https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/8 Факультет менеджменту 2026-06-05T17:52:08Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51733 Теоретичні аспекти економічної безпеки в сучасних умовах Єпіфанова, І. Ю.; Шевчук, Є. Г.; Yepifanova, I.; Shevchuk, Ye. The article examines the theoretical aspects of economic security in contemporary conditions. The article systematises approaches to determining the essence of an enterprise's economic security and summarises factors influencing economic security in terms of both internal and external factors. The components of economic security are systematised, and the expediency of considering such a component as energy security is substantiated. The systematization of approaches to determining the essence of economic security allowed us to define economic security as the ability to counteract threats, adapt to changes and ensure an adequate level of functioning through competitive advantages and effective functioning. The factors influencing the economic security of an enterprise are generally categorised into external and internal. The main internal factors influencing the economic security of an enterprise include: organizational and legal form, and form of ownership of the enterprise; resource potential; production potential; information support; level of competitiveness of the enterprise; quality of management; and financial support. The main external factors influencing the economic security of an enterprise include the economic situation in the region, country, and the world as a whole; the regulatory and legal environment; technological changes; the international environment; environmental factors; the level of socio-economic development; and the presence of martial law. The components of economic security are systematised, and the expediency of considering such a component as energy security is substantiated. The analysis revealed that economic security is a multifaceted concept comprising interconnected components. The complex functioning of the elements forms an integrated system of economic security of the enterprise, which ensures its ability to function effectively, respond promptly to the challenges of the external and internal environment and maintain long-term competitiveness. The interaction of the structural components of economic security is the foundation for ensuring the sustainable development of both an individual enterprise and the country's economy as a whole.; У статті систематизовано підходи до визначення сутності економічної безпеки підприємства, узагальнено фактори впливу на економічну безпеку в розрізі внутрішніх та зовнішніх. До основних внутрішніх факторів впливу на економічну безпеку підприємства можна віднести: організаційно-правова форма та форма власності підприємства; ресурсний потенціал; виробничий потенціал; інформаційне забезпечення; рівень конкурентоспроможності підприємства; якість управління; фінансове забезпечення. До основних зовнішніх факторів впливу на економічну безпеку підприємства віднесено економічну кон"юнктуру в регіоні, країні, світі в цілому; нормативно-правове середовище; технологічні зміни; міжнародне середовище; екологічні чинники; рівень соціально-економічного розвитку та воєнний стан. Систематизовано складові економічної безпеки та обґрунтовано доцільність врахування такої складової, як енергетична безпека. 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51732 Оптимізаційна модель розподілу фінансових ресурсів з урахуванням ризиків Єпіфанова, І. Ю.; Шевчук, Є. Г.; Yepifanova, I.; Shevchuk, Yе. The article proposes an optimization model for the allocation of enterprise financial resources among investment assets under conditions of uncertainty and market risk. The relevance of the study is determined by the growing volatility of financial markets and the necessity for enterprises to ensure an effective balance between profitability and risk when managing free capital. Traditional intuitive approaches to capital allocation often lead either to excessive exposure to financial losses or to inefficient use of investment opportunities. Therefore, the study focuses on the development of a formalized quantitative approach that allows enterprises to optimize investment decisions using modern portfolio management methods. The research is based on the classical Markowitz portfolio theory, according to which portfolio risk depends not only on the volatility of individual assets but also on the correlation structure between them. The optimization problem is formulated as a quadratic programming task aimed at minimizing portfolio variance while maintaining a target level of expected return and ensuring full allocation of available financial resources. To improve the adequacy of risk assessment under crisis conditions, the model is supplemented with modern coherent risk measures, namely Value-at-Risk (VaR) and Conditional Value-at-Risk (CVaR). Unlike variance, CVaR enables the evaluation of expected losses in the worst market scenarios and therefore provides a more realistic assessment of downside risk. A numerical example involving five classes of investment assets, including bonds, stocks, real estate, futures, and commodities, is used to demonstrate the practical application of the proposed model. The optimal portfolio structure is determined by maximizing the Sharpe ratio, which reflects the relationship between excess return and portfolio volatility. The obtained results indicate that the largest share of resources should be allocated to low-risk instruments, while highly volatile assets should occupy smaller positions despite their potentially higher profitability. The study also includes stress testing and sensitivity analysis of the optimized portfolio. Several crisis scenarios of different severity are modeled to evaluate portfolio stability under adverse market conditions. The results confirm that the optimized portfolio demonstrates higher resilience compared to an equally weighted benchmark portfolio. Sensitivity analysis reveals that market volatility and correlation between assets are the most influential parameters affecting portfolio efficiency. The proposed optimization model can be applied by enterprises for strategic financial planning and investment decisionmaking under uncertainty. The practical value of the research lies in the possibility of improving financial stability, reducing tail risks, and increasing the efficiency of capital allocation in turbulent market environments.; У статті розроблено оптимізаційну модель розподілу фінансових ресурсів підприємства між інвестиційними активами з урахуванням ризику. На основі теорії Марковіца та сучасних метрик ризику VaR і CVaR сформовано задачу оптимізації структури інвестиційного портфеля. Визначено оптимальну структуру розподілу для числового прикладу з п'яти класів активів. Проведено стрес-тестування та аналіз чутливості отриманого розв'язку до ключових параметрів моделі. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51715 Регресійний аналіз як інструмент оцінювання ефективності управлінських процесів на підприємствах малого та середнього бізнесу Косарук, О. М.; Kosaruk, О. The article aims to systematise the theoretical and methodological foundations of regression analysis as an instrument for quantitative assessment of management process efficiency in small and medium-sized enterprises (SMEs). The study employs methods of logical generalisation, scientific abstraction, structural analysis, and classification. The conditions of applicability of the Ordinary Least Squares (OLS) estimator are systematised in accordance with the six classical assumptions MLR.1-MLR.6 and the Gauss-Markov theorem, which guarantees optimal properties of OLS estimators only when assumptions MLR.1-MLR.5 are satisfied. Three groups of structural challenges specific to SME econometric modelling are identified: limited sample sizes that restrict the number of predictors and require normality testing; informational incompleteness arising from non-systematic record-keeping and the prevalence of informal business practices; and endogeneity caused by high concentration of ownership and managerial functions in a single person, which creates a bidirectional causal relationship between management quality and financial performance. A four-group classification of variables is proposed, covering financial performance indicators (ROA, ROE, labour productivity), organisational factors, human capital characteristics, digitalisation level, and process parameters. A step-by-step model-building procedure is described, including conceptualisation, sample formation, preliminary correlation analysis, OLS estimation, goodness-of-fit assessment, and residual diagnostics. A structured diagnostic framework is presented, covering multicollinearity detection (VIF), heteroskedasticity testing (Breusch-Pagan; White), autocorrelation testing (Durbin-Watson; Breusch-Godfrey), endogeneity testing (Hausman test), specification testing (Ramsey RESET), and structural stability testing (Chow test; CUSUM). Alternative model specifications for panel data are characterised, including fixed-effects models and Arellano-Bond GMM estimation. Application of the proposed methodological procedure will enable researchers and practitioners to use regression analysis correctly for assessing SME management processes and to avoid common specification and interpretation errors. Prospects for further research include developing sector-specific regression specifications for Ukrainian SMEs based on open registry data, testing panel models with fixed effects accounting for wartime shocks of 2022-2025, and adapting GMM estimation to address endogeneity between managerial investments and financial performance.; Мета статті полягає у систематизації методологічних засад регресійного аналізу як інструменту оцінювання ефективності управлінських процесів на підприємствах малого та середнього бізнесу (МСБ). Використано методи логічного узагальнення, структурного аналізу та класифікації. Систематизовано умови застосовності методу найменших квадратів (МНК) відповідно до допущень MLR.1-MLR.6 та теореми Гаусса-Маркова. Виокремлено специфічні ускладнення регресійного моделювання МСБ: малі вибірки, інформаційна неповнота та ендогенність. Запропоновано класифікацію змінних за чотирма групами та описано процедуру діагностики моделей. Застосування запропонованої методологічної процедури дозволить коректно використовувати регресійний аналіз для оцінювання управлінських процесів МСБ та уникати типових помилок специфікації. 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51714 Експорт українського зерна в умовах війни: вплив на продовольчу безпеку та ринкову стабільність країн Близького Сходу і Північної Африки Безсмертна, О. В.; Сметанюк, О. А.; Косарук, О. М.; Bezsmertna, О.; Smetaniuk, О.; Kosaruk, О. This article examines the impact of Ukrainian grain exports during the war on food security and market stability in the countries of the Middle East and North Africa (MENA). The study highlights the strategic importance of Ukraine as one of the world's leading exporters of wheat, maize, and sunflower oil, whose supplies play a crucial role in ensuring global food availability. In 2021, Ukraine accounted for a significant share of global exports in these commodities, making its agricultural sector a key component of international food supply chains. The outbreak of the war in 2022 significantly disrupted production, logistics, and export routes, particularly through the Black Sea ports, leading to increased transportation costs, reduced export volumes, and higher price volatility on global grain markets. The MENA region is characterized by strong structural dependence on food imports due to limited agricultural resources, water scarcity, and unfavorable climatic conditions. Wheat, as a staple food, represents a major component of dietary consumption in the region, with per capita intake significantly exceeding the global average. The disruption of Ukrainian grain exports has therefore intensified concerns regarding food insecurity, particularly in countries with high levels of poverty and import dependency such as Egypt, Yemen, and Tunisia. The study analyzes changes in trade flows, price dynamics, and the share of Ukrainian wheat in the import structures of MENA countries over the period 2012—2023. It also considers the role of alternative supply sources and market adaptation mechanisms in response to external shocks. The findings indicate that despite partial recovery of export routes, market uncertainty and increased logistical costs continue to affect global grain stability. The results confirm that the continuity of Ukrainian grain exports is essential not only for supporting the national economy but also for maintaining global food security. The research emphasizes the need for resilient supply chains, diversification of logistics routes, and international cooperation to mitigate risks associated with geopolitical instability and ensure stable food supply for vulnerable regions.; У статті досліджується вплив експорту українського зерна в умовах війни на продовольчу безпеку та ринкову стабільність країн Близького Сходу та Північної Африки. Обгрунтовано стратегічну роль України як одного з провідних світових експортерів пшениці, що забезпечує значну частку імпорту цих країн. Проаналізовано залежність регіону від імпортного зерна, структурні диспропорції соціально-економічного розвитку та високий рівень продовольчої вразливості. Визначено наслідки воєнних дій для логістики, експортних потоків та цінової волатильності на світовому ринку зерна. Результати дослідження підтверджують критичне значення стабільності українського аграрного експорту для забезпечення глобальної продовольчої рівноваги. Обгрунтовано необхідність розвитку стійких логістичних ланцюгів та міжнародної координації для мінімізації ризиків продовольчих криз. 2026-01-01T00:00:00Z