https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/434 Sat, 06 Jun 2026 05:09:57 GMT 2026-06-06T05:09:57Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51730 Ефективність гібридного алгоритму двоосьового позиціонування сонячних панелей Горбачов, А. С.; Піонткевич, О. В.; Horbachov, A.; Piontkevych, O. The article examines the prospects for increasing the efficiency of electricity generation by solar power plants by improving active Sun tracking systems. Existing methods of positioning solar panels (sensor, astronomical, hybrid and based on computer vision) are analyzed, their advantages and critical shortcomings in conditions of variable cloudiness are identified. A hybrid algorithm structure is proposed that combines mathematical calculation as a basic circuit and sensor micro-adjustment using optical sensors with the use of a dead zone to compensate for mechanical backlash. Software implementation of the cloudiness threshold allows the system to automatically switch to the calculated guidance mode, eliminating the problem of false alarms and tracker wandering. The kinematic scheme of the installation has been improved using a worm azimuth drive to ensure the self-braking effect. A comparative assessment of technical and economic indicators for solar power plants with a capacity of 5 kW is performed. Calculations confirmed that the implementation of the proposed hybrid system provides a 35% increase in generation with rational additional capital investments, which allows for a payback period of about 2.8 years. The proposed comprehensive solution is especially relevant for private households and small businesses that seek to maximize their own energy autonomy. The integration of microcontroller calculation with budget optical modules forms the optimal balance between high guidance accuracy and mechanical reliability without duplication of capital costs. Practical recommendations are offered for the selection of hardware for two-axis trackers. The results of the study can serve as an engineering basis for the design and serial production of domestic commercial trackers of the middle price segment.; У статті розглядаються перспективи підвищення ефективності генерації електроенергії сонячними електростанціями за рахунок покращення систем активного стеження за Сонцем. Проаналізовано існуючі методи позиціонування сонячних панелей (сенсорні, астрономічні, гібридні та на основі комп\"ютерного зору), виявлено їхні переваги та критичні недоліки в умовах мінливої хмарності. Запропоновано структуру гібридного алгоритму, що поєднує математичний розрахунок як базовий контур та сенсорне мікродоведення за допомогою оптичних датчиків із застосуванням зони нечутливості для компенсації механічних люфтів. Програмне впровадження порогу хмарності дозволяє системі автоматично перемикатися в режим розрахункового ведення, усуваючи проблему хибних спрацювань і блукання трекера. Удосконалено кінематичну схему установки з використанням черв\"ячного азимутального приводу для забезпечення ефекту самогальмування. Виконано порівняльну оцінку техніко-економічних показників для сонячних електростанцій потужністю на 5 кВт. Розрахунки підтвердили, що впровадження запропонованої гібридної системи забезпечує приріст генерації на рівні 35% при раціональних додаткових капіталовкладеннях, що забезпечує термін окупності близько 2,8 року. Запропоноване комплексне рішення особливо актуальне для приватних домогосподарств та малого бізнесу, що прагнуть максимізувати власну енергетичну автономність. Інтеграція мікроконтролерного розрахунку з бюджетними оптичними модулями формує оптимальний баланс між високою точністю наведення та надійністю механіки без дублювання капітальних витрат. Запропоновано практичні рекомендації щодо вибору апаратного забезпечення двоосьових трекерів. Результати дослідження можуть слугувати інженерною базою для проєктування та серійного виробництва вітчизняних комерційних трекерів середнього цінового сегмента. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51730 2026-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51717 Підвищення надійності гідропривода підйомно-транспортних машин шляхом інтеграції системи антиреверсного блокування Поліщук, Л. К.; Свєтлов, А. В.; Піонткевич, О. В.; Трегубов, В. О.; Polishchuk, L.; Svietlov, A.; Piontkevych, O.; Trehubov, V. Сучасні стрічкові конвеєри, що використовуються в промисловості на дистанціях транспортування до 40 метрів, потребують компактних та надійних приводних рішень. Гідравлічні моторбарабани є ефективною альтернативою електромеханічним приводам завдяки високій питомій потужності. Однак, критичним недоліком існуючих аналогів та прототипів є недостатня надійність в аварійних ситуаціях (розрив трубопроводів, вихід з ладу насосної станції), що може призвести до еконтрольованого зворотного руху завантаженої стрічки. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51717 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51711 Дослідження динамічних процесів у гідроприводі машин, які працюють з пасивним навантаженням Лозінський, Д. О.; Піонткевич, О. В.; Сиротін, О. А.; Lozinsky, D.; Piontkevych, O.; Syrotin, O. Гідропривод є складовою частиною різноманітних мобільних машин, зокрема тих, робочі операції яких значну частину часу виконуються з пасивним навантаженням, наприклад операції опускання вантажу. Особливістю функціонування таких машин є необхідність поєднання плавності рухів, відносно точного маніпулювання вантажами та можливістю їх утримування в певному положенні протягом певного періоду часу. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51711 2025-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51709 Інтеграція магнітно-резонансної обробки (МРО) у процеси виготовлення відповідальних деталей машин Ковалевський, С. В.; Семічаснова, Н. С.; Kovalevskyy, S.; Semichasnova, N. У статті запропоновано комплексний підхід до інтеграції магнітно-резонансної обробки (МРО) у процеси гарячого та холодного штампування відповідальних деталей машин. Розроблено дванадцять аналітичних моделей, кожна з яких описує окремий етап взаємодії змінного магнітного поля з матеріалом та оснасткою: від ініціації центрів кристалізації й модифікації доменної структури до релаксації залишкових напружень, зниження густини дислокацій і мінімізації ймовірності мікроруйнувань. Показано, що безконтактне фізичне впливання МРО забезпечує локальне кероване формування дислокаційних скупчень, усунення тензорної анізотропії твердості та вирівнювання фазових неоднорідностей без необхідності додаткового термічного відпалу. Експериментальні та аналітичні результати свідчать про суттєве підвищення стабільності технологічних параметрів різання: зменшення динамічних навантажень на ріжучий інструмент, підвищення повторюваності розмірно‑геометричних характеристик готових виробів і продовження ресурсу оснастки за рахунок уповільнення накопичення втомних пошкоджень між циклами роботи. Завдяки дії МРО до або після штампування досягається оптимальний баланс між наклепом і його релаксацією, що дозволяє підвищити пластичність матеріалу без традиційного термічного відпалу та знизити витрати на енергію. Наукова новизна полягає у поєднанні аналітичних моделей із концепцією кіберфізичних виробничих систем Індустрії 4.0. Показано, що МРО може стати ключовим елементом адаптивного виробництва: використання сенсорних даних дозволяє здійснювати кероване мікромодифікування властивостей матеріалу в реальному часі, а цифрові моделі забезпечують прогнозування їхнього розвитку під технологічними навантаженнями. Це відкриває можливості для побудови саморегульованих технологічних ланцюгів із зворотним зв’язком, що поєднують пластичну деформацію, структурне моделювання та цифрове управління. Практична значущість роботи підтверджена можливістю значного зниження загальних виробничих витрат та енергоспоживання за рахунок скорочення термічних циклів, а також підвищення екологічної безпеки процесу. Запропонований підхід створює міцну основу для подальшої розробки інтелектуальних виробничих систем і перспективних технологій формування робочих поверхонь у машинобудуванні. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/51709 2025-01-01T00:00:00Z