https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31750 2026-05-04T12:06:58Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31797 Вплив кiлькісного складу навчальних груп на успішність студентів з дисципліни Безпека життєдіяльності та основ охорони праці під час підготовки фахівців радіотехнічного профілю Березюк, О.; Bereziuk, O. У статті наводяться результати актуального дослідження з метою визначення залежності середніх навчальних показників від кількості студентів у групі при вивченні дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» під час підготовки майбутніх радіотехнічних спеціалістів. За експериментальну базу при проведенні досліджень залежності навчальної успішності від кількості студентів у групі при вивченні дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» під час підготовки майбутніх фахівців-радіотехніків було використано Вінницький національний технічний університет. Дослідження проводилось окремо в академічних групах з різним кількісним складом, де студенти отримували оцінки за 100-бальною шкалою з дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» . В результаті досліджень було встановлено, що зі збільшенням кількості студентів у групі середня успішність знижується за гіперболічним законом, що підтверджує необхідність поділу великих груп на підгрупи під час виконання лабораторних та практичних занять при вивченні дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці». Крім того, з метою кращого засвоєння матеріалу та підвищення середньої навчальної успішності доцільно виконувати лабораторні роботи з цієї дисципліни в командах не більше 5 студентів.; В статье приведены результаты актуальных исследований по определению зависимости средней успеваемости от количества студентов в подгруппе при изучении дисциплины «Безопасность жизнедеятельности и основы охраны труда» при подготовке будущих радиотехников. С целью определения зависимости средней успеваемости от количества студентов в подгруппе при изучении дисциплины «Безопасность жизнедеятельности и основы охраны труда» при обучении будущих радиотехников была исследована академическая успеваемость студентов, изучавших данную дисциплину в Винницком национальном техническом университете. Исследование проводилось отдельно в учебных группах с разным количественным составом, где студенты получали оценки по 100-балльной шкале по дисциплине «Безопасность жизнедеятельности и основы охраны труда». В результате было установлено, что с увеличением количества студентов в подгруппе средняя успеваемость снижается по гиперболическому закону, что подтверждает необходимость разделения больших групп на подгруппы во время лабораторных и практических занятий при изучении дисциплины «Безопасность жизнедеятельности и основы охраны труда» студентов-радиотехников. Кроме того, для лучшего усвоения материала и повышения средней успеваемости желательно выполнять лабораторные работы по данной дисциплине в группах, в составе не более 5 студентов.; The paper conducts an up-to-date study to determine the dependence of average academic performance on the number of students in the subgroup when studying the discipline "Life safety and basics of labor protection" during the training of future radio engineering specialists. In order to determine the dependence of average academic performance on the number of students in the subgroup when studying the discipline "Life safety and basics of labor protection" during the training of future radio engineering specialists, the academic performance of students who studied this discipline was analyzed. The research was conducted separately in academic groups with different quantitative composition, where students received grades on a 100-point scale in the discipline "Life safety and basics of labor protection". As a result, it was found that with an increase in the number of students in the subgroup, the average academic performance decreases according to the hyperbolic law, which confirms the need to divide large groups into subgroups during laboratory and practical classes during the study of the discipline "Life safety and basics of labor protection" by radio engineering students. In addition, in order to better assimilate the material and increase the average academic performance, it is advisable to perform laboratory work in this discipline in teams of no more than 5 students. 2020-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31796 Дистанційне виконання лабораторних занять з модуля 2 "Основи охорони праці" дисципліни "Безпека життєдіяльності та основи охорони праці" Заюков, І.; Кобилянський, О.; Пугач, В.; Zaiukov, I.; Kobylianskyi, O.; Pugach, V.; Заюков, И.; Кобылянский, А. Розглянуто Положення про дистанційне та змішане навчання Вінницького національного технічного університету та здійснено наголос на необхідності впровадження віртуальних експериментів при проведенні лабораторних занять з дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» (модуль 2 «Основи охорони праці»). Узагальнено основні елементи схеми реалізації освітньої платформи – системи управління навчанням JetIq ВНТУ та наведено приклади відповідної взаємодії «Викладач – Студент». Створено віртуальне лабораторне заняття з детальним його описом, який наведений в методичних вказівках до його дистанційного виконання на тему «Дослідження напруги дотику та кроку» з дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» (модуль 2 «Основи охорони праці») для здобувачів освітнього ступеня «Бакалавр» із галузі знань 07 – Управління та адміністрування в електронній системі JetIq ВНТУ. Проаналізовано структуру методичних вказівок щодо виконання лабораторної роботи «Дослідження напруги дотику та кроку» з дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці» (модуль 2 «Основи охорони праці»). Відображено хід виконання віртуальної експериментальної частини даного лабораторного заняття, зокрема щодо особливостей вивчення теоретичного матеріалу, проведення експериментальної частини, підведення підсумків і формування звіту студентів і комунікації в системі «Викладач – Студент».; The Regulations on distance and blended learning of Vinnytsia National Technical University are considered and the emphasis is placed on the need to introduce virtual experiments in conducting laboratory classes in the disciplines of the cycle of labor protection. The main elements of the scheme of realization of the educational platform − JetIq VNTU learning management system are generalized and examples of the corresponding interaction «Teacher – Student» are given. A virtual laboratory lesson with a detailed description of it, which is given in the guidelines for its remote implementation on the topic «Investigation of contact voltage and step" in the discipline discipline "Life safety and basics of labor protection" (module 2 "Fundamentals of labor protection") for students of educational degree Bachelor in the field of knowledge 07 − Management and administration in the electronic system JetIq VNTU. The structure of methodical instructions for the laboratory lesson «Investigation of contact and step voltage» in the discipline discipline "Life safety and basics of labor protection" (module 2 "Fundamentals of labor protection"). Conducting the experimental part, summarizing and forming a student report and communication in the system «Teacher – student».; Рассмотрено Положение о дистанционном и смешанном обучении в Винницком национальном техническом университете и сделан акцент на необходимости внедрения виртуальных экспериментов при проведении лабораторных занятий по дисциплинам цикла охраны труда. Обобщены основные элементы схемы реализации образовательной платформы – системы управления обучением JetIq ВНТУ и приведены примеры соответствующего взаимодействия «Преподаватель − Студент». Создано виртуальное лабораторное занятие с подробным его описанием, которое приведено в методических указаниях к дистанционному его выполнению на тему «Исследование напряжения прикосновения и шага» по модулю 2 «Основы охраны труда» дисциплины «Безопасность жизнедеятельности и основы охраны труда». для соискателей образовательной степени «Бакалавр» (область знаний 07 − Управление и администрирование) в электронной системе JetIq ВНТУ. Проанализирована структура методических указаний по выполнению лабораторного занятия «Исследование напряжения прикосновения и шага» по модулю 2 «Основы охраны труда» дисциплины «Безопасность жизнедеятельности и основы охраны труда». Отражен ход выполнения виртуальной экспериментальной части данного лабораторного занятия, в частности, особенности изучения теоретического материала, проведения экспериментальной части, подведения итогов и формирования отчета студентов, и коммуникации в системе «Преподаватель – Студент». 2020-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31795 Усвідомлення студентами проблем, пов’язаних із використанням мобільних телефонів Писаревська, С.; Ващук, В.; Яремко, З.; Pysarevska, S.; Vaschuk, V.; Yaremko, Z.; Писаревская, С.; Ващук, В.; Яремко, З. У статті проаналізовано як дотримується молодь аксіомного правила безпеки життєдіяльності, згідно якого з чинником, вплив якого на організм людини не встановлений, треба поводитися як із найнебезпечнішим чинником. Це правило розглянуто на прикладі використання мобільних пристроїв сучасних інформаційних технологій. Оскільки першим кроком до уникнення небажаних наслідків від будь-яких потенційних небезпек є усвідомлення їхньої наявності в середовищі перебування людини, тому мета цього дослідження – з’ясувати яким є ставлення молодих людей, зокрема студентів, до використання мобільних телефонів та чи дотримуються вони елементарних заходів безпеки, щоб мінімізувати потенційний негативний вплив. Об’єкт дослідження – передумови формування смартфонозалежності у молоді та усвідомлення потенційних небезпек від використання мобільних пристроїв. За результатами дослідження віку, з якого студенти почали використовувати мобільний телефон, та частоти його використання з різними цілями виявлено можливі ознаки розвитку у студентів смартфонозалежності. Про це свідчить значний відсоток тих, хто досить рано отримав мобільний телефон для користування (50–60% у віці 9–12 років) і майже постійне використання його половиною опитаних студентів. Оскільки чим раніше використовується мобільний телефон, тим потенційно несприятливіший вплив на організм людини, бо діти сприйнятливіші до електромагнітних випромінювань, ніж дорослі. Відповідно до проведеного опитування, 30–40% студентів почали активно користуватися мобільним телефоном у достатньо ранньому віці – 6–8 років. Виявлено, що усвідомлення студентами потенційних небезпек від користування мобільними телефонами є недостатнім. Підтвердженням цього є низький рівень знань і зацікавленості студентів щодо показників, які характеризують безпеку телефону; мала частка тих, хто враховує безпеку телефону під час вибору марки і моделі поряд з іншими характеристиками; а також значний відсоток студентів, які не дотримуються заходів безпеки, зокрема збільшення відстані від тіла під час зберігання мобільного телефону.; В статье проанализировано, как соблюдает молодежь аксиому безопасности жизнедеятельности, согласно которой с фактором, влияние которого на организм человека не установлено, надо обращаться как с наиболее опасным фактором на примере использования мобильных устройств современных информационных технологий. Поскольку первым шагом во избежание нежелательных последствий любых потенциальных опасностей является осознание их наличия в среде обитания человека, поэтому цель этого исследования – выяснить каким является отношение молодых людей, в том числе студентов, к использованию мобильных телефонов и соблюдают ли они элементарные меры безопасности, чтобы минимизировать потенциальное негативное влияние. Объект исследования – предпосылки формирования смартфонозависимости у молодежи и осознание потенциальных опасностей использования мобильных устройств.; The article analyzes how young people adhere to the axiomatic rule of life safety, which should be treated as the most dangerous factor in the use of mobile devices of modern information technologies with a factor whose influence on the human body is not established. As the first step to avoiding the undesirable effects of any potential dangers is to realize their presence in the human environment, so the purpose of this study is to find out what is the attitude of young people, including students, to the use of mobile phones and whether they comply with basic security measures. to minimize potential negative impact. The object of the study is the prerequisites for the formation of smartphone dependency in young people and awareness of the potential dangers of mobile use. 2020-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31791 Методичні шляхи виховання культури розумової праці молодших школярів Подуфалов, А.; Podufalov, A. Проблема виховання культури розумової праці молодшого школяра набуває надзвичайної актуальності на сучасному етапі розвитку системи освіти. Традиційно інтелектуальний розвиток учня вважається прерогативою дидактики, але без розумового виховання неможливо сформувати належний рівень інтелекту дитини, оскільки дидактика озброює особистість прикладними інструментами для пізнання світу, а успішне використання знань, умінь, навиків у повсякденні неможливе без емоційного переживання нового досвіду, без рефлексії власних досягнень і розвитку ціннісних орієнтацій, що організовують, регулюють діяльність людини в світі. Метою формування культури розумової праці є розвиток готовності дитини до реалізації різних видів діяльності в соціумі і біологічному середовищі та формування у неї цілісної картини світу, що постійно осмислюється і збагачується новими інтелектуальними та емоційними відтінками смислів. Методами дослідження виступили спостереження за навчальною діяльністю учнів початкової школи, аналіз продуктів діяльності школярів, моделювання. Результати дослідження полягають у виявленні методичних аспектів формування культури розумової праці молодшого школяра, що стосуються: форм організації навчальної діяльності учнів; добору вправ і завдань, які допомагають дитині усвідомити призначення кожної інтелектуальної операції, осмислити її та інтегрувати в цілісну систему операцій і засвоїти алгоритм дії; вироблення школярами власних алгоритмів навчальних дій. До таких вправ належать рефлексивні завдання, складання коротких текстів із поясненням, встановлення аналогій, складання загадок і кросвордів, проблемні та дослідницькі завдання, вправи на розвиток навиків самоспостереження, самоконтролю, самоорганізації.; The article reveals the description experience of practical work for junior schoolchildren educating culture of mental work. The cornerstone of any educational concept is the idea of intellectual development of the pupil who finds ways to solve it in different methods, technologies, didactic and educational models. Traditionally, the intellectual development of the student is considered to be the prerogative of didactics. Meanwhile, without mental education it is impossible to form a proper level of intelligence of a child, because didactics equips the individual with applied tools for learning about the world, and successful use of knowledge, skills, abilities and competencies in everyday life is impossible without emotional experience, reflection on personal achievements and development. That helps in organizing, regulating human activities in the world. Modern pedagogical science has an integrated approach in defining the concept of learning ability - it combines the personal characteristics of the student with the semantic and procedural basis of learning and is interpreted as a regulatory universal learning action, mastery of which ensures success in cognitive activity at all stages and levels of education. In a wider context, universal learning activities are considered to be as the ability of the individual to self-development and self-improvement through conscious and active assimilation of social experience. In this sense, they can be correlated with the concept of "culture of mental work", which means a quality that is manifested not only in education but also in other activities – such as playing and working. The purpose of forming a culture of mental work is to develop the child's readiness to implement various activities in society and the biological environment and the formation of a holistic picture of the world, which is constantly recognized and enriched with new intellectual and emotional aspects of meaning. Methodical aspects of mental work culture formation of the younger schoolchildren discover forms of the organization of educational activity of pupils; selection of exercises and tasks that help the child to understand the purpose of each intellectual operation, to comprehend it and integrate it into a holistic system of operations and to master the algorithm of action; development by schoolchildren of own algorithms of educational actions. Such exercises include reflexive tasks, solving puzzles, composing short texts with explanations, establishing analogies, composing riddles and crossword puzzles, problem tasks.; В статье описан опыт практической работы по формированию культуры умственного труда младших школьников. Акцентировано внимание на традиционном понимании интеллектуального развития ученика в русле задач прикладной дидактики, актуализирован вопрос собственно воспитательных приёмов воздействия на школьников, которые помогают становлению ценностных ориентаций, связанных с познанием и построением интеллектуальных алгоритмов познания и освоения окружающего мира, способов адаптации личности в мире и социуме. Важным в этом аспекте становится эмоциональное переживание ребёнком познания нового, рефлексивное осмысление обретения новых навыков и опыта, в том числе и опыта творческой и исследовательской деятельности. Целью формирования культуры умственного труда младшего школьника становится развитие готовности к реализации различных видов деятельности в окружающем мире и формирование целостной картины мира, которая постоянно осмысливается и обогащается новыми оттенками смыслов. Методами исследования выступили наблюдение за учебной деятельностью учеников, анализ продуктов их деятельности, моделирование. Результаты исследования представлены характеристиками методических путей формирования культуры умственного труда младшего школьника: форм организации учебной деятельности, упражнений и заданий, направленных на осознание ребёнком назначения каждой интеллектуальной операции и алгоритма действий, способами выработки собственных алгоритмов действий каждым учеником. К таким упражнениям относятся рефлексивные задания, создание коротких текстов- описаний, текстов-пояснений, установление аналогий, подбор ассоциаций, создание загадок и кроссвордов, проблемные и исследовательские задания, упражнения на развитие навыков самонаблюдения, самоорганизации и самоконтроля. 2020-01-01T00:00:00Z