https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/6846 Sun, 19 Apr 2026 23:05:14 GMT 2026-04-19T23:05:14Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/28402 Формування готовності вчителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в умовах науково-методичної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Жиле, Людмила Іванівна; Жиле, Людмила Ивановна; Gilles, L. I. Дисертацію присвячено теоретико-експериментальному вивченню проблеми формування готовності вчителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності в умовах науково-методичної роботи загальноосвітніх навчальних закладів. У результаті теоретичного аналізу наукової та методичної літератури уточнено сутність і взаємозв’язок базових понять дослідження «проектна діяльність», «науково-методична робота», «готовність вчителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності», «формування готовності вчителів філологічних спеціальностей до проектної діяльності». Підтверджено, що функціонування системи науково-методичної роботи має спиратися на діагностування та оцінювання її стану, врахування потреб вчителів щодо розвитку та вдосконалення їх особистіших якостей та професійних умінь протягом усієї фахової діяльності. Розроблено та обґрунтовано структурно-організаційну модель формування готовності вчителів філологічних дисциплін до проектної діяльності в умовах науково-методичної роботи загальноосвітнього навчального закладу, яка є динамічною комплексною структурно-функціональна системою.; Диссертация посвящена теоретико-экспериментальному изучению проблемы формирования готовности учителей филологических специальностей к проектной деятельности в условиях научно-методической работы общеобразовательных учебных заведений. В результате теоретического анализа научной и методической литературы уточнена сущность и взаимосвязь базовых понятий исследования «проектная деятельность», «научно-методическая работа», «готовность учителей филологических специальностей к проектной деятельности», «формирование готовности учителей филологических специальностей к проектной деятельности». Подтверждено, что функционирование системы научнометодической работы должно опираться на диагностирование и оценки ее состояния, учет потребностей преподавателей по развитию и совершенствованию их личностных качеств и профессиональных умений в течение всей профессиональной деятельности. Разработана и обоснована модель формирования готовности учителей филологических дисциплин проектной деятельности в условиях научнометодической работы общеобразовательного учебного заведения, которая является динамичной комплексной структурно-функциональная системой.; The thesis is devoted to theoretical and experimental study of the problem of forming the readiness of teachers of philological specialties for the project activity in the conditions of scientific and methodological work of general educational institutions. As a result of the theoretical analysis of scientific and methodological literature, the essence and interconnection of the basic concepts of the research «project activity», «scientific and methodical work», «readiness of teachers of philological specialties to the project activity», «formation of readiness of teachers of philological specialties for the project activity» are specified. The readiness of teachers of philological specialties for the project activity is defined as the ability of the teacher of philological disciplines to carry out their own project activities (to formulate goals, to set and execute tasks, to analyze existing information, to summarize and perform self-control) and to manage the project activity of students in the process of studying philological disciplines in order to performance of educational tasks. As a result of the analysis of scientific sources, normative documents on the organization of educational process in general educational institutions, analysis of own pedagogical experience, it is proved and substantiated the importance of updating the content and organization of the activities of the scientific and methodological work of the school with the purpose of forming the readiness of teachers of philological disciplines to the project activity. The quantitative and qualitative indicators of readiness for the project activity of teachers of philological disciplines are determined. The results of the conducted pedagogical experiment showed the effectiveness of the developed model of formation of readiness for the project activity of teachers of philological disciplines in the conditions of scientific and methodological work of a comprehensive educational institution in experimental groups. The conclusion about the validity of the conclusions about the effectiveness of the molding experiment was carried out on the basis of the use of the Fisher and Pearson criteria. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/28402 2019-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24278 Професійна підготовка майбутніх фахівців інженерних спеціальностей на засадах інтеграції навчання з виробництвом Косарук, Олена Миколаївна; Косарук, Елена Николаевна; Kosaruk, O. М. У дисертації наведено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до професійної діяльності в результаті освоєння робітничої професії на засадах інтеграції навчання з виробництвом. Визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей на засадах інтеграції навчання з виробництвом. Розроблено математичну модель діагностики рівня кваліфікації, яку одержить кожний студент у результаті освоєння робітничої професії. Запропоновано практичні рекомендації для підвищення ефективності процесу формування готовності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до професійної діяльності. Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес технічного ЗВО.; В диссертации предоставлено комплексное теоретико-методологическое обоснование решения проблемы профессиональной подготовки будущих специалистов инженерных специальностей. Определены критерии, показатели и уровни готовности будущих специалистов инженерных специальностей к профессиональной деятельности в результате освоения рабочей профессии на основе интеграции обучения с производством. Определены, обоснованы и экспериментально проверены организационно-педагогические условия профессиональной подготовки будущих специалистов инженерных специальностей на основе интеграции обучения с производством. Разработана математическая модель диагностики уровня квалификации, которую получит каждый студент в результате освоения рабочей профессии. Предложены практические рекомендации для повышения эффективности процесса формирования готовности будущих специалистов инженерных спеціальностей к профессиональной деятельности. Основные результаты исследования внедрены в учебный процесс технического заведения высшего образования.; The dissertation has been presented the ideology of improvement the quality of engineering education by simultaneous mastering working professions which correlate with the engineering ones, there have been presented the results of the realization of this ideology in higher technical educational institution with further demonstration that this ideology is one of the variants of dual education ideology. The efficiency of certain organizational and pedagogical conditions of professional training of future specialists in engineering specialties is proved: creation of conditions for mastering the working profession correlated with the future engineering specialty; giving students the opportunity to complete the working trimesters manufacturing where they work according to the acquired labor profession; diagnostics of readiness of future specialists in engineering specialties to professional activity as a result of mastering the labor profession. As a result of experimental and research work, the positive progress in the training of future specialists in engineering specialties based on the training and production integration is stated. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/24278 2019-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/15288 Формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів технічних спеціальностей засобами історіографії Коломієць, Альона Анатоліївна; Коломиец, Алена Анатольевна; Kolomiets, A. A. Усвідомлення студентами важливості вивчення дисципліни через розуміння динамічності її розвитку та перспективи застосування, взаємозв’язок з іншими дисциплінами спонукає до формування мотивації пізнавального, професійного мотивів, мотиву досягнення успіху.; В диссертации определены понятийный аппарат проблемы мотивации, исследована собственно проблема формирования мотивации студентов к обучению средствами историографии. Разработана, обоснована и экспериментально апробирована методика применения средств историографии с целью формирования “позитивных” мотивов к обучению, определены и экспериментально проверены условия применения данной методики. Выделены, теоретически обоснованы и экспериментально проверены педагогические условия формирования мотивации студентов технических специальностей средствами историографии: использование сформированной методической системы внедрения средств историографии в учебный процесс, обеспечение профессиональной компетентности преподавателей, систематическое подкрепление у студентов мотивации к освоению профессиональными знаниями и навыками, привлечение студентов к учебной поисковой деятельности.Экспериментально доказано, что внедрение разработанной методики применения средств историографии в учебном процессе непосредственно влияет на формирование “позитивных” мотивов учения, а также способствует повышению уровня знаний.; The dissertatoin is defined concept vehicle problems of motivation, actually studied the problem of forming motivate students to study means of historiography. Developed, substantiated and experimentally tested method of application of historiography to develop positive motivation for learning, defined and experimentally verified the conditions of application of this method. Experimentally proved that the implementation of the developed methods for the application of historiography in the learning process directly affects the formation of positive motivation training. Fri, 01 Jan 2010 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/15288 2010-01-01T00:00:00Z https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/14700 Система формування професійної мобільності майбутніх інженерів машинобудівної галузі Хом'юк, Ірина Володимирівна; Хомюк, Ирина Владимировна; Khomyuk, I. V. Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і методичних засад проблеми формування професійної мобільності майбутніх інженерів-машинобудівників. Уперше на підставі психолого-педагогічного аналізу введено до наукового обігу поняття «професійна мобільность майбутнього фахівця машинобудівної галузі». Визначено та теоретично обґрунтовано складові базового рівня професійної мобільності майбутніх інженерів-машинобудівників та визначено їх зміст, які є загальними для інженерної освіти: професійно-мотиваційна складова, яка впливає на формування внутрішньої потреби в професійній мобільності; когнітивна складова, яка складає знаннєву основу професійної мобільності; діяльнісна складова, яка забезпечує використання знаннєвої основи під час розв’язування професійних завдань; гностична складова передбачає самоусвідомлення особистістю своєї професійної мобільності, сформованої на основі готовності до професійної мобільності. Здійснення теоретичного аналізу наукових джерел визначило концептуальні засади, які склали основу системи формування професійної мобільності майбутніх інженерів-машинобудівників, що представлена структурною моделлю, яка має цільовий, змістовий, організаційно-процесуальний, функціональний, оцінково-результативний блоки. Дослідження методологічних основ формування професійної мобільності майбутнього інженера-машинобудівника дозволило розробити організаційно-методичні засади реалізації системи формування базового рівня професійної мобільності майбутніх фахівців машинобудівної галузі. Запропоновано технологію, що основана на застосуванні інтерактивних методів навчання фундаментальних дисциплін та запропоновано систему роботи викладача для досягнення мети – сформованості базового рівня професійної мобільності майбутніх інженерів машинобудівної галузі на прикладі дисциплін вищої математики. Розроблено критеріально-оцінковий апарат для моніторингу сформованості базового рівня професійної мобільності майбутнього інженера-машинобудівника. Для оцінки сформованості базового рівня професійної мобільності майбутнього фахівця машинобудівної галузі виокремлені критерії: професійно-мотиваційний, когнітивний; діяльнісний, гностичний – та розроблено їх показники та рівні сформованості професійної мобільності майбутніх інженерів-машинобудівників: низький (елементарний), задовільний (репродуктивний), достатній (продуктивний), високий (творчий). Уточнено зміст, робочі плани з фундаментальних дисциплін з урахуванням цілеспрямованого формування базового рівня професійної мобільності. Вдосконалено методику викладання дисциплін фізико-математичного циклу на основі використання інноваційних технологій. Подальший розвиток отримали зміст, концептуальні засади, форми, технології формування професійної мобільності майбутніх інженерів-машинобудівників у процесі навчання у ВНЗ. Sun, 01 Jan 2012 00:00:00 GMT https://ir.lib.vntu.edu.ua//handle/123456789/14700 2012-01-01T00:00:00Z