https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/35772 Публікація результатів наукових досліджень у галузі економіки та управління, сприяння покращенню вітчизняного обміну науковою та економічною інформацією у галузі економіки та управління, піднесення рівня української науки на міжнародний рівень Thu, 03 Sep 2026 21:51:30 GMT 2026-09-03T21:51:30Z https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52374 Agriculture and construction in the new security normality – effects of mutual bioeconomic reconstruction: A review of Nina Petrukha’s monograph Dzhedzhula, V.; Джеджула, В. A review of а monograph.; Рецензія на монографію. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52374 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52373 The role of digital transformation in the formation and development of intellectual capital in telecommunications companies Okhrushchak, A.; Охрущак, А. The study aimed to determine how the introduction of digital technologies changes the components of telecommunications companies’ intellectual capital and affects their efficiency and economic performance. To study the digital transformation of telecommunications companies, data analysis methods, integration of analytical and artificial intelligence platforms, assessment of the impact of the Internet of Things, cloud services and digital ecosystems on the efficiency of business processes, personalisation of services and development of intellectual capital were used. The study determined that in 2025, the number of Internet users worldwide reached about 6 billion people (72% of the population), while in Ukraine, this figure was 31.5 million people (82.4% of the population). The study determined that the structural capital of telecom operators has strengthened thanks to process automation, the introduction of cloud platforms and data analytics; 85% of operators consider digitalisation critical to growth, 70% reported increased network productivity, and operating costs fell by 15-20%. The study also found that customer capital has been transformed through service personalisation, self-service platforms, and the integration of the Internet of Things. The study determined that Kyivstar increased service efficiency with digital revenue in 2025 increased 4.7 times to USD 124 million (a 4.9-fold increase to UAH 5.2 billion) and reached 10.7% of total revenue. In the fourth quarter of 2025, revenue digital services grew 6.1 times to USD 50 million (a 6.4-fold increase to UAH 2.1 billion) and accounted for 15.7% of total revenue. The share of multiplay users increased 18.0% year-on-year to 7.3 million, representing 35.0% of active monthly mobile subscribers. The study showed that Vodafone invested more than UAH 6 billion in network modernisation and deployed 7,252 LTE stations. The study determined that Lifecell increased Internet speed by 20-30%These changes strengthened human, structural, and customer capital and supported the innovative development of telecom operators. The practical significance of the study is determined by the applicability of the results in the development of effective strategies for the digital transformation of telecommunications companies and improving the effective management of their intellectual capital.; За мету ставилося визначення того, як впровадження цифрових технологій змінює складові інтелектуального капіталу телекомунікаційних компаній та впливає на їхню ефективність і економічні результати. Для дослідження цифрової трансформації телекомунікаційних компаній використовувалися методи аналізу даних, інтеграції аналітичних та платформ штучного інтелекту, оцінки впливу Інтернету речей, хмарних сервісів та цифрових екосистем на ефективність бізнес-процесів, персоналізацію сервісів та розвиток інтелектуального капіталу. Було встановлено, що у 2025 році кількість інтернет-користувачів у світі досягла близько 6 мільярдів осіб (72 % населення), тоді як в Україні цей показник становив 31,5 мільйона осіб (82,4 % населення). Визначено, що структурний капітал телеком-операторів посилився завдяки автоматизації процесів, впровадженню хмарних платформ та аналітики даних; 85 % операторів вважають цифровізацію критичною для зростання, 70 % повідомили про підвищення продуктивності мереж, а операційні витрати знизилися на 15-20 %. Також встановлено, що клієнтський капітал трансформувався завдяки персоналізації сервісів, платформам самообслуговування та інтеграції Інтернету речей. Було з’ясовано, що Kyivstar підвищила ефективність обслуговування, цифрова виручка у 2025 році зросла у 4,7 раза – до 124 млн дол США (у 4,9 раза – до 5,2 млрд грн) і досягла 10,7 % у структурі виручки. У четвертому кварталі 2025 року дохід від цифрових сервісів у 2025 році зріс у 6,1 раза – до 50 млн дол. США (у 6,4 раза – до 2,1 млрд грн) і склав 15,7 % від загальної виручки. Частка користувачів пакетних послуг (multiplay-користувачів) зросла на 18,0 % р/р – до 7,3 млн, що становить 35,0 % активних мобільних абонентів за місяць. Дослідження показало, що Vodafone інвестувала понад 6 мільярдів гривень у модернізацію мережі та розгорнула 7252 LTE станції. Було визначено, що Lifecell підвищила швидкість інтернету на 20-30 %. Ці зміни зміцнили людський, структурний та клієнтський капітал і підтримали інноваційний розвиток телеком-операторів. Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати можуть бути використані для розробки ефективних стратегій цифрової трансформації телекомунікаційних підприємств та підвищення ефективного управління їх інтелектуальним капіталом Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52373 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52372 The impact of energy-efficient architecture as a driver of economic innovation and fiscal resilience in Ghana Baabereyir, R. B.; Sheitu, A.; Edmund, B.; Баабереїр, Р. Б.; Шейту, А.; Едмунд, Б. This study aimed to investigate energy-efficient architectural design as a strategic instrument of economic policy and innovation, repositioning it to address Ghana’s energy crisis by driving economic innovation and fiscal resilience within the building sector. The survey of 120 registered architects in Ghana (quantitative survey) produced 72 valid responses (60.0% response rate). The methods applied included descriptive statistics, Pearson correlation, multiple linear regression and principal component analysis. Factor analysis indicated that there were two main innovation themes Building Envelope/Orientation (64.4% of variance) and Site Condition decisions (9.2% more variance) with good scale reliability (Cronbachs 0.90). The multi-dimensional outcome construct was confirmed with energy performance items loading on one factor, which explained 80.5% of variance. Five predictors of energy performance were identified by regression, which accounted 81.7% of the variance of energy performance; with passive solar (β = 0.510), natural ventilation (β=0.373), site temperature (β=0.315), daylighting (β=0.284), and site shading (β= =0.175) for a standardised regression coefficient. The main barriers are economic and informational: absence of public knowledge (mean=3.20/4), and client budget (mean = 3.00/4), which are considered to be high barriers. Key conclusions showed that design innovations have the potential to save 25-50 per cent of energy loads in buildings and are also related to productivity of labour, 5-15 per cent. Scenario analysis projected that, with widespread implementation, annual economic benefits would reach 150-300 million dollars, comprising direct fiscal savings (25-50 million), productivity enhancement (15-30 million), green construction investment mobilised (100-200 million), and reduced fuel imports (10-20 million) offsetting 7-13 per cent of the yearly energy deficit.; Метою цього дослідження було вивчення енергоефективного архітектурного проектування як стратегічного інструменту економічної політики та інновацій, з метою його використання для подолання енергетичної кризи в Гані шляхом стимулювання економічних інновацій та фіскальної стійкості у будівельному секторі. Опитування 120 зареєстрованих архітекторів у Гані (кількісне дослідження) дало 72 дійсні відповіді (рівень відгуку 60,0 %). Використані методи включали описову статистику, кореляцію Пірсона, множинну лінійну регресію та факторний аналіз головних компонентів. Факторний аналіз показав наявність двох основних інноваційних тем: будівельна оболонка/орієнтація (64,4 % дисперсії) та рішення щодо умов майданчика (ще 9,2 % дисперсії) із високою надійністю шкали (Кронбах α = 0,90). Багатовимірна конструкція результатів була підтверджена, причому показники енергетичної ефективності завантажувалися на один фактор, який пояснював 80,5 % дисперсії. Регресійний аналіз виявив п’ять предикторів енергетичної ефективності, які пояснювали 81,7 % дисперсії: пасивне сонячне опалення (β = 0,510), природна вентиляція (β = 0,373), температура на майданчику (β = 0,315), денне освітлення (β = 0,284) та затінення майданчика (β = 0,175) за стандартизованим коефіцієнтом регресії. Основними бар’єрами виявились економічні та інформаційні: відсутність знань у громадськості (середнє=3,20/4) та бюджет клієнта (середнє=3,00/4), що вважаються значними перешкодами. Ключові висновки показують, що інновації у проєктуванні можуть забезпечити економію 25-50 % енергоспоживання будівель, а також пов’язані з продуктивністю праці на 5-15 %. Сценарний аналіз прогнозує, що при широкому впровадженні річні економічні вигоди можуть досягти 150-300 мільйонів доларів, включаючи прямі фіскальні заощадження (25-50 млн), підвищення продуктивності (15-30 млн), залучення інвестицій у зелене будівництво (100-200 млн) та зменшення імпорту палива (10-20 млн), що компенсує 7-13 % річного енергетичного дефіциту Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52372 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52371 Risk-oriented product management of AI-based solutions in the energy sector Degtiareva, O.; Kuklinova, T.; Slatvinska, V.; Hura, V.; Zadereiko, O.; Дегтярьова, О.; Куклінова, Т.; Слатвінська, В.; Гура, В.; Задерейко, О. AI-related innovation initiatives in the energy sector have traditionally been viewed as sources of organisational complexity and potential vulnerability. The study aimed to analyse the interplay between energy security and the resilience of energy systems, to explore emerging risks associated with digitalisation and the implementation of intelligent systems, and to evaluate the managerial and policy measures necessary for the effective integration of AI into energy infrastructure. To achieve the stated objectives, open-access sources were utilised and an integrated approach was applied, combining general scientific and specialised research methods, with particular emphasis on advanced analytical, monitoring and automated technologies. The findings underscored the importance of investing in technological, human, and regulatory capacities to fully leverage the potential of AI. At the same time, the role of AI-driven tools in modern energy systems is increasing due to their contributions to digital resilience, operational stability, predictive maintenance, cybersecurity, and strategic decision-making. However, these developments are accompanied by corresponding risks. That is why the modern management system must evolve an administrative and control-oriented function to an intelligent, analytical mechanism that integrates human expertise with algorithmic decision-making. In this way, digital resilience extends the concept of system resilience by integrating information technologies and AI-driven analytics to anticipate, absorb, and recover disruptions, whether caused by physical, technological, or cyber incidents. This integration reduces subjectivity, enhances the accuracy of operational decisions, and ensures a transparent, adaptive, and scientifically grounded approach to strategic coordination. By combining advanced analytics, AI-driven automation, and proactive risk management, energy systems can achieve enhanced stability, operational reliability, and cybersecurity resilience in increasingly complex and digitally interconnected environments. Furthermore, leveraging global best practices and fostering cross-border collaboration in AI innovation and cybersecurity can accelerate the transformation of energy enterprises toward sustainable, intelligent, and resilient infrastructures.; Інноваційні ініціативи, пов’язані зі штучним інтелектом, в енергетичному секторі традиційно розглядалися як джерела організаційної складності та потенційної вразливості. Метою дослідження було проаналізувати взаємодію між енергетичною безпекою та стійкістю енергетичних систем, дослідити нові ризики, пов’язані з цифровізацією та впровадженням інтелектуальних систем, а також оцінити управлінські та політичні заходи, необхідні для ефективної інтеграції штучного інтелекту в енергетичну інфраструктуру. Для досягнення поставлених цілей використано джерела з відкритим доступом та застосовано інтегрований підхід, що поєднує загальнонаукові й спеціалізовані методи дослідження з акцентом на передові аналітичні, моніторингові та автоматизовані технології. Результати дослідження підкреслюють важливість інвестування в технологічний, людський та регуляторний потенціал для повного використання потенціалу штучного інтелекту. Водночас роль інструментів на базі штучного інтелекту в сучасних енергетичних системах зростає завдяки їхньому внеску в цифрову стійкість, операційну стабільність, прогнозне обслуговування, кібербезпеку та прийняття стратегічних рішень. Однак ці розробки супроводжуються відповідними ризиками. Саме тому сучасна система управління повинна еволюціонувати від адміністративної та контрольно-орієнтованої функції до інтелектуального аналітичного механізму, який інтегрує людський досвід з алгоритмічним прийняттям рішень. Таким чином, цифрова стійкість розширює концепцію стійкості системи, інтегруючи інформаційні технології та аналітику на основі штучного інтелекту для передбачення, поглинання та відновлення після збоїв, спричинених фізичними, технологічними чи кіберінцидентами. Ця інтеграція зменшує суб’єктивність, підвищує точність операційних рішень та забезпечує прозорий, адаптивний та науково обґрунтований підхід до стратегічної координації. Поєднуючи передову аналітику, автоматизацію на основі штучного інтелекту та проактивне управління ризиками, енергетичні системи можуть досягти підвищеної стабільності, експлуатаційної надійності та стійкості до кібербезпеки у все більш складних та цифрово взаємопов’язаних середовищах. Крім того, використання передового світового досвіду та сприяння транскордонній співпраці в галузі інновацій у сфері штучного інтелекту та кібербезпеки може прискорити трансформацію енергетичних підприємств у напрямку стійких, інтелектуальних та стійких інфраструктур Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/52371 2026-01-01T00:00:00Z