https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31314 Sat, 09 May 2026 07:08:59 GMT 2026-05-09T07:08:59Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35509 Еквідистантність та одиничні коди Мартинюк, Т.; Войцеховська, О.; Городецька, О.; Martinyuk, T.; Wojciechowska, O.; Gorodets, O. В теорії кодування одиничні коди, як реалізація нетрадиційних методів кодування, зорієнтовані зокрема на таке практичне застосування, як передача символів (бітів) у каналах зв’язку. На сьогодні аналіз та дослідження одиничних кодів є пріоритетною та актуальною задачею з точки зору оцінювання їх коригуючих та завадостійких властивостей. В представленій роботі проаналізовано властивості трьох одиничних кодів, таких як одиничний позиційний (маркувальний), одиничний парний та одиничний нормальний коди. Наведено порівняльну характеристику цих кодів з урахуванням їх завадостійких властивостей. Враховано, що такі властивості коду визначаються кодовою відстанню, яка являє собою мінімальну відстань між його кодовими точками. Наведено формули визначення середньої ймовірності невиявлення помилок для отриманих кодів. Аналіз завадостійких властивостей одиничних кодів проводився з точки зору їх еквідистантності. Для таких кодів характерним є те, що кодова відстань в еквідистантному коді обов’язково повинна бути парним числом. Наведений в даній роботі аналіз характеристик одиничних кодів показав, що одним з оптимальних серед еквідистантних одиничних кодів можна вважати одиничний позиційний (маркувальний) код. Також наведено формулу для розрахунку нижньої оцінки середньої ймовірності невиявлення помилок для будь-якої ймовірності безпомилкової передачі символу, яка співпадає з величиною середньої ймовірності невиявлення помилок для еквідистантного коду Макдональда. Це також підтвердило оптимальність розглянутого одиничного позиційного (маркувального) коду. З урахуванням цього область застосування одиничного позиційного коду, як завадостійкого, поширюється за рахунок можливості кодування станів коригуючих автоматів та адресації даних у запам’ятовувальних пристроях обчислювальної техніки.; In coding theory, single codes, as the implementation of non-traditional coding methods, are focused in particular on such a practical application as the transmission of symbols (bits) in communication channels. Today, the analysis and study of unit codes is a priority and actuality in terms of evaluating their corrective properties. This paper analyzes the properties of three unit codes, such as unit position (marking), unit pair and unit normal codes. The comparative characteristic of these codes taking into account their correcting properties is given. It is taken into account that the corrective properties of the code are determined by the code distance, which is the minimum distance between its code points. The formulas for determining the average probability of error non-detection for the received correction codes are given. Research and proof of corrective properties of unit codes were carried out from the point of view of their equidistance. Such codes are characterized by the fact that the code distance in the equidistant code must be an even number. The analysis of the characteristics of unit codes presented in this work showed that one of the optimal among equidistant unit codes can be considered a unit position (marking) code. The formula for calculating the lower estimate of the average probability of error non-detection for any probability of error-free transmission of the symbol, which coincides with the value of the average probability of error non-detection for the McDonald's equidistant code. This also confirmed the optimality of a considered unit position (marking) code. With this in mind, the application area of the unit position code, as noise immunity, extends due to the possibility of encoding the states of correcting machines and addressing data in computer storage devices. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35509 2021-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35508 Розробка методу повторної ідентифікації людини Кириленко, О. М.; Kyrylenko, O. Зроблено огляд нейромережевої архітектури OSNet з метою навчання власних моделі повторної ідентифікації людини. Також було розглянуто структуру нейронної мережі. Досліджено існуючі набори даних для навчання моделей. Здійснено навчання моделей за допомогою PyTorch. Отримані власні моделі було перевірено на валідаційних наборах даних Market-1501 та DukeMTMC-reID. Представлено результати навчання нейромережевих моделей. Отримані результати порівняно з існуючими аналогами.; The review of OSNet neural network architecture is made for the purpose of training of own models of re-identification of the person. The structure of the neural network was also considered. Existing data sets for model training are investigated. Models were trained using PyTorch. The obtained own models were tested on the validation databases Market-1501 and DukeMTMC-reID. The results of learning neural network models are presented. The results are obtained in comparison with existing analogues. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35508 2021-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35507 Волоконно-оптичний малоінвазивний дифузний розсіювач на оптичному волокні для внутрішньотканинного лазерного впливу Комарова, О.; Холін, В.; Терещенко, М.; Павлов, С.; Богомолов, М.; Зильгараева, А.; Безкревний, О.; Рева, А.; Komarova, O.; Kholin, V.; Tereshchenko, M.; Pavlov, S.; Bohomolov, M.; Zilgaraeva, A.; Bezkrevnyi, O.; Reva, A. У статті проаналізовано технічні параметри малоінвазивних дифузних розсіювачів на дистальній ділянці полімерного оптичного волокна. Виготовлялися дослідні зразки дифузних розсіювачів з полімерних оптичних волокон виробництва Mitsubishi Rayon Corporation (Японія) різної довжини: СК-20 діаметром 500 мкм та СК-10 діаметром 250 мкм шляхом механічної обробки їх світловідбиваючої оболонки для нанесення неоднорідностей та зміни умов повного внутрішнього відбиття. Проведені дослідження створили основу для впровадження нових методів створення малоінвазивних дифузних розсіювачів на дистальній ділянці оптичного полімерного волокна.; The technical parameters of minimally invasive diffuse diffusers are analyzed in the article on the distal part of the polymer optical fiber. Prototypes were made diffuse diffusers made of polymer optical fibers manufactured by Mitsubishi Rayon Corporation (Japan) of different lengths: SC-20 with a diameter of 500 μm and SC-10 with a diameter of 250 μm by machining their reflective shell to apply inhomogeneities and changes in the conditions of total internal reflection. The conducted research created a basis for the introduction of new methods of creation minimally invasive diffuse diffusers in the distal part of the optical polymer fiber. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35507 2021-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35506 Діагностична значимість методів визначення порушень носового дихання Носова, Я.; Аврунін, О.; Шушляпина, Н.; Абделхамід, І.; Салех, А.; Nosova, Y.; Avrunin, O.; Shushlyapyna, N.; Abdelkhamid, I.; Salekh, A. При діагностиці порушень носового дихання основними інструментальними діагностичними методами є оптична ендоскопія носа, рентгенівська комп'ютерна спіральна (або конусно-променева) томографія носа та придаткових пазух, а також риноманометрія. Статистика включала 286 пацієнтів з порушенням носового дихання і контрольну групу 60 осіб. Пацієнти були поділені на дві групи – з порушеннями носового дихання різної природи та умовною нормою (контрольна група). Ймовірність помилки виявлення порушень носового дихання становить 0,27 (нормована Евклідова відстань 1,82). З урахуванням додавання в модель дискримінації даних комп'ютерної томографії помилка діагностики знижується до 0,11 відстані 3,19. При додаванні в модель даних риноманометрії сумарна нормована Евклідова відстань збільшується до 3,96, а ймовірність прийняття діагностичного рішення відповідно зменшується до 0,05. Таким чином, риноманометричні дані дозволяють доповнити результатами функціональних тестів відомості про зміни архітектоніки носової порожнини за рахунок оцінки впливу анатомічних структур на назальну аеродинаміку та додатково знизити ймовірність помилки діагностичних рішень при виявленні порушень носового дихання.; In the diagnosis of nasal breathing disorders, the main instrumental diagnostic methods are optical endoscopy of the nose, X-ray computed spiral (or cone-beam) tomography of the nose and paranasal sinuses, as well as rhinomanometry. The statistics included 286 patients with nasal breathing disorders and a control group of 60 people. Patients were divided into two groups - with nasal breathing disorders of different nature and conditional norm (control group). The probability of error in detecting nasal breathing disorders is 0.27 (normalized Euclidean distance 1.82). Taking into account the addition of computed tomography data to the discrimination model, the diagnostic error decreases to 0.11 at a distance of 3.19. When rhinomanometry data are added to the model, the total normalized Euclidean distance increases to 3.96, and the probability of making a diagnostic decision, respectively, decreases to 0.05. Thus, rhinomanometric data make it possible to supplement the results of functional tests with information about changes in the architectonics of the nasal cavity by assessing the effect of anatomical structures on nasal aerodynamics and further reduce the likelihood of errors in diagnostic decisions when detecting disturbances in nasal breathing. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35506 2021-01-01T00:00:00Z