https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/35073 монографії, книги, статті, матеріали конференцій Thu, 03 Sep 2026 03:20:31 GMT 2026-09-03T03:20:31Z https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52289 Підвищення ефективності техніко-тактичних дій баскетболістів збірної команди непрофільного ЗВО Рогаль, І. В.; Шкондя, В. В.; Столярик, В. А.; Підлужняк, О. І.; Rohal, I.; Shkоndya, V.; Stolyaryk, V.; Pidluzhniak, О. The article addresses the issue of improving the technical and tactical preparedness of student basketball players in non-specialized higher education institutions. Basketball is characterized by high dynamics, a large number of game situations, and the need for rapid decision-making, which requires athletes to have a high level of mastery of technical skills and the ability to apply them effectively during competitions. The study identifies key indicators of technical and tactical preparedness, including two-point, three-point, and freethrow shooting accuracy, ball interceptions, rebounds in offense and defense, and tactical player movements. To assess the level of skill acquisition, methods such as expert evaluation, questionnaires, video analysis of games, pedagogical experiments, and statistical analysis were applied. The research involved 12 student basketball players from the university team and five basketball coaches who participated in expert assessments and questionnaires. A two-month pedagogical experiment was conducted using specially developed methodological recommendations aimed at improving technical and tactical skills. Video recordings and expert evaluations were performed both before and after the experiment to monitor progress. The results revealed positive dynamics in most technical and tactical indicators. Notably, significant improvement was observed in three-point and free-throw shooting, ball rebounds, interceptions, and tactical player movements. The data indicate enhanced coordination, tactical thinking, and overall team interaction. The findings confirm the effectiveness of the proposed methodology in developing technical and tactical skills and increasing the competitive performance of student basketball players. This study provides a practical framework for coaches in non-specialized institutions to optimize training processes and enhance the athletic potential of their teams.; У статті розглядається проблема підвищення ефективності техніко-тактичної підготовленості студентських команд з баскетболу у непрофільних закладах вищої освіти. Висвітлено основні показники технікотактичної підготовленості спортсменів, серед яких виконання двоочкових, триочкових та штрафних кидків, підбирання та перехоплення м’яча, тактичні переміщення гравців. Для оцінки рівня володіння технічними елементами застосовано методи експертної оцінки, анкетування, відеозйомку ігор та педагогічний експеримент. Участь у дослідженні взяли 12 баскетболістів збірної команди університету та 5 тренерів. Педагогічний експеримент тривав два місяці і передбачав використання спеціально розроблених методичних рекомендацій. Результати показали позитивну динаміку у більшості техніко-тактичних дій, особливо у виконанні триочкових та штрафних кидків, підбиранні м’яча та тактичних переміщеннях. Отримані дані підтверджують ефективність запропонованої методики та її вплив на підвищення результативності змагальної діяльності студентів. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52289 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52107 Медикаментозне лікування ендометріозу: діалог між доказами та очікуванням Жук, С. І.; Абдуллаєв, В. Е.; Zhuk, S.; Abdullaiev, V. E. У статті висвітлено питання сучасного персоналізованого підходу до лікування ендометріозу із застосуванням дієногесту (Савіс) у жінок різних вікових категорій. Основна увага зосереджена на раціональному використанні дієногесту залежно від віку, клінічної мети (контроль болю, збереження фертильності, мінімізація впливу на кісткову тканину) та супутньої патології. Представлено практичні рекомендації щодо тривалості терапії, лабораторного та клінічного моніторингу, запобігання побічним ефектам. Окремо відзначено роль мультидисциплінарного підходу та активної участі пацієнтки у терапевтичному процесі. Також згадано можливість викорис- тання комбінованих контрацептивів (Дровеліс, Силует) та антагоніста гонадотропін-рилізинг гормону (Рієко) як частини індивідуальної стратегії у жінок із супутніми ендометріоїдними симптомами. Стаття базується на аналізі міжнародних настанов, клінічних випадків та практичного досвіду авторів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52107 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52105 Порушення рецепторної відповіді на прогестерон при ендометріозі Абдуллаєв, В. Е.; Abdullaiev, V. E. Резистентність до прогестерону при ендометріозі є складним патофізіологічним явищем, що зумовлює зниження ефективності гормонального лікування, зокрема прогестинами. Основними механізмами резистентності вважають зниження експресії прогестеронових рецепторів (PR), переважно PR-B, під впливом епігенетичних змін (гіперметилювання промоторів), порушення естроген-прогестеронового балансу, підвищення рівня естрогенових рецептора β, а також активацію прозапальних шляхів. Крім того, вогнища ендометріозу демонструють тканинно-специфічну варіабельність щодо рецептивності до прогестерону, що ще більше ускладнює клінічну інтерпретацію ефективності терапії. У клінічній практиці резистентність часто помилково ви- значають лише за наявністю персистуючого больового синдрому на тлі терапії, проте це не є достатньою умовою. Біль при ендометріозі має мультифакторну природу. Таким чином, підхід до лікування повинен бути багатокомпонентним, включаючи не лише гормональні препарати, а й нейромодулятори, нестероїдні протизапальні засоби, психоемоційну підтримку. В статті підкреслюється важливість диференційованого підходу до оцінки терапевтичної відповіді та уникнення надмірної ротації гормональних схем без урахування реальних патогенетичних механізмів. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52105 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/51778 Роль мобільних додатків, фітнес-трекерів, платформ Zoom/Google Meet для підвищення активності студентів в умовах дистанційного навчання Щербак, І. В.; Клєба, А. І.; Кисельова, О. Б.; Тихонова, С. В.; Хміль, Н. А.; Shcherbak, I.; Klieba, A.; Kyselova, O.; Tikhonova, S.; Khmil, N. Мета статті–визначити та теоретично обґрунтувати можливості мобільних додатків, фітнес-трекерів і платформ Zoom/Google Meet у підвищенні рухової активності студентів в умовах дистанційного навчання. У статті використано такі методи дослідження: аналіз, синтез, систематизацію й узагальнення; термінологічний і поняттєво-структурний аналіз; порівняльний і логіко-аналітичний аналіз. У результаті теоретичного аналізу з\"ясовано, що дистанційне навчання є чинником істотної зміни рухового режиму студентів, оскільки зменшуєприродну повсякденну рухливість, збільшує обсяг сидячої діяльності та послаблює безпосередній педагогічний контроль за фізичною активністю. Установлено, що мобільні додатки, фітнес-трекери й платформи Zoom/Google Meet мають різне, але взаємопов\"язане функціональне призначення в підвищенні рухової активності студентів. Доведено, що найбільшу ефективність ці засоби виявляють у комплексному поєднанні, коли утворюють цілісну систему підтримки фізичної активності студентів у дистанційному навчанні. Визначено основні механізми впливу цифрових засобів на рухову активність студентів: мотиваційний, самоконтрольний та організаційний. Узагальнено педагогічні умови ефективного використання мобільних додатків, фітнес-трекерів і платформ відеозв\"язку для підвищення рухової активності студентів, а саме: системне включення цифрових засобів у структуру освітнього процесу; індивідуалізацію рухової активності на основі цифрового моніторингу й самоконтролю; забезпечення постійного педагогічного супро-воду, зворотного зв\"язку та мотиваційної підтримки студентів. Наукова новизна:теоретично обґрунтовано можливості комплексного використання мобільних додатків, фітнес-трекерів і платформ Zoom/Google Meet для підвищення рухової активності студентів у дистанційному навчанні; уточнено їх функціональне призначення; визначено основні механізми впливу та узагальнено педагогічні умови ефективного застосування.Подальші дослідженнядоцільно спрямувати на емпіричну перевірку визначених педагогічних умов, розроблення критеріїв оцінювання результа-тивності цифрових засобів і вивчення їх довготривалого впливу на рухову активність студентів.; The purpose of the article is to identify and theoretically substantiate the potential of mobile applications, fitness trackers, and Zoom/Google Meet platforms for increasing students’ physical activity in the context of distance learning. The study employed the following research methods: analysis, synthesis, systematization, and generalization; terminological and conceptual-structural analysis; comparative and logical-analytical analysis. The theoretical analysis demonstrated that distance learning is a factor that significantly alters students’ movement patterns, as it reduces natural everyday mobility, increases sedentary behavior, and weakens direct pedagogical control over physical activity. It was established that mobile applications, fitness trackers, and Zoom/Google Meet platforms perform different yet interrelated functions in increasing students’ physical activity. It was proven that these tools are most effective when used in combination, forming an integrated system for supporting students’ physical activity in distance learning. The main mechanisms through which digital tools influence students’ physical activity were identified as motivational, selfmonitoring, and organizational. The pedagogical conditions for the effective use of mobile applications, fitness trackers, and video communication platforms to enhance students’ physical activity were generalized as follows: the systematic integration of digital tools into the structure of the educational process; the individualization of physical activity on the basis of digital monitoring and self-control; and the provision of continuous pedagogical support, feedback, and motivational assistance to students. Scientific novelty lies in the theoretical substantiation of the possibilities of the integrated use of mobile applications, fitness trackers, and Zoom/Google Meet platforms for increasing students’ physical activity in distance learning; the clarification of their functional purpose; the identification of the main mechanisms of influence; and the generalization of the pedagogical conditions for their effective application. Further research should be directed toward the empirical verification of the identified pedagogical conditions, the development of criteria for assessing the effectiveness of digital tools, and the study of their long-term impact on students’ physical activity. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/51778 2026-01-01T00:00:00Z