Концептуальність споглядання: Селарс добудовує Кантову епістемологію

Abstract

У статті розглянуто інтерпретацію кантівського поняття споглядання Вілфридом Селарсом. Автор показує, що Селарсів двохаспектний підхід дотримується базових кантівських розрізнень ноуменального й феноменального та поділу когнітивних суб’єктивних здатностей. Разом із тим, на основі поєднання інтенсіональної семантики і продуктивного виображення Селарс добудовує кантівську модель пізнання, усуваючи різке протиставлення пасивної чуттєвості й активного розсуду, тим самим уніфікуючи механізм логіки трансцендентальної в контекст логіки модальної. Автор доводить, що успіх такого підходу скерований принциповою відмовою від ідеї чистих синтезів і суворої версії апріоризму. У цілому інтерпретація споглядань як концептуальних і категорійних сприяє (a) подоланню проблеми суперечливих предикатів, (b) зближує критичну філософію з науковим реалізмом і, послуговуючись Кантовою доктриною подвійної афектації, (c) дає змогу описати теорію значення як складову теорії істини.The article deals with Wilfrid Sellars’ interpretation of Kant’s concept of intuition. The author demonstrates that Sellars’ two-aspect view follows both basic Kantian distinction between the noumenal and the phenomenal, and his division of the cognitive capacities. Meanwhile, on the ground of unifying intensional semantics and productive imagination, Sellars completes Kantian model of cognition by eliminating the sharp opposition between passive sensibility and active reason. Thus Sellars makes the mechanism of transcendental logic unified in the context of modal logic. The author argues that such approach would be successful if guided by a principal rejection of the idea of pure synthesis as well as the hard version of apriorism. In general, the conceptualistic-and-categorial treatment of intuition helps to (a) overcome contradictory predicates problem, (b) bring together Critical philosophy and Scientific Realism. Also, using the Kantian doctrine of double affection, it (c) makes possible to describe the theory of meaning as a part of the theory of truth.