Філософія мистецтва у циклі поезій Лесі Українки «Ритми»

Abstract

У статті аналізується призначення митця і мистецтва – одна з вічних тем поезії, літературної критики, публіцистики, письменницької кореспонденції. Леся Українка утверджує культ сили, гордого індивідуалізму, особистої свободи, прагнучи досягти вершин, недоступних для натовпу. Мотив служіння народу зазнає в Лесі Українки своєрідної трансформації. Йдеться про духовне проводирство, про лицарські обов’язки вождя, який мусить не братися за плуг і молот як звичайний ратай чи каменяр, а осягати суспільні й духовно-будівничі завдання.