025, there has been a steady trend toward the reconfiguration of the business landscape, providing strategic resilience and competitive advantages for the national economy in a turbulent environment.; У статті висвітлено підприємницький потенціал FinTech-екосистеми у забезпеченні стійкості національної економіки. Доведено, що розвиток FinTech-ініціатив трансформує конфігурацію економічних взаємодій, формуючи нові механізми створення вартості та прискорюючи процеси відтворення. Визначено роль підприємницького потенціалу як ключового ресурсу спрямування фінансових потоків у інноваційні інструменти підвищення адаптивності економічної системи до зовнішніх шоків та структурних дисбалансів. Ідентифіковано напрями впливу цифрових фінансових рішень на ефективність розподілу ресурсів і мінімізацію трансакційних витрат. Доведено, що синергія підприємницької активності та цифровізації фінансового простору забезпечує передумови довгострокової макроекономічної стабільності. Запропоновано підхід до оцінювання впливу фінансово-цифрового сектору на динаміку розвитку та стійкість національної економічної системи. В межах дослідження концептуалізовано реалізацію цього потенціалу на трьох рівнях: стратегічному (синхронізація з державними цілями), функціональному (цифровий обіг капіталу) та адаптивному (використання інтелектуальних мереж). Особливу увагу приділено систематизації дисбалансів, що стримують розвиток екосистеми, зокрема стратегічних, організаційних, методологічних та компетентнісних розривів. Обґрунтовано параметри реалізації потенціалу за векторами розвитку: ціннісно-орієнтованим, екосистемним, цифрово-узгодженим та інтелектуально-адаптивним. Запропоновано методичний підхід до оцінювання результативності FinTech-взаємодії на основі інтегрального аналізу рентабельності активів (ROA), операційної адаптивності та зниження трансакційних витрат. Доведено, що протягом 2023–2025 рр. відбулося двократне зростання узгодженості підприємницьких рішень із цифровими параметрами системи, що забезпечує перехід до предиктивного управління ризиками. Сформульовано стратегічні напрями подолання інституційної інертності через методологічну конвергенцію планування та реінжиніринг комунікацій у реальному часі. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/52152 Цифрові платіжні системи: драйвер інновацій та інструмент модернізації фінансового сектору України Єпіфанова, І. Ю.; Нечипоренко, Т. Д.; Yepifanova, I.; Nechyporenko, T. 2026-01-01T00:00:00Z