https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31624 Wed, 22 Apr 2026 13:01:21 GMT 2026-04-22T13:01:21Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31630 3D-біопринтинг і розвиток класифікацій дентальної імплантації Злепко, С. М.; Тимчик, С. В.; Паламарчук, М. І.; Коваль, Л. Г.; Душкевич, А. Л. Регенеративна медицина як самостійна галузь сформувалась у кінці минулого століття. До її складу входять клітинні технології, клітинна терапія, субклітинна хірургія, таргетна терапія, ЗD- біопринтинг, дентальна імплантологія та інші. Відкриття в галузі медико-біологічної науки за останні тридцять років та сучасні інформаційні технології сприяли розвитку регенеративної медицини, яка посідає провідні позиції в науці. З організаційно-системних позицій регенеративну медицину можна розглядати як комплексну систему науково-дослідних, практичних і біоетичних заходів, яка, використовуючи наявні в організмі людини механізми відновлення тканин, регенерації й морфогенезу, здатна адекватно відновлювати структури й функції пошкодженого органа або тканини. До найперспективніших напрямків розвитку регенеративної медицини належать протеомні дослідження, дослідження з використанням клітинних технологій, тканинна інженерія, технологія створення біоматеріалів, ЗD-біопринтинг та інші сучасні й надсучасні технології. Однак наявність великої кількості класифікацій створює інформаційне протиріччя, коли, з одного боку, чим більше класифікацій використано, тим більше інформації отримує лікар, а з іншого – чим більше окремих класифікацій запропоновано лікареві, тим більша ймовірність прийняття неоднозначного рішення внаслідок надлишкової інформації, яка для кожного фахівця буде різною як за обсягом, так і за змістом. У роботі запропоновано інтегровану класифікацію засобів дентальної імплантації на основі нового класу дентальних імплантів-інтелектуальних дентальних імплантів і трьох нових класифікаційних ознак, що забезпечило розв'язок інформаційного протиріччя й досягнення інформаційного балансу, усунення неоднозначних рішень і надлишкової інформації. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31630 2020-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31628 Дослідження динамiки поширеності методiв поводження з твердими побутовими відходами в Україні Березюк, О. В. Метою дослідження є визначення регресійних залежностей, що описують динамiку поширеності методiв поводження з твердими побутовими відходами в Україні. Серед основних методів поводження з твердими побутовими відходами розглянуто такі: захоронення, спалювання, переробку та повторне використання, компостування. Під час дослідження використано метод регресійного аналізу результатів однофакторних експериментів та інших парних залежностей із вибором кращого виду функції із найпоширеніших варіантів за критерієм максимального коефіцієнта кореляції. Регресію проводили на основі лінеаризувальних перетворень, які дозволяють звести нелінійну залежність до лінійної. Визначення коефіцієнтів рівнянь регресії здійснювали методом найменших квадратів за допомогою розробленої комп’ютерної програми "RegAnaliz", захищеної свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір. Отримано адекватні регресійні залежності, що описують динамiку поширеності методiв поводження з твердими побутовими відходами в Україні та дозволяють прогнозувати поширеність таких методів поводження з відходами як захоронення, спалювання, переробка та повторне використання, компостування. Побудовано графічні залежності, що описують динаміку поширеності методів поводження з твердими побутовими відходами та дозволяють наочно проілюструвати цю динаміку та показати достатню збіжність теоретичних і фактичних результатів. Установлено, що в Україні поширеність захоронення твердих побутових відходів спадає гіперболічно, спалювання змінюється за квадратичною залежністю, переробка та повторне використання зростає гіперболічно, а компостування зростає за степеневою залежністю. А найінтенсивніше зростає поширеність компостування твердих побутових відходів. Спрогнозовано таку поширеність методів поводження з твердими побутовими відходами в Україні у 2021 році: захоронення – 93,68%, спалювання – 0,41%, переробка та повторне використання – 4,02%, компостування – 0,121%. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31628 2020-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31627 Енергія деформації транспортних засобів в умовах дорожньо-транспортних пригод Огородніков, В. А.; Архіпова, Т. Ф. Інтенсивність експлуатації транспортних засобів, а також зростання їх числа супроводжують численні дорожньо-транспортні пригоди (ДТП). У більшості випадків ДТП зумовлені порушенням швидкісних режимів. У зв'язку з цим актуальними є методи, здатні оцінювати енергію деформації, витрачену під час ударів транспортних засобів. У статті запропоновано метод оцінки енергії деформацій транспортних засобів. Методи визначення енергії деформації та руйнування елементів конструкції транспортних засобів важливо вміти застосовувати для визначення швидкості їх руху перед зіткненням. Крім того, інформація про витрачену енергію на деформацію транспортних засобів в умовах ДТП дозволяє виробникам автотранспортних засобів зменшити обсяг дорогих, малоінформативних і вкрай негнучких випробувань автомобілів. У роботі розв’язана задачу визначення енергії перед ударом на основі натурних випробувань. На прикладі автотехнічної експертизи ДТП отримано вихідні дані для визначення величин швидкостей автомобілів, а також їхньої енергії деформацій, поглиненої під час удару. Сутність моделі оцінки енергії деформацій полягає в тому, що будь-який непружний удар між транспортними засобами приводиться до еквівалентного пружного удару, за якого враховують сумарні енергетичні витрати, які складаютьсяз роботи деформації, роботи сил опору переміщенням транспортних засобів у процесі відкидання після удару й кінетичних втрат під час удару. Достовірність розробленого методу оцінки енергії деформацій автотранспортних засобів підтверджена в умовах ДТП. На основі натурних випробувань енергія деформації визначена методом енергетичного еквівалента й методом твердості. Показана задовільна збіжність результатів розрахунку енергії деформацій двома методами. Отримані результати підтверджують надійність розрахунку швидкості, визначеної двома методами, а також за допомогою відеоспостереження. Метод твердості, запропонований у якості альтернативи методу енергетичного еквівалента, дозволяє розраховувати енергію в умовах ДТП будь-яких транспортних засобів, зокрема й автомобілів, "crash-tests"-випробування для яких не проводять. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31627 2020-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31626 Теоретичне обґрунтування вдосконалення системи «машиніст-поїзд-диспетчер» Чернецька-Білецька, Н. Б.; Баранов, І. О.; Мірошникова, М. В.; Кужель, С. Г. У статті наведено математичну модель, яка відображає різні чинники негативного впливу на якість прийнятих рішень оператором транспортної системи, де складниками є: професійна підготовка, умови праці та організація робочого місця, режим праці та відпочинку, ступінь невизначеності інформації, що надходить до оператора. Запропоновано концепцію опису системи забезпечення безпомилкової роботи. Визначено алгоритм отримання різних варіантів захисту трудової діяльності операторів від появи помилок і алгоритм вибору найбільш раціонального варіанту. Виконано аналіз результатів соціологічного обстеження з питань найбільш трудомістких диспетчерських функцій. На підставі аналізу сукупності чинників, що впливають на якість прийнятих рішень оператором транспортної системи, запропоновано систему забезпечення безпомилкової роботи як поїзного диспетчера, так і машиніста локомотива, основою якої є математична модель. Розроблено математичну модель, яка моделює безпомилковість роботи перевізного процесу та технічних засобів із необхідною надійністю. Висвітлено методику підготовки оператора транспортної системи з метою отримання якісного навчання з необхідною надійністю. Отримано залежності надійності професійної підготовки оператора транспортної системи від кількості циклів навчання й різних матриць перехідних імовірностей, на підставі яких сформовано підхід щодо визначення необхідного часу (циклів навчання), необхідний для досягнення заданої надійності навчання. Визначено параметри середовища, за яких забезпечують необхідну ймовірність виконання диспетчером функцій безпомилковості. Виконано розрахунки результувальної функції безпомилковості роботи оператора транспортної системи з використанням усіх елементів. Оптимальну надійність диспетчера визначено на основі розгляду n-ї кількості різних варіантів параметрів середовища й вибору варіанта з мінімальними сумарними витратами. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/31626 2020-01-01T00:00:00Z