https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/422 Sun, 12 Apr 2026 18:55:49 GMT 2026-04-12T18:55:49Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50064 Методи та засоби оперативного оцінювання відхилень ваг розрядів АЦП послідовного наближення з ваговою надлишковістю Азаров, О. Д.; Захарченко, С. М.; Войцеховська, О. В.; Гуменюк, Р. С.; Azarov, O.; Zakharchenko, S.; Voitsekhovska, O.; Humeniuk, R. В монографії розглядаються питання визначення і корегування відхилень ваг розрядів АЦП послідовного наближення з ваговою надлишковістю. Запропоновано методи оперативного контролю відхилень ваг розрядів таких АЦП, що дало можливість формалізувати процес виявлення відхилень ваг розрядів за аналізом характеристики перетворення та визначити відхилення окремих розрядів перетворювача без переривання процесу основного перетворення. Монографія розрахована на науковців, викладачів, аспірантів та фахівців, які займаються дослідженням та проектуванням комп’ютерних систем, інформаційно-вимірювальних систем, систем збору та оброблення даних, систем керування тощо. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50064 2024-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50063 Двовимірна систолічна структура для обробки матриці елементів дискримінантних функцій Кожем'яко, А. В.; Мартинюк, Т. Б.; Павлов, С. В.; Крупельницький, Л. В.; Войцеховська, О. В.; Kozhemiako, A. V.; Martyniuk, T. B.; Pavlov, S. V.; Krupelnitskyi, L. V; Voitsekhovska, O. V. The paper examines the features of systolic architecture and analyzes its prospects for parallel processing of matrix elements of linear discriminant functions in pattern recognition tasks. The obtained results indicate the feasibility of using systolic structures for processing matrices of elements in classification tasks and their potential application in artificial neural networks. This architecture can be implemented on programmable logic devices, enhancing the speed of information processing for data classification in intelligent systems.; У роботі досліджено особливості систолічної архітектури та проаналізовано перспективи її використання для паралельної обробки матриць елементів лінійних дискримінаційних функцій у задачах розпізнавання образів. Результати дослідження підтверджують доцільність застосування систолічних структур для обробки матриць у задачах класифікації та їх потенціал для інтеграції зі штучними нейронними мережами. Крім того, запропонована архітектура може бути реалізована на програмованих логічних інтегральних схемах, що значно підвищує швидкість обробки даних у інтелектуальних системах класифікації. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50063 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50062 Оптимізація інфраструктури мобільних мереж 6G Городецька, О. С.; Будаш, М. В.; Павліченко, Ю. Ю.; Прикмета, А. В.; Horodetska, O.; Budash, M.; Pavlichenko, Yu.; Prykmeta, A. The article presents an in-depth analysis of a comprehensive approach to ensuring the energy efficiency of hardware for sixth-generation (6G) networks as one of the key factors in the sustainable development of telecommunications infrastructure under the growing demand for high-speed, reliable, and environmentally balanced communication services. The study examines concepts and practical solutions aimed at reducing energy consumption while maintaining or improving the performance of network components, including base stations, user terminals, and data transmission and processing systems. The necessity of employing artificial intelligence (AI) and machine learning (ML) algorithms for dynamic equipment operation management, load forecasting, and adaptive real-time power consumption regulation is substantiated. Prospects for integrating renewable energy sources, energy harvesting technologies, and wireless power transfer (WPT) systems are outlined, enhancing node autonomy and reducing dependence on conventional energy resources. The role of 6G in enabling high-precision environmental parameter monitoring, ecological mapping, and public environmental oversight through large-scale sensor networks and holographic communications is highlighted. A review of state-of-the-art channel modeling methods and signal propagation characteristics in the terahertz band is provided, taking into account multipath effects, massive MIMO utilization, intelligent beamforming, hybrid antenna arrays, and adaptive modulation and coding schemes. Strategies for optimizing performance and quality of service (QoS) indicators are defined, including the integration of AI/ML solutions, edge/fog computing, cognitive spectrum management, network slicing, and service-oriented architectures. The paper analyzes technical, regulatory, and environmental challenges of 6G deployment, such as standardization, cybersecurity resilience, frequency resource harmonization, carbon footprint reduction, and life-cycle energy efficiency of equipment. Directions for interdisciplinary research are identified, focusing on the development of adaptive, fault-tolerant, scalable, and energy-efficient next-generation telecommunication systems capable of meeting the growing needs of the digital economy and society. The obtained results can be applied in the formation of green communication concepts, the design of energy-efficient network architectures, the development of power consumption management strategies, and the implementation of technologies that combine high throughput, low latency, flexible resource management, and environmental responsibility.; У статті представлено розгорнутий аналіз комплексного підходу до забезпечення енергоефективності апаратного забезпечення мереж шостого покоління (6G) як одного з визначальних чинників сталого розвитку телекомунікаційної інфраструктури в умовах зростання попиту на високошвидкісні, надійні та екологічно збалансовані послуги зв`язку. Розглянуто концепції та практичні рішення, спрямовані на зменшення енергоспоживання при одночасному збереженні або підвищенні продуктивності мережевих компонентів, включно з базовими станціями, терміналами користувачів, системами передавання й обробки даних. Обґрунтовано необхідність використання алгоритмів штучного інтелекту та машинного навчання для динамічного управління режимами роботи обладнання, прогнозування навантажень і адаптивного регулювання енергоспоживання у реальному часі. Наведено перспективи інтеграції відновлюваних джерел енергії, технологій енергозбирання (energy harvesting) та бездротової передачі енергії (WPT), що підвищують автономність вузлів і сприяють зниженню залежності від традиційних енергетичних ресурсів. Показано роль 6G у забезпеченні високоточного моніторингу параметрів довкілля, екологічного картографування та підтримки громадського екологічного контролю за допомогою масових сенсорних мереж і голографічних комунікацій. Проведено огляд сучасних методів моделювання каналів і поширення сигналу в терагерцовому діапазоні з урахуванням ефектів багатопроменевого середовища, використання massive MIMO, інтелектуального формування променя, гібридних антенних решіток та адаптивних схем модуляції і кодування. Окреслено стратегії оптимізації показників ефективності та якості обслуговування (QoS), включно з інтеграцією AI/ML-рішень, периферійних (edge/fog) обчислень, когнітивного управління спектром, мережевої сегментації (network slicing) і сервісно-орієнтованих архітектур. Проаналізовано технічні, регуляторні та екологічні виклики впровадження 6G, зокрема стандартизацію, забезпечення кіберстійкості, гармонізацію частотних ресурсів, зниження вуглецевого сліду та підвищення енергоефективності життєвого циклу обладнання. Визначено напрями міждисциплінарних досліджень, орієнтованих на розроблення адаптивних, стійких до збоїв, масштабованих та енергоощадних телекомунікаційних систем наступного покоління, здатних задовольнити зростаючі потреби цифрової економіки та суспільства. Отримані результати можуть бути використані у формуванні концепцій «зеленого» зв`язку, проєктуванні енергоефективних архітектур мереж, розробленні стратегій керування енергоспоживанням та впровадженні технологій, що поєднують високу пропускну здатність, низьку затримку, гнучке керування ресурсами та екологічну відповідальність. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50062 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50061 Науково-технічні основи ефективного функціонування телекомунікаційних мереж 6G Городецька, О. С.; Будаш, М. В.; Павліченко, Ю. Ю.; Прикмета, А. В.; Horodetska, O.; Budash, M.; Pavlichenko, Yu.; Prykmeta, A. The article presents a comprehensive analysis of the key development vectors of sixth-generation (6G) mobile communication technologies, which are considered the foundation for building a high-performance, secure, adaptive, and energy-efficient infocommunication infrastructure of the future. The study reviews contemporary scientific publications highlighting the strategic directions of wireless network evolution in the context of increasing demands for data transmission speed, latency, scalability, reliability, and security. The core functional objectives of 6G are substantiated, including achieving terabit-level data rates, sub-millisecond latency, support for massive hyperconnectivity, integration of artificial intelligence (AI) into network management, energy efficiency, and data confidentiality protection. Particular attention is paid to promising technologies that form the technical foundation of 6G: terahertz communications, massive MIMO, holographic communication, cognitive spectrum management, blockchain solutions, quantum-secure protocols, energy-autonomous devices, and edge/fog computing. The primary challenges are systematized, including the complexity of THz band utilization, growing cyber threats, lack of standardization for ultra-high frequencies, increasing energy consumption demands, and ethical considerations related to AI deployment. The research outlines architectural approaches to 6G implementation, including AI-based orchestration, service decentralization, support for emerging scenarios (AR/VR/XR, IoNT, BCI, holographic communication), flexible resource management, and the integration of terrestrial and non-terrestrial segments. Strategic directions for further research are identified, such as the development of nanoscale components for antennas and sensors, modeling of intelligent network management, enhancement of secure communication protocols, and the development of standardized performance validation methods. The proposed analysis provides a conceptual basis for designing a reliable and scalable sixth-generation network architecture.; У статті представлено комплексний аналіз ключових векторів розвитку технологій шостого покоління мобільного зв`язку (6G), що розглядається як основа побудови високопродуктивної, безпечної, адаптивної та енергоефективної інфокомунікаційної інфраструктури майбутнього. Досліджено сучасні наукові публікації, які висвітлюють стратегічні напрями еволюції бездротових мереж у контексті зростання вимог до швидкості передавання даних, затримки, масштабованості, надійності та безпеки. Обґрунтовано основні функціональні цілі 6G, зокрема досягнення терабітних швидкостей передавання, субмілісекундних затримок, підтримку масової гіперзв`язності, інтеграцію штучного інтелекту в керуванні мережею, забезпечення енергоефективності та захисту конфіденційності даних. Особливу увагу приділено перспективним технологіям, які формують технічний фундамент 6G: терагерцовим комунікаціям, massive MIMO, голографічному зв`язку, когнітивному керуванню спектром, блокчейн-рішенням, квантово-безпечним протоколам, енергоавтономним пристроям і edge/fog-computing. Проведено систематизацію основних викликів, серед яких виділено складність використання THz-діапазону, зростання кіберзагроз, відсутність стандартизації для надвисоких частот, вимоги до енергоспоживання та етичні аспекти використання ШІ. У процесі дослідження визначено архітектурні підходи до реалізації 6G, включаючи оркестрацію на основі ШІ, децентралізацію сервісів, підтримку новітніх сценаріїв (AR/VR/XR, IoNT, BCI, голографічна комунікація), гнучке управління ресурсами та інтеграцію наземних і неназемних сегментів. Окреслено стратегічні напрями подальших наукових досліджень: розвиток наноелементної бази для антен і сенсорів, моделювання інтелектуального керування мережею, удосконалення захищених протоколів обміну та розробка стандартизованих методів валідації продуктивності. Запропонований аналіз закладає концептуальну основу для розроблення надійної та масштабованої архітектури мереж шостого покоління. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/50061 2025-01-01T00:00:00Z