https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/22635 Thu, 16 Apr 2026 22:41:36 GMT 2026-04-16T22:41:36Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25080 Метод автоматизованого синтезу цифрових радіотехнічних пристроїв з частотно-імпульсним кодуванням інформації Кичак, В. М.; Гузь, М. Д.; Кичак, В. В.; Олійник, В. В. Розглянуто метод синтезу цифрових радіотехнічних пристроїв з частотно-імпульсним кодуванням інформації. Відмінність методу полягає в тому, що базовими елементами для синтезу є фізичні схеми, які реалізують елементарні функції. Для синтезу таких пристроїв запропоновано підхід, який ґрунтується на виконанні фізичними схемами перетворень елементар­них операцій в елементарні оператори, що реалізують частотно-ім­пульсні логічні функції. Розроблено методику та алгоритм побудови таблиці функціонування цифрових радіотехнічних пристроїв з частотно-імпульсним кодуванням інформації для двійкового структурного алфавіту. Запропоновані аналітичні вирази розрахунку повних проміжних результатів для однозначно та неоднозначно залежних частотно-імпульсних логічних функцій. З метою розрахунку кількості та значень допоміжних сигналів, використовуваних для побудови цифрових пристроїв, запропоновано розраховувати функції відхилення, які є різницею повних проміжних результатів і відповідного значення частотно-імпульсних логічних функцій. Кількість різних значень функцій відхилення відповідає кількості допоміжних сигналів, необхідних для реалізації пристрою, а різні значення функції відхилення є значеннями допоміжних сигналів. Запропоновано алгоритм побудови функції належності, який опрацьовує значення функції відхилення та забезпечує фільтрацію. Розроблена методика складання операторного опису, на базі якого будується структурна схема цифрових радіотехнічних пристроїв з частотно-імпульсним кодуванням інформації. З використанням запропонованих алгоритмів розроблено програму структурного синтезу цифрових радіотехнічних пристроїв з частотно-імпульсним кодуванням інформації. Програма написана на мові програмування Java, 8 версія JRE SE. Для розробки програми використано платформу JavaFX 2.2. Фреймворк для автоматичного компонування jar пакету — Apache Maven. Додаткові бібліотеки: GSON, JFXtras.; Рассмотрен метод синтеза цифровых радиотехнических устройств с частотно-импульсным кодированием информации. Отличие метода состоит в том, что базовыми элементами для синтеза являются физические схемы, реализующие элементарные функции. Для синтеза таких устройств предложен подход, базирующийся на исполняемых физическими схемами преобразовании элементарных операций в элементарные операторы, реализующие частотно-импульсные логические функции. Разработана методика и алгоритм построения таблицы функционирования цифровых радиотехнических устройств с частотно-импульсным кодированием информации. Предложены аналитические выражения расчета полных промежуточных результатов для однозначно и неоднозначно зависимых частотно-импульсных логических функций. С целью определения количества и значений вспомогательных сигналов, предложено рассчитывать функции отклонения, которые представляют собой разницу полных промежуточных результатов и соответствующего значения частотно-импульсных логических функций. Количество разных значений функций отклонения соответствует количеству вспомогательных сигналов, необходимых для реализации устройства, а разные значения функции отклонения являются значениями вспомогательных сигналов. Предложен алгоритм построения функции принадлежности, который обрабатывает значение функции отклонения и обеспечивает фильтрацию. Разработана методика составления операторного представления, на базе которого строится структурная схема. С использованием предложенных алгоритмов разработана программа структурного синтеза цифровых радиотехнических устройств с частотно-импульсным кодированием информации. Программа написана на языке программирования Java, 8 версия JRE SE. Для разработки программы использовано платформу JavaFX 2.2. Фреймворк для автоматической компоновки jar пакета — Apache Maven. Дополнительные библиотеки: GSON, JFXtras.; The method of synthesis of digital radio engineering devices with pulse-frequency encoding of information is considered in the work. The distinction of the method is the basic elements for synthesis being physical circuits that implement elementary functions. An approach based on the transformation of elementary operations performed by physical schemes into elementary operators that implement pulse-frequency logic functions is proposed for the synthesis of such devices. A methodology and algorithm for constructing a table for the functioning of digital radio devices with pulse-frequency encoding of information for a binary structural alphabet is developed. Analytical expressions for calculating of complete intermediate results for uniquely and ambiguously dependent pulse-frequency logic functions are proposed. To calculate the number and values of auxiliary signals used for constructing digital devices it is proposed to calculate the deviation functions which represent the difference between the total intermediate results and the corresponding value of pulse-frequency logic functions. The number of different values of the deviation functions corresponds to the number of auxiliary signals needed to implement the device, and the various values of the deviation function are the values of auxiliary signals. An algorithm for constructing a membership function is developed which processes the value of the deviation function and provides filtering. The method of drawing up the operator description is developed, on the basis which the structure diagram of digital radio engineering devices with frequency-pulse encoding of information is built. A program for the structural synthesis of digital radio devices with frequency pulse encoding of information is developed using the proposed algorithms. The program is written in Java programming language, version 8 JRE SE. The JavaFX 2.2 platform was used to develop the program. The framework for automatic jar package layout is Apache Maven. Additional libraries are GSON, JFXtras. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25080 2018-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25076 Автоматні представлення циклічних кодів Семеренко, В. П. Відомі способи представлення циклічних кодів (поліноміальний, матричний та алгебраїчний) придатні для всіх класів лінійних блокових завадостійких кодів, але вони не враховують особливостей конкретних класів кодів. Наприклад, властивість циклічності таких кодів містить в собі великі потенціальні можливості, яка майже не використовуються у зазначених способах представлення кодів. Пропонуються автоматні представлення циклічних кодів з використанням скінченних автоматів в полях Галуа — лінійних послідовнісних схем (ЛПС). Цей тип скінченних автоматів належить до систем, процеси в яких розвиваються циклічно в часі, тобто до динамічних систем. Розглядаються дві автоматні моделі циклічних кодів: автоматно-аналітична і автоматно-графова. Наведено означення циклічних кодів на основі цих автоматних моделей. Показано взаємозв’язок автоматного представлення з відомими представленнями циклічних кодів. Проведено класифікацію ЛПС з позицій автоматного представлення циклічних кодів. Вперше для класифікації враховується дві характеристичні матриці ЛПС, що дає можливість розрізняти чотири базових типи ЛПС: рекурсивні та нерекурсивні ЛПС типів Галуа та Фібоначчі. Для врахування напряму переміщення даних можна розрізняти лівосторонні та правосторонні ЛПС, тобто вісім типів ЛПС. Проведено дослідження процедур систематичного кодування та декодування циклічних кодів на основі їх автоматно-аналітичних моделей. Показано, що всі типи ЛПС дають однаковий результат при кодуванні та декодуванні, але з різною трудомісткістю. Теоретично обґрунтовано апаратну реалізацію для кожного типу ЛПС. Наведені критерії вибору типу ЛПС відносно фізичного часу та програмно-апаратних витрат. Основна перевага методів кодування та декодування циклічних кодів на основі запропонованих математичних моделей — лінійна складність обчислень і проста програмно-апаратна реалізація.; Известны способы представления циклических кодов (полиномиальный, матричный и алгебраический) пригодны для всех классов линейных блоковых помехоустойчивых кодов, но они не учитывают особенностей конкретных классов кодов. Например, свойство цикличности этих кодов содержит в себе большие потенциальные возможности, которые почти не используются в указанных способах представления кодов. Предлагаются автоматные представления циклических кодов с использованием конечных автоматов в полях Галуа — линейных последовательностных схемах (ЛПС). Этот тип конечных автоматов принадлежит к системам, процессы в которых развиваются циклически во времени, т.е. к динамическим системам. Рассматриваются две автоматные модели циклических кодов: автоматно-аналитическая і автоматно-графовая. Соответственно приведено определение циклических кодов на основе этих автоматных моделей. Показана взаимосвязь автоматного представления с известными представлениями циклических кодов. Приведена классификация ЛПС с позиций автоматного представления циклических кодов. Впервые для классификации учитываются две характеристические матрицы ЛПС, что позволяет различать четыре базовых типа ЛПС: рекурсивные и нерекурсивные ЛПС типов Галуа и Фибоначчи. При учете направления перемещения данных можно различать левосторонние и правосторонние ЛПС, т.е. восемь типов ЛПС. Проведено исследование процедур систематичного кодирования и декодирования циклических кодов на основе их автоматно-аналитических моделей. Показано, что все типы ЛПС дают одинаковый результат при кодировании и декодировании, но с разной трудоемкостью. Теоретически обоснована аппаратная реализация для каждого типа ЛПС. Приведены критерии выбора типа ЛПС относительно физического времени и программно-аппаратных затрат. Основное преимущество методов кодирования и декодирования циклических кодов на основе предложенных математических моделей — линейная сложность вычислений и простая программно-аппаратная реализация.; Known methods for representing cyclic codes (polynomial, matrix, and algebraic) are suitable for all classes of linear block error-correcting codes, but they do not take into account the particularities of specific classes of the codes. For example, the cycle property of the cyclic codes contains large potential features that are not nearly used in the specified methods of code representation. The automaton representations of cyclic codes using finite automaton in Galois fields – linear finite-state machine (LFSM) – are proposed. This type of finite automaton belongs to the systems the processes of which are developing in time cyclically, i.e. to dynamic systems. The automaton-analytic and automaton-graphical models are considered. Accordingly, the definition of cyclic codes based on these automaton models is given. The relationship between the automaton representation and the known representations of cyclic codes is shown. The classification of LFSM from the positions of the automaton representation of cyclic codes is done. For the first time, two characteristic LFSM matrices are taken into account for classification, which makes it possible to distinguish four basic LFSM types: recursive LFSM and non-recursive LFSM of Galois and Fibonacci. When taking into account the direction of data movement, it is possible to distinguish between left-hand and right-hand LFSM, i.e. eight types of LFSM. A study of the procedures of systematic encoding and decoding of cyclic codes based on their automaton-analytical models is carried out. It is shown that all types of LFSM give an identical result at encoding and decoding, but with different labor intensiveness. The hardware implementation for each type of LFSM is theoretically substantiated. Criteria over type selection LFSM of relatively physical time and hardware-software expenses are brought. Basic advantage of methods of encoding and decoding of cyclic codes based on offered mathematical models is the linear complexity of computations and simple hardware-software implementation. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25076 2018-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25072 Аналіз компонентно-орієнтованих методів розробки програмного забезпечення для електронного бізнесу Чередніченко, О. Ю.; Гонтар, Ю. М.; Іващенко, О. В.; Вовк, М. А. Компонентно-орієнтована розробка — це шлях до розробки програмного забезпечення, де переваги повторного використання мають велике значення. Швидка адаптація до змін на ринку має вирішальне значення для електронного бізнесу. А компонентно-орієнтована розробка здатна забезпечити швидкий термін реалізації, гнучкість та масштабованість. З точки зору придатності до використання в контексті інженерії електронного бізнесу розглянуто п’ять популярних методів: CADA, Catalysis, Comet, Rational Unified Process і Select Perspective. Для кожного із зазначених методів досліджено поняття, процедури, методи та рівень інструментальної підтримки. Оцінка проводиться на основі схеми для розробки електронного бізнесу та переліку об’єктивних критеріїв: передумови походження, використання методології, функціональна підтримка процесу, повторне використання, використання сучасних технік моделювання, інструментальна підтримка, платформа впровадження. Щодо процесу підтримки Select Perspective пропонує дуже строгий процес з чіткими результатами та діями. Catalysis обмежується прикладами того, як використовувати метод у деяких конкретних ситуаціях. CADA, COMET, і RUP — пропонують щось середнє між цими крайнощами. Відносно повторного використання Select Perspective є найпривабливішим методом з точки зору наявності компонентного менеджера, механізму зберігання та пошуку компонентів, а решта досліджуваних методик покладаються на досвід розробників у пошуку компонентів. CADA, Catalysis, Comet не забезпечують спеціальну підтримку інструментів, але це стосується стандартних UML-інструментів, лише Select Perspective та Rational Unified Process, що походять від промислових методів, забезпечують велику інструментальну підтримку. Усі методи залежать від платформи. Встановлено, що основні елементи компонентно-орієнтованої розробки, компоненти та повторне використання наразі ще не зрілі, а діапазон інструментів для компонентно-орієнтованої розробки недостатній. Всі розглянуті методи акцентують увагу на окремих аспектах компонентно-орієнтованої розробки, але поки що жоден з них не пропонує повного вирішення.; Компонентно-ориентированная разработка — это путь к разработке программного обеспечения, в котором преимущества повторного использования имеют большое значение. Быстрая адаптация к изменениям на рынке имеет решающее значение для электронного бизнеса. А компонентно-ориентированная разработка способна обеспечить быстрый срок реализации, гибкость и масштабируемость. С точки зрения пригодности к использованию в контексте инженерии электронного бизнеса рассмотрены пять популярных методов: CADA, Catalysis, Comet, Rational Unified Process и Select Perspective. Для каждого из указанных методов исследованы понятия, процедуры, методы и уровень инструментальной поддержки. Оценка производится на основе схемы для разработки электронного бизнеса и перечня объективных критериев: предпосылки происхождения, использование методологии, функциональная поддержка процесса, повторное использование, использование современных техник моделирования, инструментальная поддержка, платформа внедрения. Что касается процесса поддержки, Select Perspective предлагает очень строгий процесс с четкими результатами и действиями. Catalysis ограничивается примерами того, как использовать метод в некоторых конкретных ситуациях. CADA, COMET, и RUP - предлагают нечто среднее между этими крайностями. Относительно повторного использования Select Perspective является привлекательным способом с точки зрения наличия компонентного менеджера, механизма хранения и поиска компонентов, а остальные исследуемые методики полагаются на опыт разработчиков в поиске компонентов. CADA, Catalysis, Comet не обеспечивают специальную поддержку инструментов, это касается стандартных UML-инструментов, только Select Perspective и Rational Unified Process, которые произошли от промышленных методов, обеспечивают большую инструментальную поддержку. Все методы зависят от платформы. Установлено, что основные элементы компонентно-ориентированной разработки, компоненты и повторное использование пока еще не зрелые, а диапазон инструментов для компонентно-ориентированной разработки недостаточен. Все рассмотренные методы акцентируют внимание на отдельных аспектах компонентно-ориентированной разработки, но пока ни один из них не предлагает полного решения.; Component-based development is a way to develop software, where the benefits of reuse are of great importance. Rapid adaptation to market changes is critical to e-business. A component-oriented development can provide a quick implementation, flexibility, and scalability. Five popular methods are discussed in the paper. They are as follows CADA, Catalysis, Comet, Rational Unified Process, and Select Perspective. Listed methods were estimated in terms of suitability for use in the context of e-business engineering. The concepts, procedures, methods, and level of instrumental support are investigated for each of these methods. The evaluation is based on a scheme for the development of e-business and a list of objective criteria. The criteria are background, methodology, process support, reuse, use of modern simulation techniques, tool support, and implementation platform. The Select Perspective support process offers a very strict process with clear results and actions. Catalysis is oriented on how to use the method in some specific situations. CADA, COMET, and RUP offer something average between these extremes. Regarding reuse, Select Perspective is the most attractive method in terms of having a component manager, a mechanism for storing and finding components. The rest of the examined techniques depend on the experience of the developers in finding the components. CADA, Catalysis, Comet do not provide special tool support, but this applies to standard UML tools. Select Perspective and Rational Unified Process methods, derived from industrial methods, provide great tool support. All methods depend on the platform. Component’s characteristics are important for component-oriented development. They allow developing or distinguishing a component and judging the completeness of the component. This problem is underestimated in the researched methods. Consequently, there is no method of developing components which could satisfy listed elements. The article finds that the main components of component-oriented development, components and reuse are not yet mature, and the range of tools for component-oriented development is insufficient. All of the methods discussed focus on some aspects of component-oriented development. However, none of them offers a complete solution so far. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/25072 2018-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24958 Метод аналізу тривалості виконання програмного коду з урахуванням архітектури мікроконтролера Чопей, Р. С.; Федасюк, Д. В. Розглянуто загальні проблеми, які можуть виникнути під час аналізу тривалості виконання програмного коду вбудованої системи. Огляд існуючих підходів, проведений авторами, показав, що методи, засновані на аналізі кеш-пам’яті та архітектури конвеєра команд мікроконтролера, неефективні для оцінки тривалості виконання програмного коду, що виконується на мікроконтролерних вбудованих системах. Один зі способів підвищення ефективності аналізу тривалості виконання програмного коду — це врахування внутрішньої архітектури мікроконтролера, включаючи затримки, що відбуваються під час обміну даними між внутрішніми модулями мікроконтролера та затримками при передачі даних через стандартні інтерфейси зв’язку. Запропоновано метод аналізу тривалості виконання програмного коду з урахуванням швидкості обміну даними між внутрішніми модулями мікроконтролера та швидкості надсилання даних через інтерфейси зв’язку. Чисельними експериментами доведено підвищення точності отриманих результатів у порівнянні з існуючими методами. Підвищення ефективності запропонованого методу, можливе шляхом врахування тривалості читання даних з оперативної пам’яті, а також за рахунок автоматизації процесу розрахунку тривалості виконання програми.; Рассмотрены общие проблемы, которые могут возникнуть при анализе продолжительности выполнения программного кода встроенной системы. Обзор существующих подходов, проведенный авторами, показал, что методы, основанные на анализе кэш-памяти и архитектуры конвейера команд микроконтроллера, неэффективны для оценки продолжительности выполнения программного кода, выполняемого на микроконтроллерных встроенных системах. Один из способов повышения эффективности анализа продолжительности выполнения программного кода — это учет внутренней архитектуры микроконтроллера, включая задержки, происходящие при обмене данными между внутренними модулями микроконтроллера и задержками при передаче данных через стандартные интерфейсы связи. Предложен метод анализа продолжительности выполнения программного кода с учетом скорости обмена данными между внутренними модулями микроконтроллера и скорости передачи данных через интерфейсы связи. Численными экспериментами доказано повышение точности полученных результатов по сравнению с существующими методами. Повышение эффективности предложенного метода, возможно путем учета продолжительности чтения данных из оперативной памяти, а также за счет автоматизации процесса расчета продолжительности выполнения программы.; The paper deals with common problems that are likely to be encountered when analyzing the execution time of the firmware of any typical embedded system. The overview of the existing approaches performed by the authors has revealed that methods based on analysis of the cash memory and the instruction pipeline architecture of the embedded system being investigated are impractical for evaluating the execution time of the firmware running in microcontroller-based embedded systems. One of the ways of making the results of firmware execution time analysis more accurate is to take into consideration the internal architecture of the microcontroller including delays introduced by data exchange between internal blocks of the microcontroller via modules that implement standard communication interfaces. We have proposed a method for firmware execution time analysis that assumes the following steps: determining the settings of the microcontroller on the basis of the firmware, determining interconnections between the synchronization buses and the internal blocks, analysis of the settings of communication interfaces for external peripheral devices, and calculation of the firmware execution time itself. Upon the performed multiple numerical experiments, one can conclude that the proposed method provides more accurate results in comparison with the existing methods. The authors are planning to enhance the accuracy of calculating the firmware execution time due to making allowances for the duration of reading data from random access memory and due to the fact that the proposed method might be automated, in order to reduce the time of analysis for commercial projects. After being automated, the introduced method is applicable for verification of different methods for measurement of the firmware execution time. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24958 2018-01-01T00:00:00Z