https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/403 2026-05-16T12:34:31Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51496 Mathematical modelling of linguistic processes in professional vocabulary acquisition among engineering students Sachaniuk-Kavets`ka, N. V.; Nykyporets, S. S.; Сачанюк-Кавецька, Н. В.; Никипорець, С. С. У статті розглядається потенціал математичного моделювання для опису та прогнозування засвоєння професійної англомовної лексики студентами інженерних спеціальностей. Дослідження ґрунтується на припущенні, що розвиток лексичної компетентності в межах English for Specific Purposes не є строго лінійним процесом, а має динамічний і ймовірнісний характер, зумовлений повторюваністю мовного впливу, когнітивною інтерференцією, контекстуальним підкріпленням і частковим забуванням. У цьому контексті метою статті є розроблення та валідація стохастичної моделі, яка відображає динаміку засвоєння спеціалізованої лексики у технічній вищій освіті. Дослідження базується на моделі дискретного ланцюга Маркова, у межах якої опанування професійного терміна подано як послідовність переходів між кількома станами, зокрема: невідомий термін, пасивне розпізнавання, часткове розуміння та активне професійне вживання. Імовірності переходів оцінюються на основі емпіричних спостережень, отриманих від студентів інженерних спеціальностей, що дає змогу моделювати як прогрес, так і регрес у розвитку лексичної компетентності. Крім того, такі змінні, як частота мовного впливу та когнітивна інтерференція, розглядаються як стохастичні чинники, що впливають на траєкторію навчання. Результати свідчать, що запропонована модель забезпечує точніше відображення розвитку словникового запасу, ніж традиційні детерміністичні підходи. Зокрема, вона дає змогу виявити критичні точки переходу та лексичні вузькі місця, які перешкоджають переходу від пасивного знання до впевненого професійного використання. Порівняння прогнозованих і фактичних результатів навчання демонструє високий ступінь відповідності, що підтверджує пояснювальну та прогностичну цінність моделі. У статті обґрунтовується, що інтеграція стохастичного моделювання в дослідження ESP формує міцніше методологічне підґрунтя для аналізу засвоєння лексики в інженерній освіті. Запропонована модель може бути використана для підтримки адаптивних стратегій навчання, удосконалення оцінювання та підвищення якості проєктування спеціалізованого мовного навчання майбутніх інженерів.; This article examines the potential of mathematical modelling to describe and predict the acquisition of professional English vocabulary among engineering students. The study is grounded in the assumption that lexical development in English for Specific Purposes is not a strictly linear process, but a dynamic and probabilistic one shaped by repeated exposure, cognitive interference, contextual reinforcement, and partial forgetting. Against this background, the paper aims to develop and validate a stochastic model that captures the dynamics of specialised vocabulary acquisition in technical higher education. The research is based on a discrete-time Markov chain framework, in which the mastery of a professional term is represented as a sequence of transitions between several states, including an unknown term, passive recognition, partial understanding, and active professional use. Transition probabilities are estimated on the basis of empirical observations obtained engineering students, which makes it possible to model both progression and regression in lexical competence. In addition, such variables as exposure frequency and cognitive interference are treated as stochastic factors influencing the learning trajectory. The findings indicate that the proposed model provides a more accurate representation of vocabulary development than traditional deterministic approaches. In particular, it allows the identification of critical transition points and lexical bottlenecks that hinder the movement passive familiarity to confident professional use. The comparison between predicted and observed learning outcomes demonstrates a high degree of correspondence, which confirms the explanatory and predictive value of the model. The study argues that integrating stochastic modelling into ESP research offers a stronger methodological basis for analysing lexical learning in engineering education. The proposed framework may be used to support adaptive teaching strategies, improve assessment, and enhance the design of specialised language instruction for future engineers. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51270 Evaluating the outcomes and significance of the 2025 «Сhinese Вridge» group exchange program for Ukrainian participants Brovchenko, V. V.; Hadaichuk, N. М.; Бровченко, В. В.; Гадайчук, Н. М. У роботі проаналізовано результати реалізації програми міжнародного обміну «Китайський міст – 2025», спрямованої на розвиток мовних компетенцій та соціокультурну адаптацію студентів ВНТУ в Ланьчжоуському технологічному університеті. Доведено, що застосування модульної системи навчання «4+1» ефективно сприяє зміцненню міжкультурного діалогу та розширенню стратегічного академічного партнерства між Україною та КНР.; This paper analyses the outcomes of the 2025 \"Chinese Bridge\" group exchange program aimed at enhancing the language proficiency and sociocultural adaptation of VNTU students at Lanzhou University of Technology. It demonstrates how the \"4+1\" modular educational system effectively fosters intercultural dialogue and strengthens strategic academic partnerships between Ukraine and China. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51269 The role of the instructor in fostering student autonomy through self-directed learning strategies during wartime and reduced classroom contact hours Hadaichuk, N.; Гадайчук, Н. М. У роботі досліджено роль викладача у формуванні автономності студентів через стратегії самостійного навчання в курсах ESP / Technical English в умовах війни та скорочення аудиторних годин. Практико-орієнтоване дослідження ґрунтується на спостереженні за заняттями, рефлексивних викладацьких нотатках, аналізі студентських завдань і порівняльному спостереженні результатів студентів четвертого курсу інженерних спеціальностей (рівень B1) до і після впровадження структурованих SDL-інтервенцій. Результати свідчать, що чітка структуризація завдань, явне навчання стратегіям і регулярний процесно-орієнтований зворотний зв’язок можуть частково компенсувати зменшення аудиторного часу та підвищити ефективність самостійного навчання в ESP-контексті під час війни.; This conference thesis examines the instructor`s role in fostering student autonomy through self-directed learning strategies in ESP / Technical English courses under wartime conditions and reduced classroom contact hours. The practice-based study draws on classroom observation, reflective teaching notes, analysis of student tasks, and comparative observation of fourth-year engineering students` performance (B1 level) before and after structured SDL interventions. The findings indicate that clear task structuring, explicit strategy instruction, and regular process-oriented feedback can partially compensate for reduced classroom time and improve the effectiveness of self-directed learning in wartime ESP contexts. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51172 Flipped classroom in Technical English for power engineering students: balancing video-based briefings and in-class speaking practice Magas, L. M.; Nykyporets, S. S.; Melnyk, O. D.; Slobodianiuk, A. A.; Kruitchenko, O. O.; Никипорець, С. С.; Мельник, О. Д.; Магас, Л. М.; Слободянюк, А. А.; Крютченко, О. О. Триваюча війна України проти російської збройної агресії докорінно порушила ритм вищої освіти, водночас суттєво загостривши вимоги до професійної підготовки інженерних кадрів, що робить методологічне реформування викладання технічної англійської мови в українських технічних університетах питанням як наукової, так і загальнонаціональної стратегічної ваги. У статті досліджується педагогічний потенціал моделі перевернутого класу, застосованої до предмету ESP для студентів спеціальності G3 «Електронергетика», та пропонується науково обґрунтована практична структура поєднання асинхронних відеоінструктажів із систематичною аудиторною практикою усного мовлення, що відповідає як теоретичним вимогам методології англійської мови для спеціальних цілей, так і конкретним освітнім реаліям воєнної України. Дослідження ґрунтується на шестимісячному педагогічному експерименті, проведеному за участю 67 студентів факультету енергетики та електромеханіки, розподілених на експериментальну та контрольну групи, які оцінювалися у трьох точках вимірювання за шістьма вимірами комунікативної компетентності з використанням адаптованої рубрики усного оцінювання на основі ЗЄРР. Отримані результати свідчать про суттєву та стабільну перевагу у розвитку експериментальної групи, загальний середній показник усної компетентності якої зріс із 38,5% на початковому тесті до 72,1% на підсумковому, тоді як контрольна група за той самий період продемонструвала значно скромніший прогрес – із 38,3% до 51,5%. У статті обстоюється думка про те, що вирішальним чинником цієї відмінності є не відеокомпонент і не дизайн аудиторних завдань, розглянуті окремо, а структурна узгодженість між ними – цілеспрямоване перетворення декларативних технічних знань на комунікативну компетентність через повторювані цикли позааудиторної підготовки та аудиторної активізації. Отримані результати розширюють і контекстуалізують теоретичні позиції провідних дослідників у галузі перевернутого навчання та англійської мови для спеціальних цілей, надаючи емпіричні свідчення з освітнього середовища, яке досі залишалося поза увагою наявної наукової літератури. Висновки вказують на те, що модель перевернутого класу є не лише логістичним пристосуванням до умов порушеного навчального процесу, а педагогічно досконалою архітектурою формування технічної комунікативної компетентності, якої потребують випускники енергетичних спеціальностей як повноправні учасники міжнародних професійних та наукових спільнот, що відіграють ключову роль у відновленні країни.; Ukraine`s ongoing war of defence against russian armed aggression has fundamentally disrupted the rhythms of higher education while simultaneously intensifying the professional demands placed upon engineering graduates, making the methodological reform of Technical English instruction in Ukrainian technical universities a matter of both scholarly and national strategic importance. This article examines the pedagogical potential of the flipped classroom model as applied to Technical English courses for G3 power engineering students, proposing a principled framework for balancing asynchronous video-based briefings with structured in-class speaking practice in ways that are responsive to both the theoretical demands of English for Specific Purposes methodology and the concrete educational realities of wartime Ukraine. The study draws on a six-month pedagogical experiment conducted with 67 undergraduate students of the Faculty of Power Engineering and Electromechanics, divided into experimental and control groups and assessed across three measurement points on six communicative performance dimensions using an adapted CEFR-based oral evaluation rubric. The results demonstrate a substantial and consistent developmental advantage for the experimental group, whose overall mean oral performance score progressed 38.5% at pre-test to 72.1% at post-test, 3(23) 2026 ISSN 3041-1572 Online 63 compared with the control group`s more modest progression 38.3% to 51.5% over the same period. The article argues that the decisive factor in this differential is not the video component or the in-class task design considered independently, but the structural coherence of the relationship between them – the purposeful conversion of declarative technical knowledge into procedural communicative competence through repeated cycles of pre-class preparation and in-class activation. The findings extend and contextualise the theoretical positions of leading scholars in flipped learning and ESP research, contributing empirical evidence a setting that the existing literature has not previously addressed. Conclusions point to the flipped classroom not merely as a logistical accommodation to disrupted conditions but as a pedagogically superior architecture for developing the technical communicative competence that Ukraine`s power engineering graduates will require as participants in the international professional and scientific communities central to national reconstruction. 2026-01-01T00:00:00Z