https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/35512 Mon, 06 Apr 2026 14:42:29 GMT 2026-04-06T14:42:29Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/39046 Формування математичної компетентності майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі в умовах змішаного навчання Клєопа, Ірина Анатоліївна; Klieopa, I. A. The relevance and necessity of researching the problem of forming the mathematical competence of future bachelors of computer industry is defined as the process of mastering and forming components of mathematical competence, characterized by the ability to solve theoretical and practical problems that are important in the professional activities of a modern technical specialist. The mathematical competence of a graduate of a technical higher education institution (HEI) is one of the main components of his/her professional competence. Developed mathematical competence of the highest level is an important advantage for specialists in the computer industry in the modern labor market. It enhances their competitiveness and increases their chances of successful employment in various technical companies and enterprises. Acquiring a wide range of mathematical knowledge and skills allows them to effectively implement new technologies, perform complex analyses and solve problems in their professional activities. Practical developments, some methods based on the research materials can be used by teachers of higher mathematics to form mathematical competence in future bachelors of other specialties of technical universities in a blended form of training, or when teaching other fundamental and general technical subjects, creating integrative teaching technologies.; Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 015 Професійна освіта (за спеціалізаціями) 01 освіта / педагогіка. Вінницький національний технічний університет, Міністерство освіти і науки України, Вінниця, 2023. Актуальність і необхідність дослідження проблеми формування математичної компетентності майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі визначено як процес засвоєння і формування компонентів математичної компетентності, що характеризується здатністю розв`язувати теоретичні і практичні завдання, значимі у професійній діяльності сучасного фахівця технічного профілю. Математична компетентність випускника закладу вищої освіти (ЗВО) технічного спрямування є однією із основних компонентів його професійної компетентності. Розвинута математична компетентність вищого рівня є важливою перевагою для фахівців у комп`ютерній галузі на сучасному ринку праці. Вона підвищує їх конкурентоспроможність і збільшує шанси на успішне працевлаштування в різноманітних технічних компаніях і підприємствах. Одержання широкого спектру математичних знань та вмінь дозволяє їм ефективно впроваджувати нові технології, здійснювати складні аналізи та розв`язувати завдання у своїй професійній діяльності. У вступі обґрунтовано актуальність обраного напряму дослідження, проаналізовано сучасний стан розробленості проблеми професійної підготовки майбутніх бакалаврів з вищою технічною освітою, виявлено наявність суперечностей, визначено мету, завдання, об`єкт, предмет і методи дослідження, подано науково-теоретичну новизну та практичну значення, відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, структуру та обсяг дисертації. У першому розділі «Теоретико – методичні основи формування математичної компетентності майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі в умовах змішаного навчання» проаналізовано та визначено проблеми формування математичної компетентності у майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі, що вимагають регулярної оптимізації всіх етапів професійної підготовки відповідно до конкурентоспроможності випускників технічних ЗВО. На підставі аналізу й узагальнення праць дослідників, досвіду викладачів: зроблено висновок, що під час навчання на перших двох курсах у вивчення студентами гуманітарних, фундаментальних і деяких вступних до спеціальності дисциплін (програмування) у технічних ЗВО, вимагають суттєвого узагальнення та вдосконалення форм, методів, технологічних засобів спрямованих на поступове формування математичної компетентності студентів; визначена структура формування математичної компетентності майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі та запропоновано її модель; розроблено критеріально-діагностичний інструментарій виявлення рівнів сформованості компонентів (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-творчий, особистісно-рефлексивний) математичної компетентності майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі. У другому розділі «Організаційно-педагогічні умови та модель формування математичної компетентності в майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі в умовах змішаного навчання» запропоновано таке. Перша організаційно-педагогічна умова полягає у застосуванні інформаційно-освітнього середовища (ІОС) формування математичної компетентності в майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі в умовах змішаного навчання. Особливу увагу ця умова набула під час забезпечення дистанційного навчання в період карантинних заходів Covid-19. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій у освітній процес закладів вищої освіти створило нові потужні засоби для підвищення ефективності останніх. Зокрема, розвиток ІКТ дає можливість створення ІОС закладу вищої освіти, а також можливість створення викладачем власного ІОС для організації більш якісного освітнього процесу із дисципліни, що вивчається. Друга організаційно-педагогічна умова полягає у застосуванні сучасних інноваційних технологій формування математичної компетентності у майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі. Це використано для створення освітнього середовища на основі інноваційних сучасних методів і технологій навчання (візуальні, проблемні лекції, опорні конспекти, тести, презентації з використанням ІКТ і застосуванням електронної платформи Вінницького національного технічного університету (JetIQ ВНТУ), проєктні технології, інтерактивні колоквіуми, тренінги, ігрові форми навчання тощо. Третя організаційно-педагогічна умова полягає у моніторингу та регулярній корекції формування математичної компетентності здобувачів освіти. Розглянуті організаційно-педагогічні умови вимагають регулярного моніторингу показників контролю адаптації до навчання під час аудиторних, дистанційних занять та позааудиторної самостійної роботи студентів, необхідних для своєчасної корекції набутих компонентів математичної компетентності у майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі та аналізу ефективності навчально-методичного супроводу формування математичної компетентності в умовах змішаного навчання. У структурі обгрунтованої і створеної нами моделі виокремлено чотири взаємопов`язані між собою блоки, що об`єднані організаційно-педагогічними умовами, але кожний з них виконує власну визначену функцію: мотиваційно-цільову, теоретико-змістову, діяльнісно - практичну, діагностико-результативну. У третьому розділі «Дослідно - експериментальна перевірка ефективності організаційно – педагогічних умов формування математичної компетентності у майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі в процесі змішаного навчання» наведено організацію, методику проведення та статистичний аналіз результатів педагогічного експерименту. Для статистичного аналізу порівняння та прийняття рішення за висновками одержаних результатів щодо визначених критеріїв (мотиваційний, якісно-діяльнісний, рефлексивний); показників та рівнів виявлення сформованості компонентів (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-творчий, особистісно-рефлексивний) математичної компетентності майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі, вибрано критерій згоди (Dλ max), як такий, що обраховує великі масиви даних і прийнятий науковцями у педагогічних дослідженнях на рівні значущості α = 0,05 (5% -помилки). Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: вперше - введено до наукового обігу поняття змішаного навчання вищої математики майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі очної форми освіти як організацію продуктивної особистісно значущої навчальної аудиторної (традиційної) та дистанційної діяльності студента на основі використання цифрових технологій; - визначено математичну компетентність майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі як інтегральну властивість особистості, яка передбачає наявність: глибоких, інтегрованих знань вищої математики; навичок використання математичних теорій, законів і методів для проведення досліджень, прогнозування та створення інтелектуального продукту, що стосуються його спеціальності; здатності до самостійного оновлення та підвищення власних математичних знань; - теоретично обґрунтовано та створено організаційно-педагогічні умови, що є необхідними в процесі формування математичної компетентності майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі під час змішаного навчання (інформаційно-освітнє середовище формування математичної компетентності в майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі в умовах змішаного навчання; застосування сучасних інноваційних технологій формування математичної компетентності у майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі в умовах змішаного навчання; моніторинг та регулярна корекція формування математичної компетентності здобувачів освіти); - створено структурно-змістову модель реалізації організаційно-педагогічних умов формування математичної компетентності майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі; - розроблено та впроваджено в практику викладання розділів вищої математики навчально-методичний супровід формування математичної компетентності в майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі; - запропоновано та реалізовано в практиці навчання вищої математики майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі діагностичний апарат моніторингу та корекції сформованості компонентів математичної компетентності; уточнено визначення поняття дистанційного навчання, на основі цифровізації як організованого процесу інтерактивної взаємодії навчання на відстані. За цього процесу викладач і здобувачі освіти, яких навчають фізично знаходяться в різних місцях їх розташування в просторі і часі за допомогою засобів телекомунікацій з використанням аудіо, відео, інтернет і супутникових каналів зв`язку в навчальних цілях; удосконалено критеріально-діагностичний апарат (критерії – мотиваційний, якісно-діяльнісний, рефлексивний; їх показники та рівні) для аналізу сформованості компонентів математичної компетентності в майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі (мотиваційно-ціннісного, когнітивно-творчого, особистісно-рефлексивного); дістали подальшого розвитку зміст, форми, методи та засоби підготовки майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі в умовах змішаного навчання в технічних університетах. Практичне значення одержаних результатів дослідження: розроблено та реалізовано в практиці навчання розділів вищої математики навчально-методичний супровід спрямованого формування математичної компетентності в майбутніх бакалаврів комп`ютерної галузі з використанням цифрових технологій: візуалізація опорних лекцій з розділів вищої математики в аудиторії та адаптований варіант для дистанційного навчання; інтерактивні методи використання мотиваційної складової до здобуття математичної компетентності першокурсників (вступна лекція) та розвитку рефлексії застосування математичних знань на основі прикладних задач; контроль тестування теоретичних знань з використанням інтерактивних технологій (лабіринт) та апарат для регулярного моніторингу і своєчасної корекції рівнів сформованості математичної компетентності. Оновлено навчальний посібник «Вища математика з прикладними задачами. Частина 2», що можуть використовувати викладачі вищої математики технічних ЗВО. Посібник містить приклади навчання здобувачів освіти, що можна використовувати для традиційного і дистанційного навчання. Практичні напрацювання, деякі методики, складені на основі матеріалів дослідження, можуть бути використані як викладачами вищої математики для формування математичної компетентності у майбутніх бакалаврів інших спеціальностей технічних ЗВО за умов змішаної форми навчання, або під час викладання інших фундаментальних та загальнотехнічних дисциплін, створення інтегративних технологій навчання. Наук. кер.: Петрук Віра Андріївна, доктор педагогічних наук Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/39046 2023-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/34614 Розвиток самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів комп'ютерних систем і автоматики Сабадош, Юлія Германівна; Sabadosh, Yu. H. Актуальність і необхідність дослідження проблеми розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх фахівців технічних спеціальностей зумовлена виявленими суперечностями між: суспільним запитом забезпечення конкурентоспроможності випускників технічних закладів вищої освіти та реальним станом сформованості їхньої професійної компетентності; вимогами сучасності до саморозвитку особистості впродовж життя та наявним рівнем показників сформованості самоосвітньої компетентності випускників шкіл і відсутністю спрямованого розвитку самоосвітньої компетентності в галузевих стандартах фахових і робочих навчальних планах фундаментальних дисциплін технічних ЗВО; необхідністю розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів комп’ютерних систем і автоматики у технічних ЗВО як базової складової їхньої професійної компетентності та недостатньою розробленістю теоретично обґрунтованих організаційно-педагогічних умов послідовного розвитку компонентів самоосвітньої компетентності, починаючи з першого курсу навчання.; The urgency and necessity of the research of the problem of development of self-educational competence of future specialists of technical specialties are conditioned by revealed contradictions between: public demand for ensuring competitiveness of graduates of technical higher education institutions (HEI) and the real state of formation of their professional competence; modern requirements for self-development of personality during life and the available level of indicators of formation of self-educational competence of school graduates and lack of directed development of self-educational competence in the industry standards of professional and working curricula of fundamental disciplines of technical HEI; the necessity of developing self-educational competence of future engineers of computer systems and automatics in technical HEI as a basic component of their professional competence and insufficient development of theoretically substantiated organizational and pedagogical conditions of consistent development of self-educational competence components, starting from the first year of study. Науковий керівник: Петрук Віра Андріївна, доктор педагогічних наук, професор Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/34614 2021-01-01T00:00:00Z