https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35793 статті, матеріали конференцій 2026-04-17T09:53:30Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51123 Дослідження використання інтернет-технологій у студентському середовищі Слободянюк, А. В.; Юркіна, О. М.; Slobodyanyuk, A. V. This article presents the results of a comprehensive sociological study on the role of the Internet information system in students` lives. The Internet is a key tool for modern students, providing access to educational resources, communication, self-development, and employment. Its extensive integration into the learning process transforms traditional models of interaction, making the study of this topic highly relevant. At the same time, excessive use may lead to dependence and problems with mental and physical health. The sociological survey revealed that the use of information systems in students` lives is an extremely relevant topic. Most respondents actively use information systems in the educational process. They note that digital tools generally contribute to improved academic performance. The survey also indicated a noticeable level of Internet dependence among students. Students actively use information systems not only within the university but also beyond it — primarily for self-education, additional courses, or obtaining news. The vast majority of students use smartphones and laptops, while mobile Internet is the main means of accessing the network. Google Meet and JetIQ were identified as the most convenient services for learning. Overall, the results of the study emphasize that information systems play a key role in modern student life, and their importance will continue to grow. The collected data may be useful for improving university digital services, forming recommendations for maintaining a healthy digital balance, and enhancing the quality of the educational environment. Based on the obtained statistical data, practical recommendations were developed to improve the situation. The findings highlight the importance of establishing a healthy Internet-use culture. For example, implementing “screen-free days,” reducing online time in the evening, and creating services for self-diagnosis of Internet dependency.; У даній статті представлено результати суцільного соціологічного дослідження ролі інформаційної системи Internet в житті студента. Інтернет є ключовим інструментом сучасного студента, забезпечуючи доступ до освітніх ресурсів, комунікацію, саморозвиток і працевлаштування. Його всебічна інтеграція в навчальний процес змінює традиційні моделі взаємодії, що робить дослідження цієї теми надзвичайно актуальним. Водночас надмірне користування може призводити до залежності та проблем з психічним і фізичним здоров`ям. У ході соціологічного опитування встановлено, що тема використання інформаційних систем у житті студентів є надзвичайно актуальною. Більшість опитаних активно застосовують інформаційні системи в освітньому процесі. Респонденти відзначають, що цифрові інструменти переважно сприяють підвищенню успішності. Опитування також показало помітну залежність студентів від Інтернету. Студенти активно використовують інформаційні системи не лише в університеті, але й поза його межами — насамперед для самоосвіти, проходження додаткових курсів чи отримання новин. Переважна більшість студентів користується смартфонами та ноутбуками, а основним способом доступу до мережі є мобільний Інтернет. Найзручнішими сервісами для навчання названі Google Meet та JetIQ. Загалом результати дослідження підкреслюють, що інформаційні системи відіграють ключову роль у сучасному студентському житті, а їхня важливість надалі зростатиме. Отримані дані можуть бути корисними для удосконалення університетських цифрових сервісів, формування рекомендацій щодо здорового цифрового балансу та підвищення якості освітнього середовища. На основі отриманих статистичних даних, було розроблено практичні рекомендації для покращення даної ситуації. Отримані результати підкреслюють важливість запровадження культури користування інтернетом. До прикладу, «днів без екрану», зменшення часу онлайн у вечірню пору доби, створення сервісів для самодіагностики залежності від інтернету. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50998 Розвиток правових ідей щодо гендерної рівності та їх реалізація в Українській Народній Республіці за Центральної Ради Бойко, І. Й.; Ковальчук, І. В.; Boiko, I. Y.; Kovalchuk, I. V. The article analyzes the formation and evolution of legal ideas concerning gender equality in Ukrainian political and legal thought in the late nineteenth and early twentieth centuries, as well as their normative consolidation in the legislation of the Ukrainian People`s Republic during the period of the Ukrainian Central Rada. The provisions of the Universals, other legislative acts, and the 1918 Constitution of the Ukrainian People`s Republic are examined with regard to the principle of equality of citizens irrespective of sex, as well as women`s participation in the electoral process and public service. The Universals of the Ukrainian Central Rada established the legal foundations of Ukrainian statehood. Democratic principles of state organization were proclaimed as early as the First and Second Universals. Particular significance was attached to the electoral legislation of the Ukrainian People`s Republic, which provided for universal, equal, direct, and secret suffrage without restrictions based on sex. Consequently, women were granted both active and passive suffrage on an equal footing with men, in line with the advanced European standards of the time. The culmination of the legislative activity of the Ukrainian Central Rada was the adoption, at its final session on 29 April 1918, of the Constitution of the Ukrainian People`s Republic (“Statute on the State System, Rights and Freedoms of the Ukrainian People`s Republic”), which was progressive and consistent with contemporary European models. Chapter II of the Constitution, entitled “Rights of the Citizens of Ukraine” (Articles 7–21), enshrined the rights of citizens and contained numerous reference provisions, including those concerning the conditions for acquisition and renunciation of citizenship and the requirement of judicial authorization for the seizure of postal correspondence. These norms regulated only the fundamental aspects of the respective social relations, while more detailed regulation was to be ensured through constitutional laws to be adopted by the All-People`s Assembly of Ukraine. Although the Ukrainian Central Rada did not complete the relevant legislative regulation, the very inclusion of these provisions in the text of the Basic Law was of considerable significance. The Constitution proclaimed equality of all citizens of the Ukrainian People`s Republic regardless of place of birth, religion, nationality, education, property status, taxation, titles, and other characteristics. This progressive and democratic principle was subsequently diminished and largely neglected in the constitutional development on the territory of Ukraine, particularly in the constitutions of 1919–1978. The 1918 Constitution affirmed equality of political and civil rights, thereby formally enshrining gender equality at the highest normative level. This represented one of the most progressive developments in Europe at that time, separate legal norms regulating the rights of men and women were still common. It is concluded that legal ideas of gender equality constituted an integral component of the democratic model of Ukrainian statehood and were implemented at the level of fundamental legal acts, although their practical realization was constrained by historical circumstances.; У статті проаналізовано формування та еволюцію правових ідей щодо гендерної рівності в українській політико-правовій думці наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., а також їх нормативне закріплення в законодавстві Української Народної Республіки за Центральної Ради. Охарактеризовано положення універсалів, інших законодавчих актів, Конституції УНР 1918 р. щодо рівності громадян незалежно від статі, участі жінок у виборчому процесі та публічній службі. Універсали Центральної Ради заклали правові основи української державності. Уже в І та ІІ Універсалах було проголошено демократичні принципи державного устрою. Особливе значення мало виборче законодавство УНР, яке передбачало загальне, рівне, пряме й таємне виборче право без обмежень за статтю. Таким чином, жінки отримали активне та пасивне виборче право на рівні з чоловіками, що відповідало передовим європейським стандартам того часу. Вінцем законодавчої діяльності Української Центральної Ради було ухвалення під час останнього свого засідання 29 квітня 1918 р. Конституції УНР – «Статуту про державний устрій, права і вільності УНР», яка була прогресивною і відповідала тогочасним європейським зразкам. Другий розділ Конституції УНР «Права громадян України» (статті 7–21) закріплював права громадян України. Цей розділ містив значну кількість відсильних норм, зокрема щодо умов прийняття до громадянства України, підстав відмови від громадянства України, надання санкції суду на виїмку поштової кореспонденції тощо. Дані норми регулювали лише основи вище зазначених суспільних відносин, а для більш детального врегулювання даних питань Всенародні Збори України повинні були прийняти відповідні конституційні закони. І хоча відповідного законодавчого врегулювання щодо вказаних питань Українська Центральна Рада не зробила, однак і закріплення даних норм у тексті Основного Закону мало надзвичайно важливе значення. У Конституції проголошувалася рівність усіх громадян УНР незалежно від місця народження, віри, національності, освіти, майна, оподаткування, титулів тощо. Це безумовно прогресивне і демократичне положення в подальшому конституційному розвитку на території України було знівельоване і призабуте, що особливо помітно в конституціях УСРР/УРСР 1919–1978 рр. Конституція УНР 1918 р. проголошувала рівність політичних і громадянських прав, що означало формальне юридичне закріплення гендерної рівності на найвищому нормативному рівні. Це був один із найпрогресивніших кроків того часу в Європі, які передбачали окремі норми щодо регулювання прав чоловіків і жінок. Зроблено висновок, що правові ідеї гендерної рівності стали складовою демократичної моделі української державності та були реалізовані на рівні основоположних актів, хоча їх практичне втілення було обмежене історичними обставинами. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50982 Створення Вінницького національного технічного університету: синтез глобальних трендів і локальних викликів (кінець 1950 - початок 1960-х рр.) Герасимов, Т. Ю.; Ратніков, В. С.; Сідлецька, Т. І.; Gerasymov, T.; Ratnikov, V.; Sidletska, T. This article examines the establishment of Vinnytsia National Technical University (VNTU) as an example of the distinctive interaction of global, all-, and regional factors that contributed to the formation of one of the leading centres of technical education and scientific activity in Ukraine. The relevance of studying this process stems its importance for understanding the origins of local technical education and analysing the socio-economic transformations characteristic of the second half of the 20th century. The scientific novelty lies in a comprehensive interdisciplinary analysis of VNTU`s founding, which is examined for the first time as a regional phenomenon within the context of global and Soviet processes of the post-war era. The article expands existing historiography by highlighting socio-cultural, ideological, and economic dimensions, while offering new methodological approaches to studying the university`s founding and Vinnytsia`s development in the late 1950`s and early 1960`s. The methodological foundation rests on the principle of historicism, which requires analysis of phenomena within their specific temporal, social, and political contexts. The purpose of the article is to systematically analyse the circumstances surrounding VNTU`s founding in 1960 as a leading centre of technical education in the Vinnytsia region, with emphasis on identifying the socio-economic, ideological, and scientific-technical factors that necessitated its creation. The study demonstrates that VNTU`s establishment constituted a significant factor in the development of technical education, science, and industry in Ukraine, responding to the challenges of the second scientific and technical revolution. The university provided training for engineering personnel in the region and contributed to urbanization and socio-cultural transformation in Vinnytsia.; Досліджено передумови та причини заснування Вінницького національ- ного технічного університету в глобальному, загальнорадянському та регі- ональному вимірах. Автори визначили, що в другій половині 1950‑х рр. сфор- мувалася сукупність ключових факторів: ідеологічні, політичні й економічні прагнення радянської влади до розвитку науки, географічна диверсифікація промисловості в рамках індустріалізації Вінниці, а також потреба в підго- товці інженерних кадрів для місцевих промислових об`єктів. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50839 Трансформація політичної культури України в умовах війни: від екзистенційного виклику до нової суб`єктності Корнієнко, В. О.; Kornienko, V. The article examines the transformation of Ukraine's political culture as a result of russia's full-scale invasion that began in February 2022. The research aims to identify and analyze key changes in the political culture of Ukrainian society under existential threat, their impact on the state's democratic development, and to determine potential consequences for the political system. The study combines qualitative methods of analysis, including comparative, institutional, and discursive approaches, with quantitative empirical data from sociological research for a comprehensive examination of political culture transformations during wartime. The theoretical foundation comprises concepts of political culture and democratic consolidation. The results demonstrate that the existential threat to national existence has intensified processes of civic identity consolidation and facilitated a reconceptualization of traditional perceptions about relations between the state and civil society. Qualitative changes in citizens' political participation have been identified. It has been established that the volunteer movement is undergoing institutionalization as an influential political actor, digital forms of civic mobilization are developing, and the political discourse is becoming militarized while simultaneously experiencing increased centralization of power and growing trust in security institutions. The conclusions indicate that wartime experience has contributed to the formation of a more mature political culture that combines a high level of civic activity with a pragmatic understanding of the state's role in ensuring national security. These transformations create opportunities for democratic consolidation through strengthening civic responsibility and national unity, yet carry risks associated with militarization and centralization, requiring strategies to ensure democratic development in the post-conflict period.; Стаття досліджує трансформацію політичної культури України внаслідок повномасштабного вторгнення росії, розпочатого у лютому 2022 року. Мета дослідження – виявити та проаналізувати ключові зміни у політичній культурі українського суспільства в умовах екзистенційної загрози, їхній вплив на демократичний розвиток держави та визначити потенційні наслідки для політичної системи. Дослідження поєднує якісні методи аналізу, зокрема порівняльний, інституційний та дискурсивний підходи, з кількісними емпіричними даними соціологічних досліджень для комплексного вивчення трансформацій політичної культури в умовах війни. Теоретичною основою є концепції політичної культури та демократичної консолідації. Результати демонструють, що екзистенційна загроза національному існуванню інтенсифікувала процеси консолідації громадянської ідентичності, сприяла переосмисленню традиційних уявлень про відносини між державою та громадянським суспільством. Виявлено якісні зміни у політичній участі громадян. Встановлено, що відбувається інституціоналізація волонтерського руху як впливового політичного актора, розвиток цифрових форм громадянської мобілізації, а також мілітаризація політичного дискурсу при одночасному посиленні централізації влади та зростанні довіри до силових інститутів. Висновки полягають у тому, що воєнний досвід сприяв формуванню більш зрілої політичної культури, в якій поєднуються високий рівень громадянської активності з прагматичним розумінням ролі держави у забезпеченні національної безпеки. Ці трансформації створюють можливості для демократичної консолідації через посилення громадянської відповідальності та національної єдності, проте несуть ризики, пов'язані із мілітаризацією та централізацією, що вимагає стратегій для забезпечення демократичного розвитку у постконфліктний період. 2025-01-01T00:00:00Z